
- •Київ нухт 2008
- •1. Загальна характеристика курсового проекту
- •2. Методичні вказівки до виконання пояснювальної записки Вступ
- •Вихідні дані для розрахунків
- •2.2. Вибір, обгрунтування і опис технологічної схеми
- •3. Технологічні розрахунки
- •3.1. Розрахунок продуктивності печей
- •Вихідні дані для розрахунку виробничої потужності печей
- •Виробнича продуктивність заводу в заданому асортименті (приклад)
- •3.2. Розрахунок пофазних рецептур
- •Співвідношення сухих речовин і вологи у сировині
- •3.2.6. Розрахунок активованих дріжджів
- •Розподіл сировини за фазами активації, кг на 100 кг борошна у тісті
- •3.2.7. Розрахунок рецептури приготування рідких дріжджів, пшеничних дріжджових або мезофільних молочнокислих заквасок
- •Пофазна рецептура приготування рідких дріжджів (заквасок), кг
- •Зведена таблиця пофазної рецептури, кг
- •Кількість сировини, сухих речовин і вологи в сировині тіста
- •Кількість сировини, сухих речовин і вологи в сировині опари
- •Пофазна рецептура приготування тіста для хліба хотинського на 100 кг борошна, кг
- •Пофазна рецептура приготування тіста для хліба хотинського на 100 кг борошна, кг
- •Кількість сировини, сухих речовин і вологи в сировині тіста
- •Рецептура приготування рідких дріжджів за фазами, кг
- •Рецептура приготування тіста за фазами для хліба пшеничного на 100 кг борошна, кг
- •Рецептура приготування тіста за фазами для хліба пшеничного на 100 кг борошна, кг
- •Рецептура приготування тіста із житнього борошна за фазами на 100 кг борошна
- •3.2.12. Розрахунок рецептур тіста для заварних сортів хліба
- •Кількість сировини, сухих речовин і вологи в сировині тіста
- •Пофазна рецептура приготування тіста для хліба дарницького на 100 кг борошна, кг
- •Рецептура приготування закваски, кг
- •Пофазна рецептура приготування тіста для хліба дарницького на густій заквасці, кг
- •Пофазна рецептура приготування тіста для хліба дарницького на рідкій заквасці, кг
- •Рецептура приготування рідкої закваски з використанням заварки для хліба дарницького, кг
- •3.3. Розрахунок виходу виробів
- •Розрахунок виходу хлібних і булочних виробів
- •Зведена таблиця виходів
- •Вихідні дані для розрахунку виходу хліба "Червоносільського" із борошна першого сорту масою 0,8 кг
- •3.4. Розрахунок виробничих рецептур і вибір технологічних параметрів
- •Виробнича рецептура приготування тіста для …….
- •Технологічний режим приготування …………
- •3.5. Розрахунок витрат сировини і площ для її зберігання
- •3.5.1. Розрахунок витрат сировини
- •Добові витрати сировини на заводі
- •3.5.2. Розрахунок площ для зберігання сировини
- •Запас сировини для виробництва виробів за завданням
- •3.6. Розрахунок і вибір технологічного обладнання
- •3.6.1. Розрахунок місткостей для зберігання сировини
- •3.6.2. Розрахунок обладнання для силосно-просіювального відділення
- •3.6.3. Розрахунок обладнання для цеху рідких напівфабрикатів (рідких дріжджів, рідких опар і заквасок)
- •3.6.4. Розрахунок обладнання для замішування і бродіння густих напівфабрикатів Розрахунок продуктивності тістомісильних машин
- •Розрахунок агрегатів безперервної дії типу хтр
- •Розрахунок бункерних агрегатів
- •Розрахунок обладнання у разі порційного приготування напівфабрикатів у діжах
- •3.6.5. Розрахунок обладнання для оброблення напівфабрикатів
- •Попереднє вистоювання тістових заготовок
- •Остаточне вистоювання
- •3.6.6. Розрахунок ємкості хлібосховища та експедиції
- •3.7. Специфікація основного технологічного обладнання
- •Специфікація основного технологічного обладнання
- •4. Технохімічний контроль виробництва
- •І готової продукції
- •5. Список літератури
- •6. Методичні вказівки до виконання графічної частини проекту
- •6.1. Технологічна схема
- •6.2. Плани відділення або цеху
- •6.3. Розрізи відділення чи цеху
- •7. Вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку літератури
- •8. Вимоги до оформлення графічної частини
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток 1
- •Курсовий проект
- •Форма основного напису (гост 2.104-68)
- •Форма експлікації технологічного обладнання
- •Об’ємна маса напівфабрикатів і коефіцієнти к,
- •Дані для розрахунку виходу хліба
- •Вихідні дані для розрахунку площ для зберігання сировини
Приклади оформлення бібліографічного опису у списку літератури
Характеристика джерела |
Приклад оформлення |
Монографії (один, два чи три автори) |
Дробот В.І. Довідник з технології хлібопекарського виробництва. - К.: Руслана, 1998. - 416 с. |
Чотири автори |
Основы создания гибких автоматизированных производств / Л.А. Пономаренко, Л.В. Адамович, В.Т. Музычук, А.Е. Гридасов; Под ред. Б.Б. Тимофеева. - К.: Техніка, 1986. - 144 с. |
П’ять і більше авторів |
Системний анализ инфраструктуры как элемент народного хозяйства / Н.И. Белоусова, Е.И. Вишняк, В.Ю. Левит и др. - М.: Экономика, 1981. - 62 с. |
Багатотомне видання |
Сертифікація в Україні. Нормативні акти та інші документи. - К. УНДІССІ, 1998. -Т. 2. - 415 с. |
Стаття в журналі |
Кривошеев А.А. Автоматические тестоприготовительные линии фирмы VМЫ /Хлебопечение России. - 2002. - № 5. - С. 24-25. |
8. Вимоги до оформлення графічної частини
Графічну частину виконують олівцем з додержанням вимог стандартів, "Единой системы конструкторской документации" (ЕСКД) та "Системы проектной документации строительства" (СПДС).
За потреби, окрім аркушів формату А1 (841 х 594 мм), допускається використання форматів А2 (594 х 420), А3 (420 х 297 мм), А4 (297 х 210 мм) або аркушів, у яких менший бік збільшений в 3-4 рази за ГОСТ 2.301―68.
Поле креслення на аркуші обмежують рамкою із відстанню зліва 20 мм від краю (для підшивання), а з інших боків - 5 мм.
У правому нижньому куті кожного креслення поміщають за ГОСТ 2.104―68 основний напис (форма Ф1 ― додаток В). Перелік обладнання розміщують над основним написом або ліворуч від нього з відступом на 10…12мм.
На технологічній схемі виробництва обладнання викреслюють чорним олівцем основними лініями товщиною 0,6-1,0 мм. Напрямки руху сировини, напівфабрикатів, готової продукції показують суцільними лініями з стрілками у місці входу в обладнання. На кожній ділянці ліній роблять розрив на відстані не менше 50 мм і пишуть у ньому цифру умовного позначення продукту. У схему прийнято вписувати такі цифри: для води холодної ― 1х, води гарячої ― 1г, пари ― 2, повітря ― 3, суспензії пресованих дріжджів ― 28, розчину солі ― 29, розчину цукру ― 30, жиру ― 31, конденсату ― 32 і т.д. Лінії трубопроводів не повинні перетинати контури обладнання. Їх взаємний перетин обводять півколом на одному з них. Розводка комунікацій має бути повною в усій схемі.
Схему виконують з урахуванням розташування обладнання кожного поверху для відображення пересування продуктів у вертикальному напрямку із зазначенням потреби в підйомниках, насосах, можливості спуску самопливом.
Схему креслять, починаючи з верхнього лівого краю аркуша вправо і вниз.
Все обладнання на технологічній схемі нумерують у послідовності технологічного процесу (зліва направо і згори вниз). Номери позицій ставлять біля контуру обладнання на виносках.
На кожній стадії технологічного процесу у технологічній схемі проставляють точки контролю параметрів технологічного процесу. Для цього проводять виносну лінію від відповідного обладнання і в колі діаметром 8-10 мм пишуть умовне позначення параметру, який контролюється на цій ділянці виробничого процесу. Параметри технологічного процесу позначають літерами відповідно до ГОСТ 8417―81. «ГСИ. Одиниці фізичних величин».
Умовні позначення продуктів наводяться в нижній лівій частині аркуша технологічної схеми у вигляді таблиці.
Експлікацію обладнання можна виконувати окремо на аркуші формату А2.
Плани і розрізи виконують у мірилі 1 : 100 або 1 : 50.
На планах і в розрізах обладнання зображують основною лінією товщиною 0,6-1,0 мм, будівельні конструкції ― суцільною тонкою лінією завтовшки, наполовину меншою товщини ліній обладнання.
Все обладнання на планах і розрізах нумерують згідно з переліком за технологічною схемою. Номери ставлять на виносках поруч з контуром обладнання.
На планах і розрізах вказують основні будівельні розміри: відстань (крок) колон, загальну довжину і ширину приміщень, відмітки рівня підлоги і площадок.
На планах проставляють прив’язочні розміри для розміщення обладнання: відстань між основними лініями обладнання чи його габаритами і стінами або осями колон, відстань між суміжно розташованим обладнанням.
На маршах східців тонкою лінією із стрілкою вказують напрям руху вгору, а також позначають на планах площу кожного приміщення.
Якщо обладнання не зображене, тоді на плані ставлять напис про призначення приміщення.
Межі площадок, які мають огородження, зображують тонкими лініями з крапками.
Лінію розрізу на плані показують товстими короткими лініями довжиною 8-20 мм, товщиною 1,5 мм, які не пересікають контури стін. Напрям погляду показують стрілкою на відстані 2-3 мм від кінця лінії розрізу ― знизу вгору і справа наліво.
Лінії розрізів позначають великими літерами або арабськими цифрами.
Якщо на аркуші зображено кілька планів, або план і розрізи без проекційного зв’язку, над кожним з них пишуть назву. Наприклад: план на відм. 3,6 м, розріз 1-1 тощо.
Обладнання у розрізах показують нерозсіченим, якщо навіть воно потрапляє у площину перетину.