Тема 4. Інформаційні системи в економіці. План

1. Функціональна характеристика фінансово-аналітичних ІС. Система фінансового моделювання та бізнес-планування Project Expert.

2. Вимоги до аналітичного обліку в бухгалтерських ІС. Класифікація програмних систем для автоматизації бухгалтерських робіт. Програма “1С: Бухгалтерія”.

3. Характеристика складових ІС маркетингу (ІСМ). Типи задач, які розв’язуються в ІСМ. Комп’ютерна система планування маркетингової діяльності компанії “Marketing Expert”.

4. Програма - конструктор інформаційної системи посередницької фірми.

Рекомендована література

Основна: 4, 5, 9, 13, 14, 16, 18, 19

Додаткова: 3, 5, 6

Міні-лексикон: Project Expert, кеш-фло,

"1С:Предприятие", Marketing Expert.

1. Функціональна характеристика фінансово-аналітичних ІС. Система фінансового моделювання та бізнес-планування Project Expert.

Система Project Expert - це комп’ютерна система, яка призначена для розробки проекту або моделі компанії різного масштабу та галузевої приналежності, розрахунку на її основі бухгалтерської звітності, фінансових показників та проведення аналізу моделі на чутливість з метою визначення оцінки знайдених рішень (рис.1). Рис.1. Об’єкти моделювання фінансово-економічної діяльності окремої фірми (компанії)

Система Project Expert дозволяє виконати моделювання фінансово-економічної діяльності однієї окремої фірми у зовнішньому оточенні, яке не має обмежень на необхідні для неї ресурси та збут готової продукції. При цьому така схема діяльності фірми будується з позиції вивчення внутрішніх можливостей фірми.

Для можливості моделювання діяльності фірми різного масштабу та галузевої приналежності в її моделі не визначається внутрішня організаційна структура фірми, особливості її виробничих потужностей та інше. Вона складається тільки з початкових та розрахункових фінансово-економічних параметрів, які згруповані в окремі групи даних (рис.2).

Рис. 2. Модель фінансово-економічної діяльності фірми

Початкові параметри моделі описуються у 7 наступ-них групах даних: стартовому балансі, графіках придбання матеріалів, виготовлення та продажу товарів, плані по персоналу, загальних витратах та інвестиційному плані.

Розрахункові параметри описують прибутки – збитки фірми, рух її коштів (кеш-фло), кінцевий баланс, показники економічної ефективності, показники ефективності інвестицій та чутливість їх до зміни значень початкових параметрів моделі.

Робота в системі Project Expert.

1.1. Запуск системи.

Запуск системи Project Expert в Windows виконується за допомогою наступних пунктів меню:

“Пуск”,“Программы”,“Project Expert”, “Project Expert 5”.

1.2. Створення проекту.

У відкритому вікні натиснемо першу піктограму на інструментальній панелі для виконання функції створення проекту та відкриття вікна "Новый проект"(рис. 3).

1.3. Визначення у вікні "Новый проект" загальних даних .

Поля вікна "Новый проект" заповнюються у відповідності з наступними правилими:

• поле “шаблон” не заповнюється.

• в поле “Автор” записується прізвище студента .

• в поле “Дата начала” заноситься дата , яка починається з 01.01.2007 року, “Длительность ” – 1 рік, 0 місяців.

• поле “Файл” заповнюється обов’язково за допомогою кнопки “Пролистать” .

УВАГА !!!! У випадку не заповнення поля “Файл” система не відкриє головну форму після натиснення кнопки “ОК”.

Перед натисненням кнопки “Пролистать” необхідно на диску “С:” створити теку.

Рис.3. Визначення загальних даних проекту

П ісля заповнення форми натиснемо кнопку “ОК” для відкриття головної форми (Рис. 4).

Рис.4. Головна форма системи Project Expert

УВАГА !!!! Ім’я теки повинно буди визначено латинськими символами. (Ім’я файлу, яке визначається далі, також задається тільки латинськими буквами.Поля “Название” та “Вариант” заповнюються у відповідності з методичними вказівками.

1.4. Робота в головній формі. Підготовка моделі компанії.

Для побудови моделі компанії з виробництва та продажу пральних машин необхідно заповнювати форми тільки чотирьох етапів: “Проект”, ”Компания”, “Окружение”, “Операционный план”. Частина форм цих етапів не заповнюється, наприклад такі форми, як “Текстовое описание” та інші, їх треба тільки переглянути та ознайомитися.

1.5. Розрахунок бухгалтерських документів та фінансових показників.

Для розрахунку (моделювання ) діяльності компанії необхідно на панелі інструментів натиснути кнопку “Расчет” , яка розташована з правої її сторони (остання).

1.6.Перегляд та аналіз бухгалтерських вихідних документів.

Для перегляду бухгалтерських документів необхідно перейти до етапу “Результати” та активізувати лівим клавішем миші необхідну вихідну форму: “Прибыли-убытки”, “Кэш-фло”, “Баланс”.

1.7. Перегляд та аналіз фінансових показників

Для перегляду фінансових показників необхідно перейти до етапу “Анализ проекта” та відкрити форму “Финансовые показатели” або “Эффективност инвестиций”.

Фінансові показники розподіляються на п’ять наступних груп:

• коефіцієнти ліквідності . Вони характеризують можливість задовольняти претензії інших фірм, які тримають короткострокові боргові забов’язання. Наприклад, поточна ліквідність визначається як частка поточних активів на сумарні короткострокові забов’язання;

• коефіцієнти ділової активності. Вони дозволяють з’ясувати, наскільки ефективно підприємство використовує свої засоби. Наприклад, коефіцієнт обертання запасів визначається, як частка прямих витрат на вартість товаро-матеріальних запасів помножити на 12;

• показники структури капіталу. Вони характеризують платоспроможність підприємства відповідати на довгострокові забов’язання без ліквідування довгострокових активів. Наприклад, сумарні забов’язання до активів визначається, як частка корострокових забов’язань до вартості сумарних активів помножити на 100 %;

• коефіцієнти рентабельності. Вони показують наскільки прибуткова компанія. Наприклад, коефіцієнт рентабельності валового прибутку визначається, як частка валового прибутку та валового об’єму продажу помножити на 100%;

• інвестиційні коефіцієнти. Вони визначають вартість та дохідність акцій підприємства. Наприклад, прибуток на акцію визначається, як частка чистого прибутку на кількість акцій.

2. Вимоги до аналітичного обліку в бухгалтерських ІС. Класифікація програмних систем для автоматизації бухгалтерських робіт. Програма “1С: Бухгалтерия”.

Класифікація бухгалтерських систем за функціо-нальним призначенням наведена в табл.1

Бухгалтерські системи також класифікують за способом організації: класична схема, видова схема, журнальна та гнучка.

Система “1С: Предприятие” включає три компоненти “1С: Бухгалтерия”, “1С: Торговля и склад”, “1С: Зарплата и кадры”.

Система “1С: Бухгалтерия” забезпечує автоматизацію таких розділів бухгалтерського обліку:

• операції по банку і касі;

• основні засоби і нематеріальні активи;

• матеріали і МШП;

• товари і послуги;

• облік виробництва продукції;

• облік валютних операцій;

• взаєморозрахунки з організаціями;

• розрахунки з підзвітними особами;

• розрахунок заробітної плати;

• розрахунки з бюджетами;

- облік по декількох підприємствах.

Існують базова і професійна версії цієї програми, а також для використання у локальному і мережевому варіантах.

Система “1С: Торговля и склад” призначена для автоматизаціы обліку торговельної діяльності.

Система “1С: Зарплата и кадры” призначена для автоматизаціі розрахунку заробітної плати.

Далі наведемо технологію використання пакету "1С:Предприятие" для ведення комп’ютерного обліку на підприємстві "Успіх" на основі даних першого варіанта, наведених в роботі [18] .

Робота в системі “1С: Предприятие”.

2.1. Запуск програми.

Програма запускається через меню “Пуск” або за допомогою піктограми на робочому столі.

Вікно запуску, яке відкривається першим, має наступні елементи: меню “В режиме”; вікно “Информационные базы”; кнопки “ОК”, “Отмена”, “Изменить”, “Добавить”, “Удалить” та “Помощь”.

Класифікація бухгалтерських систем Табл. 1

№ з/п	Класифікаційне угрупуван-ня та приклади	Примітка
1	Малі бухгалтерські системи: “Фінанси без проблем”, “Хакерс-Дизайн”, Маріуполь; “Міні-бухгалтерія”, фірма “1С”, Москва “Бухгалтерія малого підприємництва”, фірма “Фор”, Москва	Програми орієнтовані на малий бізнес для бухгалтерій від одного до трьох працівників, немає закріплення за конкретними розділами обліку.
2	Інтегровані бухгалтерські системи: - програми фірми “Інотек”, “Модуль Пі”, (Мінськ)	Програма орієнтована на малий і середній бізнес для бухгалтерій від двох до п’яти осіб, об’єднують і підтримують ведення всіх основних функцій і підрозділів бух. обліку
3	Бухгалтерські-конструкто-ри: -“1С: Бухгалтерия”, Москва “Акцент – бухгалтерія”, (Інпакт) “Універсал” (ТОВ “Софт Про”)	Програма представляє собою універсальну оболонку, яку за допомогою настроювання можна налаштувати на певні умови підприємства, мають макромови настроювання
4	Бухгалтерські комплекси: - програма БЕМБІ та БЕСТ-4, фірма “Інтелект – Сервіс”, Росія; - програми фірми “Агрос”, “Інфософт” - програма “Комтекст”	Бухгалтерський комплекс реалізується як комплекс АРМ відповідних розді-лів бухгалтерського облі-ку і передбачає мережеві засоби обміну даними для бухгалтерій більше п’яти осіб
5	Системи на замовлення: програма фірми “Ост-Ін”, “БІТ” (СПб), “Нікос-Софт”, “Екософт”, Мінськ	Системи на базі типового бухгалтерського ядра, що індивідуально доопрацьо- вуються. Мають високу вартість
6	Системи обліку у міжнародних стандартах: - система “Універсал”, ТОВ “Софт Про”, Харків; - система “Облік у міжнародних стандартах”, фірма “Інатек”; - система “ 1С: Бухгалтерия”	Системи, що забезпечують підтримання як вітчизняних, так і найбільш поширених західних стандартів обліку та звітності (GAAP, IAS)
7	Консультаційні бухгалтерські системи: - інтегрована система, що поєднує “1С: Предприятие” і систему “Ліга: закон”; - система “Консультант Плюс”, Податки: Бухоблік,М	Система для зберігання та регулярного оновлення баз нормативних документів і роботи з ними

За допомогою меню “В режиме” можна встановити один з чотирьох можливих режимів:

• “1С: Предприятие”;

• “Конфигуратор”

• “Отладчик”

• “Монитор”.

Вікно “Информационные базы” відображає перелік існуючих інформаційних баз, одну з яких можна вибрати для роботи. Принаймі, в цьому списку є дві робочі бази:

• “Бухгалтерский учет для Украины”, порожня;

• “Бухгалтерский учет для Украины (Демо)” – демонстраційна база, яка має приклади ведення обліку.

2.2. Створення та відкриття нової інформаційної бази.

Для ведення обліку вашого підприємства необхідно створити нову пусту інформаційну базу на основі бази “Бухгалтерский учет для Украины”. Для цього потрібно виконати наступні кроки:

• створити власну теку;

• виконати копіювання до неї теки 1sbukr;

• запустити систему “1С: Бухгалтерия”

• натиснути кнопку “Добавить”;

• у рядку “Путь” натиснути кнопку обзора (…) для відкриття вікна “Выбор каталога”;

• вибрати свою теку і відкрити теку 1sbukr

• натиснути кнопку “Выбрать”;

• в рудку “Название” набрати назву фірми, яка називається вашим прізвищем;

• натиснути кнопку “ОК” ( в нижній частині вікна буде показано шлях де розміщується ваша тека)

• натиснути кнопку “ОК” для відкриття вашої порожньої інформаційної бази.

2.3. Визначити розрахунковий період.

Розрахунок ітогів встановити на поточний квартал за допомогою пунктів меню: “Операции”, “Управление бухгалтерскими итогами”. В списку “по” вибрати “4 квартал 2007” , натиснути кнопки “Установить расчет”, “ОК”.

2.4. Визначити робочу дату.

Залишки по рахунках та заповнення довідників виконати за станом на початок поточного року, тобто на 1.01.2007 р. Для цього використати пункти меню: “Сервис”, “Параметры”, в поле “Рабочая дата” записати дату 01.01.2007. Натиснути кнопку “ОК”.

2.5. Перейменувати назву фірми.

Відкрити довідник “Фирмы” за допомогою пунктів меню “Справочники”, “Фирмы”. Відкрити вікно “Фирма”, двічі клацнути ліву клавішу миші на рядку “Наша фирма” та змінити назву “Наша фирма” на “Успіх”, на сторінці “Дополнительно” ввести “Префікс номера” символ “С”.

2.6. Заповнити довідник “Необоротные активы”. Визначити назву, рахунок обліку, одиниці виміру та вартість одиниці (табл. 5).

2.7. Заповнити довідник “Места хранения”. Ввести склад з найменуванням “Склад основной”.

2.8. Заповнити довідник “Контрагенты”. Ввести постачальника “Солодке життя”.

2.9. Ввести в довідник “Номенклатура” товар: цукор 100 грн за упаковку (мішок).

2.10. Ввести в довідник “Счета нашей фирмы” групи: “Безналичные счета” та “Наличные счета”. В першу групу ввести рахунок: “Интер р/с”, “Гривна”, 31.1. В другу групу ввести рахунок: “Касса гривна”, “Гривна”, 30.1.

2.11. Заповнити довідник “Сотрудники” на основі табл. 6. Встановити посадові оклади у відповідності табл.7, пільги визначити за своїм бажанням.

2.12. За допомогою журналу операцій створити нову операцію і в неї підготувати проводки пов’язані з наявними основними засобами фірми (табл.1 та табл.2). Проводки виконувати по рахунках Дт 10.3 Кт 00. Сума визначається як добуток кількості одиниць на вартість одиниці. Після введення цієї операції та наступних операцій і документів обов’язково сформувати звіт “Оборотно-сальдовая ведомость”.

2.13. Виконати оприбуткування товару (масло 110 кг по 6 грн за кг з ПДВ) за допомогою прибуткової накладної (рахунок постачальника 63.1).

2.14. За допомогою журналу операцій створити нову операцію і в неї підготувати проводки по залишкам: каси (Дт 30.1), поточного рахунку в національній валюті (Дт 31.1), розрахунки з покупцями та замовниками (Дт 36.1), уставного капіталу (Кт 40), розрахунку з вітчизняними постачальниками (Кт 63.1), розрахунку з депозитами (Кт 66.2).

2.15. За допомогою пунктів меню: “Документы”, “Приход”, “Счет входящий” підготувати прибуткову накладну за номером 27 від 12.01.07 за постачання 40 упаковок (мішків) цукру на загальну суму 4800 грн, у т.ч. ПДВ 800 грн, від фірми – постачальника “Солодке життя”. Проведення не виконувати.

2.16. За допомогою пунктів меню “Документы”, “Банк”, “Платежное поручение” підготувати відповідний документ за номером 83 від 15.01.07р. на сплату рахунку від МП “Солодке життя” №27 від 12.01.07р. на суму 4800 грн, у т.ч. ПДВ 800 грн. Проведення не виконувати. Встановити рахунок 63.1.

2.17. За допомогою пунктів меню “Документы”, “Банк”, “Банковская выписка” підготувати відповідний документ, що підтверджує сплату платіжного доручення №83. Виконати проведення виписки. Встановити бухгалтерський рахунок 31.1, скористатися кнопкою “Заполнить по платежам”. В колонці “+/-“ встановити “+”, суму записати з мінусом.

2.18. В довідник “Контрагенты” ввести споживача ВАТ “Імідж”.

2.19. За допомогою пунктів меню “Документы”, “Договор” створити відповідний документ за № 346, від 14.01.07р. НП “Успіх” на отримання передоплати від ВАТ “Імідж” у рахунок майбутнього постачання продуктів харчування в сумі 4080 грн з ПДВ.

2.20. За допомогою пунктів меню “Документы”, “Банк”, “Банковская выписка” створити документ від 18.01.07р. Використати кнопку “Подбор по заказам”. В стовпчику “+/-“ набрати “-“, а в “Сумма” значення з мінусом. Провести документ.

2.21. За допомогою пунктів меню “Документы”, “Расход”, “Счет” створити документ рахунок – фактура від 200107р. В полі “Заказ” зробити посилання на договір № 346. При введенні даних скористатися кнопкою “Подбор”

2.22. Виконати нарахування заробітної плати. Для цього скористатися пунктами меню: “Документы”, “Зарплата”, “Начисление зарплаты”. Для введення працівників та їх окладів в документ “Начисление зарплаты” необхідно натиснути кнопку “Заполнить”. Потім натиснути кнопку “Рассчитать”, вибрати “Всех сотрудников” для розрахунку заробітної плати. Ввести дані по комунальному податку. Натиснути кнопку “ОК” для проведення документа.

2.23. Виконати операцію отримання з розрахункового рахунку в касу суми для виплати заробітної плати. Для цього скористатися пунктами меню: “Документы”, “Касса”, “Приходный кассовый ордер”. В документі “Приходный кассовый ордер” встановити рахунок 30.1, без ПДВ, субконто "Касса гривна", вказати суми (з мінусом) у відповідності з розрахунками у п.22 В поле “Касса” ввести найменування рахунку “Інтер р/с”, вид операції “Прочие операции”. Виконати проведення документа.

2.24.Здійснити видачу заробітної плати співробітникам за допомогою пунктів меню: “Документы”, “Касса”, “Расходный кассовый ордер”. В полі каса “Касса, гривна”, рахунок 66.1, сума 9600. Виконати проведення документу.

3. Характеристика складових ІС маркетингу (ІСМ). Типи задач, які розв’язуються в ІСМ. Комп’ютерна система планування маркетингової діяльності компанії “Marketing Expert”.

Система Marketing Expert – це комп’ютерна система, яка призначена для розв’язання задач аудиту та планування маркетингової діяльності фірми (компанії) .

Послідовність розв’язання задач маркетингу в системі Marketing Expert пропонується виконувати за схемою алгоритму наведеною на рис.4.

Рис.5.Алгоритм послідовності розв’язання задач маркетингу

Запуск системи Marketing Expert виконується з кнопки меню “Пуск” робочого столу операційної системи Windows ХХ за допомогою вибору наступних пунктів меню : “Пуск”, “Программы”, “Marketing Expert”. Головне вікно системи має вигляд наведений нижче (рис.5).

Р ис.6. Головне вікно системи Marketing Expert, на якій відображена карта ринку та три рухомі панелі

4. Програма-конструктор інформаційної системи посередницької фірми

4.1. Теоретичні відомості

4.1.1. Описання об’єкту управління

За допомогою програми-конструктору ІС посередницької торговельної фірми її користувачі зможуть швидко засвоїти технологію візуального програмування системи Delphi та основи побудови ІС.

В якості об’єкту управління вибрана посередницька торговельна фірма (фірма – постачальник), яка займається оптовою закупівлею продуктів харчування, продажем та постачанням їх своїм фірмам–споживачам з деякою націнкою.

Загальна схема управління діяльністю посередницької фірми в умовах прийняття рішень в автоматизованому режимі наведена на рис.6. Ця схема дозволяє дослідити задачі створення і введення баз даних документів, які поступають до посередницької фірми, розрахунку сумарних потреб в продукції, балансу потреб споживачів в продукції з виробничими потужностями фірми, контролю постачань та сплати за продукцію.

Рис. 7. Об’єкти, інформаційні та матеріальні потоки моделювання діяльності посередницької фірми в умовах прийняття рішень в автоматизованому режимі

Для успішного існування фірма–посередник на кожний наступний період функціонування (тиждень, місяць) вирішує нижче наведені задачі:

1.Одержує від фірм-споживачів замовлення на придбання товарів. Розраховує сумарні (зростаючим підсумком) потреби по кожному товару.

2.Виходячи зі свого виробничого та фінансового положення, а також рівня цін закупок та продажу, фірма визначає свої виробничі можливості.

3.Зрівнює виробничі можливості з сумарною потребою та формує план виробництва (постачань).

4.Веде облік відвантаженої продукції фірмам-споживачам. Відвантаження продукції здійснюється по товаро-транспортних накладних (ТТН), які розроблені на базі плану постачань.

5.Веде облік сплати за відвантажену продукцію. Облік здійснюється по платіжним дорученням (ПД), які надійшли до посередницької фірми.

6.Виконується контроль відвантаженої продукції фірмам-споживачам, тобто визначається кількість недовантаженої або перевантаженої продукції фірмам-споживачам.

7.Виконується контроль сплати за надану продукцію, тобто визначається сума недоплати або переплати і за яку продукцію.

На рис.7 показана схема зв’язку вище наведених задач та документів, які використовуються під час їх розв’язання [17] .

4.1.2. Описання задач ІС

Виходячи з управлінських задач фірми, визначимо задачі, які вирішує ІС. До них слід віднести:

1. Створення та ведення БД довідників товарів та споживачів.

2.Створення та ведення БД замовлень на придбання продукції.

3.Створення та ведення БД товаро-транспортних накладних.

4.Створення та ведення БД платіжних доручень.

5.Створення та ведення БД виробничих можливостей.

6.Розрахунок сумарної потреби в продукції.

7.Формування плану постачань продукції фірмам-споживачам.

8.Розрахунок сумарної відвантаженої споживачам продукції.

9.Контроль відвантаженої продукції фірмам-споживачам.

10.Контроль сплати за відвантажену продукцію фірмам-споживачам.

4.1.3. Характеристика таблиць бази даних ІС

База даних ІС побудована з урахуванням мінімуму витрат пам’яті на збереження даних. Тому для збереження де-яких видів документів використовується не одна таблиця, а дві реляційні таблиці (файли), які пов’язані як головна та підлегла. Крім того, використовуються довідники для об’єктів: споживачі та товари, що теж дозволяє зменшити витрати на збереження текстових позначень.

База даних інформаційної системи складається з тринадцяти таблиць. В таблицях використовуються наступні типи полів: А – символьні значення довжиною 255 символів, N – числові значення з рухомою комою у діапазоні -10³⁰⁷…+10³⁰⁸, S – цілочислове значення у діапазоні -32767…+32767.

Рис.8. Схема зв’язку задач ІС. ПД – платіжне доручення, ТТН – товаро-транспортна накладна

ПД – платіжне доручення, ТТН – товаро-транспортна накладна

Ф і р м и – с п о ж и в а ч і

Ф

і

р

м

и

-

с

п

о

ж

и

в

а

ч

і

Ф і р м и – с п о ж и в а ч і

Ф

і

р

м

а

-

п

о

с

т

а

ч

а

л

ь

н

и

к

Конт-роль

сплати

за від-

ванта-жену

продук-

цію

Сумарні потреби в продукції (зростаючим підсумком)

План виробництва (постачань)

Контроль постачання

продукції

Ключеві поля записів використовуються для упорядкування та звернення до конкретного запису таблиці (ключове поле в таблиці описання структури БД позначається символом “ * “). Ключові поля, які вказані в нижче наведених таблицях визначають головний індекс, деякі з них мають ще другорядний індекс, який буде додатково уточнюватися нижче таблиць. Індекси таблиць створюються разом з самою таблицею за допомогою програми DataBase Desktop.

У випадку, коли таблиця має один ключ (індекс) то це буде значити, що достатньо одного упорядкування записів таблиці як для виконання операцій її ведення, так і для роботи програм, які цю таблицю використовують. При наявності двох ключів (індексів) у таблиці це буде означати, що для введення таблиці та роботи програм потрібно різне упорядкування записів таблиці і відповідні різні індекси.

Списки фірм-споживачів та товарів відповідно зберігаються у файлах dovspo та dovtov. Структури файлів наведені у таблицях 2 та 3.

Таблиця 2

№ з/п	Найменування поля(Field Name)	Тип (Type)	Розмір (Size)	Ключ (Key)	Примітка
1	Kodspo	S		*	код споживача
2	Spo	A	30		наймен. споживача

Замовлення на придбання продуктів харчування зберігаються у файлах ZAMGL – головний, ZAMPID – підлеглий. Структури файлів наведені у таблицях 4 і 5.

Таблиця 3

№ з/п	Найменування поля(Field Name)	Тип (Type)	Розмір (Size)	Ключ (Key)	Примітка
1	Kodtov	S		*	код товару
2	Namtov	A	30		наймен. товару

Таблиця ZAMPID має два індекси.

Перший індекс (див.таб.5) упорядковує записи за ключами Nzam, Kodtov та NZP і він використовується під час формування сумарної потреби та плану постачань товарів (тренінг 6).

Другий індекс, який не вказаний в таблиці 5, упорядковує записи таблиці ZAMPID за ключами NZam та NZP і він потрібен під час ведення БД “Замовлення на придбання товарів” (тренінг 2). Другому індексу присвоєно ім’я in_NZam_NZP, який формується у середовищі програми DataBase Desktop за допомогою виконання наступних дій: із списку “Table properties” вибирається пункт “Secondary indexes”, вибирається кнопка “define” і у відкритому вікні створюється індекс.

Таблиця 4

№ з/п	Найменування поля(Field Name)	Тип (Type)	Розмір (Size)	Ключ (Key)	Примітка
1	Rik	S		*	рік(двозн.число)
2	Mis	S		*	номер місяця
3	Chis	S		*	Число
4	NZam	S		*	номер замовлення
5	KodSpo	S		*	код споживача
6	Pos	A	30		Найменування постачальника

Таблиця 5

№ з/п	Найменування поля(Field Name)	Тип (Type)	Розмір (Size)	Ключ (Key)	Примітка
1	NZam	S		*	номер замовлення
2	Kodtov	S		*	код товару
3	NZP	S		*	номер за порядком
4	Kil	N			кількість товару
5	OdVum	A	5		одиниці виміру

Сумарні потреби в продукції зростаючим підсумком на вказаний місяць розраховуються за даними таблиць 4 та 5 з записом результатів у файл SUMPOT , структура якого показана у таблиці 6. Таблиця 6

№ з/п	Найменування поля(Field Name)	Тип (Type)	Розмір (Size)	Ключ (Key)	Примітка
1	Kodtov	S		*	код товару
2	Kodspo	S		*	код споживача
3	Kil	N			Кількість
4	Kzp	N			кільк. зростаючим підсумком

Місячні виробничі можливості фірми-постачальника будемо зберігати у файлі з іменем VM. Структура файлу VM наведена у таблиці 7.

В таблиці 7 вказаний головний індекс, який використовується під час формування плану постачань товарів (тренінг 6). Для ведення таблиці VM необхідно створити ще другий індекс з ім’ям “in_NZP”, до складу якого входить поле NZP.

Таблиця 7

№ з/п	Найменування поля(Field Name)	Тип (Type)	Розмір (Size)	Ключ (Key)	Примітка
1	Kodtov	S		*	код товару
2	NZP	S		*	номер за порядком
3	Kil	N			кількість товару
4	Odvum	A	5		одиниці виміру

Розрахунок плану поставок виконується для вказаного місяця і записується у файл PL. Структура файлу наведена у таблиці 8.

Таблиця 8

№ з/п	Найменування поля(Field Name)	Тип (Type)	Розмір (Size)	Ключ (Key)	Примітка
1	Kodtov	S		*	код товару
2	Kodspo	S		*	код споживача
3	Kil	N			Запл.кільк.товару

Товаро-транспортні накладні зберігаються у файлах: TTNGL – головний та TTNPІD – підлеглий. Структура файлу TTNGL наведена у таблиці 9, а файлу TTNPІD – у таблиці 10.

Таблиця 9

№ з/п	Найменування поля(Field Name)	Тип (Type)	Розмір (Size)	Ключ (Key)	Примітка
1	Rik	S		*	рік(двозн.число)
2	Mis	S		*	номер місяця
3	Chis	S		*	Число
4	Nttn	S		*	номер ТТН
5	Kodspo	S		*	код споживача
6	Pos	A	30		наймен. постач-ка
7	Itogo	N			Варт.відванажено-го товару

В таблиці 10 вказаний головний індекс, який використовується під час розв’язання задачі контролю поставок товарів (тренінг 7). Для ведення таблиці TTNPID необхідно створити ще другий індекс з ім’ям “in_NTtn_NZP”, до складу якого входять поля NTtn та NZP. Таблиця 10

№ з/п	Найменування поля(Field Name)	Тип (Type)	Розмір (Size)	Ключ (Key)	Примітка
1	Nttn	S		*	номер ТТН
2	Kodtov	S		*	код товару
3	NZP	S		*	номер за порядком
4	Kil	N			Кількість
5	Odvum	A	5		одиниці товару
6	Cina	N			Ціна
7	Vsego	N			всього (Kol*Cena)

Сумарна відвантажена кількість продукції на заданий місяць записується у файл SUMTTN. Структура файлу наведена у таблиці 11.

Таблиця 11

№ за/п	Найменування поля(Field Name)	Тип (Type)	Розмір (Size)	Ключ (Key)	Примітка
1	Kodtov	S		*	код товару
2	Kodspo	S		*	код споживача
3	SumKil	N			сумарна кількість

На основі файлів SUMTTN та PL розраховується кількість недовантаженої або перевантаженої продукції на заданий місяць. Результати цих розрахунків записуються у файл KONPOS. Структура файлу наведена у таблиці 12.

Таблиця 12

№ з/п	Найменування поля(Field Name)	Тип (Type)	Розмір (Size)	Ключ (Key)	Примітка
1	Kodtov	S		*	код товару
2	Kodspo	S		*	код споживача
3	Plan1	N			запланована кільк.
4	Fakt	N			Факт.відвант.кільк.
5	Vid	N			Відхилення

Платіжні доручення зберігаються у файлі РD. Структура файлу РD наведена у таблиці 13.

Таблиця 13

№ з/п	Найменування поля(Field Name)	Тип (Type)	Розмір (Size)	Ключ (Key)	Примітка
1	Rik	S		*	рік(двозн.число)
2	Mis	S		*	номер місяця
3	Chis	S		*	Число
4	Npd	S		*	номер ПД
5	KodPlat	S		*	код платника
6	Namoder	A	30		наймен.одерж-ча
7	Itogo	N			Варт.сплач. товару
8	Nttn	S			Номер ТТН

На основі файлів TTNGL та РD розраховується величина недоплати чи переплати за відвантажену продукцію на заданий місяць. Отримані результати записуються у файл KontSpl. Структура файлу наведена у таблиці 14.

Таблиця 14

№ за/п	Найменування поля(Field Name)	Тип (Type)	Розмір (Size)	Ключ (Key)	Примітка
1	NTtn	S		*	номер ТТН
2	STtn	N			вартість відвант. продукції по ТТН
3	Spl	N			сплата за прод. по ТТН за № NTtn
4	Vid	N			відхилення

Схема моделі даних ІС, у склад якої входять всі вище наведені таблиці, показана на рис.8.

DOVSPO DOVTOV

Kodspo

Spo

Kodtov

Namtov

ZAMGL TTNGL

Rik

Mis

Chis

Nzam

Kodspo

Pos

Rik

Mis

Chis

Nttn

Kodspo

Pos

Itogo

ZAMPID TTNPID

Nzam

Kodtov

Nzp

Kil

Odvum

Nttn

Kodtov

Nzp

Odvum

Cina

Kil

Vsego

SUMPOT VM

Kodtov

Kodspo

Kil

Kzp

Kodtov

Nzp

Kil

Odvum

PLAN SUMTTN

Kodtov

Kodspo

Kil

Kodtov

Kodspo

Sumkil

KONPOS PD

Kodtov

Kodspo

Plan

Fakt

Vid

Nzp

Rik

Mis

Chis

Npd

Kodplat

Namoder

Itogo

Nttn

KONSPL

Nttn

Sttn

Spl

Vid

Рис.9. Схема моделі даних інформаційної системи.

Позначення: - відношення між записами “один – до – багатьох”,

- перехресне посилання на запис, в якому визначається ім’я об’єкту з відповідним кодом

4.1.4. Послідовність робіт, які виконуються на комп’ютері

При розробці ІС виконується наступна послідовність дій: створення теки для розміщення програм і БД (провідник WINDOWS), створення псевдоніму (BDE – адміністратор), створення таблиць БД (Database Desktop), конструювання програми (Delphi). Конструювання програми складається з етапів: розміщення компонентів на формі, завдання їх властивостей, створення процедур обробки натиснення кнопок або подій, які вимагаються [17].

4.1.5. Створення теки для розміщення програм та таблиць БД

Перш ніж створювати програмне забезпечення, необхідно вибрати локальний диск та створити на ньому теку, в якій будуть в подальшому розміщені програми і база даних ІС. Для створення своєї теки необхідно використати провідник WINDOWS. Створимо для розміщення програм і таблиць БД інформаційної системи посередницької фірми (ІСПФ) теку ISPF на диску С.

4.1.6. Створення псевдоніму

Шлях доступу до БД визначається рядком, який складається більш ніж з двох десятків символів (хоч це не відноситься до нашого випадку), і його необхідно вказувати кожний раз при роботі з таблицями бази даних. Щоб спростити показання шляху розміщення таблиць БД, необхідно йому присвоїти коротке ім’я (псевдонім). Для створення псевдоніму використовується утиліта BDE Administrator, запуск якої виконується з меню кнопки “Пуск” робочого столу Windows:

ПускПрограмиBorland DelphiBDE Administrator.

Для Delphi це виконується так: вибрати у головному меню пункти Object, New та в вікні, яке з’явиться, залишити тип бази даних, яку створюємо, без змін (Standard) і натиснути кнопку ОК. У лівому вікні екрану ми побачимо рядок з іменем STANDARD1. Змінимо це ім’я на потрібний нам псевдонім SUF – система управління фірмою. У правому вікні наведені параметри БД. Залишив їх без змін, змінимо лише РАТН на свій шлях розтушування БД: C:\ISPF. Вікно створення псевдоніму SUF показано на рис. 10.

Для збереження псевдоніму необхідно натиснути на імені псевдоніму правою кнопкою миші і в меню, яке спливає, вибрати елемент Apply.

Р ис.10. Створення псевдоніму SUF засобами BDE Administrator

4.1.7. Створення таблиць бази даних

Для створення таблиць бази даних необхідно запустити утиліту Database Desktop (DBD), запуск якої виконується з меню кнопки “Пуск” робочого столу Windows:

ПускПрограмиBorland Delphi Database Desktop.

Після запуску утиліти встановити робочий псевдонім шляхом вибору у головному меню пунктів File, Working Directory і у списку Aliases вибрати ім’я псевдоніму SUF, після чого натиснути кнопку ОК.

Для створення таблиці БД необхідно вибрати елементи головного меню File, New, Table. В вікні Create Table, яке з’явиться, залишити без змін тип таблиці (Paradox 7) та натиснути кнопку ОК. Після цього з’явиться таблиця (вікно) визначення структури бази даних , вигляд якої співпадає з формою таблиць, наведених у розділі 4.1.3 за виключенням того, що в неї є відсутнім поле “Примітка”. Ввести дані по структурі таблиці БД в це вікно у відповідності з інформацією таблиць розділу 4.1.3 та натиснути після цього кнопку ОК.

Під час створення таблиць тип поля визначається із списку, який відображається після натиснення правою кнопкою миші у стовпчику Type. Для російськомовних програм необхідно встановити драйвер Pdox ANSI Cyrillic. За допомогою поля Table properties (рис.11) вибрати значення Table Language, натиснути на кнопку Modify та у відкритому вікні встановити драйвер Pdox ANSI Cyrillic. Крім того, у режимі перегляду таблиці встановити шрифт типу кирилиці, наприклад, Times New Roman Cyr за допомогою пунктів головного меню: Edit, Preferences та кнопки Change вікна, яке відкриється.

Щоб зберегти таблицю на диску, слід натиснути кнопку Save As. Потім у вікні, яке з’явиться, вказати ім’я таблиці.

Створимо таблицю “Довідник споживачів” з ім’ям файлу Dovspo БД ІСПФ за наведеною технологією. Вікно побудови таблиці Dovspo наведено на рис.11.

Р ис.11. Створення таблиці “Довідник споживачів” засобами утілити Database Desktop

Якщо необхідно внести зміни до таблиці яка існує, слід вибрати пункти меню File, Open, Table, та в діалогову вікні, яке з’явиться вибрати ім’я таблиці та натиснути кнопку ОК. Далі відкриється таблиця. Для вводу та редагування даних необхідно натиснути кнопку F9. Після цього таблиця буде переведена у режим внесення змін.

Щоб змінити структуру таблиці, необхідно вибрати елементи меню Table, Restructure. Вслід за цім буде показано діалогове вікно для визначення структури таблиці.

Утиліта Database Desktop використовується також для створення вторинних індексів, які упорядковують записи таблиці в іншій послідовності ніж, як це передбачає головний індекс (поля якого визначаються символом “*” під час створення таблиці). Для створення вторинного індексу необхідно виконати наступні дії:

• запустити утиліту Database Desktop;

• відкрити потрібну таблицю БД;

- відкрити вікно відображення структури таблиці за допомогою виконання пунктів меню: Table, Restructure;

- вибрати елемент Secondary Index із комбінованого списку Table Properties (рис. 11);

- натиснути на кнопку Define для відкриття вікна створення нового індексу;

- створити новий індекс за допомогою копіювання потрібних полів таблиці з списку Fields в список Indexed fields натисненням на кнопки із стрілками розташованими у середині поточного вікна;

• натиснути кнопку Ok;

- ввести у відкрите вікно ім’я індексу і знову натиснути кнопку Ok для завершення процедури створення вторинного індексу.

4.1.8. Створення програм в середовищі Delphi

Система Delphi є інтегрованим середовищем і тому має у своєму складі повний набір інструментальних засобів, які забезпечують виконання усіх операцій необхідних для створення готового програмного продукту: від проектування, кодування до транслювання, виконання та налагоджування програм.

Запуск Delphi виконується з меню кнопки “Пуск” робочого столу Windows:

ПускПрогарамиBorland Delphi Delphi.

В іконний інтерфейс системи має вигляд наведений на рис.12.

Рис. 12. Віконний інтерфейс системи Delphi

Після першого завантаження системи на екрані з’являються чотири вікна системи:

• головне вікно з заголовком Delphi-Project, розміщується в верхній частині екрану ;

• вікно форми з надписом “Form1”;

• вікно інспектора об’єктів, розміщується по лівому краю екрану;

• вікно модуля з надписом “Unit1”, яке перекривається вікном форм.

До складу головного вікна Delphi входять: головне меню та розташовані під ним зліва - інструментальна панель з кнопками швидкого виконання дій меню системи, справа - палітра компонентів. Палітра компонентів складається з декількох сторінок: Standard (стандартні), Additional (додаткові) та інших. На кожній сторінці розміщуються компоненти, які відображаються маленькими кнопками (піктограмами). Компоненти використовуються для створення програм у Delphi. Вибір тієї чи іншої сторінки виконується натисненням на її назві лівої кнопки миші.

Вікно форми - це область екрану де розміщуються різні компоненти інтерфейсу користувача (програми). Фактично кожна програма Delphi складається принаймі із одної форми. Для розміщення компонента на формі необхідно вибрати за допомогою миші потрібну сторінку компонентів, вибрати компонент, натисненням на ньому лівої кнопки миші, перемістити курсор миші на форму в необхідне місце та вставити компонент на форму за допомогою натиснення в цьому місці лівої кнопки миші.

Вікно інспектора об’єктів складається із двох сторінок Properties (властивості) та Events (події). Активізація (вибір) сторінки інспектора потребує натиснення лівої кнопки миші на назві сторінки (відповідно на Properties та Events).

Інспектор об’єктів призначений для встановлення властивостей та створення процедур обробки подій форми або компоненту, який розміщений на неї. Для налагодження властивостей та створення процедур обробки компонентів на формі необхідно спочатку його активізувати (вибрати) за допомогою лівої кнопки миші для відображення в інспекторі об’єктів властивостей і подій, якими він володіє. Потім вибрати потрібну сторінку інспектора об’єкту.

У випадку вибору сторінки “Properties”, вибрати властивість натисненням лівої кнопки миші на назві властивості і потім ввести значення властивості за допомогою клавіатури або вибору його із списку значень, який відображається після натиснення на кнопці позначеною символом “стрілка” або “три крапки”.

У випадку вибору сторінки “Events”, вибрати подію натисненням на її назві лівої кнопки миші, а потім необхідно створити порожню процедуру (маленьку програму) обробки цієї події для введення в неї команд програми, які будуть виконуватися після виникнення цієї події під час виконання програми. Створення порожньої процедури виконується за допомогою швидкого подвійного натиснення лівої кнопки миші в порожньому (правому) полі вибраної події.

Процедури обробки подій розміщуються в модулі програми. Кожна програма має у своєму складі один або більш модулів з програмним кодом.

Вікно модуля – це вікно для відображення, введення та редагування процедур, які розміщені у програмному модулі. Вікна інспектора об’єктів, форми, модуля можна закривати та відкривати за допомогою команд меню. Перехід між вікнами форми та модуля виконується за допомогою кнопки швидкого виконання дії

(це можна також зробити за допомогою меню та функціональних клавіш). Інші операції в середовищі Delphi також можуть виконуватися різноманітними способами: кнопками швидкого виконання, функціональними клавішами або командами меню.

Відмітимо ще раз, що до складу програми на Delphi входять принаймі одна форма та один програмний модуль, а може входити і більш. Тобто вона є програмним комплексом і тому весь набір складових цього комплексу іменують проектом.

Таким чином, для створення любої програми на Delphi необхідно створити проект, який по замовчуванню складається з одної порожньої та одного порожнього програмного модулю. В подальшому він може бути розширений до потрібної кількості форм та модулів.

Під час відкриття системи Delphi автоматично створюється порожній проект (з ім’ям Project1) з одною формою (з ім’ям Form1) та одним модулем (з ім’ям Unit1). Але в інших випадках для створення проекту необхідно скористатися наступними командами меню:

File  New Application.

При цьому буде створений проект такий самий, як при відкритті

системи Delphi. Для створення проекту з більш складною структурою (більшим числом форм та модулів) необхідно скористуватися відповідними командами меню.

Для збереження проекту на диску комп’ютера необхідно скористуватися наступними командами меню:

File  Save All.

При виконанні цієї дії потрібно буде спочатку визначити ім’я файлу де буде зберігатися модуль проекту, а потім і ім’я файлу де буде зберігатися сам проект. Для зберігання тільки одного файлу проекту або файлу модуля необхідно скористуватися іншими командами пункту меню File.

Відкриття існуючого проекту виконується командами меню:

File  Open Project…

Наведені операції можуть бути виконані і за допомогою відповідних кнопок швидкого доступу панелі інструментів головного вікна.

Розглянемо наведені вище дії на прикладі створення проекту (програми) ведення таблиці “Довідник споживачів” БД ІСПФ. Враховуючи те, що ми створили раніше теку ISPF на диску C:, псевдонім звернення до неї SUF та таблицю Dovspo БД ІСПФ нам потрібно тепер запустити Delphi та почати розробляти проект.

Запустимо Delphi та почнемо далі розміщувати на формі потрібні компоненти, встановлювати в потрібні значення їх властивості та створювати процедури обробки подій. Для цього перейдемо до сторінки компонентів Data Access (рис.13), виберемо та

Р ис. 13. Сторінка компонентів Data Access

р озмістимо послідовно на формі компоненти TTable та DataSource .

В результаті на формі з’являться об’єкти з назвами

T able1 та Datasource1. Виберемо сторінку Data Controls, виберемо компонент TDBGrid та розмістимо

його на формі, в результаті чого буде створений на формі об’єкт DBGrid1. Примітка. Назва об’єкту формується з ім’я компоненту з якого він створений, віддалення з цього ім’я першого символу “Т” та додавання зліва до нього числа, яке відповідає номеру створеного на формі об’єкту з відповідного компоненту.

Виберемо сторінку Standard та її компоненти TLabel

, TButton та створимо на формі об’єкти

Label1 та Button1.

Ф орма з розташованими на ній компонентами показана на рис. 14.

Рис. 14. Розміщення компонентів на формі “Довідник споживачів”

Об’єкт Label використовується для відображення на формі текстового рядка розміщеного в його властивості Caption. В нашому випадку об’єкт Label1 повинен відображати назву довідника “Довідник споживачів”. Тому, активізуємо його, перейдемо до інспектора об’єктів і сторінки Properties, змінимо значення властивості Caption на текст “Довідник споживачів”. Компонент TTable та TDataSource є невізуальними, тобто під час виконання проекту на формі вони не відображаються. Головна їх функція з’єднання та передача даних від файлу реляційної таблиці розміщеної на диску до компоненту TDBGrid (або інших подібних), який розміщений на формі. У нашому випадку передача даних виконується від файлу Dovspo.db до об’єкту DBGrid1, в якому дані будуть відображатися у вигляді сітки (таблиці).

Компонент TTable та компонент TQuery (його ми розглянемо пізніше) призначені для створення наборів даних (НД). Поняття набору даних більш ширше, ніж поняття таблиці БД, оскільки набір даних може мати:

- частину записів або полів таблиці БД (компоненти TTable, TQuery);

- записи НД можуть створюватися з декількох таблиць БД (компонент TQuery).

Виберемо об’єкт Table1, перейдемо до інспектора об’єктів та змінимо значення властивостей DatabaseName, TableName, Active на відповідні SUF, Dovspo.db, True. Активізуємо об’єкт Datasource1 та встановимо його властивість DataSet в значення Table1. Активізуємо об’єкт DBGrid1 та встановимо його властивість DataSource в значення DataSource1.

Компонент TButton призначений для створення кнопки Button1 на формі, яка під час виконання програми реагує на її натиснення викликом події OnClick. Використаємо об’єкт Button1 для завершення програми за допомогою натиснення на нього лівим клавішем миші або відповідною кнопкою клавіатури.

Виберемо компонент Button1 та встановимо його властивість

Caption в значення “&Вихід”, в результаті чого на кнопці з’явиться надпис “Вихід”. Символ “&” розташований перед надписом “Вихід” використовується для визначення символу клавіатури, за допомогою якого можна натискати на кнопку Button1 під час виконання програми. Так, в нашому випадку, на кнопку можна натиснути за допомогою клавіші клавіатури з символом “В”, оскільки символ “&” стоїть перед цією буквою. Але для натиснення на кнопку TButton необхідно використовувати сполучення двох кнопок: Alt та з символом розташованим після знаку “&”. Символ, який стоїть після знаку “&” підкреслюється на кнопці, що показує можливість його використання для натиснення на кнопку Button1.

Для можливості закриття програми за допомогою кнопки Button1 необхідно створити процедуру Form1.Button1Click та розмістити в неї команду закриття програми: Close;. Для цього виберемо об’єкт Button1, перейдемо на сторінку Events інспектора об’єктів і двічі (без затримок) натиснемо ліву кнопку миші у порожній правій клітині події OnClick. В результаті цього в порожній клітині події OnClick з’явиться ім’я процедури Button1Click, а у відкритому вікні модуля буде створена та показана порожня ця процедура. В місті розташування курсору в процедурі введемо команду: Close; (рис.15).

Рис.15.Вікно модуля з показаною процедурою TForm1.ButtonClick

Перейдемо до вікна форми за допомогою функціональної клавіші F12. Збережемо проект на диску С: у теці ISPF відповідною командою. При цьому форму збережемо під ім’ям Udov.pas, а проект – Pdov.pas. Запустимо розроблений проект на виконання. Це можна зробити функціональною клавішею F9 або командами меню RunRun. На рис. 16 показано вікно програми під час її виконання, яка дозволяє виконувати різні дії по заповненню довідника споживачів.

Р ис.16. Вигляд вікна програми під час її виконання

Вікно програми має один недолік, який пов’язаний з назвами стовпчиків таблиці на формі – вони позначені латинськими назвами, а не українськими. Перейменуємо назву стовпчиків об’єкта DBGrid1 з латинських на українські.

Для цього клацнемо правою кнопкою миші на компоненті DBGrid1 та в меню, яке спливає, виберемо елемент Cоlumns Editor. На екрані з’явиться вікно редактора стовпчиків . Для того, щоб змінити характеристики стовпчиків у DBGrid1, необхідно їх визначити за допомогою наступних дій. Потрібно клацнути по кнопці Add All Fields, в результаті чого будуть додані стовпчики, які відповідають полям компонента Table1. Щоб змінити заголовок кожного стовпчика, слід вибрати за допомогою миші ім’я стовпчика в редакторі стовпчиків об’єкту DBGrid1 та в інспекторі об’єктів розкрити список властивостей Title (для цього слід клацнути мишею по хрестику поруч з іменем властивості).

В елементі Caption цього списку міститься заголовок стовпчика. Змінимо відповідним способом заголовки (перейменуємо в українські найменування) і потім вийдемо з редактору стовпчиків DBGrid1. Для нашої форми змінимо назви стовпчиків Kodspo та SPO об’єкту DBGrid1 на відповідні назви : “Код спожив.” та “Наймен. спожив.”.

В подальшому для спрощення підготовки графічних матеріалів

для посібника розміщення компонентів на формі будемо визначати схемою. Так, відображення форми та розміщених на неї компонентів (рис.14) можна визначити схемою наведеною на рис.17.

Рис.17.Схема розміщення компонентів форми “Довідник споживачів”

Значення властивостей компонентів схеми, а також визначення сторінок, на яких вони розміщуються, в подальшому будемо визначати у вигляді таблиці.

Далі дамо коротке пояснення призначення компонентів та основних операцій роботи з ними. Значна частина з них була вже наведена у прикладі, деякі з них ще не розглядались, але будуть використані в тренінгах.

4.1.9. Основні операції роботи з компонентами мови Delphi

1. Вибрати (активізувати) форму Delphi, об’єкт форми, одну зі сторінок з компонентами.

Встановити курсор миші на форму (об’єкт, сторінку) та натиснути ліву клавішу миші.

2. Виділити (активізувати) інспектор об’єктів (Object inspector).

Встановити курсор миші на заголовок інспектора об’єктів та натиснути ліву клавішу миші. Або натиснути функціональну клавішу F11. При цьому інспектор об’єктів буде відображати властивості того об’єкту, який вибраний на формі, або самої форми, якщо вона активізована.

3. Виділити (активізувати) одну зі сторінок інспектора об’єктів (“Властивості”/Properties/ або “Події” /Evants/).

Активізувати інспектор об’єктів (див. п.2). Встановити курсор миші на закладку необхідної сторінки та натиснути на неї ліву клавішу миші.

4. Виділити деяку властивість (подію) інспектора об’єктів.

Перейти на інспектор об’єктів (див. п.2). Виділити сторінку Properties/Events інспектора об’єктів (див. п.3). Встановити курсор на рядок інспектора, який відповідає шуканій властивості / події, та натиснути на ньому клавішу миші в лівому або правому стовпчику.

5. Завдання або змінювання значення властивості.

Виділити необхідну властивість (див. п.4) та ввести в праве поле цієї властивості потрібне значення, якщо в ньому немає списку, який випадає з допустимими значеннями. У протилежному випадку, відкрити список допустимих значень натисненням на кнопці зі стрілкою цього поля та вибрати потрібне.

6. Створити об’єкт компонента на формі.

Виділити сторінку з необхідним компонентом (див. п.1). Виділити компонент (див.п.1). Встановити курсор на форму в місто де буде розміщатися об’єкт. Натиснути ліву клавішу миші для створення об’єкту.

7. Перемістити об’єкт, який створений на формі.

Встановити курсор миші на об’єкт, натиснути ліву клавішу миші та, утримуючи її в такому положенні, перетягнути об’єкт за допомогою переміщення курсору миші в необхідне місце. Або виділити об’єкт, натиснути клавішу Ctrl та, утримуючи її в такому положенні, перетягнути об’єкт за допомогою клавіш управління курсором (стрілка вгору, униз, вліво, вправо).

8. Змінити розмір об’єкту, який розташований на формі.

Виділити об’єкт, встановити курсор миші на один з чорних кубиків, який з’являється, і після появлення на екрані подвійної стрілки пересунути курсор миші в необхідному напряму для збільшення або зменшення розміру об’єкта. Або виділити об’єкт, натиснути клавішу Shift та, утримуючи її в такому положенні, потрібно натискати на клавіатурі одну із клавіш управління курсором (стрілка вгору, униз, вправо, вліво) для зміни розміру об’єкту.

9. Змінити розміри стовпчиків компонента ТDBGrid так, щоб були помітні всі надписи на формі.

Для цього необхідно курсор миші встановити на розділову смугу стовпчиків, за допомогою пересування курсору миші ліворуч або праворуч, змінити розмір колонки.

10. Перейти з вікна форми в вікно редактора коду програми або навпаки.

Натиснути кнопку панелі інструментів toggle from/unit або функціональну клавішу F2.

11. Створити процедуру обробки натиснення на кнопку Button.

Створити об’єкт на формі компонента Button, активізувати його та двічі швидко на ньому натиснути ліву клавішу миші, що призведе до створення порожньої процедури з іменем Form1.Button1Click для об’єкту Button1.

12. Створення процедури обробки події OnActive. (Ця подія виконується завжди при активізації форми під час виконування

програми).

Активізувати форму, перейти в інспектор об’єктів, вибрати сторінку Events, виділити подію OnActivate та двічі швидко натиснути ліву клавішу миші у правому полі цієї події. Якщо активною формою є форма з іменем Form1, то буде створена порожня процедура з іменем TForm1.FormActivate, яка запускається усякий раз, коли активізується ця форма під час виконання програми.

13.Створення полів TField об’єкту Table.

Поля TField використовуються у програмі для звернення до полів таблиць бази даних. Так, наприклад, якщо для об’єкту Table1 були створені поля TField, і він зв’язаний з таблицею БД, в якій є поле з іменем Kodtov, то до цього поля можна звертатися за допомогою складеного імені TableKodtov.value.

Для створення полів Tfield необхідно виконати наступні дії:

• активізувати об’єкт Table на формі;

- відкрити перше допоміжне меню натисненням на цьому об’єкті правим клавішем миші;

- вибрати пункт меню Fields Editor натисненням на ньому лівим клавішем миші. В результаті виконання цієї операції з’явиться вікно редагування полів TField;

- відкрити друге допоміжне меню натисненням в цьому вікні правим клавішем миші;

- вибрати пункт меню Add all fields натисненням на ньому лівим клавішем миші. В результаті виконання цієї події в вікні з’являться поля TFields.

- закрити вікно полів TFields натисненням лівим клавішем миші на кнопці закриття вікна.

Віддалення поля TField з набору даних потребує:

• відкриття вікна редагування полів Tfield;

• вибору поля TField ;

• одночасного натиснення клавіш Ctrl та delete.

Переміщення поля TField на інше місце в наборі даних потребує:

• відкриття вікна редагування полів Tfield;

• вибору поля TField ;

• натиснення клавіша Ctrl та лівого клавіша миші на вибраному полі TField та ,утримуючи їх в такому положенні, переміщення курсором миші поля в потрібне місце .

14.Створення поля вибору даних (lookup-поле).

Поле вибору даних дозволяє в одному наборі даних , наприклад, Table1 створити поле, значення якого буде вибиратися з іншого набору даних , наприклад, Table2.

Поле вибору даних доступне тільки для читання. Для створення поля вибору даних необхідно виконати наступні дії:

• активізувати об’єкт Table на формі;

- відкрити перше допоміжне меню натисненням на цьому об’єкті правим клавішем миші;

- вибрати пункт меню Fields Editor натисненням на ньому лівим клавішем миші. В результаті виконання цієї операції з’явиться вікно редагування полів TField;

- відкрити друге допоміжне меню натисненням в цьому вікні правим клавішем миші;

• вибрати пункт меню New field – створення нового поля;

- у відкритому вікні New field встановити прапорець Lookup (натиснути лівим клавішем миші на пустому полі у вигляді кола біля слова Lookup);

• визначити властивості поля Lookup.

Під час створення поля Lookup у вікні New Field встановлюються значення наступних його властивостей:

Name – ім’я поля вибору даних;

Type – тип поля вибору даних;

Size – розмір поля вибору даних;

Component – ім’я набору даних, який є власником поля вибору даних, тобто в якому створюється поле вибору даних (в нашому випадку Table1);

Dataset – ім’я набору даних, який є джерелом даних і з якого вибирається значення для поля вибору даних (в нашому випадку Table);

Key Fields – індексне поле або поля набору даних, який є власником поля вибору даних. По цім полям НД-власник з’єднується з набором даних, який є джерелом значень для поля вибору даних. Коли в індексі є декілька полів, то вони розділяються між собою символом крапка з комою;

Lookup keys - індексне поле або поля набору даних, який є джерелом значень для поля вибору даних. По цім полям НД-джерело з’єднується з набором даних, який є власником поля вибору даних. Коли в індексі є декілька полів, то вони розділяються між собою символом крапка з комою;

Result Field – поле НД-джерело, яке визначає значення поля вибору даних. Необхідно слідкувати, щоб типи полів вибору даних та відповідного поля НД-джерело співпадали.

15. Зв’язування стовпчиків об’єкту DBGrid з полями таблиці БД.

Після встановлення зв’язку об’єкту DBGrid з об’єктами DataSourse, Table та таблицею БД стовпчики DBGrid автоматично зв’язуються з відповідними полями таблиці БД і отримують їх ім’я.

Для можливості зміни: найменувань стовпчиків об’єкту DBGrid, послідовності їх розташування, віддалення стовпчиків , створення для де-яких з них фіксованих списків значень і таке інше потрібно зв’язувати стовпчики DBGrid з полями таблиці БД наявним чином за допомогою редактору стовпчиків Editor Columns. Для цього необхідно:

• активізувати об’єкт DBGrid;

- відобразити допоміжне меню активізованого об’єкту за допомогою натиснення на ньому правим клавішем миші;

- вибрати пункт Columns Editor, натисненням на ньому лівим клавішем миші;

• у вікні редактора стовпчиків Eding DBgrid1.Columns

відобразити знову допоміжне меню за допомогою натиснення на ньому правим клавішем миші;

- вибрати пункт Add All Fields для зв’язування стовпчиків об’єкту DBGrid з у сьома полями набору даних. При цьому найменування стовпчиків будуть співпадати з найменуваннями полів набору даних.

Віддалення стовпчика об’єкту DBGrid потребує:

- відкриття вікна редактору стовпчиків за допомогою вибору з допоміжного меню пункту Columns Editor;

• вибору стовпчика об’єкту DBGrid ;

• натиснення клавіша delete.

Переміщення стовпчика об’єкту DBGrid на інше місце потребує:

- відкриття вікна редактору стовпчиків за допомогою вибору з допоміжного меню пункту Columns Editor;

• вибору стовпчика об’єкту DBGrid ;

• одночасного натиснення клавіша Ctrl та одного з клавіш “стрілка вверх ” або “стрілка вниз” для переміщення стовпчика в потрібне місце .

16.Перейменування назв стовпчиків об’єкту DBGrid.

Для перейменування назв стовпчиків об’єкту DBGrid, наприклад, з латинських найменувань на українські потрібно виконати наступні дії:

• активізувати об’єкт DBGrid;

- відкрити допоміжне меню об’єкту DBGrid натисненням на ньому правою кнопки миші;

• вибрати з меню пункт Cоlumns Editor;

- зв’язати поля набору даних Table з стовпчиками об’єкту DBGrid у випадку коли ця операція не була виконана раніше (див. п.15)

- вибрати найменування потрібного стовпчика натисненням на ньому лівої кнопки миші;

- перейти до інспектору об’єктів та вибрати за допомогою миші властивість Title;

- розкрити складну властивість Title подвійним натисненням на символі “+” розташованим поруч зліва від неї;

- змінити найменування стовпчика на потрібне у відкритій властивісті Caption.

17. Формування списку можливих значень стовпчика об’єкту DBGrid.

У випадку коли значення стовпчика об’єкту DBGrid вибирається з деякого фіксованого списку необхідно цей список значень розмістити у властивості Pick List відповідного постійного стовпчика об’єкту. Для відкриття вікна властивості Pick List потрібного стовпчика та введення списку значеь треба виконати наступні дії:

• активізувати об’єкт DBGrid;

• відкрити допоміжне меню активізованого об’єкту;

• вибрати пункт Columns Editor;

• вибрати у вікні редактора стовпчик з потрібним ім’ям;

- перейти до інспектора обєктів, вибрати в ньому властивість Pick List та натиснути на кнопку з трьома крапками, яка розташована у правому пустому полі цієї властивості;

- у відкрите вікно String list editor ввести список найменувань, кожне з яких записується в окремому рядку цього вікна;

- для завершення створення списку натиснути на кнопку Ok вікна.

4.1.10.Характеристика компонентів Delphi, які використовуються в ІС

1. Компонент TLabel призначений для відображення на формі екрану текстової інформації, яка записана в його властивості Caption.

2. Компоненти TTable i TQuery використовуються для передачі даних з одної або декілька таблиць бази даних у компонент DataSource, який в свою чергу передає дані або в компонент TDBGrid, або у компонент TDBEdit для їх відображення на екрані, редагування або вводу.

Для підключення до компоненту TTable таблиці БД достатньо встановити значення трьох його властивостей DatabaseName, TableName, Active. В DatabaseName записати повний шлях та каталог, у якому розміщується таблиця, яка підключається, або ім’я псевдоніму (див. роз.4.1.6). В TableName записати ім’я таблиці, яка підключається. В Active записати значення True.

Для підключення до компоненту TQuery даних однієї або декілька таблиць достатньо встановити значення двох його властивостей SQL та DatabaseName. У властивість SQL записати підготовлений запит на вибірку даних, а у властивість DatabaseName записати повний шлях та каталог, в якому розміщується таблиця, або ім’я псевдоніму (див. розд. 4.1.6).

3.Компонент TDataSource призначений для зв’язку з

невізуальними компонентами TTable або TQuery та візуальними компонентами, наприклад, TDBEdit, TDBGrid та іншими. В ньому достатньо встановити одну властивість DataSet. В цю властивість необхідно записати ім’я компонента TTable, до якого підключена таблиця (наприклад, Table1).

4. Компонент TDBEdit дозволяє редагувати значення текстового поля поточного запису набору даних. Під набором даних (НД) у Delphi розуміється група записів однієї або декілька таблиць бази даних (ТБД), які доступні для використання через компоненти TTable, TQuery, TDataSource, TDBGrid, TDBEdit та інші.

Для підключення набору даних до компонента TDBEdit достатньо встановити значення двом властивостям DataSource та DataField. У DataSource записати ім’я компонента DataSource, який визначає НД. У DataField записати ім’я поля НД, який редагується.

5.Компонент TDBGrid призначений для відображення записів НД у табличному форматі, коли рядки відповідають записам НД, а стовпчики полям запису. Для налагоджування компонента TDBGrid в ньому достатньо вказати одну властивість DataSource, в яку записується ім’я компонента DataSource.

6.Компонент TDBNavigator призначений для просування по записам НД.

Призначення кнопок навігатора:

│◄ - перейти на перший запис (First);

◄ - перейти на попередній запис (Prior);

► - перейти на наступний запис (Next);

►│ - перейти на останній запис (Last);

┼ - вставити новий запис (Insert);

▬ - вилучити поточний запис (Delete);

▲ - перейти до режиму редагування запису (Edit);

 - зберегти поточний запис у БД (Post);

 - вийти з режиму редагування (Cancel);

- повторне зчитування інформації із БД та відображення її на екрані (Refresh).

7.Компонент TButton призначений для створення на формі кнопки, натиснення якої приводить до виконання події OnClick.

8.Компонент TDBLookupComboBox призначений для вибору значення в поле одного набору даних (таблиці) з списку значень поля другого набору даних (таблиці).

Контрольні запитання

1. Яке призначення системи Project Expert?

2. Які об’єкти моделюються в системі Project Expert?

3. Які вхідні форми заповнюються в системі Project Expert для побудови моделі компанії?

4. Які вихідні форми розраховуються в системі Project Expert ?.

5. На які класи розподіляються комп’ютерні бухгалтерськи системи за функціональним призначенням?

6. Які розділи бухгалтерського обліку автоматизовані в системі "1С: Бухгалтерия"?

7. Які етапи виконують під час роботи в системі "1С: Бухгалтерия"?

8. Яке призначення системи Marketing Expert?

9. Які задачі і в якій послідовності розв’язуються в системі Marketing Expert?

10. Які елементи визначаються на карті ринку в системі Marketing Expert?

11. Які задачі автоматизуються в ІСПФ?

12. Які реляційні таблиці входять до складу моделі даних ІСПФ?

13. Яке призначення утиліти Database Desktop (DBD)?

14. Яке призначення утиліти BDE Administrator?

15. Яке призначення інтегрованого середовища Delphi?

16. Які компоненти Delphi використовувались під час створення ІСПФ?