2.2 Вибір обладнання і типу кабелю

На підставі розробленої структурної схеми та обраної мережевої технології необхідно вибрати мережеве обладнання та тип кабелю для проектування плану розташування обладнання і прокладання кабелю.

Для вибраного обладнання необхідно привести основні його характеристики, які необхідно оформити у вигляді таблиці. Приклад опису обладнання наведено в таблиці 1.

Таблиця 1– Основні характеристики мережевого обладнання

Характеристика	Значення

Набір інформаційних розеток і розеток живлення на кожному робочому місці користувача ЛВС необхідно вибирати однаковими. Уніфікація кількості інформаційних гнізд (найчастіше RJ45) і розеток живлення на кожному робочому місці робить кабельну систему універсальною. Це дозволить у майбутньому оперативно підлаштовувати цю комп'ютерну мережу при кожній зміні структури організації.

В даний час, переважна більшість локальних обчислювальних мереж в якості середовища передачі даних використовують виту пару. Такі мережі дешевше і простіше в обслуговуванні.

Найчастіше на робочому місці локальної обчислювальної мережі присутні:

• інформаційне гніздо RG-45, для підключення до ЛВС;

• одна розетка побутового електроживлення;

• дві розетки електроживлення для комп'ютерів.

2.3 Вибір програмного забезпечення

На підставі розробленої структурної електричної схеми мережі необхідно обгрунтувати вибір програмного забезпечення для робочих станцій і сервера, якщо він є. Тут необхідно описати основні характеристики вибраних операційних систем.

2.4 Розробка плану розташування обладнання

На підставі обраного типу і топології мережі, а також обраного мережевого обладнання і типу кабелю необхідно розробити план розташування обладнання. При розробці плану обгрунтувати розташування комутаторів і сервера. На цих планах повинні бути вказані:

• приміщення, в яких проектується розташування вузлів активного обладнання ЛОМ;

• траси проходження з'єднувальних ліній між вузлами ЛВС і абонентами;

• точки переходу між будівлями / поверхами, використовувані для прокладки кабелю.

План розташування обладнання і прокладання кабелю необхідно привести у графічної частини.

2.5 Розрахунок необхідної кількості обладнання

Довжина кабелю залежить від кількості та місця розташування робочих станцій, сервера та іншого мережевого обладнання, оскільки від кожного мережевого пристрою до комутатора прокладається окремий кабель.

При розрахунку довжини горизонтального кабелю враховуються такі очевидні положення. Кожна телекомунікаційна розетка зв'язується з комутаційним обладнанням у кросової поверху одним кабелем. У відповідності зі стандартом ISO / IEC 11801 довжина кабелів горизонтальної підсистеми не повинна перевищувати 90 м. Кабелі прокладаються по кабельних каналах. Беруться до уваги також спуски, підйоми й повороти цих каналів.

  Існує два методи обчислення кількості кабелю для горизонтальної підсистеми:

• метод підсумовування;

• емпіричний метод.

Метод підсумовування полягає в підрахунку довжини траси кожного горизонтального кабелю з подальшим складанням цих довжин. До отриманого результату додається технологічний запас величиною до 13%, а також запас для виконання оброблення в розетках і на кросових панелях. Перевагою розглянутого методу є висока точність. Однак за відсутності засобів автоматизації і проектуванні комп'ютерних мереж з великою кількістю портів такий підхід виявляється надмірно трудомістким, що практично виключає, зокрема, прорахунок декількох варіантів організації кабельної системи. Він може бути рекомендований для використання тільки в разі проектування мереж з невеликою кількістю комп'ютерів.

Загальний розрахунок кабелю шляхом підсумовування обчислюється за формулою

(1)

де n – кількість комп'ютерів;

l – довжина сегмента кабелю;

K_S - коефіцієнт технологічного запасу - 1,3 (13%), який враховує особливості прокладання кабелю, всіх спуски, підйоми, повороти, міжповерхові наскрізні отвори (при їх наявності) та також запас для виконання обробки кабеля.

Довжина кабелю, необхідного для кожного приміщення, дорівнює сумі довжин сегментів всіх вузлів цього приміщення, помноженого на коефіцієнт технологічного запасу, наприклад, якщо в приміщенні розташовуються три вузла мережі, то розрахунок кабелю проводиться таким чином

Таким чином, проводиться розрахунок кількості кабелю для всіх інших приміщень.

Розрахунок необхідної кількості кабелю можна привести в таблиці 2.

Таблиця 2 – Розрахунок необхідної кількості кабелю

№ п/п	Розташування комп'ютера	Довжина кабелю, м	Разом
1	Найменування кабінету (номер поверху), номер ПК

Довжина кабелю, необхідного для всіх приміщень, розраховується за формулою

(2)

Наприклад,

Емпіричний метод реалізує на практиці положення відомої центральної граничної теореми теорії ймовірностей і, як показує досвід розробки, дає хороші результати для кабельних систем з числом робочих місць понад 30. Його сутність полягає в застосуванні для підрахунку загальної довжини горизонтального кабелю, що витрачається на реалізацію конкретної мережі, узагальненої емпіричної формули.

  Відповідно до цього методу середня довжина кабелю L_av, приймається рівною

(3)

де L_min і L_max - довжина кабельної траси від точки введення кабельних каналів у кросову до телекомунікаційної розетки відповідно самого близького і самого далекого робочого місця, розрахована з урахуванням особливостей прокладки кабелю, всіх спусків, підйомів, поворотів, міжповерхових наскрізних прорізів (при їх наявності) і т.д.;

K_s - коефіцієнт технологічного запасу – 1,1 (10%);

X = Х1 + Х2 - запас для виконання обробки кабеля. З боку робочого місця (Х1) він приймається рівним 30 см. З боку кросової - Х2 - він залежить від її розмірів і чисельно дорівнює відстані від точки входу горизонтальних кабелів в приміщення кросової до найдальшого комутаційного елемента знову ж таки з урахуванням всіх спусків, підйомів і поворотів.

Розрахунок кабель-каналу проводиться по периметру кожного приміщення, потім все підсумовується.

Весь перелік необхідного обладнання необхідно провести в таблиці 3.

Таблиця 3 – Специфікація обладнання

№ п/п	Найменування обладнання	Тип обладнання	Одиниця виміру	Кількість