- •Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аварії на хімічно небезпечних промислових об'єктах і на транспорті
- •1. Терміни та визначення
- •2. Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •3. Аварійне прогнозування
- •3.1. Вихідні дані при аварійному прогнозуванні:
- •3.2. Параметри які визначаються при проведенні аварійного прогнозування:
- •Порядок прогнозування та оцінки хімічної обстановки
- •Висновки з оцінки хімічної обстановки:
- •Результати оцінки хімічної обстановки
- •Результати оцінки хімічної обстановки
- •Мірило 1:100 000 (в 1 см 1 000м) Додаток 3 Варіанти завдань
- •Список використаних джерел
Висновки з оцінки хімічної обстановки:
1. Чи може опинитись об'єкт у зоні хімічного зараження (опиниться, якщо Rоб<Гпзхз, а напрямок вітру збігається з напрямком на об'єкт господарювання щодо ХНО).
2. Можливі наслідки в осередку хімічного ураження (можливі ураження виробничого персоналу і населення та очікувані втрати).
3. Визначається вплив НХР на виробництво, матеріали та сировину.
4. Заходи щодо захисту людей (оповіщення, використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), будівель і захисних споруд (ЗС), евакуація).
5. Визначаються можливості герметизації виробничих будівель та інших приміщень, де працюють люди, а також можливість продовжувати виробничий процес у засобах індивідуального захисту.
Висновки є складовою вихідних даних для розроблення заходів щодо підвищення стійкості роботи об'єкта в умовах хімічного зараження.
Додатки
Додаток 1
Таблиця 1.
Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря з вражаючими концентраціями НХР на відкритій місцевості, км
(ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с, температура повітря 0°С)
Найменування НХР |
Кількість НХР в ємності, (т) |
|||||||
1 |
5 |
10 |
20 |
30 |
50 |
100 |
300 |
|
Інверсія |
||||||||
Хлор |
4.65 |
12.2 |
18.5 |
28.3 |
36.7 |
50.4 |
78.7 |
156 |
Аміак |
<0.5 |
1.6 |
2.45 |
4.05 |
5.25 |
6.85 |
10.8 |
21 |
Сірчаний ангідрид |
2.1 |
5.85 |
9.25 |
14.1 |
18.1 |
24.7 |
38.4 |
76.9 |
Сірководень |
<0.5 |
1.5 |
2.5 |
3.95 |
5.0 |
6.7 |
10.3 |
21 |
Соляна кислота |
1.25 |
3.05 |
4.65 |
6.8 |
8.75 |
12.2 |
18.7 |
31.7 |
Ізотермія |
||||||||
Хлор |
1.75 |
5.05 |
7.35 |
11.6 |
14.8 |
20.2 |
30.9 |
62 |
Аміак |
|
<0.5 |
1.25 |
1.55 |
1.95 |
2.75 |
4.45 |
8.35 |
Сірчаний ангідрид |
0.7 |
2.4 |
3.7 |
5.6 |
7.2 |
10.2 |
15.3 |
30.5 |
Сірководень |
|
<0.5 |
0.7 |
1.4 |
1.9 |
2.75 |
4.3 |
8.15 |
Соляна кислота |
<0.5 |
1.3 |
1.85 |
2.9 |
3.7 |
5 |
7.45 |
14.7 |
Конвекція |
||||||||
Хлор |
0.75 |
2.4 |
4.05 |
6.05 |
7.6 |
10.7 |
16.1 |
31.9 |
Аміак |
|
|
|
<0.5 |
1.05 |
1.45 |
2.2 |
4.55 |
Сірчаний ангідрид |
<0.5 |
1.3 |
1.9 |
3 |
3.8 |
5.1 |
7.95 |
15.7 |
Сірководень |
|
|
|
<0.5 |
0.8 |
1.4 |
2.15 |
4.4 |
Соляна кислота |
|
<0.5 |
0.95 |
1.5 |
1.9 |
2.6 |
4.0 |
7.7 |
Примітки до табл.1
1.При температурі повітря+20°С глибина розповсюдження хмари зараженого повітря збільшується, а при -20°С зменшується на 5% наведених у таблиці для 0°С.
2.При температурі +40°С при ізотермії і конвекції глибина збільшується на 10%.
3.Для НХР, що не увійшли до табл.1, для розрахунку береться глибина розповсюдження хмари хлору для заданих умов і множиться на коефіцієнт для певного НХР:
фосген |
1,14 |
нітробензол |
0,01 |
окисли азоту |
0,28 |
окисел етилену |
0,06 |
метиламін |
0,24 |
водень фтористий |
0,3 |
диметиламін |
0,24 |
водень ціаністий |
0,97 |
Таблиця2.
Поправочні коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру(Кв)
СВСП |
Швидкість вітру, м/с |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
|
Інверсія |
1 |
0.6 |
0.45 |
0.4 |
|
|
Ізотермія |
1 |
0.65 |
0.55 |
0.5 |
0.45 |
0.35 |
Конвекція |
1 |
0.7 |
0.6 |
0.55 |
|
|
Таблиця 3.
Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" залежно від висоти обвалування (Ксх)
Найменування НХР |
Висота обвалування,м |
||
H=1 |
H=2 |
H=3 |
|
Хлор |
2.1 |
2.4 |
2.5 |
Аміак |
2. |
2.25 |
2.35 |
Сірчаний ангідрид |
2.5 |
3 |
3.1 |
Сірководень |
1.6 |
- |
- |
Соляна кислота |
4.6 |
7.4 |
10 |
Хлорпікрин |
5.3 |
8.8 |
11.6 |
Формальдегід |
2.1 |
2.3 |
2.5 |
Примітка до табл. 3.
1. У разі проміжних значень висоти обвалування існуюче значення висоти обвалування округляється де ближчого.
2. Якщо приміщення, де зберігаються НХР, герметично зачиняються і обладнані спеціальними вловлювачами, то відповідний коефіцієнт збільшується втричі.
Таблиця 4.
Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР для кожного 1 км довжини закритої місцевості, (Кзм)
СВСП |
Міська забудова |
Сільське будівництво |
Лісові масиви |
Інверсія |
3.5 |
3 |
1.8 |
Ізотермія |
3 |
2.5 |
1.7 |
Конвекція |
3 |
2 |
1.5 |
Таблиця 5.
Швидкість перенесення переднього фронту хмари забрудненого повітря залежно від швидкості вітру та СВСП (W), км/год
СВСП |
Швидкість вітру, м/с |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Інверсія |
5 |
10 |
16 |
21 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Ізотермія |
6 |
12 |
18 |
24 |
29 |
35 |
41 |
47 |
53 |
59 |
Конвекція |
7 |
14 |
21 |
28 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Таблиця6.
Час випаровування (термін дії джерела забруднення) (typ), год.(швидкість вітру 1м/с)
Найменування НХР |
Характер розливу |
|||||||||||
Ємності не обваловані Розлив «вільно» |
Ємності обваловані Розлив у «піддон» |
|||||||||||
h=0.05 |
H=1м |
H=3м |
||||||||||
Температура повітря, °С |
||||||||||||
-20 |
0 |
+20 |
+40 |
-20 |
0 |
+20 |
+40 |
-20 |
0 |
+20 |
+40 |
|
Хлорпікрин |
415 |
138 |
42.5 |
14.3 |
6630 |
2216 |
664 |
229 |
1рік |
7738 |
2522 |
801 |
Соляна кислота |
28.5 |
9.5 |
2.85 |
1.8 |
457 |
153 |
45.7 |
28.6 |
1598 |
533 |
160 |
99.8 |
Сірчаний ангідрид |
3 |
1.5 |
47.8 |
23.9 |
167 |
83.6 |
||||||
Хлор |
1.5 |
23.9 |
83.7 |
|||||||||
Аміак |
1.4 |
21.8 |
76.3 |
|||||||||
Сірководень |
1.15 |
18.4 |
64.3 |
|||||||||
Примітка до табл.6.
При швидкості вітру більше 1м/с вводиться поправочний коефіцієнт
Швидкість вітру, м/с |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
Поправочний коефіцієнт |
1 |
0.75 |
0.6 |
0.5 |
0.43 |
0.25 |
Таблиця 7.
Можливі втрати робітників і службовців та населення від дії НХР в осередку хімічного ураження, %
Умови перебування людей |
Без протигазів |
Забезпеченість людей протигазами, % |
||||||||
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
||
На відкритій місцевості |
90-100 |
75 |
65 |
58 |
50 |
40 |
35 |
25 |
18 |
10 |
У простіших укриттях, будівлях |
50 |
40 |
35 |
30 |
27 |
22 |
18 |
14 |
9 |
4 |
Примітка до табл. 7
Орієнтовна структура втрат може розподілятись за такими даними:
- легкі - до 25 %;
- середньої тяжкості (з виходом із строю не менше ніж на 2 - 3 тижні і потребують госпіталізації) - до 40 %;
- зі смертельними наслідками - до 35 %.
Таблиця 8.
Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць (АТО) і хімічно небезпечних об'єктів (ХНО) (крім залізниць)
Найменування об’єкта, що класифікується |
Критерії класифікації, одиниця виміру |
Ступінь хімічної небезпеки |
|||
I |
II |
III |
IV |
||
1. Хімічно - небезпечний об’єкт |
Кількість населення, яке потрапляє в прогнозовану зону хімічного забруднення (ПЗХЗ) при аварії на ХНО, чол.. |
Більше 500 |
Більше 300 до 500 |
Більше 100 до 300 |
Менше 100 |
2. Хімічно небезпечна територіальна одиниця |
Частка території, що потрапляє в зону можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) при аварії на ХНО,%. |
Більше 50 |
Більше 30 до 50 |
Більше 10 до 30 |
Менше 10 |
Таблиця 9.
Допоміжні коефіцієнти для визначення тривалості випаровування НХР (К1 К2).
Найменування НХР |
Щільність НХР (рідина) т/м3 |
Вражаюча токсодоза, мг × хв./л |
К1 |
К2 залежно від температури |
|||
-20 |
0 |
+20 |
+40 |
||||
Аміак |
0.681 |
15 |
0.025 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Хлор |
1.553 |
0.6 |
0.052 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Сірчаний ангідрид |
1.462 |
1.8 |
0.049 |
0.5 |
1 |
1 |
1 |
Сірководень |
0.964 |
18.4 |
0.042 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Соляна кислота |
1.198 |
2 |
0.021 |
0.1 |
0.3 |
1 |
1.6 |
Таблиця 10.