- •Генеза і сучасні уявлення про об’єкти дослідження і предмет науки криміналістики.
- •Структура злочинної діяльності та діяльності з виявлення, розкриття, розслідування злочинів і судового розгляду кримінальних справ щодо них (т.З. «криміналістичної діяльності»).
- •Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди щодо цього.
- •Історія розвитку і сучасного стану криміналістики за кордоном.
- •Загальне поняття, історія становлення та структура «Методологічних основ криміналістики» як розділу криміналістики.
- •Взаємозв”язок криміналістики з теорією оперативно-розшукової діяльності, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.
- •Взаємозв’язки криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
- •Завдання, функції, принципи і закони криміналістики.
- •Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •Становлення і розвиток криміналістики в Україні у науково-дослідних установах та навчальних закладах.
- •Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
- •Поняття методу дослідження в криміналістиці. Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди.
- •Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
- •Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування в ході розслідування злочинів.
- •Сфера використання у розкритті та розслідуванні злочинів логічних методів досліджень.
- •Математичні та кібернетичні методи у діяльності з розкриття та розслідування злочинів.
- •Спеціальні (окремі) методи криміналістики.
- •Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •Об”єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •Суб”єкти криміналістичної ідентифікації.
- •Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •Поняття ідентифікаційних ознак, їх властивості і видів.
- •Структура процесу криміналістичної ідентифікації.
- •Стадії ідентифікаційного дослідження.
- •I стадія – попереднє дослідження, утворене етапами:
- •II стадія – детальне дослідження, утворене етапами:
- •III стадія – оцінка результатів і формулювання висновків, які можна класифікувати на види:
- •IV стадія (характерна для експертної ідентифікації) –
- •Використання математичних методів і комп”ютерних технологій в ідентифікаційних дослідженнях.
- •Види та форми криміналістичної ідентифікації.
- •Поняття, сутність та методика криміналістичної діагностики.
- •Об”єкти і суб”єкти криміналістичного діагностування.
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •Поняття, завдання і структура «Криміналістичної техніки» як розділу криміналістики.
- •Загальне поняття, види, призначення та комплекти техніко-криміналістичних засобів.
- •Науково – технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.
- •Поняття, види і значення судової фотографії.
- •Правила фотографування речових доказів в натуральну величину.
- •Поняття, види судово-оперативної фотографії.
- •Методи судово-оперативної фотографії.
- •38. Правила фотографування місця події.
- •39. Види та правила панорамного фотографування.
- •Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
- •Поняття судово-дослідницької фотографії та її методи.
- •Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
- •Класифікація слідів у трасології.
- •Методи та способи виявлення й фіксації трасологічних слідів.
- •Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх властивості та типи (види).
- •Правила вилучення слідів пальців рук.
- •Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
- •Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація.
- •Поняття та види слідів ніг.
- •Загальні правила фіксації та вилучення слідів ніг.
- •Правила опису сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
- •Правила опису сліду взуття в протоколі огляду місця події. Криміналістичне значення слідів взуття.
- •Сліди транспортних засобів, їх види та криміналістичне значення.
- •Правила фіксації слідів транспортних засобів.
- •Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення.
- •Поняття судової балістики та її об'єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об'єкта судової балістики.
- •Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •Поняття боєприпасів до вогнепальної зброї як об”єкт судової балістики. Їх характеристика.
- •Види слідів застосування вогнепальної зброї та їх криміналістичне значення.
- •Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
- •Види і характеристика слідів куль на перешкодах. Ознаки вхідного та вихідного отворів.
- •Будова і класифікація боєприпасів у криміналістиці.
- •Правила огляду в/з, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах.
- •Правила фіксації слідів застосування в/з.
- •Діагностичні та ситуаційні завдання, що можуть вирішуватись судово-балістичною експертизою.
- •Ідентифікаційні та класифікаційні завдання судово-балістичних експертиз.
- •Правила підготовки, упакування та направлення обєктів на судово-балістичну експертизу. Особливості одержання експерементальних зразків гільз та куль.
Завдання, функції, принципи і закони криміналістики.
Завдання
Головне завдання криміналістики можна сформулювати як - забезпечення боротьби зі злочинністю відповідними для потреб практики засобами, способами та методами отримання й використання доказової інформації.
Окрім цього, криміналістика виконує ще й певні спеціальні завдання:
вивчення закономірностей слідоутворення, збору та використання доказової інформації;
вивчення практики розкриття й розслідування злочинів, зокрема: досвід і новації інших держав;
вироблення теоретичних основ діяльності щодо виявлення, збирання, дослідження й використання доказової інформації;
наираиювання практичних рекомендацій технічного і методичного характеру;
• розроблення заходів і засобів попередження злочинів.
Функції
Функції криміналістики – це основні напрямки діяльності. Їх поділяють на:
а) методологічну – забезпечення правильного розуміння предмету і змісту криміналістичної науки, її ролі у процесі пізнання та практичної діяльності; дозволяє правильно визначити співвідношення науки і практики;
б) синтезуючу – криміналістика відображає у собі загальні процеси інтеграції наукового знання.;
в) прогнозуючу – тобто криміналістика прогнозує форми практичного використання своїх положень у майбутньому.
Принципи
Принципи криміналістики - певні вихідні положення, керівні ідеї.
Принципи криміналістики як науки:
а) принцип можливості пізнання матеріального світу
б) принцип об'єктивності
в) принцип історизму
г) принцип системності науки
Принципи криміналістики як виду практичної діяльності:
принцип законності;
принцип пріоритету закону над рекомендаціями;
принцип зв'язку науки і практики;
принцип раціональної організації розслідування, побудови і перевірки версій, криміналістичної реконструкції;
принцип творчого підходу до вирішення практичних завдань тощо.
Закони
Закони розвитку науки – це відображення тих факторів, умов, принципів, які визначають напрям і зміст науки, її змін у конкретних умовах існування суспільних явищ та форм їх пізнання.
До них можна віднести:
а) закон зв'язку і успадкованості між існуючими і такими, що виникають криміналістичними концепціями,
б) закон активного творчого пристосування сучасних досягнень для потреб практики тих наук, розробки яких не можуть прямо, безпосередньо використані у судочинстві без їх спеціального пристосування, обробки диференціації, інтеграції;
в) закон обґрунтування, обумовлення криміналістичних рекомендацій потребами практики судочинства і вдосконалення цієї практики на ґрунті досягнень криміналістичної науки;
г) закон прискорення темпів розвитку криміналістики на базі науково-технічного прогресу як у сфері криміналістики, так і у галузі суміжних наук.
Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
Вітчизняними криміналістами виступили:
Євген Федорович Буринський (1849-1912 рж.) – батько судової фотографії, засновник першої вітчизняної судово-експертної лабораторії. Започаткував основи судового почеркознавства, запровадив у криміналістиці принцип криміналістичної трансформації.
Микола Сергійович Бокаріус (1869-1931 р.ж.) – доктор медицини, відомий судовий медик і криміналіст, засновник і перший директор Харківського НДІ СЕ, засновник і редактор журналу “Архів кримінології і судової медицини.
Сергій Михайлович Потапов (1873-1957 р.ж.) – ініціатор створення теорії криміналістичної ідентифікації. Першим читав курс кримінальної техніки. З 1914 по 1919 рр. завідував Київським кабінетом н/с експертизи, а з 1920 по 1922 рр. був старшим науковим співробітником Одеської лабораторії н/с експертизи.
Серій Іванович Тихенко (1896-1971 р.ж.) – професор криміналістики, заслужений діяч науки і техніки, автор багатьох наукових досліджень у галузі судової експертизи, а також розробки методики розслідування розкрадань.
Микола Прокопович Макаренко (1874-1945 р.ж.) – професор, завідувач кабінету науково-судової експертизи в Одесі з першого дня його утворення в 1914 році, а потім керівник Одеського НДІ СЕ (1925-1938 рр.) Працював над розробкою техніки розслідування злочинів.
Іван Миколайович Якімов (1884-1954 р.ж.) – започаткував единий методичний підхід до розслідування злочинів, детально дослідив різновиди слідчого огляду, розробив основи обшуку. Автор перших методичних посібників з криміналістики.
Сергій Миколайович Матвіїв (1881-1937 р.ж.) – доктор медицини і криміналістики. Сфера діяльності – експертиза речових доказів. Широкий розголос отримали його праці щодо дослідження розбитого скла: він встановив ознаки, за якими можна визначити напрям пострілу або нанесення удару.