змістовний модуль № 1

самостійна робота № 4 (№ 19-21)

ТЕМА: Основні складові системного блоку.

КІЛЬКІСТЬ ГОДИН - 3

СТУДЕНТИ ПОВИННІ ЗНАТИ:

• Склад та призначення пристроїв системного блоку;

• Типи розємів, портів, гнізд та їх призначення;

• Ситеми, що розміщені на материнській платі;

СТУДЕНТИ ПОВИННІ АМІТИ:

• Визначити основні внутрішні пристрої;

• Підключати пристрої до ПК у відповідний порт;

• Здійснювати розгон ПК

ПЛАН:

І. Системний блок:

1.Корпус;

2.Розєми, гнізда, порти;

3.Блок живлення.

ІІ. Материнска плата та системи розташовані на ній:

1.Материнська плата;

2. Процесор

3.Функції чипсета;

4. Оперативна пам'ять;

5.Мікросхема ПЗП і система BIOS;

6.Енергозалежна пам'ять CMOS;

7.Слоти плат розширення.

8.Звукова карта

9.Відеокарта

10.Мережна карта

11.Жорсткий диск

12.Система охолодження

ІІІ. Розшифровка типового позначення конфігурації ПК

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гаєвський О.Ю. Інформатика: 7-11 кл.: Навчальний посібник. – К.: А.С.К., 2007. – 512 с.

2. Корнієнко М.М., Іванова І.Д. Інформатика: Довідник учня та абітурієнта. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2008. – 160 с.

3. Редько М.М. Інформатика та комп’ютерна техніка. Навчально-методичний посібник. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 568 с.

4. http://www.chaynikam.info/ukr/stat_comp.html компютер для «чайників».

5. http://sysadmin-ck.pp.ua/index.php/2012-09-18-10-19-09/2012-09-21-07-48-14/8-2012-09-21-06-34-33 основні компоненти материнської плати.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ СТУДЕНТУ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Вивчаючи тему внутрішніх пристроїв ПК зверніть увагу на назву модулів та пристроїв, запамятайме слова-синоніми. Зясуйте основне призначення та функцію кожного окремого модулю в роботі ПК. Вивчити характеристику пристроїв, що входять до складу системного блоку. У підготовці можна використати Інтернет-ресурси та підручники. При підготовці до занняття вміти дати відповіді на запитання, що подані нище.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Дайте основну характеристику системного блоку.

2. Power – це …, Reset – це ….

3. Як називається мікросхема, що дозволяє підключати до ПК периферійні та інші пристрої і модулі.

4. Поясніть принцип дії паралельного (LPT) порту.

5. Поясніть принцип дії послідовного (COM) порту.

6. Який принцип передачі даних у послідовній універсальній шині (USB).

7. Які пристої підєднуються до: PS/2, Ethernet-порт, FireWire?

8. Яку функцію виконує блок живлення у роботі ПК?

9. Материнська плата – це основна плата ПК. Назвіть основні системи, що розміщуються на ній.

10. Поясніть означення: процесорний інтерфейс, процесорне гніздо (сокет), процесор.

11. Опишіть основні параметри процесора (розрядність процесора, тактова частота, кеш-память).

12. Яке програмне забезпечення починає працювати відразу після включення комп’ютера?

13. Які налаштування містить BIOS?

14. Яку пам'ять живить акумуляторна батарея?

15. Чим відрізняється CMOS від BIOS?

16. Яке призначення системної логіки (чипсета, мікропроцесорного комплексу)?

17. Яку функцію виконують слоти?

18. Відео карта – це основний пристрій, що забезпечує якість зображення та швидкість його поновлення. Перелічіть основні типи відеоадаптерів.

19. Які шинні інтерфейси материнської плати ви знаєте?

20. Які ви знаєте типи оперативної пам'яті? Яка між ними різниця?

21. Яку функцію виконує чипсет?

22. Для чого призначена звукова карта?

23. Для чого призначена відео карта?

24. Яку функцію виконує мережна карта?

25. Назвіть основні характеристики вінчестера.

26. Охарактеризуйте типи приводів для читання інформації з дисків.

27. З якою метою встановлюють системи охолодження? Назвіть їх види.

ФОРМА КОНТРОЛЮ:

• Самостійна робота;

• Виконання практичних вправ.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

І. Системний блок:

Системний блок– це основний вузол, усередині якого містяться найважливіші компоненти ПК. Пристрої, які знаходяться в середині системного блока, називають внутрішніми, а пристрої, що під’єднуються ззовні називають зовнішніми. Зовнішні пристрої, які призначаються для введення, виведення і збереження даних, називають периферійними.

Системні блоки розрізняють за формою та розмірами корпусу. До внутрішніх пристроїв системного блока ПК, як правило, належать:

1) материнська плата, на якій, у свою чергу, розміщені:

 процесор;

оперативна пам'ять;

постійний запам'ятовувальний пристрій;

шини;

слоти розширення;

мікросхеми;

2) жорсткий диск;

3) дисковод гнучких дисків;

4) дисковод компакт-дисків;

5) відеокарта;

6) звукова карта;

7) мережна карта;

8) блок живлення.

1. Корпус

Корпус не належить до внутрішніх пристроїв, але є місцем їх розташування.

К орпус це металевей або пластмасовий контейнер, в якому встановлюється материнська плата, процесор, оперативна пам'ять, відеокарта, звукова та мережна плата, внутрішній модем, вінчестер, диковод, CD/DVD-привід тощо.

На передній панелі корпусу звичайно розміщено дві кнопки: включення/виключення (Power) та перезавантаження (Reset). Кнопка Power – для ввімкнення/вимкнення комп'ютера. Кнопка Reset призначена для перезавантаження комп'ютера у випадку помилки у його роботі (конфлікт програми або пристроїв) відмовляється виконувати будь-які команди.

Часто сюди виводяться додаткові порти, наприклад USB або FireWire, звуковий вихід на акустичну систему і вхід для мікрофону.

Основу корпуса складає рама, до якої кріпляться:

• блок живлення;

• шассі кріплення материнської плати;

• передня панель;

• секції для 3,5-дюймових пристроїв та DVD-приводів;

• кришка.

Р ама, панель кріплення материнскої плати, корпус блоку живлення та секції накопичувачів виготовляються з металу (рідко – з алюмінію або дюралюмінію), а лицьова панель – з пластмаси або оргскла.

Верхня частина передньої панелі будь-якого корпусу складаєтться з секцій, що закриті заглушками. При потребі заглушки знімаютться, а на їх місце встановлюються CD/DVD-привід, дисковод та інші пристрої.

Існує два основних типи корпусів: Desktop (настольний, горизонтальний) та Tower (вертикального виконання). Крім того, існують проміжні варіанти.

Сьогодні виготовляються корпуси різних форм-факторів. Розмір корпуса залежить від виконання материнської плати та кількості встановлених в ньому складових, потужності блоку живлення та способу вентиляції.

2. Розєми, гнізда, порти

На задню панель системного блоку виводяться порти, розєми та гнізда для підключення до комп’ютера периферійних пристроїв.

Порт (розєми, гнізда) – це складний пристрій, що має свої мікросхеми. Залежно від типу і призначення роз'єми мають різну форму:

 Порт PS/2

Порт, що використовують для підключення миші і клавіатури. Був введений Intel в 1998 р. для миші використовується зелений порт, для клавіатури – фіолетовий. Хоча ці порти й установлюють на сучасні материнські плати, але вони не актуальні, тому що сучасні клавіатури і миші мають роз’єм USB.

 COM або послідовний порт

COM або послідовний порт, – послідовно передаються електричні імпульси, які несуть інформацію. Для послідовного порту характерною є послідовна у часі передача даних (біт за бітом) зпочатку в одну, а потім в другу сторону. Якщо в комп'ютері кілька послідовних портів, вони мають імена від СОМ1 до СОМ4. До них зазвичай приєднують пристрої, що не потребують високої передачі даних, наприклад мишу й модем.

Застарівші материнські плати оснащувались двома такими портами, які відрізнялись кількістю контактів; сучасні мають один дев'ятиконтактний СОМ-порт (або два однакових).

С ьогодні цей порт використовується все рідше через швидкісну обмеженість, і скоро він взагалі зникне.

 Порт VGA та DVI

Порт VGA (аналоговий) та DVI (цифровий) слугує для підключення до комп’ютера монітора, проектора. Як правило, відео карта оснащується двома типами портів. При потребі підключити, наприклад, двох аналогових кабелів, використовують «переходник» з цифрового на аналоговий.

 LPT або паралельний порт

LPT або паралельний порт через який сигнал передається в двох напрямках по восьми паралельним лініям (передає одночасно 8 електричних імпульсів), реалізує більш високу швидкість інформації. Його використовують для приєднання принтера, в окремих випадках сканера та плотера. Швидкість передачі даних – від 800 Кбіт/с до 16 Мбіт/с залежно від налаштувань в BIOS Setup. Паралельні порти позначаються індексами LPT1, LPT2 і т.д.

Сьогодні даний тип порту майже не використовується – його замінив більш швидкісний і функціональний USB-порт.

 USB - послідовна універсальна шина

Universal Serial Bus – послідовна універсальна шина. Шина USB була розроблена для поглешення підключення різних периферійних пристроїв до комп’ютера. Важлива особливість USB-портів – підтримка технології plug and play ((скорочено. PnP), дослівно перекладається як «увімкнув і грай» — технологія, призначена для швидкого визначення і конфігурування пристроїв у комп'ютері. Розроблена фірмою Microsoft за сприяння інших компаній.): всі приєднані до USB-порту пристрої конфігуруються автоматично, тобто на них не треба встановлювати драйвери, комп'ютер зробить це самостійно. Шина USB дозволяє підключити послідовно 127 пристроїв. На практиці існує проблема: підключення великої кількості пристроїв потребує достатнього запасу потужності блока живлення.

Основні дві дві специфікації: USB 1.1 и USB 2.0. Швидкість передачі даних по специфікації USB 1.1 досягає 12 Мбіт/сек, по USB 2.0 - до 480 Мбіт/сек. Найсучасніша специфікація - USB 3.0, де максимально можлива швидкість передачі даних була збільшена в десять разів – до до 5 Гбит/с.

Роз'єми до яких підключається практично всі периферійне устаткування (принтер, миша, картрідер, зовнішній жорсткий диск і т.д.). Якщо судити по кількості всілякого периферійного обладнання, то можна зробити висновок про те, що зайвих USB-портів не буває.

Звичайно на материнській платі є не менше двох USB-портів. На хороших материнських платах їх може бути шість-вісім.

 IEEЕ 1394 або FireWire

IEEE 1394 (FireWire) – послідовна високошвидкісна шина, що призначена для обміну цифрової інформації.

IEEE 1394, він же FireWire (як його назвала Apple), він же iLink (як його назвала Sony), реально стає стандартом для передачі цифрового відео, але також може використовуватися для підключення жорстких дисків, сканерів, мережного устаткування, цифрових камер і всього, що вимагає високої пропускної здатності Сьогодні FireWire залишається досить дорогим рішенням (принаймні, для рядового користувача), але стандарт дедалі більше проникає в усі сфери комп'ютерної периферії і постійно дешевшає.

Найприємнішою особливістю FireWire є можливість «гарячого» підключення. Тобто можна підключати й відключати FireWire-пристрої, не вимикаючи комп'ютер. Але якщо таким пристроєм є жорсткий диск, то операційна система повинна вміти монтувати нові жорсткі диски «на льоту».

Порти FireWire бувають двох типів. В більшості настільних комп'ютерів використовуються шестиконтактні, а в ноутбуках - чорирьохконтактні (рис. 1.15).

Рис. 1.15. 6-контактний порт FireWire (зліва зверху), 4-контактний порт FireWire (справа зверху) і контролер з двома портами FireWire (справа внизу)

На материнських платах звичайно присутні два або чотири порта IEEE1394.

 Ethernet-порт

RJ-45

Ethernet-порт, призначений для під'єднання комп'ютера до локальної мережі. На будь-якій материнській платі присутній інтеграваний мережний контролер, розрахований на підключення мережного кабелю з роз'ємом RJ-45. Такий контролер здатний забезпечити функціонування мережі зі швидкістю 10/100 Мбіт/с, хоча частіше зустрічаються контролери зі швидкістю роботи 100/1000 Мбіт/с мережного стандарту Ethernet 802.3 (провідна мережа). Випускаються материнські плати, що мають два інтегрованих мережних контролера.

Аудіо вхід і вихід. Звукова карта вставляється на материнську плату у вільний PCI-слот та має вихід на задню панель комп’ютера. Серед цих виходів є гнізда для підключення колонок, мікрофона, MIDI-клавіатури (копія фортепіано) та ін.

Відмітимо, що майже на половині материнських плат установ­лю­ються замість звукових плат звукові чіпи, тобто звукові карти інтегру­ються на материнську плату. Нині часто для високоякісної звукової системи використовуються зовнішні моделі звукових адаптерів, які під­ключаються до ПК через інтерфейс USB.

Звукові карти здійснюють декодування стиснутої музики в форматі MP3. MP3 – це формат зберігання даних. В форматі MP3 на диск CD можна записати 10 – 12 год звуку (100 – 200 записів), у аудіо CD – від 10 до 15 пісень. Тому на звукові плати поставлені спеціальні чіпи, які здійснюють декодування стиснутого звуку. Засоби мультимедіа викорис­товуються в системах розпізнавання мови.

До даних роз'ємів можуть бути підключені Hi-Fi-підсилювач, стереосистема або цифровий рекордер. При наявності в комп'ютері звукового контролера до даних роз'ємів підключаються динаміки, мікрофон і навушники.

Всі звукові адаптери, незалежно від їх виконання, мають стандартний набір виходів і контактів, до яких під'єднується акустична система або зовнішній підсилювач

Колір		Функція
	рожевий	Аналоговий вхід для мікрофону.
	блакитний	Аналоговий вхід line-in для запису звуку із зовнішнього джерела (музичний центр, домашній кінотеатр тощо).
	світло-зелений	Аналоговий вихід для динаміків або навушників, у системах об'ємного звуку - вихід для передніх динаміків
	чорний	Аналоговий вихід для тильних динаміків.
	помаранчевий	Цифровий вихід (S/PDIF), іноді аналоговий вихід для центральних або низькочастотних динаміків.

Зовнішня звукова карта. Її перевагою є те, що вона розташовується за межами комп’ютера. Карти такого типу не підтримують технологій 3D звучання (ігрових), оскільки призначені для професійної роботи із звуком, а не для ігор.

За аналогову передачу відповідає роз’їм «RCA», який можна побачити на багатьох пристроях.

А бревіатура "RCA" розшифровується як «Radio Corporation of America». Це один із поширених розємів у аудіо продукції. В побуті його називають «тюльпан». Цей тип конектора широко застосовується для передачі відеосигналу і стереофонічного звуку. Через жовтий роз’їм передається відео, білий призначений для монофонічного сигналу або лівого каналу стереофонічного двохканального аудіо, червоний – для правого каналу стереофонічного двухканального аудіо сигналу.

 Роз'єми для підключення блоку живлення.  До даного роз'єму при складанні комп'ютера підключається кабель від блоку живлення. Кабель фіксується в гнізді за допомогою спеціальної засувки, яка служить не стільки фіксатором, скільки запобіжним засобом, який має перешкоджати випадковому відключенню кабелю