
- •Київ нухт 2008
- •1. Загальна характеристика курсового проекту
- •2. Методичні вказівки до виконання пояснювальної записки Вступ
- •Вихідні дані для розрахунків
- •2.2. Вибір, обгрунтування і опис технологічної схеми
- •3. Технологічні розрахунки
- •3.1. Розрахунок продуктивності печей
- •Вихідні дані для розрахунку виробничої потужності печей
- •Виробнича продуктивність заводу в заданому асортименті (приклад)
- •3.2. Розрахунок пофазних рецептур
- •Співвідношення сухих речовин і вологи у сировині
- •3.2.6. Розрахунок активованих дріжджів
- •Розподіл сировини за фазами активації, кг на 100 кг борошна у тісті
- •3.2.7. Розрахунок рецептури приготування рідких дріжджів, пшеничних дріжджових або мезофільних молочнокислих заквасок
- •Пофазна рецептура приготування рідких дріжджів (заквасок), кг
- •Зведена таблиця пофазної рецептури, кг
- •Кількість сировини, сухих речовин і вологи в сировині тіста
- •Кількість сировини, сухих речовин і вологи в сировині опари
- •Пофазна рецептура приготування тіста для хліба хотинського на 100 кг борошна, кг
- •Пофазна рецептура приготування тіста для хліба хотинського на 100 кг борошна, кг
- •Кількість сировини, сухих речовин і вологи в сировині тіста
- •Рецептура приготування рідких дріжджів за фазами, кг
- •Рецептура приготування тіста за фазами для хліба пшеничного на 100 кг борошна, кг
- •Рецептура приготування тіста за фазами для хліба пшеничного на 100 кг борошна, кг
- •Рецептура приготування тіста із житнього борошна за фазами на 100 кг борошна
- •3.2.12. Розрахунок рецептур тіста для заварних сортів хліба
- •Кількість сировини, сухих речовин і вологи в сировині тіста
- •Пофазна рецептура приготування тіста для хліба дарницького на 100 кг борошна, кг
- •Рецептура приготування закваски, кг
- •Пофазна рецептура приготування тіста для хліба дарницького на густій заквасці, кг
- •Пофазна рецептура приготування тіста для хліба дарницького на рідкій заквасці, кг
- •Рецептура приготування рідкої закваски з використанням заварки для хліба дарницького, кг
- •3.3. Розрахунок виходу виробів
- •Розрахунок виходу хлібних і булочних виробів
- •Зведена таблиця виходів
- •Вихідні дані для розрахунку виходу хліба "Червоносільського" із борошна першого сорту масою 0,8 кг
- •3.4. Розрахунок виробничих рецептур і вибір технологічних параметрів
- •Виробнича рецептура приготування тіста для …….
- •Технологічний режим приготування …………
- •3.5. Розрахунок витрат сировини і площ для її зберігання
- •3.5.1. Розрахунок витрат сировини
- •Добові витрати сировини на заводі
- •3.5.2. Розрахунок площ для зберігання сировини
- •Запас сировини для виробництва виробів за завданням
- •3.6. Розрахунок і вибір технологічного обладнання
- •3.6.1. Розрахунок місткостей для зберігання сировини
- •3.6.2. Розрахунок обладнання для силосно-просіювального відділення
- •3.6.3. Розрахунок обладнання для цеху рідких напівфабрикатів (рідких дріжджів, рідких опар і заквасок)
- •3.6.4. Розрахунок обладнання для замішування і бродіння густих напівфабрикатів Розрахунок продуктивності тістомісильних машин
- •Розрахунок агрегатів безперервної дії типу хтр
- •Розрахунок бункерних агрегатів
- •Розрахунок обладнання у разі порційного приготування напівфабрикатів у діжах
- •3.6.5. Розрахунок обладнання для оброблення напівфабрикатів
- •Попереднє вистоювання тістових заготовок
- •Остаточне вистоювання
- •3.6.6. Розрахунок ємкості хлібосховища та експедиції
- •3.7. Специфікація основного технологічного обладнання
- •Специфікація основного технологічного обладнання
- •4. Технохімічний контроль виробництва
- •І готової продукції
- •5. Список літератури
- •6. Методичні вказівки до виконання графічної частини проекту
- •6.1. Технологічна схема
- •6.2. Плани відділення або цеху
- •6.3. Розрізи відділення чи цеху
- •7. Вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку літератури
- •8. Вимоги до оформлення графічної частини
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток 1
- •Курсовий проект
- •Форма основного напису (гост 2.104-68)
- •Форма експлікації технологічного обладнання
- •Об’ємна маса напівфабрикатів і коефіцієнти к,
- •Дані для розрахунку виходу хліба
- •Вихідні дані для розрахунку площ для зберігання сировини
5. Список літератури
У кінці пояснювальної записки наводять список літератури, використаної під час виконання курсового проекту.
Літературу наводять у послідовності алфавіту, мовою, на якій вона написана. Вказують прізвище та ініціали автора, назву роботи, місто і назву видавництва, рік видання і кількість аркушів.
6. Методичні вказівки до виконання графічної частини проекту
Виконуючи та оформлюючи графічну частину проекту, слід дотримуватись вимог нормативних документів, які діють у технічному кресленні й передбачені ЕСКД.
Графічну частину проекту виконують олівцем або на комп’ютері за програмою Автокад на аркушах формату А1 (594 х 841 мм). За потреби формат можна збільшити нарощуванням меншої сторони аркуша, але його формат має відповідати форматам, встановленим ГОСТ 2.301―68.
На аркуші креслять рамку на відстані 5 мм зверху, знизу, справа і 20 мм - зліва. У нижньому правому кутку зображають основний напис встановленого виду.
6.1. Технологічна схема
Апаратурно-технологічну схему виконують на одному аркуші формату А1. На ньому креслять схему зберігання і підготовки сировини, яка є спільною для всього асортименту виробів, що випускає завод, та технологічну лінію виготовлення виробу і зберігання хліба.
Для виконання схеми спочатку треба нанести на аркуші лінії рівнів поверхів, на яких потім розміщують контурне зображення обладнання. Устаткування на поверхах розміщують за ходом технологічного процесу. Для продуктів бажано забезпечити самотік або транспортування. Устаткування зображають у вигляді контуру, який відповідає зображуваному апарату чи машині. Для обладнання масштабу можна не дотримуватись, але обов’язково слід зберігати певну пропорційність.
У технологічній схемі зображенням обладнання характеризують певну стадію технологічного процесу; якщо на одному й тому самому обладнанні здійснюють дві або більше операції, обладнання для зображення кожної операції повторюють. Наприклад, замішування опари, замішування тіста і оздоблення тіста - операції, які здійснюються на одній і тій же тістомісильній машині, тому в схемі в даному випадку вона має бути зображена тричі.
Рух продуктів на схемі зображають лініями. Крім продуктових комунікацій, на схемі показують подавання холодної та гарячої води, пари, повітря, зображують підігрівання води й отримання пари на заводі.
Основний продукт (борошно, напівфабрикати, готові вироби) показують суцільною лінією. Воду, пару, повітря позначають відповідно лініями з цифрами 1, 2, 3. У розривах ліній позначають інші продукти номерами, починаючи з 28-го.
Продуктові лінії підводять і відводять в апаратах у тих місцях, де вони підводяться насправді. Напрям руху показують стрілками.
У нижній лівій частині аркушу у вигляді таблиці наводять умовні позначення трубопроводів (Додаток Е).
Обладнання на схемі нумерують і далі складають перелік елементів (експлікацію). На ці номери обладнання потрібно посилатися під час описування технологічної схеми в пояснювальній записці. Перелік елементів на технологічній схемі виконують на полі креслення над основним написом або поряд з ним і заповнюють зверху вниз (ДодатокД).
У розділі "Позиція" записують номер, під яким значиться обладнання у технологічній схемі; в розділі "Назва" пишуть назву обладнання. У розділі "Марка, тип" ― марку типового обладнання. Наприклад: ВУ-4/6; ХТД; А2-ХТН тощо. У розділі "Кількість" вказують загальну кількість, передбачену розрахунком.
Експлікацію елементів пишуть по відділеннях відповідно до послідовності ходу технологічного процесу. Назву кожного відділення в експлікації вказують у вигляді заголовка і підкреслюють. Щоб не допустити помилок під час її складання, треба подати на аркуші креслення потрібну кількість рядків, а далі приступити до її оформлення.
У разі зображення однотипного обладнання треба відмітити специфіку його використання і позначити різними позиціями. Наприклад, "живильник для подачі борошна у просіювальну машину" і "живильник для подавання борошна у виробничі силоси"; "шнек для транспортування опари" й "шнек для механічного оброблення і транспортування тіста".
По ходу технологічного процесу проставляють місця контролю технологічних параметрів. При цьому від обладнання вниз проводять виносну лінію з колом діаметром 8-10 мм і в ньому проставляють умовне позначення параметру, що контролюється.
Рекомендуються такі позначення:
ОП ― органолептичні показники;
t ― температура;
Т ― тривалість;
W ― масова частка вологи продукту;
φ ― відносна вологість повітря;
К ― кислотність;
С ― концентрація;
G ― маса;
Gд ― масова частка металодомішок.