Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсовай проект Рязанова.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
429.57 Кб
Скачать

3.3. Визначення мінімально можливої величини рапорту переплетення

З пункту 3.2 ми дізнались що маємо VI фазу. Тканини VI фази побудови характеризуються основним эфектом, тобто no > nу і рапорт базового переплетення визначається за формулою:

(3.22)

3.4. Визначення уробітки ниток основи і утоку

На стадії розробки основних параметрів тканини необхідно величини уробіток ниток по основі і по утоку ао і аУ визначити аналітичним шляхом, двома різними методами – методом МТІ (розробленим Московським текстильним інститутом) і методом Л.Г. Лейтеса.

Потім із двох варіантів розрахунків варто вибрати оптимальний, котрий прийняти в якості вихідних даних для визначення поверхневої щільності тканини.

3.4.1. Викладення методу мті для визначення уробітки

Проф. Н.Г. Новіков встановив поняття геометричної щільності тканини, яка характеризується відстанню між центрами двох сусідніх ниток (о і у). Геометрична щільність – величина, яка зворотня значенню технологічної щільності.

Для тканини полотняного переплетення о = 100 / Ро у = 100 / Ру.

о = 100 / 309=0,323 у = 100 / 212=0,471

Геометрична щільність ниток о і у визначається по моделі, яка показана на рис. 1

Рис. 1. Модель геометричної щільності ниток

де о – геометрична щільність ниток основи, мм;

LR.o – довжина рапорту переплетення, мм;

ho – висота хвилі згину ниток основи, мм;

b – товщина тканини, мм;

dp – розрахунковий діаметр ниток, мм.

Із трикутника АВС визначаємо о і у за формулою,мм:

(3.23)

Коефіцієнт заповнення тканини волокнистим матеріалом для одношарових тканин:

(3.24)

де – кількість пересікань ниток основи з утоком і навпаки в межах

рапорту переплетення, де

По геометричній моделі, яка наведена на рис. 2, визначають відстань між центрами ниток в місцях перетину нитками іншої системи.

Рис. 2. Геометрична модель щільності ниток

Відстань між центрами ниток однієї системи в місцях перетину їх з нитками іншої системи мм:

(3.25)

Відстань між центрами двох сусідніх ниток:

(3.26)

Визначаємо уробітку ниток основи і утоку, %:

(3.27)

(3.27)

3.4.2. Викладення методу л.Г. Лейтеса для визначення уробітки

Коефіцієнти наповнення тканини волокнистим матеріалом для одношарових тканин, запропоновані Воробйовим В.А.:

(3.28)

Середній коефіцієнт наповнення одношарової тканини:

(3.29)

Уробітка ниток основи і утоку,%:

(3.30)

де Кст – коефіцієнт, що враховує структуру і волокнистий склад ниток;

Ктип – коефіцієнт, що враховує тип ткацького верстату, для верстату

СТБ за умовою– 1,1

m - коефіцієнт врівноваженості ниток у тканині по їх числу на 10 см.

Так як у даній роботі заданною є гребіна бавовняна пряжа, тоді згідно додатку 1, табл.3 маємо значення коефіцієнтів :

Кст = 13,0

Квол =2,7

Ккром =3,68

Після визначення уробітки обома методами (МТІ і Лейтеса), робимо висновок що…