
- •2.Поняття симультативно модел . Скорочена форма симульт моделі та способи запису.
- •3. Поняття застосування симультативних моделей. Модель попиту на товар.
- •4. Поняття застосування симультативних моделей. Модель грошової пропозиції.
- •5. Поняття застосування симультативних моделей. Модель рівноваги на ринку товарів.
- •6. Поняття застосування симультативних моделей. Модель рівноваги на ринку грошей.
- •7. Проблема ототожнення в см. Умова порядку та рангова умова ототожнення
- •8.Недоліки застосування класичного методу найменших квадратів до побудови см. Загальний огляд методів оцінювання параметрів см.
- •Метод непрямих найменших квадратів;
- •Двокроковий метод найменших квадратів;
- •9. Рекурсивні симультативні моделі та методи їх оцінювання.
- •10. Поняття дистрибутивно-лагової моделі . Причини і види лагів.
- •11. Поняття авторегресійної моделі та методи оцінювання параметрів
- •12. Суть, причини та наслідки автокореляції
- •13. Тестування автокореляції. Графічний метод.
- •14.Визначення на основі статистики Дарбіна-Уотсона
- •15.Метод Хілдрета-Лу
- •17. Суть та наслідки гетероскедастичності
- •18. Тестування гетероскедастичності. Графічний аналіз випадкових відхилень.
- •19. Суть та наслідки мультиколінеарності
- •20. Тестування наявності мультиколінеарності
- •21. Визначення рівня мультиколінеарності
- •22. Методи усунення мультиколінеарності
- •23. Метод непрямих найменших квадратів
- •24. Двокроковий метод найменших квадратів
- •25. Послідовне оцінювання параметрів дистрибутивно-лагових моделей
- •26. Модель Койка
- •27. Модель адаптивних очікувань (перша модель модифікації Койка)
- •28. Модель часткових пристусувань(друга модифікації моделі Койка)
- •29. Підхід Альмона до оцінювання параметрів дистрибутивно-лагових моделей
- •30. Тестування автокореляції. Метод рядів
- •31. Методи усунення автокореляції
- •32. Тестування автокореляції. Критерій Дарбіна-Уотсона (dw-критерій)
- •33. Тестування автокореляції. H-критерій Дарбіна-Уотсона
- •34. Метод Кохрана-Оркатта
- •35. Аналітичні методи тестування гетероскедастичності. Критерій Бартлетта
- •36. Аналітичні методи тестування гетероскедастичності. Тест рангової кореляції Спірмена
- •37.Аналітичні методи тестування гетероскедастичності. Тест Голдфельда-Квандта
- •38.Аналітичні методи тестування гетероскедастичності. Тест Парка
- •39.Аналітичні методи тестування гетероскедастичності. Тест Глейзера
- •40. Аналітичні методи тестування гетероскедастичності. Тест Годфрея
- •41. Метод зважених найменших квадратів (дисперсії випадкових величин відомі)
- •42.Метод зважених найменших квадратів (дисперсії відхилень невідомі)
- •43. Алгоритм Феррара — Глобера.
- •44. Узагальнений метод найменших квадратів (матричний підхід)
26. Модель Койка
Роблять
2 припущення: 1) Коефіцієнти
мають одинаковий знак; 2) Коефіцієнти
змінюються в геометричній прогресії.
Параметр
наз. темп зростання ДЛ, а
швидкість прискорювання
Враховуючи
припущення (1) нескінченно ДЛМ можна
записати у вигляді:
Модель
(2) з запізненням в 1 період
Модель
(3) домножимо на
Від
моделі (2) віднімемо модель (4)
для
оцінювання параметрів моделі (5) можна
застосувати МНК
Має
такі особливості: 1) у ДЛМ ми отримуємо
авто-регресійну модель; 2) під час
оцінювання моделі (5) необхідно перевірити
чи змінна
є не стохастична, тобто чи не зал. від
випадкової величини
Переваги:
1) чітке припущення що всі
і змін в геометричній прогресії; 2) мат.
модель.
27. Модель адаптивних очікувань (перша модель модифікації Койка)
Підхід
Койка до дистрибутивно-лагових моделей
Койк запропонував досить цікавий метод
оцінки дистрибутивно-лагових моделей.
Припустимо, ми починаємо з
дистрибутивно-лагової моделі з
невизначеним лaгом (
=
).
Припускаючи, що βі мають той самий знак,
Койк припустив також, що вони змінюються
в геометричній прогресії:
k = 0, 1, …, (1.4) де λ такі, що 0
< λ < 1 – темп зменшення дистрибутивного
лагу, а (1- λ) – швидкість пристосування.
Співвідношення (1.4) показує, що кожний
наступний коефіцієнт β менший, ніж
попередній (оскільки λ< 1), тобто з
кожним наступним кроком у минуле вплив
лaгу на уt поступово зменшується, що є
досить імовірним припущенням. Значення
лaгового коефіцієнта βк -залежить, крім
загального β0 також і від λ. Чим ближче
значення λ до 1, тим повільніший темп
зменшення βк, а чим ближче він до 0, тим
швидше спадає βк . У попередньому випадку
віддалені в минулому значення х досить
сильно впливали на уt, тоді як у нашому
випадку їхній вплив на уt швидко
зменшується. Слід зазначити, що метод
Койка має такі переваги:
- припускаючи, що λ можуть бути від'ємними, Койк абстрагувався від зміни знака коефіцієнта при βі;
- завдяки тому, що λ<1 віддалені за часом, значення βі стали менш впливовими, ніж поточні;
- сума βі, яка складає довгостроковий мультиплікатор, є скінченною, тобто
.
(1.5)
як результат (1.4), модель з кінцевим лагом (1.5) можна записати таким чином:
.
(1.6)
28. Модель часткових пристусувань(друга модифікації моделі Койка)
Як бачимо, модель (1.6) також незручна для оцінки, оскільки залишається дуже велика (фактично нескінченна) кількість оцінюваних параметрів, крім того, параметр λ входить до моделі в нелінійній формі: тобто метод лінійної (за параметрами) регресії не можна застосувати до цієї моделі. Але Койк пропонує модифікований метод, який полягає в тому, що в модель (1.6) вводиться затримка на один період. Виходячи з цього, модель записується таким чином:
(1.7)
Далі помножуємо (1.7) на λ і отримаємо:
(1.8)
Віднявши (1.8) від (1.6), маємо:
(1.10)
де
.
Ця процедура відома як перетворення
Койка. Порівнюючи (1.10) з (1.3), бачимо
надзвичайне спрощення моделі. Якщо
раніше нам треба було оцінювати параметр
αλ та нескінченну кількість параметрів
βі, тепер достатньо оцінити лише три
змінних: α,βо і λ, тобто немає причин
очікувати мультиколінеарність. Фактично
ми позбулись мультиколінеарності
заміною хt-1, хt-2 … на одну змінну, тобто
уt-1.
Зазначимо деякі особливості трансформації Койка.
1. Трансформація Койка переводить дистрибутивно-лагову модель в авторегресивну, оскільки серед незалежних змінних залишається уt-1.
2. Поява уt-1 може спричинити ряд статистичних проблем: уt-1, як і уt, - стохастична; це означає, що в модель ми вводимо стохастичну змінну.
3. У початковій моделі (1.3) помилка дорівнювала εt, а в перетвореній . . Тепер статистичні властивості υt залежать від статистичних властивостей εt.
4. Наявність лагового значення у порушує одне з припущень d-тесту Дарбіна-Уотсона. Отже, нам потрібно розробити альтернативу для тестування серійної кореляції при лаговому у. Цією альтернативою є h-тест Дарбіна.