36. Охарактеризуйте спеціальну обробку при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.

Здійснення комплексу заходів по ліквідації наслідків хімічно небезпечних аварій вимагає чіткої організації і впевненого керівництва їхнім проведенням. При хімічно небезпечній аварії керівник робіт по ліквідації її наслідків зобов'язаний: Оцінити хімічну обстановку, визначити кордони зони зараження, прийняти міри по її позначенню і оцепленню; Виявити людей, підвернених впливу СДОР, і організувати надання їм медичної допомоги;

Розробити план ліквідації наслідків аварії, в якому в залежності від масштабів і характеру хімічного зараження викласти: стислу характеристику наслідків аварії і висновки з оцінки хімічної обстановки; черговість робіт і терміни їхнього виконання; засоби дегазації (нейтралізації) СДОР; організацію контролю за повнотою дегазації (нейтралізації) місцевості, техніки, будинків, споруд і транспорту; організацію медичного забезпечення; вимоги безпеки; організацію управління і порядок подання рапортів про хід робіт.

Як правило роботи починаються з рекогносцировки району аварії, в ході якої визначаються:

Масштаб аварії і загальний порядок її ліквідації; Можливі масштаби розповсюдження рідкої і парової фаз СДОР; Протипожежний стан району майбутніх робіт; Обсяг робіт по евакуації; Потрібну кількість сил і засобів для проведення робіт; Місця зосередження сил і засобів ліквідації наслідків аварії; Задачі по розчищенню шляхів підходу і під'їзду до місця аварії; Метеорологічні умови і місця організації бази, пунктів управління, видачі засобів захисту, харчів і т.д.

По результатам рекогносцировки ставляться задачі силам, які залучаються до робіт. При цьому передбачається виконання наступних задач, перелік яких в залежності від конкретної обстановки може уточнюватися: Виявлення і контроль зони розповсюдження парів СДОР; Оповіщення і евакуація з зони зараження; Надання медичної допомоги пораженим; Організація оцеплення зони аварії і розповсюдження небезпечних концентрацій СДОР; Ліквідація пожеж, забезпечення вибухо- і пожежонебезпеки проводимих робіт; Розчищення і звільнення підходів і під'їздів до місця аварії;

Усунення або обмеження течі СДОР з пошкоджених ємностей і їх розтікання на місцевості;

Перекачка або збір СДОР в резервні ємності; Санітарна обробка осіб, приймаючих участь в роботах.

Для керівництва силами і засобами, які приймають участь в ліквідації наслідків хімічно небезпечної аварії, створюється система зв'язку.

Слідує відзначити, що роботи по ліквідації наслідків хімічно небезпечних аварій повинні проводитися при будь-яких метеорологічних умовах, в будь – який час доби, а при необхідності цілодобово. В цьому випадку роботи організуються позмінно.

Правила поведінки і дії населення в очагах хімічної поразки. Територія, що підвернена впливу отруйних речовин, в результаті якої виникли або можуть виникнути поразки людей, тварин або рослин, є очагом хімічної поразки.

На зараженій отруйними речовинами території треба рухатися швидко, але не бігти і не піднімати пил. Не можна прислонятися до будинків і торкатись навколишніх предметів (вони можуть бути заражені).

На зараженій території забороняється знімати протигази і інші засоби захисту. В тих випадках, коли невідомо, заражена місцевість або ні, краще діяти так, мов вона заражена.

Особлива обережність повинна виявлятися при русі по зараженій території через парки, сади, городи і поля. На листі і гілках рослин можуть знаходитися осівші краплі отруйних речовин, при дотику до них можна заразити одяг і взуття, що може призвести до пораження.

37. Охарактеризуйте спеціальну обробку при аваріях на радіаційно-небезпечних об’єктах.

Організація і здійснення заходів радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

Передбачає:

• порядок забезпечення керівного складу, робочого персоналу підприємств засобами індивідуального захисту та медичними засобами захисту (черговість та строки видачі, порядок зберігання і строки виготовлення (порядок придбання) засобів захисту, яких не вистачає);

• виготовлення найпростіших засобів індивідуального захисту; порядок видачі приладів радіаційного і хімічного контролю; порядок зменшення обсягу запасів небезпечних хімічних речовин на підприємствах;

• запровадження режимів радіаційного захисту персоналу і функціонування підприємства в умовах радіоактивного забруднення;

• визначення складу сил, засобів і порядку проведення санітарної обробки персоналу та спеціальної обробки одягу, майна і техніки.

Заходи радіаційного і хімічного методу забезпечуються: завчасним накопиченням і підтриманням у готовності засобів індивідуального захисту, приладів дозиметричного і хімічного контролю, якими забезпечуються насамперед особовий склад формувань, які беруть участь в аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах, а також персонал радіаційно і хімічно небезпечних об'єктів і населення, яке проживає в зонах небезпечного зараження та біля них; терміновим впровадженням засобів, способів і методів виявлення та оцінювання масштабів і наслідків аварії на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах; створенням засобів захисту і приладів дозиметричного і хімічного контролю; підготовкою об'єктів побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту; завчасним створенням, пристосуванням та використанням засобів колективного захисту населення від радіаційного та хімічного ураження, організацією допомоги населенню в придбанні в особисте використання засобів індивідуального захисту і дозиметрів.

При зараженні радіаційними речовинами обробка містить у собі механічне видалення РР з відкритих частин тіла, зі слизистих оболонок очей, носа ротової порожнини, одягу, спорядження і одягнутих засобів індивідуального захисту. Вона проводиться після зараження безпосередньо у зоні радіаційного зараження і повторюється після виходу з зони зараження. При проведенні часткової санітарної обробки у зоні радіоактивного зараження не знімають. Спочатку слід протерти, обмести або обтрусити забруднені засоби захисту, одяг, спорядження і взуття, а потім усунути РР з відкритих частин рук і шиї. Коли особовий склад опинився у зараженій зоні без засобів захисту, то після часткової санітарної обробки слід їх одягнути.

При проведенні часткової санітарної обробки на незараженій місцевості дотримуються такої послідовності:

• знімають засоби захисту шкіри і обтрушують їх чи протирають ганчіркою, змоченою водою (дезактивуючим розчином);

• не знімаючи протигаза, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу. Коли є можливість, то верхній одяг знімають і витріпують;

• обмивають чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигаза.знімають протигаз і старанно миють водою обличчя;

• прополоскують рот і горло.

• Якщо не вистачає води, відкриті частини тіла і маску протигаза протирають вологою ганчіркою, яку змочують водою з фляги.