Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Modul_1kriminalistika.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
446.46 Кб
Скачать
  1. Завдання, функції, принципи і закони криміналістики.

Завдання

Головне завдання криміналістики можна сформулювати як - забезпечення боротьби зі злочинністю відповідними для потреб практики засобами, способами та методами отри­мання й використання доказової інформації.

Окрім цього, криміналістика виконує ще й певні спеціальні завдання:

  • вивчення закономірностей слідоутворення, збору та використання доказової інформації;

  • вивчення практики розкриття й розслідування злочинів, зокрема: досвід і новації інших держав;

  • вироблення теоретичних основ діяльності щодо виявлення, збирання, дослідження й використання доказової інформації;

  • наираиювання практичних рекомендацій технічного і мето­дичного характеру;

• розроблення заходів і засобів попередження злочинів.

Функції

Функції криміналістики – це основні напрямки діяльності. Їх поділяють на:

а) методологічну – забезпечення правильного розуміння предмету і змісту криміналістичної науки, її ролі у процесі пізнання та практичної діяльності; дозволяє правильно визначити співвідношення науки і практики;

б) синтезуючу – криміналістика відображає у собі загальні процеси інтеграції наукового знання.;

в) прогнозуючу – тобто криміналістика прогнозує форми практичного використання своїх положень у майбутньому.

Принципи

Принципи криміналістики - певні вихідні положення, керівні ідеї.

Принципи криміналістики як науки:

а) принцип можливості пізнання матеріального світу

б) принцип об'єктивності

в) принцип історизму

г) принцип системності науки

Принципи криміналістики як виду практичної діяльності:

  • принцип законності;

  • принцип пріоритету закону над рекомендаціями;

  • принцип зв'язку науки і практики;

  • принцип раціональної організації розслідування, побудови і перевірки версій, криміналістичної реконструкції;

  • принцип творчого підходу до вирішення практичних завдань тощо.

Закони

Закони розвитку науки – це відображення тих факторів, умов, принципів, які визначають напрям і зміст науки, її змін у конкретних умовах існування суспільних явищ та форм їх пізнання.

До них можна віднести:

а) закон зв'язку і успадкованості між існуючими і такими, що виникають криміналістичними концепціями,

б) закон активного творчого пристосування сучасних досягнень для потреб практики тих наук, розробки яких не можуть прямо, безпосередньо використані у судочинстві без їх спеціального пристосування, обробки диференціації, інтеграції;

в) закон обґрунтування, обумовлення криміналістичних рекомендацій потребами практики судочинства і вдосконалення цієї практики на ґрунті досягнень криміналістичної науки;

г) закон прискорення темпів розвитку криміналістики на базі науково-технічного прогресу як у сфері криміналістики, так і у галузі суміжних наук.

  1. Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.

Вітчизняними криміналістами виступили:

Євген Федорович Буринський (1849-1912 рж.) – батько судової фотографії, засновник першої вітчизняної судово-експертної лабораторії. Започаткував основи судового почеркознавства, запровадив у криміналістиці принцип криміналістичної трансформації.

Микола Сергійович Бокаріус (1869-1931 р.ж.) – доктор медицини, відомий судовий медик і криміналіст, засновник і перший директор Харківського НДІ СЕ, засновник і редактор журналу “Архів кримінології і судової медицини.

Сергій Михайлович Потапов (1873-1957 р.ж.) – ініціатор створення теорії криміналістичної ідентифікації. Першим читав курс кримінальної техніки. З 1914 по 1919 рр. завідував Київським кабінетом н/с експертизи, а з 1920 по 1922 рр. був старшим науковим співробітником Одеської лабораторії н/с експертизи.

Серій Іванович Тихенко (1896-1971 р.ж.) – професор криміналістики, заслужений діяч науки і техніки, автор багатьох наукових досліджень у галузі судової експертизи, а також розробки методики розслідування розкрадань.

Микола Прокопович Макаренко (1874-1945 р.ж.) – професор, завідувач кабінету науково-судової експертизи в Одесі з першого дня його утворення в 1914 році, а потім керівник Одеського НДІ СЕ (1925-1938 рр.) Працював над розробкою техніки розслідування злочинів.

Іван Миколайович Якімов (1884-1954 р.ж.) – започаткував единий методичний підхід до розслідування злочинів, детально дослідив різновиди слідчого огляду, розробив основи обшуку. Автор перших методичних посібників з криміналістики.

Сергій Миколайович Матвіїв (1881-1937 р.ж.) – доктор медицини і криміналістики. Сфера діяльності – експертиза речових доказів. Широкий розголос отримали його праці щодо дослідження розбитого скла: він встановив ознаки, за якими можна визначити напрям пострілу або нанесення удару.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]