МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

НОВЕ ПОСЕЛЕННЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання курсового проекту для студентів

напряму підготовки 1201 «Архітектура»

Затверджено

на засіданні кафедри

містобудування

Протокол №__ від _______ р.

Львів – 2012

ЗМІСТ

Розділ 1. Приклади проектування і реалізації нових поселень

1. Приклади проектування і реалізації нових поселень у європейських країнах

2. Сучасний розвиток однородинної забудови в Україні.

Розділ 2. Історичні приклади нових поселень.

Розділ 3. Методичні рекомендації до виконання проекту нового поселення.

Розділ 3. Методичні рекомендації до виконання проекту нового поселення.

ЕТАПИ ПРОЕКТУВАННЯ

І. Ознайомлення з територією проектування (виїзд на місцевість).

ІІ. Ознайомлення з досвідом проектування поселень (реалізовані та конкурсні проекти).

ІІІ. Вивчення нормативної літератури

IV. Аналіз території та визначення ділянок, придатних для забудови поселення.

Аналізуються природні та містобудівельні умови та обмеження. Студентом визначаються: - позитивні та негативні характеристики ділянки для проектування нового поселення; - особливості ділянки, традиція місця (genius loci). Підсумком є схема планувальних обмежень та визначення територій, придатних для забудови.

V. Розрахунок кількості мешканців проектованого поселення згідно дбн 360-92**

Вихідними даними є сумарна площа, визначена як придатна для забудови та обраний тип проектовано житла:

• однородинне,

• блоковане,

• рядова малоповерхова забудова,

• житлова забудова середньої поверховості.

VІ. Визначення номенклатури та розрахунок площ об’єктів сервісної інфраструктури (згідно ДБН 360-92**, таблиця 6.1). (Варіант А – для нового поселення, варіант Б – для всієї територіальної громади).

Vіі. Розробка концепції функціонально-планувальної структури поселення.

Схема функціонального зонування та планувальної структури поселення.

VIII. Проектування транспортної структури поселення

IX. Розробка просторової організації поселення.

З визначенням основних просторово-композиційних осей, акцентів і домінант, тощо.

Х. Виконання креслень проекту

І. Ознайомлення з територією .

Завдання: Ознайомитися з природними та містобудівельними умовами ділянки для формування поселення. Визначити потенціал ділянки.

ІІ. Ознайомлення з досвідом проектування поселень (реалізовані та конкурсні проекти).

Завдання: Пояснити авторську концепцію формування поселення на обраних до аналізу прикладах. Обґрунтування позитивні та негативні рішення в них.

ІІІ. Вивчення нормативної літератури

1. ДБН 360-92** . Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень

2. ДБН Б.1.1-9:2009. СМБД. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів сільських населених пунктів

3. ДБН Б.1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану території

4. ДБН В.1.2-11-2008. Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Основні вимоги до будівель і споруд економія енергії

5. ДБН В.2.3-15:2007. Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів.

6. ДБН В.2.2-9-2009 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення.

7. ДБН В.2.3-5-2001. Вулиці та дороги населених пунктів.

IV. Аналіз території та визначення ділянок, придатних для забудови поселення.

Завдання: Проаналізувати та оцінити природні та містобудівельні умови ділянки для формування поселення.

До аналізу, згідно завдання, видається топографічна зйомка території площею 30 - 60 га.

При виборі земельних ділянок під житлову забудову вимагається оцінка природних та містобудівельних умов.

До категорії природних умов відноситься:

- аналіз кліматичних умов

- аналіз геологічних особливостей

- аналіз рельєфу (рис. 1):

а) ієрархія структури вододільної мережі (визначити вододіли і тальвеги І та ІІ порядку);

б) структура вершин та долин (з найвищою та найнижчою відмітками).

в) крутизна схилів (градація крутизни схилів: 0,5-7 %, 8-12 %, 13-25%, більше 25%

г) експозиція схилів з визначенням непридатних для житлової забудови схилів північної орієнтації.

Рис. 1 Схема аналізу рельєфу з моделлю структури природного каркасу

Дана градація ухилів обумовлена функціональними обмеженнями. Так, на території, що має ухил менше 0,5 % не відбувається стік поверхневих вод. Іншими словами, під час дощу ділянка буде підтопленою.

Ухил в 7 % є максимально допустимим при прокладанні вулиць. При ухилі більше 12% значно ускладнюється трасування вулиць та прокладання інженерних комунікацій. При ухилі більше 12 % збільшуються об’єми земляних робіт, що здорожчує вартість будівництва, хоча у випадку малоповерхової забудови можливим є варіант терасного планування. Ухил більше 20 % є дуже складним для планування як території загалом так і ведення будівництва.

Житлові утворення слід розташовувати на територіях, які відповідають основним гігієнічним вимогам, зі спокійним, малопересіченим рельєфом, що має схили, достатні для природного стоку атмосферних опадів (1-6%). Непридатними є ділянки, що підтоплюються, мають високий рівень ґрунтових вод та нахил більше 30%.

- аналіз гідрографічної мережі (річок, потоків, водойм, джерел) з нанесенням водоохоронної зони, в якій забороняється ведення будівництва.

Уздовж берегів водойм прибережні смуги установлюються завширшки не менше 20 м від урізу води, що відповідає нормальному підпертому рівню водойми. При проектуванні нових населених пунктів розміри водоохоронних зон треба приймати не менше:

а) для водосховищ - 500 м

б) для малих річок довжиною до 50 км - 100 м

в) для малих річок довжиною 50 - 100 км - 200 м

г) для малих річок довжиною понад 100 км - 300 м

- аналіз рослинного покриву: лісові масиви, луки, фруктові сади, дерева які ростуть окремо від масиву – солітери.

Аналізом природних умов визначається структура природного каркасу території, яка повинна враховуватися у проектуванні планувального каркасу проектованого поселення.

Результатом дослідження містобудівних умов є висновки про:

- роль та значення ділянки; - функціональне використання території; - характер існуючої планувальної структури (виявити планувальні осі); - структуру вулично-дорожньої мережі (з нанесенням червоних ліній); визначити місця зупинок громадського транспорту - охоронні зони об’єктів, які відносяться до пам’яток природи, історії, культури, тощо; - санітарні та захисні обмеження (від ЛЕП, залізниці, кладовища та ін). - наявність екологічно незадовільних об’єктів (н-д, міського чи стихійного сміттєзвалища);

Також потрібно проаналізувати існуючу інженерну інфраструктуру та можливість прокладення інженерних комунікацій.

Результати досліджень подати у вигляді схем. При виконанні схеми аналізу містобудівних умов необхідно дотримуватися прийнятих у містобудівній документації умовних позначень – кольорів та символів (Рис. 2).

П ідсумком є схема планувальних обмежень.

Рис. 2 Схема аналізу опорного плану з умовними позначеннями та експлікацією