
- •Генеза і сучасні уявлення про об’єкти дослідження і предмет науки криміналістики.
- •Структура злочинної діяльності та діяльності з виявлення, розкриття, розслідування злочинів і судового розгляду кримінальних справ щодо них (т.З. «криміналістичної діяльності»).
- •Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди щодо цього.
- •Історія розвитку і сучасного стану криміналістики за кордоном.
- •Загальне поняття, історія становлення та структура «Методологічних основ криміналістики» як розділу криміналістики.
- •Взаємозв”язок криміналістики з теорією оперативно-розшукової діяльності, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.
- •Взаємозв’язки криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
- •Завдання, функції, принципи і закони криміналістики.
- •Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •Становлення і розвиток криміналістики в Україні у науково-дослідних установах та навчальних закладах.
- •Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
- •Поняття методу дослідження в криміналістиці. Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди.
- •Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
- •Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування в ході розслідування злочинів.
- •Сфера використання у розкритті та розслідуванні злочинів логічних методів досліджень.
- •Математичні та кібернетичні методи у діяльності з розкриття та розслідування злочинів.
- •Спеціальні (окремі) методи криміналістики.
- •Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •Об”єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •Суб”єкти криміналістичної ідентифікації.
- •Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •Поняття ідентифікаційних ознак, їх властивості і видів.
- •Структура процесу криміналістичної ідентифікації.
- •Стадії ідентифікаційного дослідження.
- •I стадія – попереднє дослідження, утворене етапами:
- •II стадія – детальне дослідження, утворене етапами:
- •III стадія – оцінка результатів і формулювання висновків, які можна класифікувати на види:
- •IV стадія (характерна для експертної ідентифікації) –
- •Використання математичних методів і комп”ютерних технологій в ідентифікаційних дослідженнях.
- •Види та форми криміналістичної ідентифікації.
- •Поняття, сутність та методика криміналістичної діагностики.
- •Об”єкти і суб”єкти криміналістичного діагностування.
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •Поняття, завдання і структура «Криміналістичної техніки» як розділу криміналістики.
- •Загальне поняття, види, призначення та комплекти техніко-криміналістичних засобів.
- •Науково – технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.
- •Поняття, види і значення судової фотографії.
- •Правила фотографування речових доказів в натуральну величину.
- •Поняття, види судово-оперативної фотографії.
- •Методи судово-оперативної фотографії.
- •38. Правила фотографування місця події.
- •39. Види та правила панорамного фотографування.
- •Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
- •Поняття судово-дослідницької фотографії та її методи.
- •Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
- •Класифікація слідів у трасології.
- •Методи та способи виявлення й фіксації трасологічних слідів.
- •Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх властивості та типи (види).
- •Правила вилучення слідів пальців рук.
- •Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
- •Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація.
- •Поняття та види слідів ніг.
- •Загальні правила фіксації та вилучення слідів ніг.
- •Правила опису сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
- •Правила опису сліду взуття в протоколі огляду місця події. Криміналістичне значення слідів взуття.
- •Сліди транспортних засобів, їх види та криміналістичне значення.
- •Правила фіксації слідів транспортних засобів.
- •Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення.
- •Поняття судової балістики та її об'єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об'єкта судової балістики.
- •Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •Поняття боєприпасів до вогнепальної зброї як об”єкт судової балістики. Їх характеристика.
- •Види слідів застосування вогнепальної зброї та їх криміналістичне значення.
- •Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
- •Види і характеристика слідів куль на перешкодах. Ознаки вхідного та вихідного отворів.
- •Будова і класифікація боєприпасів у криміналістиці.
- •Правила огляду в/з, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах.
- •Правила фіксації слідів застосування в/з.
- •Діагностичні та ситуаційні завдання, що можуть вирішуватись судово-балістичною експертизою.
- •Ідентифікаційні та класифікаційні завдання судово-балістичних експертиз.
- •Правила підготовки, упакування та направлення обєктів на судово-балістичну експертизу. Особливості одержання експерементальних зразків гільз та куль.
Сліди транспортних засобів, їх види та криміналістичне значення.
Сліди транспортних засобів – це сліди, що відображають зовнішню будову окремих частин транспорту (протекторів, частин кузова тощо); віддалених під час розслідуваної події від транспортного засобу частини; речовини, що використовуються для експлуатації автомобіля тощо(гальмівна речовина рідина, тосол, мастила), які були виявлені на місці цієї події.
Сліди транспортних засобів стають об'єктами криміналістичного дослідження, коли транспорт використовувався як предмет посягання; засіб вчинення злочину або пересування у зв'язку зі вчиненням злочину і т.д.
Класифікація слідів транспортних засобів:
І. За видом транспортного засобу:
а) сліди самохідного транспорту; б) сліди несамохідного транспорту.
ІІ. За видом механізмів, що залишили сліди:
а) сліди ходової частини; б) сліди неходової частини.
ІІІ. За видом ходової частини:
а) сліди колісного транспорту – сліди котіння (коліс, шин);
б) сліди гусеничного транспорту – сліди тиснення;
в) сліди полозкового транспорту – сліди ковзання.
IV. За характером слідосприймаючої поверхні:
а) об'ємні (утворюються на пластичних поверхнях (грунт, сніг);
б) поверхневі (нашарування, відшарування; видимі та невидимі, слабковидимі; забарвлені та безбарвні.
V. За механізмом утворення:
а) динамічні; б) статичні.
VІ. За характером носія та відображення:
а) сліди-відбитки; б) сліди-предмети; в) сліди-речовини.
VІІ. За місцем відображення у поєднанні з слідоутворюючим об'єктом:
а) сліди-відбитки, утворені на дорожньому покритті від ходової частини колісного, гусеничного, полозкового транспорту, що утворились під час руху чи стоянки транспорту;
б) сліди-відбитки, утворені на різноманітних об'єктах неходовими частинами, а іншими деталями транспортного засобу (бампером, крилами, радіатором, решіткою тощо);
в) сліди-відбитки різних об'єктів матеріальної обстановки місця події, що утворилися на технічному засобі чи на декількох технічних засобах;
г) сліди-предмети (речовини), що відділилися від технічного засобу (деталі, інструменти – ЗІП, дрібні частини, ПММ тощо).
Є комплекс слідів транспортних засобів, які свідчать про ознаки ходової частини транспорту: 1 – вид ходової частини; 2 – ширину колії; 3 базу транспортного засобу і т.д.
Значення:
За слідами транспортного засобу можна визначити:
групову належність (тип, марку, модель);
ототожнити транспортний засіб або його частину;
встановити деякі обставини розслідуваної події (напрямок руху, довжину шляху гальмування, швидкість гальмування, механізм і характер ушкоджень та ін.).
Вивчення слідів дозволяє встановити: колію (відстань між середніми лініями слідів колес, встановлених на одній осі), базу (відстань між передньою та задньою осями), кількість осей та колес, ширину бігової доріжки, довжину кола колес.
Правила фіксації слідів транспортних засобів.
Способи фіксації слідів транспортних засобів:
1) опис у протоколі;
2) фотографування;
3) виготовлення схем, замальовок;
4) копіювання;
5) виготовлення зліпків.
У протоколі слідчого огляду необхідно зазначати:
- місцезнаходження слідів і час їх виявлення; вид і стан ґрунту або покриття дороги, де виявлено сліди;
- вид слідів (об’ємні, поверхневі);
- кількість слідів, їх розташування між собою;
- ширину кожного сліду;
- глибину об’ємних слідів щодо поверхні дороги;
- розмір колії;
- форму малюнка протектора шин, їх розміри, індивідуальні особливості;
- довжину сліду одного оберту колеса;
- довжину шляху гальмування;
- ознаки напрямку руху;
- ознаки шляху гальмування і ступінь його відображення.
Деякі правила:
1) поверхневі сліди протектора можуть бути скопійовані на фотопапір або прошкурену листову гуму.
2) у випадку виявлення слідів на картоні, фанері, папері, одязі потерпілого вони вилучаються в натурі.
3) з об’ємних слідів транспортних засобів виготовляють гіпсові зліпки (зліпки повинні бути завдовжки 600—700 мм).
4) для фіксації окремих деталей використовують полімерні матеріали.