3 Зміст розділів

Вступ

Вступ є вступною частиною до курсового проекту. У ньому необхідно коротко сформулювати мету і завдання курсового проектування, розкрити актуальність теми проекту, визначити об'єкт і предмет розробки, область теоретичних і практичних досліджень, а також області застосування розроблюваної мережі.

При розробці введення рекомендується показати:

• розвиток обчислювальної техніки та комп'ютерних мереж;

• завдання і мету, які вирішуються комп'ютерною мережею;

• роль і можливості сучасного програмного забезпечення;

• значимість використання комп'ютерних мереж у певній предметній області;

• значимість і актуальність підготовки фахівців в галузі розробки та експлуатації комп'ютерних мереж;

• можливості і важливість модернізації комп'ютерних мереж;

• необхідність у розробці на сучасному етапі технічної документації та рекомендацій з обслуговування, модернізації комп'ютерних мереж та інформаційних систем.

Перелік питань, освітлюваних у вступі, не регламентується як обов'язковий і може бути розширений з урахуванням теми КП.

1 Загальний розділ

Виконання даного етапу курсового проекту необхідно починати з огляду літератури та проведення дослідження з питань теми курсового проекту. Виробляється огляд мережевих технологій, існуючих мережних пристроїв, їх класифікація, призначення та опис роботи, в тому числі мережевого програмного забезпечення, яке слід супроводжувати схемами, діаграмами, таблицями. А також привести обгрунтування необхідності та доцільності створення локальної обчислювальної мережі в організації, для якої розробляється проект мережі.

Підрозділи можуть створюватися студентом за необхідності, з урахуванням обсягу питань, що розглядаються.

2 Спеціальний розділ

2.1 Вибір типу і топології мережі

На підставі виданого завдання необхідно обгрунтувати вибір типу мережі, використовувану мережеву архітектуру, а також топологію проектованої мережі. При проектуванні локальних мереж на основі технології Ethernet слід враховувати обмеження, зазначені в стандартах.

Серед основних обмежень можна виділити наступні:

• загальна кількість станцій у мережі;

• загальна кількість станцій у сегменті;

• максимальна відстань між вузлами мережі;

• максимальна довжина сегмента;

• максимальне число повторювачів.

У загальному випадку, при відхиленні від перерахованих обмежень мережа може виявитися не працездатною. При необхідності побудови мережі з відхиленнями від рекомендацій стандартів слід, згідно з методикою, здійснити розрахунки наступних величин:

• час подвійного обороту сигналу в мережі (Path Delay Value, PDV), яка повинна складати не більше 575 бітових інтервалів (bt);

• скорочення міжкадрового інтервалу (Path Variability Value, PW), яка повинна складати не більше 49 бітових інтервалів.

Відхилення від рекомендацій стандартів у майбутньому може призвести до ускладнення процесу переходу до більш сучасних технологій.

Серед методів, використовуваних при проектуванні мереж, найбільш відомим є логічна структуризація мережі. Структуризація мереж використовується для того, щоб усунути можливі обмеження, що виникають при створенні більш-менш великих мереж і, отже, зробити мережу працездатною. Для усунення таких обмежень, як довжина зв'язків між вузлами, кількість вузлів в мережі, інтенсивність трафіку, що породжується вузлами і необхідна, в основному, логічна структуризація. Логічна структуризація полягає в тому, що використовують таке структуроутворююче обладнання, як: міст, комутатор, маршрутизатор і шлюз. Для структуризації на логічному рівні застосовують розбиття на віртуальні локальні мережі.

Для початкової оцінки працездатності мережі можна орієнтуватися на правило «4-х хабів", яке орієнтоване на середу передачі даних на основі кручений пари та волоконно-оптичного кабелю (10Base-T, 10Base-F та ін.) Дане правило означає, що не повинно бути більше 4-х концентраторів між будь-якими двома станціями мережі. Для зазначених середовищ передачі даних утворюються ієрархічні деревоподібні структури без петлевидних сполук.

При використанні в локальній мережі бездротової технології Wi-Fi необхідно враховувати тип використовуваної бездротової точки доступу або бездротового маршрутизатора. До факторів, що визначає діапазон дії бездротових точок доступу або бездротових маршрутизаторів, відносяться:

• тип використовуваного протоколу 802.11;

• загальна потужність передавача;

• коефіцієнт посилення використовуваних антен;

• довжина і загасання в кабелях, якими підключені антени;

• природа перешкод і перешкод на шляху сигналу в даній місцевості.

Обрана топологія ЛОМ повинна забезпечувати приблизно однакові можливості доступу до ресурсів сервера для всіх абонентів ЛОМ.

На підставі обраної мережевої технології, типу і топології мережі та завдання, необхідно розробити структурну електричну схему ЛОМ. Особливості розробки даної схеми також необхідно пояснити в цьому пункті.

На схемі повинні бути представлені:

• зображення вузлів мережі (клієнтів і сервера);

• зображення розміщується мережевого обладнання проектованої ЛВС;

• зображення зв'язків та позначення їх з'єднувальними лініями в проектованої ЛОМ.

Структурну електричну схему мережі необхідно привести у графічної частини.

Приклад розробленої електричної структурної схеми мережі наведено в додатку А.