7. Номінальний і реальний ввп і його вплив на суспільний добробут.

При визначенні показників СНР дуже важливо як визначається рівень цін, це важливо з двох обставин: 1)ВВП являє собою ринкову вартість всіх кінцевих товарів і послуг вироблених на протязі року, а грошова вартість виражається через існуючі ціни 2)рівень цін змінюється, а це впливає на підрахунки ВВП. Рівень цін виражається у вигляді індексу. Індекс рівня цін даного року = ціна ринкової корзини даного року поділити на ціну аналогічної ринкової корзини базового року і помножити на 100. Як правило уряди різних країн розраховують індекси ряду різних наборів або корзин товарів і послуг. Найбільш відомим серед цих індексів є індекс споживчих цін (ІСЦ). Набір індексів цін дозволяє нам порівнювати рівні цін у різні роки. Підвищення індексу цін ВВП у даному році у порівнянні з попереднім роком вказує на інфляцію, а навпаки дефляцію. Показник ВВП який відображає поточні ціни називається номінальним ВВП. Показник ВВП скоректований з урахуванням інфляції або дефляції називається реальним ВВП.

8. Сукупний попит і фактори, що його визначають

Аналіз питання попиту і пропозиції на макрорівні вимагає об'єднання (агрегування) великої кількості окремих товарних ринків в «складовий» ринок, на якому основними змінними є рівень цін і реальний обсяг національного виробництва.

Сукупний попит показує різні обсяги товарів і послуг національного виробництва, який споживачі (підприємства, держава, окремі люди) готові купити при будь-якому можливому рівні цін. Сукупний попит можна зобразити графічно: графік.

Р – рівень цін; О – реальний обсяг виробництва.

Крива сукупного попиту АД вказує на те, що чим нижчий рівень цін, тим більший реальний обсяг національного виробництва буде куплений і навпаки.

Крива сукупного попиту по формі така ж, як і на окремий товар. Чому? Причини тут різні. Траєкторія руху кривої індивідуального попиту визначається ефектами доходу і заміщення. Але це пояснення не є правомірним, коли ми маємо справу з сукупностями.

Рух кривої сукупного попиту визначається перш за все трьома ціновими факторами:

1. ефектом відсоткової ставки;

2. ефектом багатства;

3. ефектом імпортних закупок.

1. Відсоткова ставка - це ціна за користування позиченими грошима.

2. Ефект багатства. У самому загальному вигляді багатством називається наявний грошовий запас..

3. Ефект імпортних закупок. При підвищенні цін у країні ефект імпортних закупок приводить до зменшення сукупного попиту на вітчизняні товари і послуги, і навпаки. Обсяги імпорту і експорту залежать, крім іншого, від співвідношення цін у даній країні й за кордоном.

Існують і нецінові фактори сукупного попиту. Причому вплив цих факторів приводить до зміщення всієї кривої сукупного попиту.

До нецінових факторів попиту відносяться:

1. Зміни в споживчих витратах: а) добробут споживача;б) очікування споживача;в) заборгованість споживача; г) податки.

2. Зміни в інвестиційних витратах, тобто закупки засобів виробництва: а) відсоткові ставки; б) очікувані прибутки від інвестицій; в) податки з підприємств; г) технології. д) надлишкові потужності.

3. Зміни в державних витратах. Збільшення державних витрат приводить до збільшення сукупного попиту, і навпаки.

4. Витрати на чистий експорт. Збільшення чистого експорту (експорт мінус імпорт), до якого привели “інші” нецінові фактори, зміщує криву сукупонго попиту вправо.

Існують два нецінових фактори, які змінюють обсяг чистого експорту: 1) національний доход країн-імпортерів; 2) валютні курси.