- •Генеза і сучасні уявлення про об’єкти дослідження і предмет науки криміналістики.
- •Структура злочинної діяльності та діяльності з виявлення, розкриття, розслідування злочинів і судового розгляду кримінальних справ щодо них (т.З. «криміналістичної діяльності»).
- •Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди щодо цього.
- •Історія розвитку і сучасного стану криміналістики за кордоном.
- •Загальне поняття, історія становлення та структура «Методологічних основ криміналістики» як розділу криміналістики.
- •Взаємозв”язок криміналістики з теорією оперативно-розшукової діяльності, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.
- •Взаємозв’язки криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
- •Завдання, функції, принципи і закони криміналістики.
- •Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •Становлення і розвиток криміналістики в Україні у науково-дослідних установах та навчальних закладах.
- •Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
- •Поняття методу дослідження в криміналістиці. Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди.
- •Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
- •Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування в ході розслідування злочинів.
- •Сфера використання у розкритті та розслідуванні злочинів логічних методів досліджень.
- •Математичні та кібернетичні методи у діяльності з розкриття та розслідування злочинів.
- •Спеціальні (окремі) методи криміналістики.
- •Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •Об”єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •Суб”єкти криміналістичної ідентифікації.
- •Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •Поняття ідентифікаційних ознак, їх властивості і видів.
- •Структура процесу криміналістичної ідентифікації.
- •Стадії ідентифікаційного дослідження.
- •I стадія – попереднє дослідження, утворене етапами:
- •II стадія – детальне дослідження, утворене етапами:
- •III стадія – оцінка результатів і формулювання висновків, які можна класифікувати на види:
- •IV стадія (характерна для експертної ідентифікації) –
- •Використання математичних методів і комп”ютерних технологій в ідентифікаційних дослідженнях.
- •Види та форми криміналістичної ідентифікації.
- •Поняття, сутність та методика криміналістичної діагностики.
- •Об”єкти і суб”єкти криміналістичного діагностування.
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •Поняття, завдання і структура «Криміналістичної техніки» як розділу криміналістики.
- •Загальне поняття, види, призначення та комплекти техніко-криміналістичних засобів.
- •Науково – технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.
- •Поняття, види і значення судової фотографії.
- •Правила фотографування речових доказів в натуральну величину.
- •Поняття, види судово-оперативної фотографії.
- •Методи судово-оперативної фотографії.
- •38. Правила фотографування місця події.
- •39. Види та правила панорамного фотографування.
- •Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
- •Поняття судово-дослідницької фотографії та її методи.
- •Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
- •Класифікація слідів у трасології.
- •Методи та способи виявлення й фіксації трасологічних слідів.
- •Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх властивості та типи (види).
- •Правила вилучення слідів пальців рук.
- •Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
- •Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація.
- •Поняття та види слідів ніг.
- •Загальні правила фіксації та вилучення слідів ніг.
- •Правила опису сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
- •Правила опису сліду взуття в протоколі огляду місця події. Криміналістичне значення слідів взуття.
- •Сліди транспортних засобів, їх види та криміналістичне значення.
- •Правила фіксації слідів транспортних засобів.
- •Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення.
- •Поняття судової балістики та її об'єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об'єкта судової балістики.
- •Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •Поняття боєприпасів до вогнепальної зброї як об”єкт судової балістики. Їх характеристика.
- •Види слідів застосування вогнепальної зброї та їх криміналістичне значення.
- •Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
- •Види і характеристика слідів куль на перешкодах. Ознаки вхідного та вихідного отворів.
- •Будова і класифікація боєприпасів у криміналістиці.
- •Правила огляду в/з, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах.
- •Правила фіксації слідів застосування в/з.
- •Діагностичні та ситуаційні завдання, що можуть вирішуватись судово-балістичною експертизою.
- •Ідентифікаційні та класифікаційні завдання судово-балістичних експертиз.
- •Правила підготовки, упакування та направлення обєктів на судово-балістичну експертизу. Особливості одержання експерементальних зразків гільз та куль.
Поняття методу дослідження в криміналістиці. Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди.
Метод криміналістики - це спосіб вивчення й дослідження, який використовується у криміналістиці для пізнання її предмета та об'єктів.
Найбільш розповсюдженим серед науковців є поділ (класифікація) методів криміналістики як науки за принципом узагальненості на три великі групи:
1) всезагальний (діалектичний) метод пізнання;
2) загальнонаукові (загальні) методи;
3) спеціальні (окремі) методи.
Загальнонаукові (загальні) методи - це ті, що використовуються в усіх (чи багатьох) науках чи сферах діяльності людей.
Вони, своєю чергою, поділяються ще на декілька видів:
• чуттєво-раціональні, які в свою чергу, поділяються на такі різновиди:
- спостереження;
- описування;
- порівняння;
- експеримент (дослід);
- моделювання.
• логічні, або методи формальної логіки, які поділяються на::
- аналіз і синтез;
- індукція та дедукція;
- гіпотеза і аналогія;
- абстрагування (конкретизація), узагальнення та ін.
• математичні методи, які поділяються на:
- вимірювання;
- вираховування;
- геометричні побудови.
• кібернетичні методи (їх не слід плутати з математичними, оскільки виконання вираховувань і математичного моделювання - це тільки частина завдань, що вирішуються з використанням кібернетичних методів).
Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
Чуттєво-раціональні методи поєднують у собі й чуттєве, і раціональне пізнання, оскільки сприймається не звичайна маса (сума) окремих ізольованих між собою елементів, а їх сукупність, певним чином систематизована.
До чуттєво-раціональних методів відносять: спостереження; описування; порівняння; експеримент (дослід); моделювання.
Спостереження - сприйняття певного об'єкта, явища, процесу, яке відбувається для їх системного, цілеспрямованого, запланованого вивчення. Об'єктами спостереження є елементи речової обстановки місця події тощо, сліди злочинця й злочину, їх копії, документи, певні предмети та інші люди, ознаки їхньої зовнішності, прояви характеру, темпераменту, емоційного стану тощо; дії людей, зокрема ті, що утворюють спосіб учинення та приховування злочину; явища і процеси (наприклад, процес сдідоутнорення). Суб'єктом спостереження пиступає вчепий-крнміналіст, а якщо говорити про криміналістику як вид діяльності - тоді, слідчий, суддя.
Описування має місце тоді, коли результати встановлені спостереженням чи іншими методами, вказуються, тобто зазначаються, спеціальним засобом фіксації - вербально-гра-фічним.
Порівняння - зіставлення властивостей чи ознак двох або декількох об'єктів. Об'єктами порівняння, що повинні бути зіставлені, є: конкретні матеріальні утворення, уявні образи, висновки і пропозиції, результати діянь тощо.
Експеримент (дослід) - відтворення явища або події для вивчення зв'язків його (її) з іншими явищами, діяннями чи процесами. Метою експерименту є встановлення природи явищ, що спостерігаються, їх сутності, походження, способів і методів управління (керування) ними.
Моделювання полягає в заміні об'єкта - оригінала моделі, тобто спеціально створеним аналогом. До моделювання як методу дослідження звертаються в тих випадках, коли вивчення об'єкта в оригіналі, явища чи процесу з тих чи інших причин є неможливим або недоцільним.