
- •03041, Київ, вул. Героїв Оборони, 15
- •1.1 Умови ефективної роботи збирально-транспортного комплексу (зтк)
- •1.2 Пропускна здатність зтк із урахуванням випадкових факторів
- •1.3 Пропускна здатність ланок зтк із урахуванням детермінованого підходу
- •1.4 Аналіз пропускної здатності окремих ланок технологічного ланцюга
- •1.5 Зміст і послідовність виконання роботи по розділу 1
- •2.1 Визначення оптимального рівня завантаження каналу взаємодії
- •2.2 Розрахунок обсягу перевалки за прямим варіантом з залізничного транспорту на автомобільний
- •1. Нумерація.
- •2. Запис цифрового матеріалу
- •.3.Ілюстрації.
- •4. Формули.
- •5. Таблиці.
- •6. Оформлення списку використаних джерел.
1.3 Пропускна здатність ланок зтк із урахуванням детермінованого підходу
Пропускна здатність першої ланки «поле – ЗК» ланцюга з урахуванням детермінованого підходу визначається як
,
бунк./зм., (13)
tБ —час заповнення бункера комбайна:
,
год.; (14)
ωК — об'єм бункера комбайна, м3;
dв — об'ємна маса зерна (0,75), т/м3;
tX – тривалість холостих ходів на поворотах, яка припадає на 1 цикл роботи комбайна (заповнення бункера зерном), визначається як
, (15)
де
- коефіцієнт робочих ходів, величина
якого за даними досліджень прийнята як
для
середньої довжини гонів 1000 м.
ТР
— розрахунковий цикловий
час зміни,
який залежить від організації взаємодії
роботи машин,
; (16)
tЦ
=
—
тривалість робочого циклу ЗК ; (17)
-
коефіцієнт циклового часу зміни, який
приймається
=0,90.
Відповідно пропускна здатність другої ланки «ЗК – ПП» визначається як
,
бунк./зм., (18)
де
-
кількість бункерів зерна, що завантажується
в ПП за одну його їздку і яка дорівнює
кількості одиниць ЗК (mКП),
що обслуговуються одним ПП визначається
як
(19)
-
тривалість робочого циклу (обороту) ПП,
що знаходиться з рівняння
; (20)
КР – коефіцієнт, що враховує додатковий час на маневрування ПП при розвантаженні ПП, КР =1,5 ;
WШП, WШК – продуктивність вивантажувального шнека відповідно ПП та ЗК, т/год. (табл. 1, додаток А); для розрахунків приймаємо WШП = 1,5 WШК.
Кількість ПП, які обслуговують групу ЗК при заданої їх кількості, визначаємо як;
,
од. (21)
Вантажопідйомність ПП визначиться як
,
т . (22)
Пропускна здатність третьої ланки «ПП – АТЗ» визначається як
,
бунк./зм., (23)
де
- тривалість робочого циклу (обороту)
АТЗ.
,
год; (24)
Кількість автомобілів або груп АТЗ для перевезення зерна визначиться як:
, одиниць (25)
— тривалість
перебування автомобіля в пункті
розвантаження, яка
залежить
від рівня механізації і організації
робіт, приймаємо 0,1 год;
lij — відстань перевезення зерна з поля (пункту і) в пункт розвантаження (пункт j);
,
км/год
—
середня технічна швидкість автомобіля
на шляху від поля на тік .
Вибір марки АТЗ за вантажопідйомністю виконується таким чином, що ПП при взаємодії з одним або групою АТЗ повністю розвантажиться і не буде очікувати додатковий.
,
т.
(26)
–
номінальна
вантажопідйомність
одного
або групи АТЗ, в кузов(и) яких вивантажується
все зерно, що міститься в ПП.
1.4 Аналіз пропускної здатності окремих ланок технологічного ланцюга
Для аналізу приймаємо умову граничної пропускної здатності для третьої ланки як
, (27)
де
- пропускна здатність третьої ланки зі
зменшенням кількості АТЗ до nА1
= nА
-1 та відповідним зменшенням тривалості
циклового часу до t
.
,год. (28)
Необхідне зменшення тривалості обороту АТЗ визначиться як
,
(29)
де
- тривалість розвантаження зерна на
прийомному пункті для варіанту зменшення
кількості АТЗ до nА1,
приймаємо
.
Величина технічної швидкості АТЗ, яка забезпечує необхідне зменшення часу визначиться як
(30)
Збільшення продуктивності АТЗ за рахунок зростання його технічної швидкості дозволить меншою кількістю АТЗ забезпечить необхідну пропускну здатність третьої ланки та за рахунок зменшення кількості АТЗ отримати певний економічний ефект.