
- •1. Охарактеризуйте урядову інформаційно-аналітичну систему збору, обробки, передачі та збереження моніторингової інформації з надзвичайних ситуацій.
- •2. Як проводиться територіальний моніторинг за об’єктами, процесами і системами захисту та ліквідації нс.
- •3. Дайте характеристику ідентифікації та паспортизації потенційно-небезпечних об’єктів господарювання.
- •4. Охарактеризуйте основні етапи аналізу нс та прогнозування їх наслідків.
- •6. Як здійснюється галузевий моніторинг за станом безпеки у відповідній сфері.
- •7. Як здійснюється визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах нс, спричинених природними чинниками фізичного походження та пожеж.
- •8. Охарактеризуйте заходи з мінімізації небезпечних наслідків, які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення.
- •9. Опишіть порядок розрахунку збитків за типами нс.
- •10. Охарактеризуйте організацію та проведення заходів щодо підвищення стійкості функціонування ог у надзвичайних ситуаціях.
- •11. Дайте характеристику зон затоплень, які виникають під час руйнувань підпірних споруд водосховищ.
- •12. Дайте оцінку пожежної обстановки на об’єктах господарської діяльності.
- •13. Охарактеризуйте інженерну підготовку зсувних та зсувонебезпечних територій.
- •15. Охарактеризуйте оцінку радіаційної обстановки, її мету та завдання.
- •16. Дайте характеристику хімічно-небезпечних об’єктів. Охарактеризуйте оцінку хімічної обстановки, її мету та завдання.
- •17. Охарактеризуйте превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ог.
- •19. Дайте характеристику осередку біологічного зараження.
- •20. Охарактеризуйте типові режими радіаційного захисту і функціонування об’єктів господарювання в умовах радіоактивного забруднення місцевості.
- •21. Як здійснюється планування заходів із запобігання поширення інфекційних захворювань з первинного осередку ураження.
- •Ознаки інфекційних хвороб[ред. • ред. Код]
- •22. Охарактеризуйте методику розрахунку сил і засобів з локалізації розливу хімічної речовини на об’єкті (на прикладі ртуті).
- •23. Охарактеризуйте методику розрахунку сил і засобів з локалізації розливу хімічної речовини на об’єкті (на прикладі хлору та аміаку).
- •24. Охарактеризуйте структурно-функціональну модель протидії у нс.
- •25. Дайте характеристику вимогам до складу, змісту та формам плануючої документації на підприємствах.
- •Плас ґрунтується:
- •32 Дайте характеристику засобам індивідуального захисту. Назвіть вимоги до них.
- •34. Охарактеризуйте захисні споруди цз. Назвіть вимоги до них.
- •35. Як здійснюється організація та проведення евакуаційних заходів.
- •36. Охарактеризуйте спеціальну обробку при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •38. Охарактеризуйте спеціальну обробку при біологічному зараженні.
- •39. Як здійснюється організація експлуатації захисних споруд і укриття в них населення при нс.
- •40. Як проводиться захист приміщень від проникнення радіаційних і токсичних аерозолів.
- •41. Назвіть основні принципи профілактики радіаційних уражень.
- •42. Охарактеризуйте засоби медичного захисту при радіаційній небезпеці.
- •43. Охарактеризуйте дії населення за сигналами оповіщення штабу цо України.
- •Основні способи оповіщення і інформування населення.
- •Зміст інформації про екстремальну ситуацію і порядок дій.
- •При можливому землетрусі.
- •Як діяти за сигналами цивільної оборони.
- •Все населення зобов'язане укритися у захисних спорудах!
- •44. Види, способи та сили ведення рятувальних робіт у нс.
- •45. Характеристика рятувальних та невідкладних робіт.
- •46. Ведення рятувальних і невідкладних робіт в різних осередках ураження.
- •47. Порядок ліквідації наслідків аварій на об’єктах з сильнодіючими отруйними речовинами.
- •48. Як проводиться оцінки стійкості об’єкта в нс.
- •49. Особливості рятувальних робіт у районах стихійних лих.
- •50. Перша медична допомога при хімічному ураженні.
- •52. Перша медична допомога при біологічному ураженні.
- •53. Основи навчання з цз, види, напрямки, завдання.
- •Принципи цивільного захисту
- •Завдання цивільного захисту
- •Основні заходи у сфері цивільного захисту
- •55. Організація життєзабезпечення населення при виникненні нс.
- •Організація забезпечення життєдіяльності Усі ці заходи організовуються державною виконавчою владою, органами управління цивільної оборони при чіткому погодженні між ними заходів, що проводяться.
- •56. Організація проведення «Дня Цивільного захисту» у навчальних закладах.
- •Наказ керівника навчального закладу про підсумки проведення “Дня цивільного захисту”
- •57. Як здійснюється планування заходів цз та управління на об’єкті в умовах нс?
- •58. Як здійснюється планування рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єкті?
- •60. Як проводиться психологічна та гуманітарна допомога населенн, яке постраждало внаслідок нс.
- •61. Як проводиться інформування населення про наявність загрози або виникнення нс.
- •62. Як здійснюється профілактика гострих панічних реакцій, психогенних, нервово-психічних порушень.
- •63. Охарактеризуйте культуру безпеки, як структурну компоненту базової культури особистості.
- •64. Назвіть особливості навчання дітей з питань особистої безпеки, основ цивільного захисту.
- •65. Поняття державного резерву, його склад, призначення.
60. Як проводиться психологічна та гуманітарна допомога населенн, яке постраждало внаслідок нс.
Головна мета психологічної допомоги населенню, постраждалому внаслідок надзвичайної ситуації - це збереження психологічного та фізіологічного здоров'я потерпілих, запобігання розвитку деструктивних та девіантних форм поведінки людей, що сприятиме більш скорішому та якісному проведенню аварійно-рятувальних робіт.
Завдання психологічної допомоги:
профілактика гострих панічних реакцій, психогенних нервово-психічних порушень;
інформування населення щодо само- та взаємодопомоги при НС;
регуляція морального й психологічного стану населення;
розвиток здібностей керувати власними психічними процесами;
актуалізація адаптивних і компенсаторних ресурсів особистості;
стабілізація психоемоційного стану;
підвищення працездатності;
мобілізація психологічного потенціалу для подолання негативних наслідків надзвичайних обставин;
попередження розвитку посттравматичних розладів.
Види надання допомоги: індивідуальна та групова.
Принципи надання психологічної допомоги при виникненні НС:
невідкладність - психологічна допомога повинна починатись безпосе-редньо при проведенні аварійно-рятувальних робіт;
єдність та простота психологічного впливу - всі заходи, що проводи-тимуться фахівцями повинні доводитись до постраждалих на доступній їм мові, без використання специфічної термінології та бути спрямовані на досягнення головної мети.
кваліфікованість - екстрену психологічну допомогу можуть надавати лише фахівці, які мають відповідну освіту та сертифікати про дозвіл роботи в екстремальних умовах; відповідну підготовку чи досвід роботи в умовах надзвичайних ситуаціях;
конфіденційність - вся інформація, що стосується постраждалих, залишається конфіденційною. При необхідності використовуються тільки узагальнені дані;
неупередженість - відношення до всіх категорій населення однаково доброзичливо;
активна позиція надання допомоги - спеціально підготовлені професіонали повинні самі виявляти постраждалих, що потребують психологічної допомоги. Більша частина людей в критичних ситуаціях не звертається за психологічною допомогою, оскільки не бачить в собі осіб, що потребують спеціалізованої допомоги;
синергізм - суть його полягає в тому, що багато негативних чинників при НС діють синергічно, тобто підсилюють багаторазово загальний ефект свого впливу. Відбувається не складання негативного впливу, а наче множення одного чинника, на інший. Тому медичні, психологічні та соціальні заходи повинні проводитись синергічно.
Базові функції у напрямку надання психологічної допомоги населенню в умовах надзвичайної ситуації:
практична - безпосереднє надання швидкої психологічної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації;
координаційна - забезпечення зв'язку та взаємодії між психологічними службами інших відомств, тобто психологи МНС України:
організовують та координують дії фахівців психологічних та соціальних служб інших відомств (МОЗ, МОН, МВС та ін.) з метою запобігання або зменшення панічних настроїв, масових хвилювань, деструктивної поведінки та порушень психічної сфери;
проводять профілактичні заходи з населенням та систематично друкуються в періодичних виданнях щодо формування психологічної готовності до ефективних дій при виникненні НС.
Забезпечення постраждалого населення предметами першої необхідності передбачає: визначення необхідної кількості і номенклатури предметів першої необхідності (одягу, взуття, ковдр, посуду, засобів особистої гігієни, миючих засобів, тканин, галантереї тощо); збір, сортування і підготовку до використання предметів першої необхідності з пошкоджених складів, а також тих, що надійшли як гуманітарна допомога і взаємодопомога населення; визначення можливостей і здійснення забезпечення постраждалих за рахунок центральних та інших органів виконавчої влади і самоврядування, включаючи і наявні резерви; виявлення дефіциту і визначення шляхів його покриття за рахунок перерозподілу продукції на території, яка постраждала; підготовку запитів про гуманітарну та інші види допомоги; організацію, у разі необхідності, контролю за забрудненням предметів першої необхідності, які підлягають видачі населенню, їх знезаражування; захоронення забруднених предметів першої необхідності, які за результатами контролю є непридатними до використання; визначення місця і порядку видачі, здійснення видачі предметів першої необхідності; організацію пересувних пунктів і відділень служб постачання.