- •Генеза і сучасні уявлення про об’єкти дослідження і предмет науки криміналістики.
- •Структура злочинної діяльності та діяльності з виявлення, розкриття, розслідування злочинів і судового розгляду кримінальних справ щодо них (т.З. «криміналістичної діяльності»).
- •Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди щодо цього.
- •Історія розвитку і сучасного стану криміналістики за кордоном.
- •Загальне поняття, історія становлення та структура «Методологічних основ криміналістики» як розділу криміналістики.
- •Взаємозв”язок криміналістики з теорією оперативно-розшукової діяльності, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.
- •Взаємозв’язки криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
- •Завдання, функції, принципи і закони криміналістики.
- •Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •Становлення і розвиток криміналістики в Україні у науково-дослідних установах та навчальних закладах.
- •Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
- •Поняття методу дослідження в криміналістиці. Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди.
- •Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
- •Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування в ході розслідування злочинів.
- •Сфера використання у розкритті та розслідуванні злочинів логічних методів досліджень.
- •Математичні та кібернетичні методи у діяльності з розкриття та розслідування злочинів.
- •Спеціальні (окремі) методи криміналістики.
- •Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •Об”єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •Суб”єкти криміналістичної ідентифікації.
- •Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •Поняття ідентифікаційних ознак, їх властивості і видів.
- •Структура процесу криміналістичної ідентифікації.
- •Стадії ідентифікаційного дослідження.
- •I стадія – попереднє дослідження, утворене етапами:
- •II стадія – детальне дослідження, утворене етапами:
- •III стадія – оцінка результатів і формулювання висновків, які можна класифікувати на види:
- •IV стадія (характерна для експертної ідентифікації) –
- •Використання математичних методів і комп”ютерних технологій в ідентифікаційних дослідженнях.
- •Види та форми криміналістичної ідентифікації.
- •Поняття, сутність та методика криміналістичної діагностики.
- •Об”єкти і суб”єкти криміналістичного діагностування.
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •Поняття, завдання і структура «Криміналістичної техніки» як розділу криміналістики.
- •Загальне поняття, види, призначення та комплекти техніко-криміналістичних засобів.
- •Науково – технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.
- •Поняття, види і значення судової фотографії.
- •Правила фотографування речових доказів в натуральну величину.
- •Поняття, види судово-оперативної фотографії.
- •Методи судово-оперативної фотографії.
- •38. Правила фотографування місця події.
- •39. Види та правила панорамного фотографування.
- •Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
- •Поняття судово-дослідницької фотографії та її методи.
- •Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
- •Класифікація слідів у трасології.
- •Методи та способи виявлення й фіксації трасологічних слідів.
- •Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх властивості та типи (види).
- •Правила вилучення слідів пальців рук.
- •Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
- •Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація.
- •Поняття та види слідів ніг.
- •Загальні правила фіксації та вилучення слідів ніг.
- •Правила опису сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
- •Правила опису сліду взуття в протоколі огляду місця події. Криміналістичне значення слідів взуття.
- •Сліди транспортних засобів, їх види та криміналістичне значення.
- •Правила фіксації слідів транспортних засобів.
- •Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення.
- •Поняття судової балістики та її об'єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об'єкта судової балістики.
- •Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •Поняття боєприпасів до вогнепальної зброї як об”єкт судової балістики. Їх характеристика.
- •Види слідів застосування вогнепальної зброї та їх криміналістичне значення.
- •Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
- •Види і характеристика слідів куль на перешкодах. Ознаки вхідного та вихідного отворів.
- •Будова і класифікація боєприпасів у криміналістиці.
- •Правила огляду в/з, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах.
- •Правила фіксації слідів застосування в/з.
- •Діагностичні та ситуаційні завдання, що можуть вирішуватись судово-балістичною експертизою.
- •Ідентифікаційні та класифікаційні завдання судово-балістичних експертиз.
- •Правила підготовки, упакування та направлення обєктів на судово-балістичну експертизу. Особливості одержання експерементальних зразків гільз та куль.
Об”єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
В ідентифікації беруть участь 2 групи об'єктів:
ті, що підлягають ідентифікації (шукані, ототожнювані тобто ідентифікуємі). У цих об”єктах вивчаються властивості притаманні їм самим.
ті, з допомогою яких проводиться ідентифікація (ототожнюючі тобто ідентифікуючі). У цих об”єктах вивчаються властивості інших, відображених в них об”єктів.
Серед ідентифікуємих можуть бути:
люди (запідозрені, підозрювані, обвинувачені, свідки, потерпілі);
тварини (як правило домашні тварини, сільськогосподарська худоба);
предмети, речі (цілі, їх елементи, частини, взаємопов'язані комплекси предметів);
населені пункти;
ділянки місцевості, шляхів, доріг тощо;
витвори мистецтва;
соціальні та природні об'єкти (споруди, будови, житлові кімнати, підсобні приміщення, водойми тощо);
Ідентифікуючими об'єктами виступають:
матеріально-фіксавані відображення ( це:
- сліди рук, ніг, зубів та інших частин тіла людини, предметів, її одягу, взуття; знаряддя злочину; частини зброї на кулях і гільзах;
- копії цих слідів у вигляді зліпків, відтисків, фотознімків;
- картотеки відбитків пальців, колекції куль та гільз, вилучених з місця події тощо;
- документи, у яких в письмовій формі зафіксовано результати проведенго ототожнення, приміром, печаток і штампів за їх відтиском, осіб – за почерком, друкарських машинок – за друкованим текстом тощо;
- докуенти, що містять інформацію криміналістичних обліків (дані реєстрації злочинців, невпізнаних трупів, безвісті зниклих),
ідеальні відображення (уявні образи, тобто сліди пам”яті, збережені про подію злочину свідками потерпілими, підозрюваними, обвинуваченими, підсудними);
описи (словесні портрети – мальовані, композиційні).
Разом з тим, у процесі ототожнення окрім як названих двох груп об'єктів використовуються у багатьох випадках ще й порівняльні зразки. Такі зразки потрібні тоді, коли безпосереднє порівняння -розпізнання шуканого і наявного - неможливе або ускладнене.
Суб”єкти криміналістичної ідентифікації.
Коло суб'єктів криміналістичної ідентифікації достатньо широке:
експерт;
слідчий, суддя, працівник органу дізнання;
спеціаліст;
будь-який інший учасник кримінального процесу (свідок, потерпілий, підозрюваний та ін.)
Експерт – проводить ідентифікацію тільки у процесуальній формі, результатом якої є його висновок щодо проведеної ідентифікаційної експертизи.
Висновок про наявність або відсутність тотожності внаслідок дослідження матеріально-фіксованих відображень об'єкта, має значення джерела доказу у матеріалах кримінальної справи.
Слідчий і суд (суддя) – можуть здійснювати криміналістичну ідентифікацію як у процесуальній, так і у не процесуальній формі. Наприклад, коли слідчий або суд перед початком процесуальної дії, впевняються, що перед ними саме викликана ними особа – має місце елементарний акт криміналістичної ідентифікації. Вилучаючи з місця обшуку шукані речі, ознаки яких відомі слідчому з матеріалів справи – теж не процесуальна ідентифікація).
Ідентифікація має місце і під час пред'явлення для впізнання (людей, предметів). На підставі такої опосередкованої ідентифікації слідчий, суд (суддя) роблять висновки про тотожність певних об'єктів, що може виступати підставою для прийняття відповідних процесуальних рішень: про проведення допиту, арешту, вилучення предмета тощо.
Знайшовши на місці події відбиток – слід пальця із завитковим узором, слідчий буде враховувати це під час відібрання порівняльних зразків. І якщо в тих осіб, котрих перевіряють на предмет залишення саме ними знайденого сліду не виявиться такого типу папілярного узору, то відбитки їх пальців слідчий не відправить на експертизу.
Деякі види ідентифікації слідчий, суддя можуть проводити на основі доказів, що вже містять відомості про ототожнення.
Ідентифікація може проводитись і спеціалістом. У такому разі вона може відбуватись як у процесуальній, так і не процесуальній формі.
Якщо спеціаліст дає усний висновок, що фіксується в протоколі відповідної слідчої дії, до якої він залучався слідчим – результати такої криміналістичної ідентифікації матимуть процесуальну форму.
Свідки, потерпілі й інші учасники процесу, що залучаються, проводять ідентифікацію наприклад, під час впізнання об'єктів, у ході співставлення опису ознак предмета з самим предметом в натурі тощо.