- •Генеза і сучасні уявлення про об’єкти дослідження і предмет науки криміналістики.
- •Структура злочинної діяльності та діяльності з виявлення, розкриття, розслідування злочинів і судового розгляду кримінальних справ щодо них (т.З. «криміналістичної діяльності»).
- •Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди щодо цього.
- •Історія розвитку і сучасного стану криміналістики за кордоном.
- •Загальне поняття, історія становлення та структура «Методологічних основ криміналістики» як розділу криміналістики.
- •Взаємозв”язок криміналістики з теорією оперативно-розшукової діяльності, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.
- •Взаємозв’язки криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
- •Завдання, функції, принципи і закони криміналістики.
- •Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •Становлення і розвиток криміналістики в Україні у науково-дослідних установах та навчальних закладах.
- •Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
- •Поняття методу дослідження в криміналістиці. Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди.
- •Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
- •Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування в ході розслідування злочинів.
- •Сфера використання у розкритті та розслідуванні злочинів логічних методів досліджень.
- •Математичні та кібернетичні методи у діяльності з розкриття та розслідування злочинів.
- •Спеціальні (окремі) методи криміналістики.
- •Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •Об”єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •Суб”єкти криміналістичної ідентифікації.
- •Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •Поняття ідентифікаційних ознак, їх властивості і видів.
- •Структура процесу криміналістичної ідентифікації.
- •Стадії ідентифікаційного дослідження.
- •I стадія – попереднє дослідження, утворене етапами:
- •II стадія – детальне дослідження, утворене етапами:
- •III стадія – оцінка результатів і формулювання висновків, які можна класифікувати на види:
- •IV стадія (характерна для експертної ідентифікації) –
- •Використання математичних методів і комп”ютерних технологій в ідентифікаційних дослідженнях.
- •Види та форми криміналістичної ідентифікації.
- •Поняття, сутність та методика криміналістичної діагностики.
- •Об”єкти і суб”єкти криміналістичного діагностування.
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •Поняття, завдання і структура «Криміналістичної техніки» як розділу криміналістики.
- •Загальне поняття, види, призначення та комплекти техніко-криміналістичних засобів.
- •Науково – технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.
- •Поняття, види і значення судової фотографії.
- •Правила фотографування речових доказів в натуральну величину.
- •Поняття, види судово-оперативної фотографії.
- •Методи судово-оперативної фотографії.
- •38. Правила фотографування місця події.
- •39. Види та правила панорамного фотографування.
- •Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
- •Поняття судово-дослідницької фотографії та її методи.
- •Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
- •Класифікація слідів у трасології.
- •Методи та способи виявлення й фіксації трасологічних слідів.
- •Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх властивості та типи (види).
- •Правила вилучення слідів пальців рук.
- •Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
- •Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація.
- •Поняття та види слідів ніг.
- •Загальні правила фіксації та вилучення слідів ніг.
- •Правила опису сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
- •Правила опису сліду взуття в протоколі огляду місця події. Криміналістичне значення слідів взуття.
- •Сліди транспортних засобів, їх види та криміналістичне значення.
- •Правила фіксації слідів транспортних засобів.
- •Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення.
- •Поняття судової балістики та її об'єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об'єкта судової балістики.
- •Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •Поняття боєприпасів до вогнепальної зброї як об”єкт судової балістики. Їх характеристика.
- •Види слідів застосування вогнепальної зброї та їх криміналістичне значення.
- •Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
- •Види і характеристика слідів куль на перешкодах. Ознаки вхідного та вихідного отворів.
- •Будова і класифікація боєприпасів у криміналістиці.
- •Правила огляду в/з, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах.
- •Правила фіксації слідів застосування в/з.
- •Діагностичні та ситуаційні завдання, що можуть вирішуватись судово-балістичною експертизою.
- •Ідентифікаційні та класифікаційні завдання судово-балістичних експертиз.
- •Правила підготовки, упакування та направлення обєктів на судово-балістичну експертизу. Особливості одержання експерементальних зразків гільз та куль.
Види і характеристика слідів куль на перешкодах. Ознаки вхідного та вихідного отворів.
Сліди на перешкодах поділяються на:
основні (наслідок дії основного чинника пострілу)
додаткові (вторинні - наслідок дії додаткових чинників пострілу).
Основний чинник пострілу - це дія снаряда на перешкоду. Слідом основного чинника пострілу, тобто основними слідами, є різні за значенням зміни (ушкодження) перепони (можуть називатись пробоїною або пораненням - раною).
Під час пошкодження перепони кулею утворюється одна пробоїна.
Додаткові чинники пострілу характеризуються явищами, що супроводжували та доповнювали дію основного фактору пострілу.
Сліди дії додаткових чинників пострілу утворюються в основному за умови пострілу впри гул, або пострілу з близької відстані (до 1 м).
За ступенем зміни слідосприймального об'єкта (перешкоди) всі вогнепальні пошкодження можна поділяти на:
• проникні (не наскрізні)
• проникні наскрізні (що мають вхідний і вихідний отвори);
• поверхневі у вигляді ум'ятин або слідів рикошету.
Ознаки вхідного отвору:
1) дефект тканини — відсутність частин тканини;
2) наявність навколо рани (на тілі людини) пояска осаднення у вигляді кайми завширшки 1—3 мм червоно-бурого кольору;
3) наявність пояска обтирання;
4) наявність ознак пострілу з близької відстані або в упор (при пострілі в упор відбивається дуловий зріз зброї — штанцмарка).
Вихідний кульовий отвір має різні розміри й форму. Найчастіше краї вихідного отвору нерівні, вивернуті назовні. Вихідний отвір, як правило, більший, ніж вхідний.
При пострілі можуть утворюватись сліди рикошету, які виникають при ударі кулі об перепону при малому куті зіткнення. При цьому куля змінює свій напрямок.
Поясок обтирання — одна з важливих ознак кульового ушкодження; має вигляд темної смуги, розташованої по краю вхідного отвору. Поясок обтирання утворюється частинами речовин, які винесені кулею з каналу ствола, а також частинами матеріалу, з якого виготовлена куля.
Будова і класифікація боєприпасів у криміналістиці.
Патрон — це сполучення необхідних для пострілу компонентів (порох, куля або дріб) в оболонці. Патрони поділяються на унітарні та патрони окремого запалювання.
Отож, унітарні патрони складаються з таких частин:
1) гільза (це тонкостінна стаканоподібна ємкість для порохового заряду, капсуля, кулі або снаряда, у дробовому патроні — дробу і пижів);
2) снаряд;
3) заряд (порох)
Заряд складається з багатьох свинцевих кульок - дробин. Розмір дробин від 1,5 мм до 5 мм (через кожні 0,25 мм).
Порох — це вибухова речовина, яка застосовується у зарядах вогнепальної зброї. Поділяється на димний і бездимний.
4) капсуль (слугує запаленню заряда пороху).
У гільзі розрізняють: - корпус; - дульце; - схил; - донну частину; - капсуль.
На донній частині виштампувано маркувальні позначення заводу-виготовлювача, калібр, номер партії тощо.
Окрім заводських, застосовують і саморобні бойові припаси. Саморобний дріб виготовляють литтям або різанням.
Необхідним компонентом патронів для гладкоствольмої зброї є пижі та прокладки. Пиж — шматок войлоку або іншого щільного матеріалу, який відокремлює у заряді порох від кулі чи дробу. Прокладки призначені для пом’якшення поштовху порохових газів і запобігання деформації заряду.
Їх класифікація:
1) За видом зброї: гвинтівочні; рушничні; пістолетні; револьверні; проміжні – комплексні.
2) За калібром можуть бути: каліберними; підкаліберні.
3) За особливостями гільзи:
за формою гільзи бувають – 1) циліндричними; 2) конічні; 3) пляшкоподібні.
за особливостями донної частини – 1) кільцево-проточні; 2) шляпкоподібні.
за матеріалом: - 1) металічні; 2) папкові (картонні); 3) пластмасові з металічною основою.
4) За особливостями кулі (снаряду):
за призначенням: звичайні; спеціальні,комбіновані.
за формою наконечника: тупоконечні, гостроконечн, із заокругленою головною частиною, із полусферичною головною частиноюплоскі.
за конструкцією: а) оболончасті, б) напівоболончасті, в) безоболончасті.
за розмірами. Окрім як калібр, кулі мають довжину (різну).
за способом закріплення кулі у гільзі: а) пояскового обжиму б) кернування в) суцільного обжиму г) сегментний обжим.
За особливостями порохового заряду: а) димний заряд; б) бездимний заряд.