- •1. Охарактеризуйте урядову інформаційно-аналітичну систему збору, обробки, передачі та збереження моніторингової інформації з надзвичайних ситуацій.
- •2. Як проводиться територіальний моніторинг за об’єктами, процесами і системами захисту та ліквідації нс.
- •3. Дайте характеристику ідентифікації та паспортизації потенційно-небезпечних об’єктів господарювання.
- •4. Охарактеризуйте основні етапи аналізу нс та прогнозування їх наслідків.
- •6. Як здійснюється галузевий моніторинг за станом безпеки у відповідній сфері.
- •7. Як здійснюється визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах нс, спричинених природними чинниками фізичного походження та пожеж.
- •8. Охарактеризуйте заходи з мінімізації небезпечних наслідків, які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення.
- •9. Опишіть порядок розрахунку збитків за типами нс.
- •10. Охарактеризуйте організацію та проведення заходів щодо підвищення стійкості функціонування ог у надзвичайних ситуаціях.
- •11. Дайте характеристику зон затоплень, які виникають під час руйнувань підпірних споруд водосховищ.
- •12. Дайте оцінку пожежної обстановки на об’єктах господарської діяльності.
- •13. Охарактеризуйте інженерну підготовку зсувних та зсувонебезпечних територій.
- •15. Охарактеризуйте оцінку радіаційної обстановки, її мету та завдання.
- •16. Дайте характеристику хімічно-небезпечних об’єктів. Охарактеризуйте оцінку хімічної обстановки, її мету та завдання.
- •17. Охарактеризуйте превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ог.
- •19. Дайте характеристику осередку біологічного зараження.
- •20. Охарактеризуйте типові режими радіаційного захисту і функціонування об’єктів господарювання в умовах радіоактивного забруднення місцевості.
- •21. Як здійснюється планування заходів із запобігання поширення інфекційних захворювань з первинного осередку ураження.
- •Ознаки інфекційних хвороб[ред. • ред. Код]
- •22. Охарактеризуйте методику розрахунку сил і засобів з локалізації розливу хімічної речовини на об’єкті (на прикладі ртуті).
- •23. Охарактеризуйте методику розрахунку сил і засобів з локалізації розливу хімічної речовини на об’єкті (на прикладі хлору та аміаку).
- •24. Охарактеризуйте структурно-функціональну модель протидії у нс.
- •25. Дайте характеристику вимогам до складу, змісту та формам плануючої документації на підприємствах.
- •Плас ґрунтується:
- •32 Дайте характеристику засобам індивідуального захисту. Назвіть вимоги до них.
- •34. Охарактеризуйте захисні споруди цз. Назвіть вимоги до них.
- •35. Як здійснюється організація та проведення евакуаційних заходів.
- •36. Охарактеризуйте спеціальну обробку при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •38. Охарактеризуйте спеціальну обробку при біологічному зараженні.
- •39. Як здійснюється організація експлуатації захисних споруд і укриття в них населення при нс.
- •40. Як проводиться захист приміщень від проникнення радіаційних і токсичних аерозолів.
- •41. Назвіть основні принципи профілактики радіаційних уражень.
- •42. Охарактеризуйте засоби медичного захисту при радіаційній небезпеці.
- •43. Охарактеризуйте дії населення за сигналами оповіщення штабу цо України.
- •Основні способи оповіщення і інформування населення.
- •Зміст інформації про екстремальну ситуацію і порядок дій.
- •При можливому землетрусі.
- •Як діяти за сигналами цивільної оборони.
- •Все населення зобов'язане укритися у захисних спорудах!
- •44. Види, способи та сили ведення рятувальних робіт у нс.
- •45. Характеристика рятувальних та невідкладних робіт.
- •46. Ведення рятувальних і невідкладних робіт в різних осередках ураження.
- •47. Порядок ліквідації наслідків аварій на об’єктах з сильнодіючими отруйними речовинами.
- •48. Як проводиться оцінки стійкості об’єкта в нс.
- •49. Особливості рятувальних робіт у районах стихійних лих.
- •50. Перша медична допомога при хімічному ураженні.
- •52. Перша медична допомога при біологічному ураженні.
- •53. Основи навчання з цз, види, напрямки, завдання.
- •Принципи цивільного захисту
- •Завдання цивільного захисту
- •Основні заходи у сфері цивільного захисту
- •55. Організація життєзабезпечення населення при виникненні нс.
- •Організація забезпечення життєдіяльності Усі ці заходи організовуються державною виконавчою владою, органами управління цивільної оборони при чіткому погодженні між ними заходів, що проводяться.
- •56. Організація проведення «Дня Цивільного захисту» у навчальних закладах.
- •Наказ керівника навчального закладу про підсумки проведення “Дня цивільного захисту”
- •57. Як здійснюється планування заходів цз та управління на об’єкті в умовах нс?
- •58. Як здійснюється планування рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єкті?
- •60. Як проводиться психологічна та гуманітарна допомога населенн, яке постраждало внаслідок нс.
- •61. Як проводиться інформування населення про наявність загрози або виникнення нс.
- •62. Як здійснюється профілактика гострих панічних реакцій, психогенних, нервово-психічних порушень.
- •63. Охарактеризуйте культуру безпеки, як структурну компоненту базової культури особистості.
- •64. Назвіть особливості навчання дітей з питань особистої безпеки, основ цивільного захисту.
- •65. Поняття державного резерву, його склад, призначення.
17. Охарактеризуйте превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ог.
У зонах можливого хімічного зараження від цих об'єктів проживає близько 20 млн осіб.
321 адміністративно-територіальна одиниця (АТО) віднесена до певного ступеня хімічної небезпеки: до першого ступеня віднесено 154 АТО (в зоні можливого хімічного ураження перебуває більше 50 % мешканців), до другого ступеня віднесено 47 АТО (де перебуває від ЗО до 50 % населення), до третього ступеня — 108 АТО (від 10 до ЗО % населення).
Правилами техніки безпеки і контролю суворо регламентуються виробництво, транспортування і зберігання СДЯР. Але аварії, катастрофи, пожежі й стихійні лиха можуть призводити до руйнування виробничих споруд, складів, місткостей, трубопроводів, технологічних ліній. Тому СДЯР можуть потрапити в навколишнє середовище — на ґрунт, різноманітні об'єкти, в повітря і поширитися на населені пункти, що може призвести до масового отруєння людей і сільськогосподарських тварин. У 1998 р. було 22 аварії з викидом (і загрозою викиду) небезпечних хімічних речовин, через що загинув 1 та постраждало 26 осіб.
18. Охарактеризуйте порядок проведення дозиметричного контролю на ОГ при НС.
Дозиметричний контроль включає контроль опромінення людей та контроль радіоактивного зараження (забруднення). Контроль опромінення людей поділяють на груповий та індивідуальний.
Завдання дозиметричного контролю визначаються особливостями і масштабами практичної діяльності і, в першу чергу, спрямовані на досягнення наступних цілей: · Підтвердження відповідності вимогам санітарного законодавства радіаційно-гігієнічних умов і виявлення радіаційної небезпеки; · Розрахунок поточних і прогнозованих рівнів опромінення населення, а також техніки, матеріальних засобів, продовольства, води та об'єктів зовнішнього середовища · Забезпечення вихідної інформації для розрахунку доз і прийняття рішень у випадку аварійного опромінення, підтвердження якості та ефективності радіаційного захисту людей Дані дозиметричного контролю можуть бути використані також для: · Вдосконалення застосовуваних і розробки нових технологій, · Надання населенню інформації, яка дозволяє їм зрозуміти як, де і коли вони були опромінені, що в свою чергу, допоможе їм у подальшому уникати додаткового опромінення, · Супроводу обов'язкового медичного обстеження населення; · Епідеміологічного спостереження за опроміненими контингентами
19. Дайте характеристику осередку біологічного зараження.
Зона біологічного зараження - територія або акваторія, у межах яких розповсюджені або занесені небезпечні біологічні речовини, біологічні засоби ураження людей або небезпечні мікроорганізми, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, сільсь огосподарських тварин, існування рослин, а також для оточуючого природного середовища.
Зона біологічного зараження – це територія, заражена біологічними збудниками захворювань у небезпечних для людей, тварин або рослин межах. Збудники інфекційних хвороб можуть поширюватися, збільшуючи зону зараження людьми, комахами, особливо кровососними, тваринами, гризунами, птахами. Заражатися можуть люди, сільськогосподарські тварини і птиця, дикі звірі і птахи, повітря, місцевість, водойми, колодязі, резервуари з питною водою, продукти харчування, техніка і житлові приміщення. Осередок біологічного ураження – це територія, на якій в результаті впливу біологічних засобів (зброї противника) виникли масові ураження людей, тварин, рослин. Він може утворитися не тільки в зоні зараження, а й за її межами, як результат поширення інфекційних захворювань. Осередок біологічного ураження характеризується видом біологічних засобів, кількістю уражених людей, тварин, рослин, тривалістю дії уражаючих властивостей збудників хвороб. На основі узагальнених даних, одержаних від санітарно-епідемічних станцій, ветеринарно-бактеріальних лабораторій, медичними службами ЦО і службами захисту тварин і рослин ЦО встановлюються межі зони біологічного зараження і осередку ураження. Основою осередку біологічного ураження можуть бути хвороботворні мікрорганізми, їх токсини, а також найбільш небезпечні шкідники рослин. При виникненні осередку біологічного зараження для запобігання поширенню інфекційних захворювань вводиться карантин і обсервація.