Матеріали і методи дослідження

Дослідження функціонального стану студентів проводилися в Українській інженерно-педагогічній академії (УІПА), м. Харків, у березні-квітні 2001 р. і в Харківському Національному університеті ім. В.Н. Каразіна (листопад 2005). Усього було обстежено 36 чоловік. Дослідження проводилися в денний час, з 11 до 14 годин дня. В УІПА були обстежені 21 студент 2-го і 3-го курсу, у ХНУ були обстежені 15 студентів 1 курсу.

Для визначення базового рівня фізичного здоров'я студентів нами були проведені дослідження функціонального стану основних систем організму людини, шляхом вимірів електропровідності в БАТШ за методикою Й.Накатані [4] (усього досліджувалися 12 функціональних систем (ФС), назви та умовні позначки яких наведені в Табл.1).

Для проведення вимірювань електричних показників БАТШ в дослідженні використовувалися: прилад «Діагноз» і комп'ютерна діагностична система «Монада», що дозволяють здійснювати діагностику БАТШ у різних режимах.

Первинна обробка результатів досліджень полягала в визначенні середньо арифметичного значення електропровідності по всіх вимірюваних БАТШ для кожного обстеженого студента. Далі визначався індивідуальний фізіологічний коридор норми. На наступному етапі визначалися функціональні системи які знаходилися в стані гіперфункції або гіпофункції (при цьому показники електропровідності в БАТШ, пов’язаних з даними функціональними системами, або перевищували верхню межу коридору норми, або були нижче рівня фізіологічного коридору норми). Далі був проведений аналіз загальних закономірностей стану ФС у двох досліджуваних групах.

Результати дослідження й обговорення

Основні результати досліджень наведені нижче. Так, у Табл.1 наведено число відхилень від норми, для кожної функціональної системи в досліджуваних групах (+ - відхилення в сторону гіперфункції, - - відхилення в сторону гіпофункції). У табл.. 2 наведено порівняльні характеристики двох досліджуваних груп з точки зору кількості знайдених порушень у функціональних системах досліджуваних студентів. На рис.1 та 2 наведені показники функціональної активності систем організму за результатами вимірів для студентів ХНУ та УІПА (середні по кожній групі).

Як показують дані Табл.1, 2, у значної кількості обстежуваних були виявлені відхилення від норми основних функціональних систем. Зокрема, у Табл.1 приведені частоти відхилень обмірюваних показників від норми (четвертий і п'ятий стовпці) для кожної функціональної системи в обстежуваних групах студентів. Жирним шрифтом виділено значення відхилень, які зустрічаються більш, ніж у 50% обстежуваних. Дані відхилення свідчать про схильність більшої частини обстежуваних студентів до розвитку визначених патологічних соматичних і психічних станів. Отримані дані також дозволяють говорити про наявність вихідних факторів ризику, що і формують найбільш розповсюджені в групі відхилення від норми.

здоров'я студент функціональний

Таблиця 1.

Результати дослідження функціонального стану студентів досліджуваних груп

Функціональні системи	Число відхилень від норми, А, для кожної функціональної системи в досліджуваних групах (+ - відхилення в сторону гіперфункції, - - відхилення в сторону гіпофункції)		Частота відхилень, n, від норми по досліджуваним групам, %: , де N- кількість студентів групи
	Студенти УІПА	Студенти ХНУ		Студенти УІПА	Студенти ХНУ
Дихальна система (p)	-12	-6 ,+2		57,1	53,3
Судинна система (mc)	-10	-12		47,6	80
Серце (c)	+10	-4,+3		47,6	46,7
Тонкий кишечник (ig)	-2,+3	-8,+2		23,8	66,7
Імунна система (tr)	-12	-5,+7		57,1	80
Товстий кишечник (gi)	-9	-5,+4		42,9	60
Підшлункова залоза (rp)	-4,+2	-3,+6		28,6	60
Печінка (f)	-17	-5,+9		81	93,3
Нирки (r)	-1,+7	-4,+6		38,1	66,7
Сечовий міхур (v)	-5,+4	-6,+7		42,9	86,7
Жовчний міхур (vb)	+12	-5,+5		57,1	66,7
Шлунок (e)	+12	-6,+8		57,1	93,3

Примітка: у першій колонці в лапках наведені скорочені позначки функціональних систем, як це прийнято в рефлексодіагностиці.

Таблиця 2

Розподіл студентів у контрольних групах по числу виявлених відхилень від нормального стану функціональних систем

Групи досліджуваних студентів	Кількість студентів (в % від кожної досліджуваної групи), у яких знайдені порушення в функціональних системах
	Порушення знайдені не більш ніж в 5 функціональних системах	Порушення знайдені в 5 – 8 функціональних системах	Порушення знайдені більш ніж в 8 функціональних системах
Студенти УІПА	28,6	57,1	14,3
Студенти ХНУ	6,7	26,7	66,7

Рис.1. Показники функціональної активності систем організму за результатами вимірів для студентів ХНУ (середні по групі)

По осі абсцис наведені позначення функціональних систем, по осі ординат – функціональна активність, в умовних одиницях. На малюнку також наведені верхні (ВГ) і нижні (НГ) границі коридору норми.

Рис.2. Показники функціональної активності систем організму за результатами вимірів для студентів УІПА (середні по групі)

По осі абсцис приведені позначення функціональних систем, по осі ординат – функціональна активність, в умовних одиницях. На малюнку також приведені верхні (ВГ) і нижні (НГ) границі коридору норми.

Зокрема, відхилення від норми по точках ФС печінки свідчать про: хронічну інтоксикацію печінки, а також про стани підвищеної збудливості, неврастенії, схильності до гніву. Знижені показники в контрольних точках дихальної системи свідчать про: зниження імунітету, часті простудні захворювання, синдроми уповільненого мислення. Знижені показники ФС товстого кишечнику говорять про: атонії товстого кишечнику, астенії, коліти, стани емоційного дискомфорту і тривоги. Знижені показники в точках судинної системи свідчать про: психогенні гіпотонії, вегетосудинні дистонії по гіпотонічному типу, схильність до непритомностей. Знижені показники точок імунної системи свідчать про знижений імунітет, а підвищені – про можливі хронічні простудні захворювання. Підвищені значення в точках ФС шлунка говорять про схильність до гиперацидного гастриту, хронічні запальні процеси шлунка, неврогенні спазми стравоходу.

У Табл. 2 приведені дані по розподілу студентів у контрольних групах у залежності від числа виявлених відхилень від норми в станах функціональних систем. Як видно з Табл.2, у 66,7% студентів ХНУ і 14,3 % студентів УІПА виявлені відхилення в 8 і більш функціональних системах, що свідчить про порушення захисних ресурсів організму стосовно несприятливих факторів і високу ймовірність в цій групі ризику виникнення психосоматичних захворювань. Зокрема, у групі студентів ХНУ 3 студента (20% від всіх обстежуваних) мають дуже низькі адаптаційні ресурси, і , відповідно, дуже низький рівень фізичного здоров'я. З цієї ж таблиці випливає, що відносно високий рівень здоров'я і, відповідно, адаптаційний потенціал, мають лише 6,7 % студентів ХНУ і 28,6 % студентів УІПА.

На Рис.1 і Рис.2 приведені показники функціональної активності систем організму за результатами вимірів для студентів ХНУ й УІПА (середні по кожній групі).

Як видно з цих малюнків, для студентів ХНУ характерні найбільші відхилення убік гіпофункції по показниках судинної системи й убік гіперфункції – по показниках печінки. У той же час для студентів УІПА характерна гіпофункція показників печінки і гіперфункція показників серця, жовчного міхура і шлунка.

Зазначені розходження між розглянутими групами студентів пояснюються наступними обставинами:

1. Більш низькі показники здоров'я студентів ХНУ в порівнянні зі студентами УІПА можуть бути зв'язані з процесами адаптації організму першокурсників до нового незвичного для них навчальному режиму. Так, обстежена група студентів УІПА складалася з учнів 2-го і 3-го курсу, що вже мають досвід адаптації до навчального процесу.

2. Друга, важлива обставина, що впливає на зниження рівня здоров'я студентів ХНУ, це те, що вони народилися в 1987 і 1988 роках. Тобто, на формування рівня здоров'я в обстежуваних з цієї групи безпосередньо вплинула аварія на Чорнобильській АЕС. Тоді як обстежувані студенти УІПА народилися в 1982-1983 р. і на їхнє раннє дитинство не впливав даний негативний фактор.