Курс "Методика навчання інформатики" Лабораторна робота № 2-5

Лабораторна робота № 2-5

ТЕМА: Методика навчання тем "Технологія опрацювання графічних даних " та "Редактор презентацій "

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

• комп'ютерна графіка, її види

Комп’ютерна гра́фіка — це графіка, тобто зображення, які створюються, перетворюються, оцифровуються, обробляються і відображаються засобами обчислювальної техніки, включаючи апаратні і програмні засоби.

1 Растрова графіка

2 Векторна графіка

3 Фрактальна графіка

• піксель

Пі́ксель (іноді пі́ксел, англ. pixel, скорочено від англ. PICture'S ELement — елемент зображення)— найдрібніша одиниця цифрового зображення в растровій графіці. Він є неподільним об'єктом прямокутної (зазвичай квадратної) форми, що має певний колір. Будь-яке растрове комп'ютерне зображення складається з пікселів, розташованих по рядках і стовпцях. Якщо зображення збільшити, ви побачите ряди пікселів.

Максимальна деталізація растрового зображення задається при його створенні і не може бути збільшена. Якщо збільшується масштаб зображення, пікселі перетворюються на великі зерна. За допомогою інтерполяції ступінчастість можна згладити. Ступінь деталізації при цьому не зросте, оскільки для забезпечення плавного переходу між початковими пікселями просто додаються нові, значення (колір) яких обчислюється на підставі сусідніх пікселів з початкового зображення.

Кожен піксель трансформованого зображення — об'єкт, що характеризується визначеним кольором, градацією сірого кольору і, можливо, прозорістю. Один піксель може зберігати інформацію тільки про один колір, який і асоціюється з ним. (У деяких комп'ютерних системах колір і пікселі представлені у вигляді двох роздільних об'єктів, наприклад, у відео-системі ZX Spectrum).

Також піксель — це найменша одиниця растрового зображення, що отримується за допомогою графічних систем виведення інформації (комп'ютерні монітори, принтери і т. д.). У сучасних графічних системах найчастіше має квадратну форму. Від кількості пікселів залежить детальність зображення.

• роздільна характеристика

Роздільна здатність моніторів, принтерів, сканерів

Цифрова апаратура, призначена для відтворення зображень, подає зображення у виді чорно-білих або кольорових точок, які називають пікселами або мінімальними елементами зображення. Вони розташовані так близько одне до одного, що наше сприйняття зливає їх в неперервні тони і створює реалістичне зображення. Кількість пікселів в зображенні називають його роздільною здатністю. Роздільною здатністю називають також здатність монітора, принтера або іншого вивідного чи ввідного пристрою розмістити певну кількість елементів зображення на одиницю довжини. Вимірюють роздільну здатність в dpi (dot per inch - точках на дюйм) або ppi (pixel per inch - пікселах на дюйм).

• колірні моделі

Кольорові зображення складають найпривабливішу частину мультимедійних видань. До своєї появи на екрані, а потім на папері, колір проходить певний ланцюжок цифрового кодування та обробки. Як і будь-яка інша, колірна інформація подається у цифровому вигляді, причому її відтворення на екрані і папері повинно відповідати оригіналу. Згадаємо, як різняться між собою зображення одних і тих же краєвидів на різних поштових листівках. Пристрої, стосовні колірної інформації, повинні бути відкалібровані, тобто налагоджені так, щоб відтворення на кожному з них кольору заданого номеру було б однаковим. Це не так просто, якщо зважити на принципово різне сприйняття кольору в натурі, на екрані та на папері, а також цілковиту суб'єктивність колірного сприйняття - знамените "на вкус и цвет товарища нет". Це ще одна причина, яка робить необхідним цифрове кодування кольорів. Мал.3.1 показує відносність сприйняття оком навіть світла й тіні, не кажучи вже про кольори. Однаково зафарбовані квадрати, розміщені на темному фоні, здаються світлішими, ніж на світлому.

• графічний формат

Графічні формати файлів і даних призначені для зберігання зображень, таких як фотографії та малюнки.

Графічні формати поділяться на векторні і растрові.

Способи фо-рматування задають структуру даних і відрізняються один від одного. Для того, щоб комп'ютери і програми могли читати і обробляти дані, структури файлів повинні відповідати певним правилам. Поширені формати на етапі додрукарської обробки видання: TIFF, EPS і PDF.

• графічні редактори

Графічний редактор — прикладна програма (або пакет програм), що дозволяє її користувачеві створювати і редагувати зображення на екрані комп’ютера і зберігати їх в багатьох популярних форматах, наприклад JPEG, PNG, GIF, TIFF.

Деякі графічні редактори призначені для редагування фотографій, тоді як інші — переважно для створення та редагування малюнків.

Типи графічних редакторів:

Растрові графічні редактори. Найпопулярніші: Adobe Photoshop для операційних систем Microsoft Windows і Mac OS X, GIMP для GNU/Linux і інших POSIX-сумісних. GIMP розповсюджується під ліцензією GNU GPL. Artweaver для операційних систем Microsoft Windows.

Векторні графічні редактори. Найпопулярніші: Adobe Illustrator, Corel Draw, Macromedia Free Hand — для Windows, Inkscape — для всіх ОС.

Гібридні графічні редактори. Найпопулярніші: RasterDesk для AutoCAD, Spotlight для операційних систем Microsoft Windows.

Тривимірні графічні редактори. Найпопулярніші: 3D Studio Max та Maya

• презентація

Презентація - це форма подання інформації як за допомогою різноманітних технічних засобів, так і без них. Як правило, представляються нові проекти, товари, послуги, ідеї і т.п. В цілому завдання презентації - зробити так, щоб її об'єкт зацікавив аудиторію. Для цього складається сценарій презентації, відповідно до якого підбираються: комп'ютерна графіка, відеоряд, роздатковий матеріал, колірне і звукове оформлення та інші засоби.

• редактор для створення презентацій

Редактор презентацій PowerPoint призначений для створення комп'ютерних презентацій. Ці презентації можуть демонструватись на великому екрані за допомогою комп'ютерного проектора великій аудиторії, або користувачам мережі в режимі трансляції. Уведення презентації в проектор може відбуватись або з комп'ютера, або з автономного носія (дискети, компакт-диска, блоку флеш-пам'яті тощо).

Мультимедійні проектори - вид комп'ютерних периферійних пристроїв, які розвиваються дуже швидко [1]. Вони надають можливість проектувати зображення від комп'ютера, відеомагнітофона чи телевізора на екрани з діагоналлю понад 10 м. Висока роздільна здатність (1024 х 768 точок) та великий світловий потік (1600 - 2200 лм) дозволяють проводити презентації у великих незатінених приміщеннях. Перевагою проекторів є їх мобільність і портативність (вага близько 3 кг).

• Слайд

Це одиниця слайд-шоу

• демонстрація слайдів

РоwегРоint позволяет отображать презентации в виде непрерывной демонстрации (слайд-шоу) на экране монитора или на большом экране с помощью мультимедийного проектора. Ведущий презентацию может управлять показом вручную или устанавливать автоматическую смену кадров по времени с различными эффектами перехода и построения текста.

ЗАВДАННЯ ТА ПОРЯДОК ЇХ ВИКОНАННЯ

1. Ознайомитись з теоретичним матеріалом до теми.

2. Дати відповіді на запитання для обговорення.

3. Провести логіко-дидактичний аналіз теми "Комп'ютерна графіка", "Редактор презентацій".

Логіко-дидактичний аналіз теми Комп'ютерна графіка

Мета

навчальна: ознайомити учнів з поняттям комп’ютерної графіки, її видами, з правилами користування графічними програмами; навчити учнів користуватися графічними програмами;

— розвивальна: розвивати пізнавальні інтереси учнів, мислення;

• виховна: виховувати інформаційну культуру учнів, уважність, дисциплінованість, акуратність, наполегливість.

Основні поняття.

Комп'ютерна графіка, Піктограма, Фрактальна графіка, Векторна графіка, піксель.

Даний урок буде добре даватися учням для засвоєння учнями якщо на прикладах учням пояснювати навчальний матеріал а також використовувати презентацію по даному уроку.

Навчальний матеріал:

Представлення даних на моніторі комп'ютера в  графічному вигляді вперше було реалізоване в середині 50-х років для великих ЕОМ, що застосовувалися в наукових і військових дослідженнях. З тих пір графічний спосіб відображення даних став невід'ємною приналежністю переважного числа комп'ютерних систем, особливо персональних. Графічний інтерфейс користувача сьогодні є стандартом “де-факто” для програмного забезпечення різних класів, починаючи з операційних  систем. Існує спеціальна область інформатики, що вивчає методи і засоби створення і обробки зображень за допомогою програмно-апаратних обчислювальних комплексів, - комп'ютерна графіка. Комп'ютерна графіка - це створення й обробка зображень (малюнків, креслень і т. д.) за допомогою комп'ютера. Вона охоплює всі види і форми представлення зображень, доступних для сприйняття людиною або на екрані монітора, або у вигляді копії на зовнішньому носієві (папір, кіноплівка, тканина і інше). Без комп'ютерної графіки неможливо уявити собі не тільки комп'ютерний, але і звичайний, цілком матеріальний світ. Візуалізація даних знаходить застосування в самих різних сферах людської діяльності. Для прикладу назвемо медицину (комп'ютерна томографія), наукові дослідження (візуалізація будови речовини, векторних полів і інших даних), моделювання тканин і одягу, дослідно-конструкторські розробки. Залежно від способу формування зображень комп'ютерну графіку прийнято підрозділяти на  растрову, векторну і фрактальну.

Фрактальна графіка

Окремим предметом вважається тривимірна (3d) графіка, що вивчає прийоми і методи побудови об'ємних моделей об'єктів у віртуальному просторі. Як правило, в ній поєднуються векторний і растровий способи формування зображень. Особливості колірного обхвату характеризують такі поняття, як чорно-біла і кольорова графіка. На спеціалізацію в окремих областях вказують назви деяких розділів: інженерна графіка, наукова графіка, Web-графіка, комп'ютерна поліграфія та інші. На стику комп'ютерних, телевізійних і кінотехнологій зародилася і стрімко розвивається порівняно нова область комп'ютерної графіки і анімації. Помітне місце в комп'ютерній графіці відведене розвагам. З'явилося навіть таке поняття, як механізм графічного представлення даних (Graphics Engine). Ринок ігрових програм має оборот в десятки мільярдів доларів і часто ініціалізує чергові етапи вдосконалення графіки і анімації. Хоча комп'ютерна графіка служить всього лише інструментом, її структура і методи засновані на передових досягненнях фундаментальних і прикладних наук: математики, фізики, хімії, біології, статистики, програмування і множини інших. Це зауваження справедливе як для програмних, так і для апаратних засобів створення і обробки зображень на комп'ютері. Тому комп'ютерна графіка є однією з галузей інформатики, що найшвидше розвиваються, і у багатьох випадках виступає “локомотивом”, що тягне за собою всю комп'ютерну індустрію. Види комп'ютерної графіки Фрактальна графіка Фрактальна графіка заснована на математичних обчисленнях. Базовим елементом фрактальної графіки є сама математична формула, тобто ніяких об'єктів в пам'яті комп'ютера не зберігаються і зображення будується виключно по рівняннях.  У такий спосіб будують як прості регулярні структури, так і складні ілюстрації, що імітують природні ландшафти і тривимірні об'єкти. Тривимірна графіка Тривимірна графіка знайшла широке застосування в таких областях, як наукові розрахунки, інженерне проектування, комп'ютерне моделювання фізичних об'єктів (мал. 3). Як приклад розглянемо найбільш складний варіант тривимірного моделювання - створення рухливого зображення реального фізичного тіла. У спрощеному вигляді для просторового моделювання об'єкту потрібно: — спроектувати і створити віртуальний каркас (“скелет”) об'єкту, найбільш відповідний його реальній формі;  — спроектувати і створити віртуальні матеріали, по фізичних властивостях візуалізації схожі на реальні;  — присвоїти матеріали різним частинам поверхні об'єкту (на професійному жаргоні - “спроектувати текстури на об'єкт”);  — налаштувати фізичні параметри простору, в якому діятиме об'єкт, - задати освітлення, гравітацію, властивості атмосфери, властивості взаємодіючих об'єктів і поверхонь; — задати траєкторії руху об'єктів;  — розрахувати результуючу послідовність кадрів;  — накласти поверхневі ефекти на підсумковий анімаційний ролик.  Особливу область тривимірного моделювання в режимі реального часу складають тренажери технічних засобів —  автомобілів, суден, літальних і космічних апаратів. У них необхідно дуже точно реалізовувати технічні параметри об'єктів і властивості навколишнього фізичного середовища. У простіших варіантах, наприклад при навчанні водінню наземних транспортних засобів, тренажери реалізують на персональних комп'ютерах. Найдосконаліші на сьогоднішній день пристрої створені для навчання пілотуванню космічних кораблів і військових літальних апаратів. Моделюванням і візуалізацією об'єктів в таких тренажерах зайнято декілька спеціалізованих графічних станцій, побудованих на могутніх RISC-процесорах і швидкісних відеоадаптерах з апаратними прискорювачами тривимірної графіки. Загальне управління системою і прорахунок сценаріїв взаємодії покладені на суперкомп'ютер, що складається з десятків і сотень процесорів. Вартість таких комплексів виражається дев'ятизначними цифрами, але їх застосування окуповується достатньо швидко, оскільки навчання на реальних апаратах в десятки разів дорожче. Растрова графіка Для растрових зображень, що складаються з точок, особливу важливість має поняття дозволу, що виражає кількість точок  на одиницю довжини. При цьому слід розрізняти: — дозвіл оригіналу; — дозвіл екранного зображення; — дозвіл друкарського зображення.  Дозвіл оригіналу. Дозвіл оригіналу вимірюється в точках на дюйм (dots per inch - dpi) і залежить від вимог до якості зображення і розміру файлу, способу оцифровки і створення початкової ілюстрації, вибраного формату файлу і інших параметрів. У загальному випадку діє правило: чим вище вимога до якості, тим вище повинен бути дозвіл оригіналу. Дозвіл екранного зображення.  Для екранних копій зображення елементарну точку растру прийнято називати пікселем. Розмір пікселя варіюється залежно від вибраного екранного дозволу (з діапазону стандартних значень), дозвіл оригінала і масштаб відображення. Монітори для обробки зображень з діагоналлю 20-21 дюйм (професійного класу), як правило, забезпечують стандартні екранні дозволи 640х480, 800х600, 1024х768,1280х1024,1600х1200,1600х1280, 1920х1200, 1920х1600 точок. Відстань між сусідніми крапками люмінофора у якісного монітора складає 0,22-0,25 мм. Для екранної копії достатньо дозволу 72 dpi, для друку на кольоровому або лазерному принтері 150-200 dpi, для виводу на фотоекспонуючому пристрої 200-300 dpi. Встановлено емпіричне правило, що при друці величина дозволу оригіналу повинна бути в 1,5 разу більше, ніж лініатура растру пристрою виводу. У випадку, якщо тверда копія буде збільшена в порівнянні з оригіналом, ці величини слід помножити на коефіцієнт масштабування.  Масштабування растрових зображень. Одним з недоліків растрової графіки є так звана пікселізація зображень при їх збільшенні (якщо не прийняті спеціальні заходи). Раз в оригіналі присутня певна кількість крапок, то при більшому масштабі збільшується і їх розмір, стають помітні елементи растру, що спотворює саму ілюстрацію (ріс.4). Для протидії пікселізації прийнято заздалегідь оцифровувати оригінал з дозволом, достатнім для якісної візуалізації при масштабуванні. Інший прийом полягає в застосуванні стохастичного растру, що дозволяє зменшити ефект пікселізації в певних межах. Нарешті, при масштабуванні використовують метод інтерполяції, коли збільшення розміру ілюстрації відбувається не за рахунок масштабування точок, а шляхом додавання необхідного числа проміжних точок.

Формати графічних даних У комп'ютерній графіці застосовують щонайменше три десятки форматів файлів для зберігання зображень. Але лише частина з них стала стандартом “де-факто” і застосовується в переважній більшості програм. Як правило, несумісні формати мають файли растрових, векторних, тривимірних зображень, хоча існують формати, що дозволяють зберігати дані різних класів. Багато застосувань орієнтовано на власні “специфічні” формати, перенесення їх файлів в інші програми вимушує використовувати спеціальні фільтри або експортувати зображення в “стандартний” формат. TIFF (Tagged Image File Format). Формат призначений для зберігання растрових зображень високої якості (розширення імені файлу .TIF). Належить до широких поширених, відрізняється переносимістю між платформами (IBM РС і Apple Macintosh), забезпечений підтримкою з боку більшості графічних, верстальних і дизайнерських програм. Передбачає широкий діапазон колірного обхвату - від монохромного чорно-білого до 32-розрядної моделі цветоделенія CMYK. Починаючи з версії 6.0 у форматі TIFF можна зберігати зведення про маски (контурах обтравки) зображень. Для зменшення розміру файлу застосовується вбудований алгоритм стиснення LZW. PSD (Photoshop Document). Власний формат програми Adobe Photoshop (розширення імені файлу .PSD), один з найбільш могутніх по можливостях зберігання растрової графічної інформації. Дозволяє запам'ятовувати параметри шарів, каналів, ступеня прозорості, безлічі масок. Підтримуються 48-розрядне кодування кольору, цветоделеніє і різні колірні моделі. Основний недолік виражений в тому, що відсутність ефективного алгоритму стиснення інформації приводить до великого об'єму файлів. PCX. Формат з'явився як формат зберігання растрових даних програми РС Paintbrush фірми Z-soft і є одним з найбільш поширених (розширення імені файлу .PCX). Відсутність можливості зберігати кольороподілені зображення, недостатність колірних моделей і інші обмеження привели до втрати популярності формату. В даний час вважається застарілим. JPEG (Joint Photographic Experts Group). Формат призначений для зберігання растрових зображень (розширення імені файлу .JPG). Дозволяє регулювати співвідношення між ступенем стиснення файлу і якістю зображення. Вживані методи стиснення засновані на видаленні “надмірної” інформації, тому формат рекомендують використовувати тільки для електронних публікацій. GIF (Graphics Interchange Format). Стандартизований в 1987 році як засіб зберігання стислих зображень з фіксованою (256) кількістю квітів (розширення імені файлу .GIF). Отримав популярність в Інтернеті завдяки високому ступеню стиснення. Остання версія формату Gif89a дозволяє виконувати чересстрочную завантаження зображень і створювати малюнки з прозорим фоном. Обмежені можливості по кількості квітів обумовлюють його застосування винятково в електронних публікаціях. PNG (Portable Network Graphics). Порівняно новий (1995 рік) формат зберігання зображень для їх публікації в Інтернеті (розширення імені файлу .PNG). Підтримуються три типи зображень - кольорові з глибиною 8 або 24 бита і чорно-біле з градацією 256 відтінків сірого. Стиснення інформації відбувається практично без втрат, передбачено 254 рівні альфа-канала, чересстрочная розгортку. WMF (Windows Metafile). Формат зберігання векторних зображень операційної системи Windows (розширення імені файлу .WMF). За визначенням підтримується всіма додатками цієї системи. Проте відсутність засобів для роботи із стандартизованими колірними палітрами, прийнятими в поліграфії, і інші недоліки обмежують його застосування. EPS (Encapsulated Postscript). Формат опису як векторних, так і растрових зображень на мові Postscript фірми Adobe, фактичному стандарті в області допечатних процесів і поліграфії (розширення імені файлу .EPS). Оскільки мова Postscript є універсальною, у файлі можуть одночасно зберігатися векторна і растрова графіка, шрифти, контури обтравки (маски), параметри калібрування устаткування, колірні профілі. Для відображення на екрані векторного вмісту використовується формат WMF, а растрового - TIFF. Але екранна копія лише у загальних рисах відображає реальне зображення, що є істотним недоліком EPS. Дійсне зображення можна побачити лише на виході вивідного пристрою, за допомогою спеціальних програм перегляду або після перетворення файлу у формат PDF в додатках Acrobat Reader, Acrobat Exchange. PDF (Portable Document Format). Формат опису документів, розроблений фірмою Adobe (розширення імені файлу .PDF). Хоча цей формат в основному призначений для зберігання документа цілком, його вражаючі можливості дозволяють забезпечити ефективне представлення зображень. Формат є аппаратно-незавісимьм, тому виведення зображень допустиме на будь-яких пристроях - від екрану монітора до фотоекспонуючого пристрою. Могутній алгоритм стиснення із засобами управління підсумковим дозволом зображення забезпечує компактність файлів при високій якості ілюстрацій.    

Тему подають тільки з використанням наглядних прикладів для більшого розуміння учнями .

Методи які варто використати на уроці : словесні, наочні, практичні, Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності та методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності. Важливо закріпити знання в кінці уроку.

                               

Логіко-дидактичний аналіз теми: Редактор презентацій

Мета:

організувати діяльність учнів по сприйняттю, осмисленню нового матеріалу на уроці і відтворенню вивчених понять: слайд, презентація, Power Point ....

допомогти учням закріпити уявлення про технології створення слайдів, презентацій.

виховання інформаційної культури учнів, уважності, акуратності, дисциплінованості, посидючості. Розвиток пізнавальних інтересів, навиків роботи з мишею, самоконтролю, творчості.

Навчальний матеріал теми:

На минулому уроці ми з вами розібрали , що презентація складається зі слайдів . До них можна застосувати різне оформлення . Сьогодні ми з вами дізнаємося як налаштовувати анімацію і вставляти керуючі кнопки.

Що б налаштувати анімацію на об'єкті необхідно натиснути правою кнопкою і вибрати налаштувати анімацію . З'являється діалогове вікно , де ви можете прочитати можливості , які дає Power Point для настройки анімації.

Подивимося , що у нас вийшло , і натиснемо (F5).

Тепер нам необхідно розібрати , що таке керуючі кнопки. Керуючі кнопки підходять не для кожної презентації . Якщо ви , скажімо , робите доповідь , то швидше за все слайди повинні розташовуватися по порядку. Але якщо ви робите навчальну презентацію і припускаєте , що користувач може зацікавитися не всієї темою , а тільки частиною , то можете вставити керуючі кнопки.

Демонстрація прикладу презентації з керуючими кнопками.

Power Point пропонує наскільки типів керуючих кнопок : ( демонстрація на комп'ютері) Додому (перехід на перший слайд ) , Вперед , Назад , Довідка , Включити Звук , Камера і т.д. Всі кнопки характерні тим , що при натисканні вони вдавлюються . При вставці Керуючою кнопки Power Point запропонує діалогове вікно з налаштуванням дії після натискання або наведення миші.

Дію можна налаштувати до будь-якого графічного об'єкта , тільки на відміну від кнопки буде з'являтися тільки «рука» - знак гіперпосилання , але натискатися кнопкою об'єкт не буде.

Подивимося як можна робити гіперпосилання на слайди .

Демонстрація .

Гіперпосилання можна робити не тільки на інший слайд , а й на інший документ і на адресу в Інтернет.

Демонстрація прикладів вставки гіперпосилань.

Дану тему ми подаємо в вигляді бесіди та закріплюємо сказане практично. Використовуємо такі методи як : словесні, наочні, практичні, Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності та методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності. Важливо закріпити знання в кінці уроку.

Логіко-дидактичний аналіз починається із з'ясування структури навчального матеріалу (логічного аналізу). Аналізується:

1. визначення окремого поняття, система понять;

2. весь навчальний матеріал теми;

3. різні варіанти подання теми.

Результати логічного аналізу враховуються в наступному дидактичному аналізі навчального матеріалу, під час якого з'ясовується методика навчання виділених елементів і блоків навчального матеріалу. В процесі дидактичного аналізу розглядаються особливості реалізації дидактичних принципів, можливості застосування і доцільного використання різних методів навчання, побудови системи уроків.

4. Скласти Асоціативний кущ (карту знань) для поняття "комп'ютерна графіка".

1. комп’ютерна картинка

2. комп’ютерна творчість

3. комп’ютерний живопис

4.компютерне зображення

5. Проаналізувати зміст навчального матеріалу з теми "Комп'ютерна графіка", що міститься в різних шкільних підручниках. За результатами аналізу заповнити таблицю 2.5.1:

Таблиця 2.5.1 Поняття	Підручник, автори	Означення	Приклади	Примітки
Комп'ютерна графіка,	Шестопалов Є.А. Інформатика: Навчальний посібник для 10 кл. — К.: Аспект, 2005.	це графіка, тобто зображення, які створюються, перетворюються, оцифровуються, обробляються і відображаються засобами обчислювальної техніки, включаючи апаратні і програмні засоби.
	Гуржій А.Н., Зарецька І.Т., Колодяжний Б.Г. Інформатика (підручник), 10-11 кл., Факт, Навчальна книга, 2002, 2004,2006.	Комп’ютерна графіка - розділ інформатики, який вивчає засоби і способи створення і обробки графічних зображень при допомозі комп’ютерної техніки.
Піктограма,	Шестопалов Є.А. Інформатика. Короткий курс. У 2-х частинах (навчальний посібник), 10-11 кл., Аспект,  2005.	умовний малюнок із зображенням яких-небудь дій, подій, предметів і тощо.
	Інформатика - 9 - Морзе Н.В., Вембер В.П., Кузьмінська О.Г.	це знак, що відноситься до якогось об'єкту в цілях надання більш ясною інформації, що підкреслює якісь його типові риси.
Фрактальна графіка,	Інформатика - 9 - Володіна І.Л., Володій В.В.	Фрактальна графіка — технологія створення зображень на основі фракталів.
	Інформатика - 9 - І.О. Завадський, І.В. Стеценко, О.М. Левченко	це графічне зображення, створене за допомогою спеціальних комп'ютерних програм, в основі якого лежить математичні закономірності фракталів (самоподібних фігур, якщо по-простому, а найдоступніший для уяви приклад фрактала - це сніжинка).
Векторна графіка,	Інформатика - 9 - І.О. Завадський, І.В. Стеценко, О.М. Левченко	створення зображення з сукупності геометричних примітивів - (точок, ліній, кривих,полігонів), тобто об’єктів, які можна описати математичним рівнянням. На відміну від растрової графіки, яка подає зображення як набір пікселів (точок).
піксель.

6. Розробити презентацію до теми "Комп'ютерна графіка" для уроку-лекції із засвоєння нових знань.

7. Проаналізувати зміст навчального матеріалу з теми "Редактор презентацій", що міститься в різних шкільних підручниках. За результатами аналізу заповнити таблицю 2.5.2:

Таблиця 2.5.2 Поняття	Підручник, автори	Означення	Приклади	Примітки
презентація	Шестопалов Є.А. Інформатика: Навчальний посібник для 10 кл. — К.: Аспект, 2005.	Презентація - це форма подання інформації як за допомогою різноманітних технічних засобів, так і без них.
	Інформатика - 9 - Й.Я. Ривкінд, Т.І. Лисенко, Л.А. Чернікова, В.В. Шакотько	набір слайдів і спецефектів (слайд-шоу), текстовий вміст презентації, нотатки доповідача, а також роздатковий матеріал для аудиторії, що зберігаються в одному файлі.

6. Скласти етапи побудови довільної презентації з поясненнями для учнів кожної етапу.

7. Розробити комплексні завдання для оволодіння основними можливостями використання редактора презентацій з підказками різних рівнів:

   1. рівень - з вказуванням послідовності дій для виконання завдання;

2. рівень - з демонстрацією команд, які доцільно використовувати для одержання кінцевого результату;

“Створення слайдів з рисунками. Анімація

рисунків і текстів.”

1. Завантажити програму PowerPoint.

2. Вибрати команду Новая презентація.

3. Із виведених макетів слайдів вибрати макет слайду

Заголовок и объект.

4. В якості об’єкту вибрати можливість Добавить рисунок і

вставити малюнок 2_2 із папки Мои документы –

Рисунки.

5. Оформити слайд за зразком:

3. р івень - зображення готових презентацій (наприклад, у форматі РБГ).

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ