Mіністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра економічної кібернетики та систем

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА СИСТЕМИ

Опорний конспект лекцій

для студентів усіх форм навчання та галузей знань:

0305 „Економіка і підприємництво”,

0306 „Менеджмент і адміністрування”

освітньо - кваліфікаційного рівня „бакалавр”

Київ 2008

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу

КНТЕУ

заборонено

Укладач: П. Г. Демідов , к.т.н., доц.

Обговорено та схвалено на засіданні кафедри інформаційних технологій та систем , протокол № від жовтня 2007 р.

Програму розглянуто і затверджено на методичній раді ФБС, протокол № від жовтня 2007 р.

Рецензент:

Інформаційні технології та системи

Опорний конспект лекцій

для студентів усіх форм навчання та спеціальностей:

0305 „Економіка і підприємництво”,

0306 „Менеджмент і адміністрування”

освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”

Укладач ДЕМІДОВ Павло Георгійович

Редактор

Комп’ютерна верстка

Підп. до друку Формат 60х84/16. Папір письм.

Ризографія. Ум. Друк. Арк. Ум. Фарбо-відб.

Обл.-вид. Арк. Тираж пр. Зам.

Центр підготовки навчально-методичних видань КНТЕУ

02156, Київ-156, вул. Кіото, 19

В С Т У П

Складність управління окремим підприємством, компанією, галуззю та економікою країни постійно зростає за рахунок розвитку та впровадження нових технологій та видів продукції, росту їх номенклатури, збільшення попиту, росту конкурентної боротьби, глобалізації процесів та за інших причин.

Ще більшою проблемою є проблема виживання людства. Існуванню земної цивілізації загрожують безліч факторів: екологічні, соціальні та економічні проблеми, проблеми смертельних захворювань, загроза ядерної війни та обмеженість земних ресурсів, стихійні лиха земного та космічного походження та інші.

На розв’язання зазначених проблем у людства перш за все не вистачає часу та розумових ресурсів. Тому економіки країн страждають від широкомасштабних криз, а земна цивілізація постійно знаходиться під загрозою зовнішніх та внутрішніх лих.

Одним з напрямів, який може покращити цю ситуації, є створення комп’ютерних систем, штучного (машинного) інтелекту, який би по якісним параметрам відповідав рівню людини, а по кількісним (швидкості роботи) багатозначно перевищував її можливості. Це дозволило би, з одного боку, перекласти значну кількість задач, які потрібно вирішувати людству, на комп’ютерні машини та прискорити у часі їх розв’язання. С другої сторони, глибше розібратися у процесах різного походження, які протікають у людині, що допоможе ефективніше боротися з її захворюваннями і таке інше.

Не менший інтерес, ніж проблема виживання людства, привертає до себе проблема існування всесвіту. У давні часи люди казали, що всесвіт стоїть на трьох слонах, або на трьох гігантських черепахах. Сучасна наука, як ми знаємо, таке представлення спростувала, поклавши в основу функціонування всесвіту гравітаційні сили тяжіння. При цьому можна вважати, що “цеглинами” всесвіту є системи. Наприклад, Земля, сонячна система, галактика, метагалактика, людина, молекула, атом – все це системи. Слід відзначити, що у всесвіті немає такої системи, яка охоплювала всі інші, оскільки, завжди знайдеться така, яка більша і включає в себе попередні і так до нескінченності у ширину всесвіту. Немає також системи, яка є найменшою і складається з одного неподільного елемента. Так, молекула, атом, електрон, ядро, елементарні частинки ядерної фізики всі є системами і складаються з більш простих елементів і так до нескінченності у глибину всесвіту.

Таке представлення всесвіту виходить за границі можливого, але є цілком логічним і не суперечить сучасним теоріям.

Вищенаведене підтверджує важливість дисциплін, які вивчають і досліджують системи різного виду всесвіту. Вагомими дисциплінами цього напряму є: загальна теорія систем; системний аналіз об’єктів та процесів; теорія управління.

Значна увага в цих дисциплінах приділяється організаційним антропогенним системам (АГС) та соціально-економічним системам, які відносяться до класу складних організаційних систем.

Найважливішою частиною складної організаційної системи є її інформаційна управляюча система (ІУС), яка забезпечує виживання першої в зовнішньому середовищі. ІУС здійснює за допомогою різних інформаційних технологій обробку інформації та генерує і реалізує впливи на об’єкти управління з метою покрашення їх стану. В зв’язку з цим , інформаційні технології та системи займають центральне місце в розв’язанні задачі ефективного управління складними організаційними системами.

В курсі “Інформаційні технології і системи” вивчаються автоматизовані (комп’ютерні) інформаційні системи, які функціонують в межах організаційних систем та здійснюють вплив на них.

“Нові складні проблеми, з якими

ми стикаємось, не можуть бути

вирішені на тому ж рівні мислення,

на якому ми знаходились в той

момент, коли їх створили”

Альберт Енштейн

Тема 1. Підприємство як цілеспрямована система. Інформаційні системи та їх роль в управлінні підприємством та економікою

План

1. Роль і місце ІС в економіці. Підприємство як складна організаційна система. Визначення ІС

2. Класифікація та характеристика ІС. Структура та складові ІС. Компоненти забезпечувальної та функціональної частин ІС

3. Типові задачі автоматизованого розрахунку. Постановка задачі, розроблення алгоритмів отримання результатних даних.

Рекомендована література

Основна: 2, 3, 7, 15, 17

Додаткова: 1, 2, 6

Міні-лексикон: система, проста та складна системи, антропогенна система, соціально - економічна система, підприємство, система управління, організаційна система, інформаційна система (ІС), автоматизована та автоматична системи

1. Роль і місце ІС в економіці. Підприємство як складна організаційна система. Визначення ІС

Розвиток та інтеграція економіки країни в Європейську та світову економіки потребує потужних комунікаційних засобів, інформаційних систем та технологій.

Основними факторами залежності стану економіки від інформаційних технологій (ІТ) є:

• зростання конкуренції в умовах ринкових відношень та глобалізації процесів;

• ріст масштабів та ускладнення структури підприємства;

• постійне збільшення номенклатури продукції та новітніх технологій у виробничій сфері та сфері послуг;

• перевищення темпів накопичення інформації

людством ( у тому числі в економіці) по

відношенню до швидкості росту населення та його інтелектуальних ресурсів;

• зростаюча потреба в якісних інформаційно- телекомунікаційних зв’язках між суб’єктами підприємства;

• постійне розширення технологій електронного бізнесу, електронних бірж та аукціонів, електронних депозитаріїв, використання безготівкових рахунків за товари та послуги;

• потреба у відкритій та достовірній інформації відносно вітчизняних підприємств для можливості здійснення успішних трансакцій між ними, та ефективного їх виходу на зовнішні ринки.

Фактичні дані із області впровадження ІТ.

Сьогодні для збільшення накопиченого людством об’єму інформації у два рази потрібно п’ять років, а в 2020 році на це буде потрібно всього 72 доби.

Об’єм витрат на послуги в області ІТ в 2003 році складає близько 570 млрд. доларів та збільшується кожний рік на 6%.

Загальна величина витрат на ІТ у бізнес-секторі складає 2,1 трлн. доларів, у тому числі у країнах Східної Європи – 3% від цієї величини, тобто від 60 до 70 млрд. доларів.

Об’єм російського ринку ІТ в 2003 році склав 6-7 млрд. доларів та збільшився по відношенню до попереднього року на 23%, в 2007 році склав – 11,5 млрд. доларів, а в 2008 році буде складати 32 млрд. доларів.

Витрати України в ІТ в 2006р. оцінюються у 2,2 млрд. доларів.

Сьогодні в Україні сформовані правові основи побудови інформаційного суспільства. Прийняти закони України “Про концепцію національної програми інформатизації”, “Про національну програму інформатизації” та інші нормативні правові акти, які регулюють суспільні відношення по створенню електронних ресурсів, захисту інтелектуальної власності, впровадження електронного документообігу та інші. В країні є висококваліфіковані фахівці з інформаційної сфери, сучасні системи та засоби телекомунікації, зв’язку та інше.

Але ще потрібно багато зробити в напрямку створення інформаційного суспільства в Україні:

• розробити національну стратегію розвитку інформаційного суспільства;

• завершити створення інформаційної інфраструктури країни в повному обсязі, яка б дозволила ефективно використовувати автоматизовані ІС на всіх рівнях економіки, у тому числі на підприємствах різного масштабу та галузевої приналежності та інше.

Підприємство є організаційною антропогенною системою та соціально-економічною системою, які відносяться до класу складних організаційних систем.

Підприємство є одним із основних виробничих і економічних об’єктів сучасної економіки, призначення якого є задовольняти ті чи інші потреби суспільства.

Для підтвердження цієї тези визначимо де-які поняття.

Система (від грецької systema – ціле, складане із частин, з’єднання) – це сукупність взаємопов’язаних елементів, що становить певну цілісність та єдність.

Проста система – це така система, яка складається з обмеженої кількості елементів і не має розгалуженої структури (відсутні рівні ієрархії).

Складна система – це система, яка має такі ознаки:

• наявність розгалуженої структури і значної кількості взаємопов’язаних елементів, які в свою чергу є простими системами (їх називають підсистемами);

• велика кількість різноманітних зв’язків між підсистемами і в середині кожній ( матеріальних, інформаційних, енергетичних);

• наявність зовнішніх зв’язків даної системи із іншими системами (відкритість системи);

• наявність елементів самоорганізації;

• у

  Антропогенна система (АГС) – це штучна система , тобто та, що створена людиною в результаті своєї діяльності. За характером виробничих і технічних процесів (за призначенням або функціями) виділяють такі класи АГС: організаційні, технологічні, енергетичні, транспортні, інформаційні та інші.

  часть у функціонуванні системи людей, машин та природного середовища.

Соціально-економічна система – це система, в якій основний вид зв’язків визначається суспільними відносинами людей у процесі виробництва.

Підприємство це соціальна структура, яка отримує із зовнішнього середовища ресурси і переробляє

їх у продукти своєї діяльності.

Реалізація такого процесу в межах підприємства спирається на визначену ціль та на управління, яке забезпечує її досягнення.

Д

Керований об’єкт, який визначає людей, колективи людей називають системою організаційного управління або просто організаційною системою.

о складу управляючої частини входять управляючий та виконавчий органи. Керована частина визначає керований об’єкт.

Для управління керованим об’єктом, інформація про його стан (зворотній зв’язок) передається на управляючий орган, який виробляє на її основі управляючу інформацію і передає її виконавчому органу. Останній з урахуванням прийнятого рішення, чиніть управляючий вплив на об’єкт, яким керують .

Стосовно до промислового підприємства з деякої долею умовності можна рахувати, що ціль управління – це виконання виробничої програми, управляюча інформація – це план робіт підрозділів, зворотний зв’язок – дані про хід виробництва: кількість виготовлення та переміщення товарів; стан обладнання; запаси та інше.

Таким чином, підприємство є складною цілеспрямованою організаційною системою , тобто має ціль (цілі) функціонування та систему управління, яка забезпечує її (їх) досягнення, рівновагу (стабільність) між самим підприємством і зовнішнім середовищем, а також при необхідності його розвиток.

Крім того, як ми бачимо з пояснень, в межах системи управління існує замкнений контур руху інформації по її елементах: керованому об’єкту; управляючому органу; виконавчому органу.

Виходячи з цього, можна визначити, що:

Н

інформаційна система підприємства –це інформацій-ний контур СУ, до складу якого входять засоби збору, передачі, опрацювання і зберігання інформації, а також персонал, що здійснює дії над інформацією.

аведемо ще одне визначення ІС.

Інформаційна система представляє собою комунікацій-ну систему по збору, передачі, переробці інформації про об’єкт, яка забезпечує робітників різного рангу інформа-цією для реалізації функції управління

2. Класифікація та характеристика ІС. Структура та складові ІС. Компоненти забезпечувальної та функціональної частин ІС

Класифікація ІС по різним ознакам наведена в табл.1.

Практично всі наведені в класифікації ІС незалежно від сфери їх використання включають один і той набір компонентів - підсистем (рис.1) :

• функціональні компоненти;

• компоненти системи обробки даних;

• організаційні компоненти.

Компоненти системи обробки даних та організаційні компоненти складають групу забезпечувальних підсистем.

Підсистема ІС являє собою її частину, виділену за певною ознакою (наприклад, за видом забезпечення – ресурсу або за функціональним призначенням).

Інформаційне забезпечення об’єднує інформаційні ресурси та засоби ведення інформаційної бази даних, у тому числі засоби структуризації та систематизації інформації(класифікатори, моделі даних, документи, тощо).

Програмне забезпечення являє собою сукупність програм та програмної документації, призначених для функціонування, налаштування та контролю працездатності ІС.