32 Дайте характеристику засобам індивідуального захисту. Назвіть вимоги до них.

Засоби індивідуального захисту — це захисні засоби, що надягаються на тіло працівника чи його частину або використовуються під час праці. Засоби індивідуального захисту за призначенням поділяють на засоби захисту органів дихання, засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту, а за принципом захисту – на фільтрувальні та ізолювальні. Засобами захисту органів дихання є протигази, респіратори, найпростіші засоби (виготовлені із підручних матеріалів). Для захисту дорослого населення застосовують фільтрувальні протигази ГП-5, ГП-5М, ГП-7, ГП-7В. Протигаз буде надійним засобом захисту, якщо його шлем-маска підібрана за розміром. Респіратори – Р-2, «Пелюсток» та ін. – застосовуються для захисту органів дихання від радіоактивного пилу та аерозолів шкідливих речовин. Найпростіші засоби захисту органів дихання – протипилова тканинна маска і ватно-марлева пов’язка – за захисними властивостями не поступаються респіраторам. Ізолювальні протигази – ІП-4, ІП-5 – використовують у випадках, коли неможливе застосування фільтрувальних протигазів, наприклад, у разі наявності в повітрі дуже високих концентрацій ОР або будь-якої шкідливої домішки, пониженого вмісту кисню в повітрі (менше 16 %), а також під час роботи під водою на невеликій глибині. Протигаз ІП-4 призначений для роботи тільки на суші, а ІП-5 можна використовувати для легких робіт і під водою на глибині до 7 м. Промислові протигази призначені для робітників та службовців об’єктів промисловості, сільського господарства від упливу шкідливих речовин. Їх комплектують лицьовими частинами від цивільних протигазів. Засоби захисту шкіри: легкий захисний костюм Л-1, захисний комбінезон, загальновійськовий захисний комплект, комплект захисного фільтрувального одягу. Легкий захисний комплект Л-1 виготовляють із прогумованої тканини. У комплект входять: двопалі рукавиці, штани з панчохами, підшоломник, сорочка з капюшоном, сумка. Найпростіші засоби захисту шкіри: звичайний одяг, просочені мильно-масляною емульсією, а також плащі, пальта, накидки, ватяні куртки. Для захисту ніг використовують: гумові чоботи, боти, калоші, шкіряне взуття. Медичні засоби захисту призначені для надання самодопомоги і взаємодопомоги у разі поранень, для ослаблення впливу іонізувального випромінювання, отруйних речовин і бактеріальних засобів. До них відносять: аптечку індивідуальну АІ-2, індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8 і пакет перев’язувальний індивідуальний. Правила і порядок застосування цих засобів захисту зазначені в інструкціях до них. ІПП-8 має закритий посуд з дегазуювальним розчином і марлеві серветки для знезараження отруйних речовин зі шкіри, одягу тощо. Забезпечення населення засобами індивідуального захисту. На об’єктах господарювання ЗІЗ накопичують у кількості 105 % від штату працівників. Для забезпечення непрацюючого населення ЗІЗ зберігають на спеціальних складах облдержадміністрацій. Робітники та службовці повинні мати протигази, респіратори, індивідуальні аптечки, індивідуальні протихімічні пакети, індивідуальні перев’язувальні пакети. Населення – протигази, ватно-марлеві пов’язки. Видають засоби захисту у разі загрози радіоактивного та хімічного зараження. На об’єктах завчасно створюють пункти видачі ЗІЗ із розрахунку, щоб здійснити її за 6–8 год. Вимоги до застосування засобів індивідуального захисту працівників 1. Для забезпечення працівників від дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів при існуючій технології та умовах робіт необхідне застосування засобів індивідуального захисту. 2. Видача працівникам засобів індивідуального захисту здійснюється відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту. 3. Засоби індивідуального захисту, що застосовуються працівниками при термообробці металів, повинні задовольняти вимоги відповідних стандартів безпеки праці по конкретних видах захисту та цих Правил. Засоби індивідуального захисту повинні мати сертифікат виготовлювача. 4. Керівники ділянок повинні періодично інструктувати працівників щодо правильного застосування засобів індивідуального захисту і догляду за ними. 5. Адміністрація зобов'язана забезпечувати збереження, прання, сушіння, дезінфекцію, дегазацію, дезактивацію і ремонт виданих працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. 6. На ділянках ціанування, свинцевих ванн і рідинного азотування термічного цеху слід вживати заходів, що унеможливлює винесення працівниками спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту за межі цеху і вихід працівників цих ділянок у спецодязі.

33. Дайте характеристику засобам колективного захисту. Назвіть вимоги до них.

Колективні засоби захисту - це герметизовані або негерметизовані стаціонарні інженерні споруди або рухомі об'єкти військової техніки, які обладнані фільтровентиляційними установками і призначені для групового захисту людей від зброї масового ураження

Класифікація колективних засобів захисту.

Загальновійськові			Спеціальні
Рухомі	Укриття	Сховища	Рухомі	Сховища
Танки, БМП, бронетранс-портери, БРДМ, літаки, кораблі та інше	Щілини, окопи, траншеї, інше	Довготермінові фортифікаційні споруди, польові інженерні споруди різних класів	Санітарний транспорт та інші автомобілі, обладнані ФВУ	Довготермінові фортифікаційні споруди КП, СП, КСП. Сховища різних класів для розміщення медичних пунктів, госпіталів та інше.

Укриття в захисних спорудах - один з основних способів захисту населення. Засоби колективного захисту забезпечують найбільш повний захист людей від дії вражаючих факторів. Ці захисні споруди поділяються на герметичні, протирадіаційні та найпростіші сховища.

Герметичні сховища створюються для захисту людей, розгортання захищених медичних стаціонарів та пунктів керування. Вони захищають від вражаючої дії ядерної зброї, звичайних засобів ураження, СДОР, БЗ.

За захисними властивостями сховища поділяються на класи з відповідними коефіцієнтами захисту. Окрім того сховища поділяються за можливістю їх створення, місткістю та місцем розташування.

В сховищах передбачаються системи забезпечення повітрям, електроенергією, опаленням, водопостачанням, вони мають каналізацію, зв’язок та систему оповіщення.

Існують сховища спеціального типу, що створюються для укриття (захисту) нетранспортабельних хворих. В них є приміщення для хворих, операційно-перев’язувальна, стерилізаційна, харчоблок. В таких сховищах передбачаються певні параметри мікроклімату та газового складу повітря. Забезпечується аварійний запас питної води.

Протирадіаційні укриття (ПРУ) – це захисні споруди, що забезпечують захист населення від вражаючої дії іонізуючого випромінювання та, частково, ударної хвилі.

Найпростіші укриття – це споруди, що забезпечують захист людей від світлового випромінювання, ударної хвилі, а також знижують вплив іонізуючого випромінювання. До них відносять щілини, траншеї, а також інші заглиблені споруди.

Нормами проектування передбачається будівництво сховищ та протирадіаційних укриттів місткістю не менше 150 чоловік. Сховища і ПРУ розміщують у підвальних приміщеннях будівель і споруд. Будівництво окремо розміщених захисних споруд допускається при неможливості обладнання вбудованих.

Для забезпечення швидкого заповнення сховищ їх розміщують у безпосередній близькості від місць зосередження людей на відстані 400-500 м .

Для ПРУ радіус збору може збільшуватись до 1000 м у прогнозуючих зонах слабих руйнувань , а за межами цих зон – до 3000 м.

Крім того, у якості сховищ можуть використовуватись шахти, гірські виробітки , метрополітени.

Вимоги

1.Працівники, зайняті на роботах зі шкідливими та/або небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням, або тих, що здійснюються в несприятливих метеорологічних умовах, залежно від умов праці і прийнятої технології виробництва забезпечуються відповідно до встановлених норм спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту

2. Засоби захисту вводяться в експлуатацію і застосовуються лише в тому разі, якщо вони відповідають вимогам чинного законодавства. 

3. Засоби захисту мають бути безпечними для життя та здоров'я споживачів за умови їх застосування за призначенням з урахуванням правильного обслуговування й використання.  4. Засоби захисту працівників повинні забезпечувати запобігання або зменшення дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів, відповідати вимогам стандартів, технічної естетики та ергономіки. 

5. Засоби захисту слід зберігати і перевозити з дотриманням умов, що забезпечують виконання вимог виробників. Вони повинні бути захищені від механічних пошкоджень, зволоження, забруднення, впливу мастил, бензину, кислот, лугів та розчинників, а також від прямої дії сонячних променів і тепловипромінювання пристроїв, що виділяють тепло. 

6. В підрозділах підприємств, які застосовують засоби захисту, необхідно вести Журнал обліку та зберігання засобів захисту (додаток 4 до цих Правил). 

7. У разі виявлення непридатних для застосування засобів захисту їх необхідно вилучити з експлуатації.