- •Генеза і сучасні уявлення про об’єкти дослідження і предмет науки криміналістики.
- •Структура злочинної діяльності та діяльності з виявлення, розкриття, розслідування злочинів і судового розгляду кримінальних справ щодо них (т.З. «криміналістичної діяльності»).
- •Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди щодо цього.
- •Історія розвитку і сучасного стану криміналістики за кордоном.
- •Загальне поняття, історія становлення та структура «Методологічних основ криміналістики» як розділу криміналістики.
- •Взаємозв”язок криміналістики з теорією оперативно-розшукової діяльності, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.
- •Взаємозв’язки криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
- •Завдання, функції, принципи і закони криміналістики.
- •Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •Становлення і розвиток криміналістики в Україні у науково-дослідних установах та навчальних закладах.
- •Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
- •Поняття методу дослідження в криміналістиці. Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди.
- •Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
- •Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування в ході розслідування злочинів.
- •Сфера використання у розкритті та розслідуванні злочинів логічних методів досліджень.
- •Математичні та кібернетичні методи у діяльності з розкриття та розслідування злочинів.
- •Спеціальні (окремі) методи криміналістики.
- •Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •Об”єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •Суб”єкти криміналістичної ідентифікації.
- •Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •Поняття ідентифікаційних ознак, їх властивості і видів.
- •Структура процесу криміналістичної ідентифікації.
- •Стадії ідентифікаційного дослідження.
- •I стадія – попереднє дослідження, утворене етапами:
- •II стадія – детальне дослідження, утворене етапами:
- •III стадія – оцінка результатів і формулювання висновків, які можна класифікувати на види:
- •IV стадія (характерна для експертної ідентифікації) –
- •Використання математичних методів і комп”ютерних технологій в ідентифікаційних дослідженнях.
- •Види та форми криміналістичної ідентифікації.
- •Поняття, сутність та методика криміналістичної діагностики.
- •Об”єкти і суб”єкти криміналістичного діагностування.
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •Поняття, завдання і структура «Криміналістичної техніки» як розділу криміналістики.
- •Загальне поняття, види, призначення та комплекти техніко-криміналістичних засобів.
- •Науково – технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.
- •Поняття, види і значення судової фотографії.
- •Правила фотографування речових доказів в натуральну величину.
- •Поняття, види судово-оперативної фотографії.
- •Методи судово-оперативної фотографії.
- •38. Правила фотографування місця події.
- •39. Види та правила панорамного фотографування.
- •Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
- •Поняття судово-дослідницької фотографії та її методи.
- •Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
- •Класифікація слідів у трасології.
- •Методи та способи виявлення й фіксації трасологічних слідів.
- •Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх властивості та типи (види).
- •Правила вилучення слідів пальців рук.
- •Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
- •Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація.
- •Поняття та види слідів ніг.
- •Загальні правила фіксації та вилучення слідів ніг.
- •Правила опису сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
- •Правила опису сліду взуття в протоколі огляду місця події. Криміналістичне значення слідів взуття.
- •Сліди транспортних засобів, їх види та криміналістичне значення.
- •Правила фіксації слідів транспортних засобів.
- •Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення.
- •Поняття судової балістики та її об'єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об'єкта судової балістики.
- •Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •Поняття боєприпасів до вогнепальної зброї як об”єкт судової балістики. Їх характеристика.
- •Види слідів застосування вогнепальної зброї та їх криміналістичне значення.
- •Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
- •Види і характеристика слідів куль на перешкодах. Ознаки вхідного та вихідного отворів.
- •Будова і класифікація боєприпасів у криміналістиці.
- •Правила огляду в/з, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах.
- •Правила фіксації слідів застосування в/з.
- •Діагностичні та ситуаційні завдання, що можуть вирішуватись судово-балістичною експертизою.
- •Ідентифікаційні та класифікаційні завдання судово-балістичних експертиз.
- •Правила підготовки, упакування та направлення обєктів на судово-балістичну експертизу. Особливості одержання експерементальних зразків гільз та куль.
Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
1) За цільовим призначенням:
- бойова (військова і кримінальна);
- цивільна;
- службова.
2) Ручна вогнепальна зброя поділяється за калібром на:
- дрібнокаліберну: 5-6 мм;
- середньокаліберну: 7-9 мм;
- крупнокаліберну: більше 10 мм.
3) За довжиною ствола:
- короткоствольна: 150-160 мм (пістолети, револьвери);
- середиьоствольна: 160-550 мм (автомат, карабін, штуцер);
- довгоствольна: 550-800 мм (гвинтівки, карабіни).
4) За будовою каналу ствола: - гладкоствольна; - нарізна; - комбінована (гладконарізна).
5) За кількістю стволів: - одноствольна; - багатоствольна (двоствольна).
6) За кількістю зарядів-патронів: - однозарядні; - багатозарядні.
7) За способом заряджання: - шомпольна; - казнозарядна.
8) Залежно від снаряда: - кульова зброя; - кульово-дробова; - дробова (шротна).
9) Залежно від способу запалювання капсуля:
- зброя бокового бою (майже не використовується);
- зброя колового (кільцевого) бою;
- зброя центрального бою.
10) За характером стріляючого механізму:
- зброя термічної дії (механізму) (ствольнозарядна історична зброя і сучасні «підпали»);
- куркового механізму (револьвери зразка 1895 р. системи «Наган»);
- ударникового механізму (пістолет ТК - «Тульський Коро-віна»);
- курково-ударниковий (ПМ, АКМ);
- замкові механізми (ППШ - Шпагіна, ППС - Судаєва, ППД - Дєгтярьова тощо);
- механізм електрозапалювальної дії (французька гвинтівка Де Барона і Дельмаса 1866 р., американська гвинтівка С. Руссе-ля 1834 р.).
11) За способом виготовлення або походження:
- стандартна і атипова
- заводська, кустарна (нестандартна, кустарна, саморобна, перероблена - кримінальна зброя).
12) За конструкцією: - гвинтівки, - карабіни, - автомати, - автомати-карабіпи, - пістолети, - пістолсти-кулемсти, - револьвери, - штуцери.
13) За способом перезарядки і ступенем автоматизації розрізняють: неавтоматичну, автоматичну та самозарядну зброю.
Поняття боєприпасів до вогнепальної зброї як об”єкт судової балістики. Їх характеристика.
Патрон — це сполучення необхідних для пострілу компонентів (порох, куля або дріб) в оболонці. Такі патрони ще називають унітарними, в яких всі елементи об'єднані гільзою, в єдине ціле.
Їх класифікація:
1) За видом зброї: гвинтівочні; рушничні; пістолетні; револьверні; проміжні – комплексні.
2) За калібром можуть бути: каліберними; підкаліберні.
3) За особливостями гільзи:
за формою гільзи бувають – 1) циліндричними; 2) конічні; 3) пляшкоподібні.
за особливостями донної частини – 1) кільцево-проточні; 2) шляпкоподібні.
за матеріалом: - 1) металічні; 2) папкові (картонні); 3) пластмасові з металічною основою.
4) За особливостями кулі (снаряду):
за призначенням: звичайні; спеціальні,комбіновані.
за формою наконечника: тупоконечні, гостроконечн, із заокругленою головною частиною, із полусферичною головною частиноюплоскі.
за конструкцією: а) оболончасті, б) напівоболончасті, в) безоболончасті.
за розмірами. Окрім як калібр, кулі мають довжину (різну).
за способом закріплення кулі у гільзі: а) пояскового обжиму б) кернування в) суцільного обжиму г) сегментний обжим.
За особливостями порохового заряду: а) димний заряд; б) бездимний заряд.