Перелік та опис структурних одиниць інформації вихідних (вхідних) повідомлень Табл.3

№ з/п

Найменуванн структурної одиниці

Позначен-ня у фор- мулах

Ідентифіка-тор повідом-лення

Вимоги до точ- ності

Документ “Опис алгоритму” визначає математичний опис та алгоритм розв’язання. Математичний опис визначає математичну модель або розрахункові формули. Алгоритм розв’язання відображається, як правило, у графічному вигляді.

Рис. Структурна схема алгоритму

Контрольні запитання.

1. Які фактори визначають залежність економіки від інформаційних технологій та систем?

2. Визначити поняття: система, проста та складна система.

3. Навести обгрунтування виразу “Підприємство, як складна організаційна система”.

4. Визначити поняття: антропогенна система та соціально-економічна система.

5. Навести обгрунтування виразу “Підприємство є цілеспрямованою організаційною системою”.

6. Навести варіанти визначення поняття інформа-ційна система.

7. З яких компонентів складається ІС?

8. Які функціональні підсистеми входять до складу ІС промислового підприємства?

9. За якими ознаками проводиться класифікація ІС?

10. Які функціональні підсистеми входять до складу ІС банку?

11. Навести типові задачі, які входять до складу підсистеми “ Технічна підготовка виробництва”.

12. Навести типові задачі, які входять до складу підсистеми “ Техніко-економічне планування”.

13. Навести типові задачі, які входять до складу підсистеми “ Управління виробництвом”.

14. Які розділи описуються у документі “Опис постановки задачі”?

Тема 2. Економічна інформація, засоби її форма-лізованого опису та технології оброблення інформації. План

1. Економічна інформація, її властивості та види. Логічна та фізична структура даних. Форми подання.

2. Засоби формалізованого описання ЕІ: класифікація та кодування.

3. Поняття “Інформаційна технологія”. Класифікація та характеристика інформаційних технологій (ІТ). Складові ІТ: технологічний процес та операція. Сучасні технологічні засоби оброблення інформації.

Рекомендована література

Основна: 2, 3, 7, 15, 17

Додаткова: 1, 2, 6

Міні-лексикон: інформація, дані, економічна інформація, знання, ентропія, символ, реквізит, масив даних, поле, агрегат, запис, файл , база даних, класифікація, кодування, інформаційна технологія, операція, технологічний процес.

1. Економічна інформація, її властивості та види. Логічна та фізична структура даних. Форми подання.

Вироблення управлінських рішень – це є безперервний процес перетворення інформації.

Термін інформація (лат. information) означає пояснення, викладання, повідомлення.

Інформація – це відомості, які зменшують ступінь невизначеності нашого знання про конкретний об’єкт.

Інформація – це об’єктивно існуючі дані про організацію, структуру, стан і поведінку деякої системи в цілому або окремих її елементів, що зменшує ступінь невизначеної системи у процесі її пізнання.

Наведемо декілька визначень цього поняття.

Інформацію подану в формалізованому вигляді (яка

упорядкована, класифікована, а в деяких випадках може і закодована) називають даними.

І

Дані – інформація, подана у певному вигляді і певним чином, що уможливлює її фіксування, зберігання та оброблення за допомогою технічних засобів.

Економічна інформація – сукупність відомостей пов’язаних з функціонуванням і керуванням економікою, тобто з плануванням, обліком, контролем, регулюванням, аналізом на економічних об’єктах, і які можна фіксувати, передавати, перетворювати та зберігати.

нформацію можна поділити на види в залежності від сфери діяльності людини (наукової галузі): економічна, технічна, генетична і таке інше. Поняття економічної інформації є центральним у економічній кібернетиці і слугує основним предметом теорії інформаційних систем.

Знання – це інформація, з якої можна отримати нову інформацію за допомогою логічного виведення.

Існують три аспекти (рівня) оцінки інформації:

• синтаксичний;

• семантичний;

• прагматичний.

Синтаксичний аспект пов’язаний з формою подання інформації для передачі і збереження не залежно від її змістових і споживчих якостей.

Семантичний аспект передає змістовність повідомлення по відношенню до користувача. Чим більше повідомлення приносить нової інформації зрозумілої користувачу, тим більше в ньому змістовної інформації і навпаки.

Одне й те саме повідомлення може мати суттєве значення для компетентного користувача і бути беззмістовним для не компетентного.

Прагматичний аспект відбиває відповідність інформації цілям управління. Чим більше впливає повідомлення на ефективність управління, тим більше воно несе прагматичної інформації і навпаки.

Найбільш частіше вимірюють інформацію на синтаксичному рівні.

Приклад. Двозначний десятковий код та двозначний двійковий код мають по два розряди, але перший може передати 100 станів (00, 01, . . .,99) об’єкта, а другий – тільки 4 стани (00, 01, 10, 11). Тому кількість інформації у цих кодах різна, відповідно 2 дита та 2 біта.

Кількість інформації про систему визначається за допомогою міри невизначеності про неї – ентропії системи.

Ентропія системи , яка має N можливих станів, згідно з формулою Шенона, подається так:

де - ймовірність того, що система перебуває в і-му стані.

Коли всі системи рівноймовірні формула (1) приймає вигляд:

Для коду розміру в n розрядів m-тої системи числення число можливих станів визначається за формулою:

, (3)

Кількість інформації вчений Хартлі запропонував вимірювати у відповідності з ентропією коду, тобто

, (4)

Якщо за основу логарифма взяти m, то I=n, тобто кількість інформації дорівнює розміру даних. Коли m=2, ми отримуємо одиниці виміру інформації – біт, коли m=10 – дит.

Економічна інформація може бути представлена у вигляді двох структур: логічної та фізичної.

Логічна структура інформації пов’язана з процесами керування економічними об’єктами, а фізична – з процесами зберігання даних на носіях.

В

Логічна структура даних складається з таких елементів даних у порядку їх агрегування: символ, реквізит, масив, інформаційний потік, інформаційна база.

Фізична структура даних складається з таких елементів у порядку їх агрегування: символ, поле, агрегат даних, запис, файл, база даних.

изначимо деякі елементи наведених структур.

Символ – це елемент даних, який не має змісту; це елементарний сигнал інформації (літера, цифра, знак).

Реквізит (атрибут) – це інформаційна сукупність нижчого ранку, яка не підлягає поділу на одиниці інформації. Реквізити бувають двох видів: реквізити-основи (реквізити – величини) та реквізити-ознаки. Перші визначають абсолютні або відносні значення реквізиту ознаки. А другі – відбувають якісні властивості сутністі.

Масив даних – набір взаємопов’язаних даних однієї форми (типу).

Поле – поєднання символів, яке приводить до створення мінімального семантичного елемента файла.

Агрегат даних – пойменована сукупність двох або більше полів, яка має самостійний зміст.

Запис – сукупність полів, об’єднаних за змістовим принципом, яка є об’єктом і результатом одного кроку обробки даних.

Файл – пойменована сукупність записів для об’єкта одного типу.

База даних пойменована сукупність взаємопов’яза-них файлів з мінімальною надмірністю, призначена для одночасного використання багатьма користувачами.

Спосіб фіксування інформації визначає її форму подання (зображення). Насамперед розрізняють форми подання усної та письмової інформації.

Для фіксування усної інформації призначені відповідні форми, які називаються сигналізаторами.

Для письмового фіксування інформації використовуються реєстратори, індикатори, графопобудов-ники.

Реєстратори забезпечують запис точних значень у вигляді неприривних величин, графопобудовники зображають інформацію у вигляді геометричних фігур. Первинна інформація переважно фіксується на паперових документах. Перероблена (вторинна) інформація фіксується на машинних носіях і засобах відображення.

2. Засоби формалізованого описання ЕІ: класифікація та кодування.

Інформаційні системи в процесі розв’язання задач використовують інформацію представлену у формалізованому вигляді.

Існують наступні процедури формалізованого опису:

• класифікація;

• кодування.

Класифікація – це поділ множини об’єктів на частини за їх подібністю або різницею згідно з прийнятими методами. Класифікація використовується для упорядкування змісту і взаємозв’язку економічних показників.

Наведемо основні поняття класифікації.

Об’єкт класифікації – елемент класифікованої множини.

Ознака класифікації – властивість або характеристика об’єкта, за якою використовується класифікація.

Значення ознаки –якісне або кількісне вираження ознаки класифікації.

Класифікаційне угрупування – частина об’єктів, яка виділена під час класифікації.

Глибина класифікації – кількість ступенів класифікації.

Класифікатор – офіційний документ, що являє собою систематизований перелік назв і кодів, класифікаційних угрупувань або об’єктів класифікації.

Ієрархічний метод класифікації (ІМК) початкову множину об’єктів техніко-економічної інформації поділяє на угруповання (класи) першого рівня поділу, далі кожен з них – на угруповання наступного рівня, і так далі в залежності від кількості ознак класифікації.

Позитивні сторони ІМК:

• добра пристосованість його до ручної обробки;

• звичність;

• велика інформативність коду.

Недоліки ІМК:

• жорсткість структури;

• не можливість агрегувати об’єкти.

Фасетний метод класифікації (ФМК) початкову множину об’єктів поділяє на незалежні класифікаційні угруповання з використанням щоразу однієї з обраних ознак.

Фасетний метод класифікації немає недоліків ієрархічного методу.

Засобами вираження результатів класифікації є кодування.

Основні поняття кодування:

• кодування – створення і присвоєння коду класифікаційному угрупуванню та об’єкту класифікації.

• код – знак або сукупність знаків, узятих для позначення класифікаційного угрупування і об’єкта класифікації;

• алфавіт коду – система знаків, узятих для створення коду. Алфавіт коду може бути: цифровим, буквеним або буквено-цифровим;

• основа коду – кількість знаків у алфавіті коду;

• контрольне число – розрахункове число, яке використовується для перевірки вірогідності запису коду.

Порядковий метод кодування – це створення коду із чисел натурального ряду і його присвоєння.

Серійно-порядковий метод кодування – це створення коду із чисел натурального ряду із закріпленням окремих серій за об’єктами класифікації з однаковими ознаками і його присвоєння.

Послідовний метод кодування – це створення коду класифікаційного угруповання і об’єкта класифікації з використанням кодів послідовно розміщених підпорядкованих групувань, отриманих за ІМК, і цого присвоєння.

Паралельний метод кодування – це створення коду класифікаційного групування і об’єкта класифікації з використанням кодів незалежних групувань, отриманих за фасетним методом класифікації, і його присвоєння.

Структура коду визначається за допомогою наступних символів:

Х – розряд класифікаційної ознаки з цифровим кодом;

В – розряд класифікаційної ознаки з літерним кодом;

О – розряд порядкового коду з цифровим алфавітом;

+ - знак ієрархічної системи класифікації;

; - знак фасетної системи класифікації;

К – контрольний розряд коду.

Правильність введення закодованої інформації у пам’ять комп’ютера може контролюватися за допомогою наступних методів:

• візуальний;

• верифікації;

• програмування контрольного розряду.

Візуальний метод дозволяє виявити помилки у введеному тексті у зовнішню пам’ять комп’ютера за допомогою відображення його на екрані, порівняння з оригіналом, виявлення місць неспівпадіння текстів та їх корегування.

Метод веріфікації потребує подвійного введення даних на магнітні або інші носії та використання обладнання, яке порівнює тексти обох варіантів на співпадіння з метою виявлення розходжень та їх виправлення.

Метод програмування контрольного розряду передбачає на першому етапі додавання до коду об’єкта класифікації контрольного розряду, який розраховується за даними коду та за відомим алгоритмом. При цьому код вводиться в пам’ять машини разом з контрольним розрядом.

На другому етапі, введений код обробляє програма, яка розраховує знову контрольний розряд за тим самим алгоритмом по даних коду, який розміщений у пам’яті комп’ютера.

На третьому етапі програма порівнює значення введеного контрольного розряду з значенням розрахованого контрольного розряду програмою. У випадку, коли вони не співпадають, то робиться висновок, що під час введення коду була зроблена помилка: не вірно було введене або значення одного розряду коду або самого контрольного розряду. Тим самим виявляється помилка введення.

Наведемо далі, метод розрахунку контрольного розряду за модулем 11. Він потребує наявності таблиці з коефіцієнтами ваги для кожного значення розряду коду (табл.1).

Таблиця 1

Номер розряду у коді	і	10	9	8	7	6	5	4	3	2	1
Коефіцієнт	wi	9	10	7	8	4	6	3	5	2	1

Кожному розряду у коді (від старшого до молодшого) надається значення коефіцієнту, який вказаний в табл.1. Далі обчислюється сума додатків за формулою (5).

, (5)

де n – довжина коду;

W_i, d_i – відповідно значення коефіцієнта ваги та значення і-го розряду коду.

Після обчислення суми додатків S, розраховується контрольний розряд К, який дорівнює залишку від ділення суми додатків на 11:

K= S-11*S/11 , (6)

деS/11 - ціла частина частки.

При К=10 значення контрольного порядку приймається рівним 0.

Приклад.

Виконайте класифікацію та кодування множини об’єктів – студенти ВУЗу, за трьома ознаками: факультет, спеціальність, номер студента. Сформуйте декілька кодів (2 – 3) та розрахуйте до них до них контрольні розряди.

Завдання виконується в двох варіантах. В першому варіанті використовується ієрархічний метод класифікації та послідовне кодування, а в другому – фасетний метод класифікації та паралельне кодування. Найменування факультетів і спеціальностей, а також кількість студентів вибрано випадковим способом .

Розв’язання задачі.

1. Варіант 1.

1.1. Класифікація студентів ВУЗу за ієрархічним методом (рис. 1).

В структурі (рис. 1) використовуються наступні позначення: Ф – спеціальність “Фінанси”; Б – спеціальність “Бухгалтерський облік та аудит ”; БД – спеціальність “Банківська справа”; П – спеціальність “Право”; М – спеціальність “Маркетинг”; МЗД – спеціальність “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”; МВС – спеціальність “Менеджмент виробничої сфери”; ІС – спеціальність “Інформаційні системи”; ІНТС – спеціальність “Інтелектуальні системи”; САПР – спеціальність “Системи автоматизованого проектування”.

Рис.1. Ієрархічна структура класифікації множини студентів ВУЗу

1.2. Формула кодування студентів ВУЗу за ієрархічною класифікацією (рис. 1) та послідовною системою кодування має наступну структуру:

В . . .

Х + Х + 000 + К :

ПІП студента

контрольний розряд

номер студента

спеціальність

факультет

1.3. Приклади кодування студентів ( номера, яких позначені символом “підкреслення” ).

Елементи кожного класифікаційного угруповання нумеруються зліва на право порядковим числом, починаючи з 1.

Коди будуть такими: 21800,33700. Коди наведені без значень контрольних розрядів.

2. Варіант 2.

2.1. Класифікація студентів ВУЗу по фасетному методу показана в таблиці 2.

Таблиця 2

Номера фасет
Фасета 1 (ознака “Факультет”)	Фасета 2 (ознака “Спеціальність”)	Фасета 3 (ознака “Номер студ.”)
Економічний Менеджмент Інформаційних систем	Фінанси Бухгалтерський облік Банківське право Маркетинг Менеджмент зовнішньо-еконо-мічної діяльності Менеджмент виробничої сфери Інформаційні системи Інтелектуальні системи Системи автоматизованого проектування	від 1 до 8600

2.2. Формула кодування студентів ВУЗу з урахуванням фасетної класифікації та паралельної системи кодування може мати наступний вигляд:

В . . .

Х : ХХ : 0000 : К :

ПІП студента

контрольний розряд

номер студента

спеціальність

факультет

2.3. Приклади кодування студентів, номера яких позначені символом підкреслення (рис. 1) з урахуванням фасетної та паралельної системам кодування (табл. 2).

Елементи кожного класифікаційного угруповання нумеруються зверху до низу, порядковими номерами, які починаються з 1 (табл.2).

Коди будуть такими: 2065300,3108400. Коди приведені без значень контрольних розрядів.

3. Контрольні розряди кодів розраховані за формулами (5) та (6).

3.1. Код 21800 має контрольний розряд 0 і з урахуванням останнього набуде значення 218000.

3.2. Код 33700 має контрольний розряд 0 і з урахуванням останнього набуде значення 337000.

3.3. Код 3108400 має контрольний розряд 9 і з урахуванням останнього набуде значення 31084009.

3.4. Код 2065300 має контрольний розряд 5 і з урахуванням останнього набуде значення 20653005.

3. Поняття “Інформаційна технологія”. Класифікація та характеристика інформаційних технологій (ІТ). Складові ІТ: технологічний процес та операція. Сучасні технологічні засоби оброблення інформації.

Визначимо поняття: “технологія” та “інформаційна технологія”.

Технологія – це сукупність методів обробки, виготовлення, змінення стану, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату здійснюваних у процесі виробництва.

Інформаційна технологія – це система методів і спосіб збору, передачі, накопичення, опрацювання, зберігання, подання і використання інформації.

Інформаційні технології реалізуються в автомати-зованому і традиційному (паперовому) видах (табл.3).

Під автоматизованим ІТ розуміють сукупність методологій і технологій проектування, розробки та функціонування ІС.

Сучасні технологічні засоби оброблення інформації реалізують автоматизовану інформаційну технологію, яка складається з технічних пристроїв ( найчастіше – комп’ютерів), комунікаційної техніки, засобів організаційної техніки, програмного забезпечення, організаційно-методичних матеріалів, персоналу об’єднаних у технологічний ланцюжок.

Р

Технологічна операція – це комплекс дій з інформацією та її носіями, які виконуються на одному робочому місці.

Технологічний процес обробки інформації – сукупність взаємопов’язаних операцій, що здійснюють над інформацією у певній послідовності.

озроблення інформаційної технології передбачає виділення в ній технологічних процесів та операцій. Організаційно інформаційні технології реалізуються у двох варіантах: централізованого оброблення інформації або розподіленого оброблення інформації.

Мета будь-якої інформаційної технології – отримати потрібну інформацію необхідної якості на заданому носії.

Класифікація ІТ Табл.3

Ознака кла- сифікації	Класифікація угрупування	Примітка
За участю людини	Традіційні (ручні)	за участю:
		- людей
	Автоматизовані	- людей і техніки
	Автоматичні	- техніки
За призна-ченням	Забезпечувальні	Використовуються:
		- у різних предметних областях
	Функціональні	- для нової задачі функції
За типом оп- рацьованої інформації	Обробки:	СУБД, алгоритмові мови, табличні процесори
	- даних
	- тексту	текстові процесори
	- графіки	графічні процесори
	- знань	експертні системи
	- мультиданих	засоби мультимедіа
За типом ко- ристуваць-кого інтер-фейсу	Пакетні	Користувач:
		- не взаємодіє ІТ і отри-мує тільки результати
	Діалогові	- взаємодіє з ІТ на індивідуальному ПК
	Мережні	- взаємодіє з ІТ на комп’ютері, який підключений до мережі
За ступенем автоматиза-ції функцій людини	Електронного опрацювання даних	Розв’язання
		- задач обробки даних
	Автоматизації функцій управління	- оптимізаційних задач
	Підтримки прийняття рішень	- неформалізованих або частково формалізованих задач
	Експертної підтримки	- експертних задач

Контрольні запитання

1. Навести визначення поняття: інформація, економічна інформація.

2. Які існують методи оцінки економічної інформації?

3. З яких елементів складається логічна та фізична структура інформації?

4. Дайте визначення наступних термінів: символ, реквізит, масив, агрегат даних, запис, файл.

5. Дайте визначення наступних термінів пов’язаних з класифікацією: класифікація, класифікація угрупування.

6. Дайте визначення наступних термінів пов’язаних з кодуванням: кодування, код.

7. Які існують методи класифікації?

8. Які існують методи кодування?

9. Які існують методи контролю правильності введення даних?

10. Як класифікуються інформаційні технології за типом опрацьованої інформації?

11. Дайте визначення термінів: інформаційна технологія, операція та технологічний процес.