62. Як здійснюється профілактика гострих панічних реакцій, психогенних, нервово-психічних порушень.

Психологічна профілактика — цілеспрямована систематична робота психолога разом із керівниками підрозділів системи цивільного захисту з попередження негативних явищ, виявлення групи посиленої психологічної уваги і проведення з нею психокорекційної роботи. Соціально-психологічна профілактика являє собою систему заходів, спрямованих, перш за все, на охорону психічного здоров'я, прогнозування можливих ускладнень у житті чи розвитку певного контингенту, який є основним об'єктом діяльності служби ЦЗ; визначення соціально-психологічних умов, за яких ці ускладнення можуть бути попереджені або їх переживання пом'якшені; розробку системи заходів, які б забезпечували ці умови, із залученням до їх здійснення всіх зацікавлених сторін. Із наведеного визначення зрозуміло, що профілактика починається тоді, коли ще немає особливих складнощів у поведінці людини чи групи. Разом із тим психологи на основі проведення моніторингу особливостей розвитку особистості, соціально-психологічних змін у житті суспільства прогнозують можливість прояву тих чи інших ускладнень і проводять попереджувальну роботу. Найважливішими напрямами психопрофілактичної роботи є: профілактика у здорової частини населення стресових і постстресових станів, гострих панічних реакцій, "відстрочених" нервово-психічних порушень, виникнення яких пов'язане з природними та техногенними катастрофами; психопрофілактика осіб з уже розвинутими иервово-психічними порушеннями; попередження виникнення надмірної психологічної напруги в суспільстві, де є ризик виникнення кризових явищ, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями соціально-політичного, природного та техногенного характеру; профілактика девіантної поведінки у разі виникнення надзвичайних ситуацій тощо. Указані напрями реалізуються роботою усієї сукупності підрозділів служби психологічного забезпечення системи ЦЗ. Визначення дефініції "психопрофілактична робота" тісно пов'язане з поняттям психологічної просвіти. Останнє науковці розкривають як підвищення компетентності і культури працівників у вирішенні психологічних проблем і розумінні сутності психологічної служби.

63. Охарактеризуйте культуру безпеки, як структурну компоненту базової культури особистості.

Культура безпеки життєдіяльності це сукупність цінностей, стандартів, моральних норм і норм прийнятої поведінки, спрямованих на підтримання самодисципліни, як мети підвищення рівня безпеки вище ніж вимоги законодавства і регулюючих органів. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в України на законних підставах, зобов‘язані бережливо ставитися до оточуючого середовища та не допускати його забруднення, дотримуватися умов та вимог культури безпеки життєдіяльності. Умови та вимоги, спрямовані на бережливе відношення до оточуючого середовища, дотримання культури поведінки щодо недопущення його забруднення, встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та місцевими органами виконавчої влади. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в України на законних підставах, які порушують умови та вимоги щодо бережливого ставлення до оточуючого середовища несуть відповідальність відповідно до законів. Пропаганда культури безпеки життєдіяльності, вимог та умов бережливого ставлення до оточуючого середовища щодо недопущення його забруднення здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування через засоби масової інформації та рекламну продукцію. Популяризація здорового та безпечного способу життя, формування у дітей і молоді культури безпеки, свідомого та відповідального ставлення до питань особистої та колективної безпеки, вмінь та навичок основ безпечної діяльності, практичної підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях організовується і здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту разом з центральними органами виконавчої влади з питань освіти і науки та у справах сім‘ї, молоді та спорту, громадськими організаціями шляхом проведення шкільних, районних, обласних та всеукраїнських змагань з безпеки життєдіяльності, навчально-тренувальних зборів та польових таборів тощо та участі команд-переможниць у заходах міжнародного рівня з цих питань. Фінансування заходів щодо формування у дітей і молоді культури безпеки життєдіяльності здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту, центральним органом виконавчої влади з питань освіти і науки, центральним органом виконавчої влади у справах сім‘ї, молоді та спорту, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.