48. Як проводиться оцінки стійкості об’єкта в нс.

Під стійкістю роботи об'єкта народного господарства розуміють здатність підприємства, установи попереджувати виникнення виробничих аварій, катастроф, протистояти впливу уражаючих факторів, аби запобігти або зменшити загрозу життю і здоров'ю робітників і службовців, матеріальних втрат, а також забезпечити відновлення порушеного виробництва в мінімально короткий термін [7].

Стійка робота промислового підприємства складається:

а) зі стійкості інженерно-технічного комплексу (будівель, споруд, систем енерго-, газо-, водозабезпечення тощо) до дії зовнішніх факторів при аваріях, катастрофах, а також при застосуванні щодо них сучасної зброї;

б) зі стійкості виробничої діяльності (захист виробничого персоналу, надійність систем управління, поновлення роботи у стислі терміни).

Фактори, від яких залежить стійка робота об'єктів у НС мирного і воєнного часу:

1. Надійність захисту робітників і службовців;

2. Безпечність розташування об'єкта щодо зон масштабних зруйнувань;

3. Можливість інженерне-технічного комплексу протистояти вражаючим діям сучасної військової зброї;

4. Безперервність постачання електроенергією, паливом, газом і всім необхідним для випуску продукції;

5. Надійність керування виробництвом, силами і засобами ЦО;

6. Підготовленість підприємства до поновлення виробництва і проведення рятувальних робіт.

З вище перерахованих факторів випливають такі шляхи і засоби підвищення стійкості підприємств, установ, навчальних закладів України:

· нагромадження фондів захисних споруд і засобів індивідуального захисту;

· будівництво важливих підприємств за межами зон можливих зруйнувань;

· підсилення і дублювання енергетичних потужностей;

· розширення зв'язків між галузями промисловості і підприємствами;

· утворення матеріально-технічних резервів;

· підтримування сил ЦО в постійній готовності.

49. Особливості рятувальних робіт у районах стихійних лих.

Стихійні лиха - катастрофічні ситуації, що виникають в результаті явищ, дій сил природи, що мають надзвичайний характер і приводять до порушення повсякденного укладу життя більш-менш значних груп людей, людських жертв, знищення матеріальних цінностей.  Основне завдання формувань при ліквідації наслідків стихійних лих, великих аварій і катастроф-порятунок людей і матеріальних цінностей. Характер і порядок дій формувань при виконанні цього завдання залежить від виду стихійного лиха, аварії або катастрофи, що склалася обстановки, кількості та підготовленості залучуваних сил цивільної оборони, пори року і доби, погодних умов та інших факторів. 

Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи АСДНР - - дії з порятунку людей, матеріальних і культурних цінностей, захисту природного середовища в зоні надзвичайних ситуацій, локалізації надзвичайних ситуацій та придушенню чи доведення до мінімально можливого рівня впливу характерних для них небезпечних факторів. Є однією з основних завдань цивільної оборони. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи проводяться формуваннями цивільної оборони з метою:  · Порятунку людей і надання допомоги ураженим,  · Локалізації аварій та усунення пошкоджень, які перешкоджають проведенню рятувальних робіт,  · Створення умов для подальшого проведення відновлювальних робіт.  Для організації більш ефективного управління проведенням аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з урахуванням їх характеру та обсягу, раціонального використання наявних сил і засобів на території об'єкта визначаються місця робіт, враховуючи особливості території об'єкта, характерпланування і забудови, розташування захисних споруд і технологічних комунікацій, а також транспортних магістралей. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи мають різний зміст, але проводяться, як правило, одночасно.  До аварійно-рятувальних робіт відносять:  · Розвідку маршрутів руху формувань і майбутніх робіт;  · Локалізація і гасіння пожеж на шляхах руху формувань та ділянках робіт;  · Розшук уражених і витягування їх із завалів, пошкоджених та палаючих будинків, загазованих, задимлених і затоплених приміщень;  · Подача повітря в завалені споруди з пошкодженою вентиляцією;  · Розтин зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд, порятунок що там людей;  · Надання першої медичної допомоги ураженим та евакуація їх у лікувальні заклади;  · Вивезення (виведення) населення з небезпечних місць у безпечні райони;  · Санітарна обробка людей, знезаражування їхнього одягу, території, споруд, техніки, води і продовольства.  Для забезпечення успішної поведінки рятувальних робіт в осередку ураження проводяться інші невідкладні роботи. До них відносяться:  · Прокладання колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів) у завалах та на заражених ділянках;  · Локалізація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах;  · Зміцнення або обвалення загрожують обвалом конструкцій будівель (споруд) на шляхах руху до ділянок проведення робіт.  При веденні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження, що утворилися в результаті військових дій, додатково проводяться:  · Виявлення, знешкодження та знищення не вибухнули боєприпасів у звичайному спорядженні;  · Ремонт та відновлення пошкоджених захисних споруд.  Одночасно можуть проводитися і такі роботи, як  · Знезараження вогнищ ураження;  · Збір матеріальних цінностей;  · Забезпечення харчуванням потребує ньому населення;  · Утилізація зараженого продовольства та інші роботи, спрямовані на запобігання виникнення епідемії.