- •1. Охарактеризуйте урядову інформаційно-аналітичну систему збору, обробки, передачі та збереження моніторингової інформації з надзвичайних ситуацій.
- •2. Як проводиться територіальний моніторинг за об’єктами, процесами і системами захисту та ліквідації нс.
- •3. Дайте характеристику ідентифікації та паспортизації потенційно-небезпечних об’єктів господарювання.
- •4. Охарактеризуйте основні етапи аналізу нс та прогнозування їх наслідків.
- •6. Як здійснюється галузевий моніторинг за станом безпеки у відповідній сфері.
- •7. Як здійснюється визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах нс, спричинених природними чинниками фізичного походження та пожеж.
- •8. Охарактеризуйте заходи з мінімізації небезпечних наслідків, які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення.
- •9. Опишіть порядок розрахунку збитків за типами нс.
- •10. Охарактеризуйте організацію та проведення заходів щодо підвищення стійкості функціонування ог у надзвичайних ситуаціях.
- •11. Дайте характеристику зон затоплень, які виникають під час руйнувань підпірних споруд водосховищ.
- •12. Дайте оцінку пожежної обстановки на об’єктах господарської діяльності.
- •13. Охарактеризуйте інженерну підготовку зсувних та зсувонебезпечних територій.
- •15. Охарактеризуйте оцінку радіаційної обстановки, її мету та завдання.
- •16. Дайте характеристику хімічно-небезпечних об’єктів. Охарактеризуйте оцінку хімічної обстановки, її мету та завдання.
- •17. Охарактеризуйте превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ог.
- •19. Дайте характеристику осередку біологічного зараження.
- •20. Охарактеризуйте типові режими радіаційного захисту і функціонування об’єктів господарювання в умовах радіоактивного забруднення місцевості.
- •21. Як здійснюється планування заходів із запобігання поширення інфекційних захворювань з первинного осередку ураження.
- •Ознаки інфекційних хвороб[ред. • ред. Код]
- •22. Охарактеризуйте методику розрахунку сил і засобів з локалізації розливу хімічної речовини на об’єкті (на прикладі ртуті).
- •23. Охарактеризуйте методику розрахунку сил і засобів з локалізації розливу хімічної речовини на об’єкті (на прикладі хлору та аміаку).
- •24. Охарактеризуйте структурно-функціональну модель протидії у нс.
- •25. Дайте характеристику вимогам до складу, змісту та формам плануючої документації на підприємствах.
- •Плас ґрунтується:
- •32 Дайте характеристику засобам індивідуального захисту. Назвіть вимоги до них.
- •34. Охарактеризуйте захисні споруди цз. Назвіть вимоги до них.
- •35. Як здійснюється організація та проведення евакуаційних заходів.
- •36. Охарактеризуйте спеціальну обробку при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •38. Охарактеризуйте спеціальну обробку при біологічному зараженні.
- •39. Як здійснюється організація експлуатації захисних споруд і укриття в них населення при нс.
- •40. Як проводиться захист приміщень від проникнення радіаційних і токсичних аерозолів.
- •41. Назвіть основні принципи профілактики радіаційних уражень.
- •42. Охарактеризуйте засоби медичного захисту при радіаційній небезпеці.
- •43. Охарактеризуйте дії населення за сигналами оповіщення штабу цо України.
- •Основні способи оповіщення і інформування населення.
- •Зміст інформації про екстремальну ситуацію і порядок дій.
- •При можливому землетрусі.
- •Як діяти за сигналами цивільної оборони.
- •Все населення зобов'язане укритися у захисних спорудах!
- •44. Види, способи та сили ведення рятувальних робіт у нс.
- •45. Характеристика рятувальних та невідкладних робіт.
- •46. Ведення рятувальних і невідкладних робіт в різних осередках ураження.
- •47. Порядок ліквідації наслідків аварій на об’єктах з сильнодіючими отруйними речовинами.
- •48. Як проводиться оцінки стійкості об’єкта в нс.
- •49. Особливості рятувальних робіт у районах стихійних лих.
- •50. Перша медична допомога при хімічному ураженні.
- •52. Перша медична допомога при біологічному ураженні.
- •53. Основи навчання з цз, види, напрямки, завдання.
- •Принципи цивільного захисту
- •Завдання цивільного захисту
- •Основні заходи у сфері цивільного захисту
- •55. Організація життєзабезпечення населення при виникненні нс.
- •Організація забезпечення життєдіяльності Усі ці заходи організовуються державною виконавчою владою, органами управління цивільної оборони при чіткому погодженні між ними заходів, що проводяться.
- •56. Організація проведення «Дня Цивільного захисту» у навчальних закладах.
- •Наказ керівника навчального закладу про підсумки проведення “Дня цивільного захисту”
- •57. Як здійснюється планування заходів цз та управління на об’єкті в умовах нс?
- •58. Як здійснюється планування рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єкті?
- •60. Як проводиться психологічна та гуманітарна допомога населенн, яке постраждало внаслідок нс.
- •61. Як проводиться інформування населення про наявність загрози або виникнення нс.
- •62. Як здійснюється профілактика гострих панічних реакцій, психогенних, нервово-психічних порушень.
- •63. Охарактеризуйте культуру безпеки, як структурну компоненту базової культури особистості.
- •64. Назвіть особливості навчання дітей з питань особистої безпеки, основ цивільного захисту.
- •65. Поняття державного резерву, його склад, призначення.
34. Охарактеризуйте захисні споруди цз. Назвіть вимоги до них.
Захисні споруди цивільного захисту (ЦЗ) є засобами колективного захисту людей під час НС. За захисними властивостями їх поділяють на сховища і протирадіаційні укриття (ПРУ).
Сховище – спеціальна інженерна герметична споруда – захищає людей від усіх уражальних факторів. ПРУ захищає від іонізувального випромінювання у разі радіоактивного зараження місцевості і частково від інших уражальних факторів.
У сховищах люди можуть перебувати довгий час, навіть в завалених — протягом декількох діб. Сховища можуть бути вбудованими та окремими. Сховище складається з основних і допоміжних приміщень. До основних відносяться приміщення для людей — тамбури, шлюзи, до допоміжних — вентиляційні камери, санітарні вузли, входи ( тамбури та передтамбурн), захищені дизельні електростанції, виходи, медична кімната, комора для продуктів.
Протирадіаційні укриття. У ПРУ обладнують: основні приміщення – приміщення для людей за нормою 0,4–0,5 м2/особу, допоміжні – санвузли, вентиляційна (якщо місткість близько 300 осіб), для зберігання забрудненого одягу. Висота приміщень становить 1,9–3 м. Системи життєзабезпечення ПРУ обладнують такі ж, як і у сховищі, за тими ж нормами. Якщо місткість менша 300 осіб, вентиляційне обладнання можна розміщувати в приміщенні для людей.
Вимоги
Захисні споруди, за винятком тих, що повинні утримуватись у постійній готовності до використання за призначенням, можуть використовуватися підприємствами для господарських, культурних та побутових потреб (далі - потреби підприємства) за умови забезпечення можливості приведення їх у готовність до використання за призначенням у строк, що не перевищує 12 годин.
Захисні споруди (їх основні приміщення) можуть використовуватися для потреб підприємства як: виробничі приміщення, складські приміщення, приміщення для розміщення аварійних (ремонтних) та чергових служб; допоміжні (підсобні) приміщення лікувальних закладів; гаражі або стоянки автомобілів та автокарів; приміщення для проведення навчальних занять та ін..
Забороняється використання для потреб підприємства таких елементів інженерно-технічного та спеціального обладнання, що розміщені у сховищах: захищеної дизельної електростанції та вентиляційних систем, які забезпечують її роботу; фільтрів-поглиначів; передфільтрів; фільтрів для очищення повітря від окису вуглецю;
засобів регенерації повітря; гравійних повітроохолоджувачів; аварійних резервуарів для збору фекалій.
4. Використання систем постачання повітря у сховища для потреб підприємства можливе тільки у режимі чистої вентиляції.
Обслуговування та ремонт інженерно-технічного і спеціального обладнання, засобів зв'язку та оповіщення, що розміщені у захисних спорудах, які використовуються для потреб підприємства, повинні здійснюватися в обсягах і у строки, що встановлені відповідною технічною документацією.