- •Генеза і сучасні уявлення про об’єкти дослідження і предмет науки криміналістики.
- •Структура злочинної діяльності та діяльності з виявлення, розкриття, розслідування злочинів і судового розгляду кримінальних справ щодо них (т.З. «криміналістичної діяльності»).
- •Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди щодо цього.
- •Історія розвитку і сучасного стану криміналістики за кордоном.
- •Загальне поняття, історія становлення та структура «Методологічних основ криміналістики» як розділу криміналістики.
- •Взаємозв”язок криміналістики з теорією оперативно-розшукової діяльності, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.
- •Взаємозв’язки криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
- •Завдання, функції, принципи і закони криміналістики.
- •Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •Становлення і розвиток криміналістики в Україні у науково-дослідних установах та навчальних закладах.
- •Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
- •Поняття методу дослідження в криміналістиці. Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди.
- •Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
- •Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування в ході розслідування злочинів.
- •Сфера використання у розкритті та розслідуванні злочинів логічних методів досліджень.
- •Математичні та кібернетичні методи у діяльності з розкриття та розслідування злочинів.
- •Спеціальні (окремі) методи криміналістики.
- •Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •Об”єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •Суб”єкти криміналістичної ідентифікації.
- •Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •Поняття ідентифікаційних ознак, їх властивості і видів.
- •Структура процесу криміналістичної ідентифікації.
- •Стадії ідентифікаційного дослідження.
- •I стадія – попереднє дослідження, утворене етапами:
- •II стадія – детальне дослідження, утворене етапами:
- •III стадія – оцінка результатів і формулювання висновків, які можна класифікувати на види:
- •IV стадія (характерна для експертної ідентифікації) –
- •Використання математичних методів і комп”ютерних технологій в ідентифікаційних дослідженнях.
- •Види та форми криміналістичної ідентифікації.
- •Поняття, сутність та методика криміналістичної діагностики.
- •Об”єкти і суб”єкти криміналістичного діагностування.
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •Поняття, завдання і структура «Криміналістичної техніки» як розділу криміналістики.
- •Загальне поняття, види, призначення та комплекти техніко-криміналістичних засобів.
- •Науково – технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.
- •Поняття, види і значення судової фотографії.
- •Правила фотографування речових доказів в натуральну величину.
- •Поняття, види судово-оперативної фотографії.
- •Методи судово-оперативної фотографії.
- •38. Правила фотографування місця події.
- •39. Види та правила панорамного фотографування.
- •Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
- •Поняття судово-дослідницької фотографії та її методи.
- •Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
- •Класифікація слідів у трасології.
- •Методи та способи виявлення й фіксації трасологічних слідів.
- •Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх властивості та типи (види).
- •Правила вилучення слідів пальців рук.
- •Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
- •Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація.
- •Поняття та види слідів ніг.
- •Загальні правила фіксації та вилучення слідів ніг.
- •Правила опису сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
- •Правила опису сліду взуття в протоколі огляду місця події. Криміналістичне значення слідів взуття.
- •Сліди транспортних засобів, їх види та криміналістичне значення.
- •Правила фіксації слідів транспортних засобів.
- •Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення.
- •Поняття судової балістики та її об'єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об'єкта судової балістики.
- •Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •Поняття боєприпасів до вогнепальної зброї як об”єкт судової балістики. Їх характеристика.
- •Види слідів застосування вогнепальної зброї та їх криміналістичне значення.
- •Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
- •Види і характеристика слідів куль на перешкодах. Ознаки вхідного та вихідного отворів.
- •Будова і класифікація боєприпасів у криміналістиці.
- •Правила огляду в/з, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах.
- •Правила фіксації слідів застосування в/з.
- •Діагностичні та ситуаційні завдання, що можуть вирішуватись судово-балістичною експертизою.
- •Ідентифікаційні та класифікаційні завдання судово-балістичних експертиз.
- •Правила підготовки, упакування та направлення обєктів на судово-балістичну експертизу. Особливості одержання експерементальних зразків гільз та куль.
Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
Криміналістична ідентифікація – процес порівняльного дослідження об”єктів, пов”язаних з подією, що розслідується, для вирішення питання щодо їх тотожності.
Формування спеціальної теорії ідентифікації започаткував Сергій Михайлович Потапов у праці «Вступ у криміналістику». Теорія ідентифікації - це система правил і понять, необхідних для встановлення її чи відсутності.
У Наукову основу сучасної теорії ідентифікації становлять загальновизнані положення (аксіоми) щодо:
• індивідуальності об'єктів матеріального світу;
• відносної незмінності об'єктів матеріального світу;
• загального зв'язку об'єктів матеріального світу;
• можливості вирізнений загальних та окремих ознак, що характеризують об'єкти матеріального світу, сукупність яких і дає змогу проводити ідентифікацію (ототожнення) цих об'єктів.
Термін «криміналістична ідентифікація» вживається в декількох значеннях:
- ним визначають мету (завдання) та результат дослідження
- ним характеризують процес ідентифікації
- нарешті, цим терміном позначають або називають також окремий метод пізнання.
Види:
І. За сферою застосування (тобто форма) обумовлює поділ криміналістичної ідентифікації на види:
а) процесуальна ідентифікація - здійснюється під час слідчих і судових дій
б) непроцесуальна ідентифікація - під час оперативно-розшукової діяльності.
ІІ. Залежно від форм відображення матеріальних об”єктів під час їх взаємодії:
а) матеріально-фіксована - коли ознаки відображеного об'єкта закріплюються у матеріальних об'єктах (слідах, кресленнях, описаннях тощо);
б) психофізіологічна - коли мисленний образ фіксується у пам'яті конкретної людини.
ІІІ. Криміналістичну ідентифікацію поділяють як дослідницьку діяльність на:
ідентифікація за матерально-фіксованим відображенням;
ідентифікація за ідеальними (не матеріальними) слідами відображення (уявленими образами, слідами пам'яті).
ІV. За природою ідентифікуючих об'єктів на:
а) загальну;
б) знакову.
V. За об”єктом дослідження:
1) ідентифікація людини;
2) ідентифікація предметів, речей та речовин;
3) ідентифікація тварин;
4) ідентифікація процесів, станів, явищ тощо.
VІ. Залежно від галузі галузі криміналістичної техніки криміналістичну ідентифікацію поділяють на:
дактилоскопічну; зброєзнавчу; судово-балістичну; трасологічну; почеркознавчу;
техніко-криміналістичну; ідентифікацію людини за ознаками зовнішнотсі тощо.
VІІ. За рівнем досягнутої індивідуальності (або за доказовим значенням):
а) на родову;
б) на видову;
в) на групову;
г) на індивідуальну (або власне криміналістичну).
VІІІ. За суб”єктом ототожнення к/ідетифікацію поділяють на:
ідентифікацію, виконувану слідчим;
ідентифікацію, виконувану дізнавачем;
ідентифікацію, виконувану прокурором (обвинувачем);
ідентифікацію, виконувану захисником (адвокатом);
ідентифікацію, виконувану свідком, потерпілим тощо;
ідентифікацію, виконувану судом (суддею).
ІХ. За способом відображення ідентифікаційної інформації на:
а) ідентифікацію цілісних структур;
б) ідентифікацію розділеного цілого;
в) ідентифікацію джерела пошкодження.