Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Modul_1kriminalistika.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
446.46 Кб
Скачать
  1. Поняття і види криміналістичної ідентифікації.

Криміналістична ідентифікація процес порівняльного дослідження об”єктів, пов”язаних з подією, що розслідується, для вирішення питання щодо їх тотожності.

Формування спеціальної теорії ідентифікації започаткував Сергій Михайлович Потапов у праці «Вступ у криміналістику». Теорія ідентифікації - це система правил і понять, необхідних для встановлення її чи відсутності.

У Наукову основу сучасної теорії ідентифікації становлять загальновизнані положення (аксіоми) щодо:

• індивідуальності об'єктів матеріального світу;

• відносної незмінності об'єктів матеріального світу;

• загального зв'язку об'єктів матеріального світу;

• можливості вирізнений загальних та окремих ознак, що характеризують об'єкти матеріального світу, сукупність яких і дає змогу проводити ідентифікацію (ототожнення) цих об'єктів.

Термін «криміналістична ідентифікація» вживається в декількох значеннях:

- ним визначають мету (завдання) та результат дослідження

- ним характеризують процес ідентифікації

- нарешті, цим терміном позначають або називають також окремий метод пізнання.

Види:

І. За сферою застосування (тобто форма) обумовлює поділ криміналістичної ідентифікації на види:

а) процесуальна ідентифікація - здійснюється під час слідчих і судових дій

б) непроцесуальна ідентифікація - під час оперативно-розшукової діяльності.

ІІ. Залежно від форм відображення матеріальних об”єктів під час їх взаємодії:

а) матеріально-фіксована - коли ознаки відображеного об'єкта закріплюються у матеріальних об'єктах (слідах, кресленнях, описаннях тощо);

б) психофізіологічна - коли мисленний образ фіксується у пам'яті конкретної людини.

ІІІ. Криміналістичну ідентифікацію поділяють як дослідницьку діяльність на:

  1. ідентифікація за матерально-фіксованим відображенням;

  2. ідентифікація за ідеальними (не матеріальними) слідами відображення (уявленими образами, слідами пам'яті).

ІV. За природою ідентифікуючих об'єктів на:

а) загальну;

б) знакову.

V. За об”єктом дослідження:

1) ідентифікація людини;

2) ідентифікація предметів, речей та речовин;

3) ідентифікація тварин;

4) ідентифікація процесів, станів, явищ тощо.

VІ. Залежно від галузі галузі криміналістичної техніки криміналістичну ідентифікацію поділяють на:

  1. дактилоскопічну; зброєзнавчу; судово-балістичну; трасологічну; почеркознавчу;

  2. техніко-криміналістичну; ідентифікацію людини за ознаками зовнішнотсі тощо.

VІІ. За рівнем досягнутої індивідуальності (або за доказовим значенням):

а) на родову;

б) на видову;

в) на групову;

г) на індивідуальну (або власне криміналістичну).

VІІІ. За суб”єктом ототожнення к/ідетифікацію поділяють на:

  1. ідентифікацію, виконувану слідчим;

  2. ідентифікацію, виконувану дізнавачем;

  3. ідентифікацію, виконувану прокурором (обвинувачем);

  4. ідентифікацію, виконувану захисником (адвокатом);

  5. ідентифікацію, виконувану свідком, потерпілим тощо;

  6. ідентифікацію, виконувану судом (суддею).

ІХ. За способом відображення ідентифікаційної інформації на:

а) ідентифікацію цілісних структур;

б) ідентифікацію розділеного цілого;

в) ідентифікацію джерела пошкодження.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]