- •1. Охарактеризуйте урядову інформаційно-аналітичну систему збору, обробки, передачі та збереження моніторингової інформації з надзвичайних ситуацій.
- •2. Як проводиться територіальний моніторинг за об’єктами, процесами і системами захисту та ліквідації нс.
- •3. Дайте характеристику ідентифікації та паспортизації потенційно-небезпечних об’єктів господарювання.
- •4. Охарактеризуйте основні етапи аналізу нс та прогнозування їх наслідків.
- •6. Як здійснюється галузевий моніторинг за станом безпеки у відповідній сфері.
- •7. Як здійснюється визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах нс, спричинених природними чинниками фізичного походження та пожеж.
- •8. Охарактеризуйте заходи з мінімізації небезпечних наслідків, які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення.
- •9. Опишіть порядок розрахунку збитків за типами нс.
- •10. Охарактеризуйте організацію та проведення заходів щодо підвищення стійкості функціонування ог у надзвичайних ситуаціях.
- •11. Дайте характеристику зон затоплень, які виникають під час руйнувань підпірних споруд водосховищ.
- •12. Дайте оцінку пожежної обстановки на об’єктах господарської діяльності.
- •13. Охарактеризуйте інженерну підготовку зсувних та зсувонебезпечних територій.
- •15. Охарактеризуйте оцінку радіаційної обстановки, її мету та завдання.
- •16. Дайте характеристику хімічно-небезпечних об’єктів. Охарактеризуйте оцінку хімічної обстановки, її мету та завдання.
- •17. Охарактеризуйте превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ог.
- •19. Дайте характеристику осередку біологічного зараження.
- •20. Охарактеризуйте типові режими радіаційного захисту і функціонування об’єктів господарювання в умовах радіоактивного забруднення місцевості.
- •21. Як здійснюється планування заходів із запобігання поширення інфекційних захворювань з первинного осередку ураження.
- •Ознаки інфекційних хвороб[ред. • ред. Код]
- •22. Охарактеризуйте методику розрахунку сил і засобів з локалізації розливу хімічної речовини на об’єкті (на прикладі ртуті).
- •23. Охарактеризуйте методику розрахунку сил і засобів з локалізації розливу хімічної речовини на об’єкті (на прикладі хлору та аміаку).
- •24. Охарактеризуйте структурно-функціональну модель протидії у нс.
- •25. Дайте характеристику вимогам до складу, змісту та формам плануючої документації на підприємствах.
- •Плас ґрунтується:
- •32 Дайте характеристику засобам індивідуального захисту. Назвіть вимоги до них.
- •34. Охарактеризуйте захисні споруди цз. Назвіть вимоги до них.
- •35. Як здійснюється організація та проведення евакуаційних заходів.
- •36. Охарактеризуйте спеціальну обробку при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •38. Охарактеризуйте спеціальну обробку при біологічному зараженні.
- •39. Як здійснюється організація експлуатації захисних споруд і укриття в них населення при нс.
- •40. Як проводиться захист приміщень від проникнення радіаційних і токсичних аерозолів.
- •41. Назвіть основні принципи профілактики радіаційних уражень.
- •42. Охарактеризуйте засоби медичного захисту при радіаційній небезпеці.
- •43. Охарактеризуйте дії населення за сигналами оповіщення штабу цо України.
- •Основні способи оповіщення і інформування населення.
- •Зміст інформації про екстремальну ситуацію і порядок дій.
- •При можливому землетрусі.
- •Як діяти за сигналами цивільної оборони.
- •Все населення зобов'язане укритися у захисних спорудах!
- •44. Види, способи та сили ведення рятувальних робіт у нс.
- •45. Характеристика рятувальних та невідкладних робіт.
- •46. Ведення рятувальних і невідкладних робіт в різних осередках ураження.
- •47. Порядок ліквідації наслідків аварій на об’єктах з сильнодіючими отруйними речовинами.
- •48. Як проводиться оцінки стійкості об’єкта в нс.
- •49. Особливості рятувальних робіт у районах стихійних лих.
- •50. Перша медична допомога при хімічному ураженні.
- •52. Перша медична допомога при біологічному ураженні.
- •53. Основи навчання з цз, види, напрямки, завдання.
- •Принципи цивільного захисту
- •Завдання цивільного захисту
- •Основні заходи у сфері цивільного захисту
- •55. Організація життєзабезпечення населення при виникненні нс.
- •Організація забезпечення життєдіяльності Усі ці заходи організовуються державною виконавчою владою, органами управління цивільної оборони при чіткому погодженні між ними заходів, що проводяться.
- •56. Організація проведення «Дня Цивільного захисту» у навчальних закладах.
- •Наказ керівника навчального закладу про підсумки проведення “Дня цивільного захисту”
- •57. Як здійснюється планування заходів цз та управління на об’єкті в умовах нс?
- •58. Як здійснюється планування рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єкті?
- •60. Як проводиться психологічна та гуманітарна допомога населенн, яке постраждало внаслідок нс.
- •61. Як проводиться інформування населення про наявність загрози або виникнення нс.
- •62. Як здійснюється профілактика гострих панічних реакцій, психогенних, нервово-психічних порушень.
- •63. Охарактеризуйте культуру безпеки, як структурну компоненту базової культури особистості.
- •64. Назвіть особливості навчання дітей з питань особистої безпеки, основ цивільного захисту.
- •65. Поняття державного резерву, його склад, призначення.
40. Як проводиться захист приміщень від проникнення радіаційних і токсичних аерозолів.
Протирадіаційні укриття (ПРУ) - називаються захисні споруди, які забезпечують захист у них людей від радіоактивних речовин і опромінення в зонах радіоактивного забруднення місцевості, СДОР, біологічних засобів у краплинно –рідинному стані та світлового випромінювання ядерного вибуху.
Захисні властивості ПРУ оцінюються коефіцієнтом захисту, який показує, у скільки разів доза радіації на відкритій місцевості на висоті 1 метр більше від дози радіації в укритті, тобто коефіцієнт захисту показує, у скільки раз ПРУ ослаблює дію радіації, а відповідно і дозу опромінення людей.
ПРУ, які будують за типовими проектами, мають коефіцієнт захисту 200, крім того, можуть витримувати надмірний тиск до 20кПа. ПРУ можуть обладнуватись, насамперед, у підвальних поверхах будинків і споруд. Підвали в дерев'яних одноповерхових будинках ослаблюють дозу радіації в 7 разів, а в житлових одноповерхових кам'яних (цегляних) будинках - у 40, у двоповерхових - у 100, середня частина підвалу кількаповерхового кам'яного будинку в 500 - 1000 разів. При невисоких рівнях радіації, а також для захисту від бактеріальних засобів, парів БТХР і СДОР можна використовувати кам'яні (цегляні) або дерев'яні будівлі. Здатність будівельного матеріалу послаблювати потік радіоактивних випромінювань характеризується щільністю і товщиною шару половинного послаблення матеріалу, тобто певної товщини шару матеріалу, при проходженні через який інтенсивність радіоактивних випромінювань зменшується в два рази. За шаром половинного послаблення матеріалу можна визначити коефіцієнт послаблення для будь-якої його товщини, знаючи, що потік радіоактивних випромінювань буде зменшено вдвічі стільки разів, скільки шарів половинного послаблення є в товщі матеріалу.
При підготовці приміщень для укриття від радіоактивних речовин треба виконати дві основні вимоги: перше, вжити заходів проти потрапляння радіоактивного пилу в приміщення і, друге, посилити захисні властивості укриттів з тим, щоб забезпечити зменшення доз зовнішнього опромінення людей, які знаходяться в них.
Підбираючи приміщення для укриття людей треба враховувати потребу в укриттях, їх наявність і захисні властивості та можливість посилення, обсяг робіт для пристосування укриттів, а також потребу і наявність необхідних матеріалів.
Для запобігання потраплянню радіоактивного пилу і небезпечних хімічних речовин в укриття, потрібно виконати найпростішу герметизацію приміщень, усуваючи всі нещільності, місця слабкої герметизації. З цією метою в дерев’яних будинках ущільнюють і змазують глиною щілини. Великі щілини забивають рейками, щілини у стінах замазують шпаклівкою або штукатурним розчином. Особливу увагу звертають на герметизацію дверей і вікон. Димарі, пічні отвори, дверцята топок, піддувал, тріщини і продухи в цоколі треба зробити непроникними для радіоактивних і хімічних речовин.
Внутрішнє обладнання ПРУ, призначеного для укриття людей, аналогічне обладнанню приміщень сховища. ПРУ місткістю 50 чоловік і більше обладнується примусовою вентиляцією .Через 4-6 годин ПРУ провітрюють на 10-15хв., використовуючи при цьому ЗІЗ.