
- •1. Охарактеризуйте урядову інформаційно-аналітичну систему збору, обробки, передачі та збереження моніторингової інформації з надзвичайних ситуацій.
- •2. Як проводиться територіальний моніторинг за об’єктами, процесами і системами захисту та ліквідації нс.
- •3. Дайте характеристику ідентифікації та паспортизації потенційно-небезпечних об’єктів господарювання.
- •4. Охарактеризуйте основні етапи аналізу нс та прогнозування їх наслідків.
- •6. Як здійснюється галузевий моніторинг за станом безпеки у відповідній сфері.
- •7. Як здійснюється визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах нс, спричинених природними чинниками фізичного походження та пожеж.
- •8. Охарактеризуйте заходи з мінімізації небезпечних наслідків, які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення.
- •9. Опишіть порядок розрахунку збитків за типами нс.
- •10. Охарактеризуйте організацію та проведення заходів щодо підвищення стійкості функціонування ог у надзвичайних ситуаціях.
- •11. Дайте характеристику зон затоплень, які виникають під час руйнувань підпірних споруд водосховищ.
- •12. Дайте оцінку пожежної обстановки на об’єктах господарської діяльності.
- •13. Охарактеризуйте інженерну підготовку зсувних та зсувонебезпечних територій.
- •15. Охарактеризуйте оцінку радіаційної обстановки, її мету та завдання.
- •16. Дайте характеристику хімічно-небезпечних об’єктів. Охарактеризуйте оцінку хімічної обстановки, її мету та завдання.
- •17. Охарактеризуйте превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ог.
- •19. Дайте характеристику осередку біологічного зараження.
- •20. Охарактеризуйте типові режими радіаційного захисту і функціонування об’єктів господарювання в умовах радіоактивного забруднення місцевості.
- •21. Як здійснюється планування заходів із запобігання поширення інфекційних захворювань з первинного осередку ураження.
- •Ознаки інфекційних хвороб[ред. • ред. Код]
- •22. Охарактеризуйте методику розрахунку сил і засобів з локалізації розливу хімічної речовини на об’єкті (на прикладі ртуті).
- •23. Охарактеризуйте методику розрахунку сил і засобів з локалізації розливу хімічної речовини на об’єкті (на прикладі хлору та аміаку).
- •24. Охарактеризуйте структурно-функціональну модель протидії у нс.
- •25. Дайте характеристику вимогам до складу, змісту та формам плануючої документації на підприємствах.
- •Плас ґрунтується:
- •32 Дайте характеристику засобам індивідуального захисту. Назвіть вимоги до них.
- •34. Охарактеризуйте захисні споруди цз. Назвіть вимоги до них.
- •35. Як здійснюється організація та проведення евакуаційних заходів.
- •36. Охарактеризуйте спеціальну обробку при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •38. Охарактеризуйте спеціальну обробку при біологічному зараженні.
- •39. Як здійснюється організація експлуатації захисних споруд і укриття в них населення при нс.
- •40. Як проводиться захист приміщень від проникнення радіаційних і токсичних аерозолів.
- •41. Назвіть основні принципи профілактики радіаційних уражень.
- •42. Охарактеризуйте засоби медичного захисту при радіаційній небезпеці.
- •43. Охарактеризуйте дії населення за сигналами оповіщення штабу цо України.
- •Основні способи оповіщення і інформування населення.
- •Зміст інформації про екстремальну ситуацію і порядок дій.
- •При можливому землетрусі.
- •Як діяти за сигналами цивільної оборони.
- •Все населення зобов'язане укритися у захисних спорудах!
- •44. Види, способи та сили ведення рятувальних робіт у нс.
- •45. Характеристика рятувальних та невідкладних робіт.
- •46. Ведення рятувальних і невідкладних робіт в різних осередках ураження.
- •47. Порядок ліквідації наслідків аварій на об’єктах з сильнодіючими отруйними речовинами.
- •48. Як проводиться оцінки стійкості об’єкта в нс.
- •49. Особливості рятувальних робіт у районах стихійних лих.
- •50. Перша медична допомога при хімічному ураженні.
- •52. Перша медична допомога при біологічному ураженні.
- •53. Основи навчання з цз, види, напрямки, завдання.
- •Принципи цивільного захисту
- •Завдання цивільного захисту
- •Основні заходи у сфері цивільного захисту
- •55. Організація життєзабезпечення населення при виникненні нс.
- •Організація забезпечення життєдіяльності Усі ці заходи організовуються державною виконавчою владою, органами управління цивільної оборони при чіткому погодженні між ними заходів, що проводяться.
- •56. Організація проведення «Дня Цивільного захисту» у навчальних закладах.
- •Наказ керівника навчального закладу про підсумки проведення “Дня цивільного захисту”
- •57. Як здійснюється планування заходів цз та управління на об’єкті в умовах нс?
- •58. Як здійснюється планування рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єкті?
- •60. Як проводиться психологічна та гуманітарна допомога населенн, яке постраждало внаслідок нс.
- •61. Як проводиться інформування населення про наявність загрози або виникнення нс.
- •62. Як здійснюється профілактика гострих панічних реакцій, психогенних, нервово-психічних порушень.
- •63. Охарактеризуйте культуру безпеки, як структурну компоненту базової культури особистості.
- •64. Назвіть особливості навчання дітей з питань особистої безпеки, основ цивільного захисту.
- •65. Поняття державного резерву, його склад, призначення.
61. Як проводиться інформування населення про наявність загрози або виникнення нс.
Інформування та оповіщення є основним принципом та головним і невід'ємним елементом всієї системи захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру.
Оповіщення та інформування у сфері ЦЗ включають:
оперативне доведення до відома населення інформації про виникнення або можливу загрозу виникнення НС, у тому числі через загальнодержавну, територіальні і локальні автоматизовані системи централізованого оповіщення;
завчасне створення та організаційно-технічне поєднання постійно діючих локальних систем оповіщення та інформування населення із спеціальними системами спостереження і контролю в зонах можливого ураження;
централізоване використання мереж зв'язку, радіомовлення, телебачення та інших технічних засобів передачі інформації незалежно від форми власності та підпорядкування в разі виникнення НС.
Оповіщення включає доведення в стислий термін до органів управління, посадових осіб і сил Єдиної системи цивільного захисту, а також населення на відповідній території завчасно установлених сигналів, розпоряджень та інформації органів виконавчої влади і місцевого самоврядування відносно загроз і порядку поведінки в умовах, які склалися.
Оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення НС, своєчасне достовірне інформування про обстановку, яка складається, та заходи, що вживаються для запобігання НС та подолання їх наслідків - одне з важливих завдань ЦЗ України.
З метою виконання цього завдання у всіх ланках міських та позаміських пунктів управління, на основі апаратури та технічних засобів оповіщення, мережі зв'язку, радіомовлення та телебачення, а також спеціальних засобів створюється система оповіщення та інформаційного забезпечення. Вона являє собою комплекс організаційно-технічних засобів для передачі відповідних сигналів і розпоряджень органам державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ і організацій, населенню.
Система оповіщення ЦЗ України - це комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури оповіщення, засобів та каналів зв'язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації з питань ЦЗ до органів виконавчої влади всіх рівнів, підприємств, установ, організацій і населення.
В основу побудови системи оповіщення в Україні покладено характер і регіональне проявлення можливих НС природного і техногенного характеру, а також структуру системи державного управління, наявність і місця розташування сил, які можуть залучатися до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
Основу системи оповіщення утворюють автоматизована система централізованого оповіщення мережі зв'язку та радіомовлення, а також спеціальні засоби. Автоматизована система оповіщення створюється завчасно на базі загальнодержавної мережі зв'язку та радіомовлення і поділяється на державну та територіальну.
Система оповіщення ЦЗ розподіляється на загальнодержавну, регіональні (внутрішньо обласні), спеціальні системи централізованого оповіщення, локальні та об'єктові системи оповіщення, системи централізованого виклику. Вони повинні охоплювати територію, на якій проживає населення та розташовані підприємства, установи і організації електросиренами, вуличними гучномовцями, мережами радіомовлення та телебачення.
Оповіщення населення про загрозу, виникнення НС, інформування його про наявну обстановку здійснюється за допомогою регіональних, спеціальних та локальних систем оповіщення, з використанням мереж радіо та провідного мовлення, телебачення.
Відповідальність за організацію оповіщення несе особа, уповноважена керівником місцевого органу виконавчої влади. Безпосередньо оповіщення здійснює за рішенням керівника місцевого органу виконавчої влади відповідна чергова служба.
Власником регіональної системи оповіщення є відповідна державна адміністрація, голова якої затверджує побудову системи оповіщення, приймає рішення на будівництво, реконструкцію, удосконалення системи оповіщення, виділяє кошти на її утримання і експлуатаційно-технічне обслуговування.
Залежно від характеру і масштабів НС оповіщення здійснюється:
оперативним черговим спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань ЦЗ- оповіщення чергових служб центральних органів виконавчої влади, чергових служб місцевих органів виконавчої влади обласного рівня, територіальних органів управління та сил МНС України;
від пунктів управління начальників ЦЗ АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міст, віднесених до груп з ЦЗ - оповіщення керівного складу органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, чергових аварійних та спеціальних служб, спеціалізованих формувань, аварійно-рятувальних підрозділів, населення території, на якій виникла загроза чи сталася НС.
Зміст інформації мають становити відомості про НС, що прогнозуються або вже виникли, з визначенням їхньої класифікації, меж поширення і наслідків, а також заходи реагування на них. Оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, методи та способи їх захисту, заходи безпеки зобов'язані надавати населенню через засоби масової інформації центральні та місцеві органи виконавчої влади та виконавчі органи рад.
Інформація про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації державного рівня, її можливі наслідки в установленому порядку і в установлені терміни обов'язково подається до оперативно-чергової служби МНС через оперативно-чергові служби органів управління функціональних і територіальних підсистем Системи по вертикалі управління - від об'єктового до місцевого, регіонального і державного рівня.
Термін проходження інформації від органу управління Системи об'єктового рівня до державного не повинен перевищувати 1 години, а передачі інформації від оперативно-чергової служби центрального і місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації до оперативно-чергової служби МНС - 5 хвилин.
Оповіщення населення у 30-кілометровій зоні навколо АЕС здійснюється від чергової служби пункту управління начальника територіальної підсистеми цивільного захисту відповідного регіону.
На випадок виникнення НС безпосередньо на ПНО за їх рахунок створюються локальні або об'єктові системи оповіщення, які мають бути сполученими з регіональними системами централізованого оповіщення.
Локальні системи оповіщення повинні забезпечувати оповіщення:
керівників та інших працівників ПНО;
оперативних чергових аварійних служб, чергові служби відповідних органів у сфері ЦЗ, територіальних органів внутрішніх справ за прямими телефонами;
керівників та інших працівників підприємств, установ, організацій і населення.
Об'єктові системи оповіщення повинні забезпечувати оповіщення:
керівників та інших працівників підприємства;
оперативних чергових аварійних служб, чергові служби відповідних органів у сфері ЦЗ, територіальних органів МВС за прямими телефонами.