55. Правопис часток

Частки з різними частинами мови пишуться разом, окремо і через дефіс.

Разом пишуться:

1) частки аби-, де-, чи-, що-, як-, -ся (-сь) у складі будь-якої частини мови; абиколи, абихто, деякі, декуди, чимало, щодня, якнайбільше, колись, будуватися(сь), кудись.

Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, де на якому, ні з якими;

2) частки би (б), же (ж), то у складі інших часток і сполучників: немовбито, тобто, якби, мовби, авжеж.

Окремо пишуться:

1) усі частки, які творять форми слів або надають їм різних смислових, модальних та емоційно-експресивних відтінків:

а) частки хай, нехай, за допомогою яких творяться форми наказового способу дієслів: нехай заспіває, хай не розбудить;

б) частка би (б), за допомогою якої утворюється форма умовного способу дієслів: спочив би, прийшла б;

в) частка же (ж), яка відіграє підсилювано-видільну роль: знайшов же;

г) частки то, це, які у складі речення мають значення вказівності: Мова й історія -тож єдине ціле, один кровообіг, тож і відроджувати їх маємо одночасно (Гонч.);

2) частка що у сполученнях дарма що, тільки що, хіба що, що ж до

3) частка то в експресивних сполучниках що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.

Через дефіс пишуться:

1) частки бо, но, то, от, таки, коли вони підкреслюють значення окремого слова: пиши-бо, якось-то, як-то, дістав-таки.

Примітки: 1. Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: хто б то, скільки ж то.

2. Якщо частка таки стоїть перед словом, до якого відноситься, вона пишеться окремо: таки намалював, таки зрозумів;

2) частки будь-, небудь-, казна-, хтозна, бозна- у складі займенників та прислівників: будь-хто, який-небудь, казна-який, хтозна-скільки.

Примітка. Якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому, будь із ким.

Вправа 205. Заповніть формуляр-зразок офіційного доручення. ДОРУЧЕННЯ

м. Київ _

(дата цифрами та прописам)

Видане

(зазначити прізвище, ш 'я та по батькові, адресу і посаду)

У тому, що йому доручається представництво інтересів__

(назва організації/

в усіх державних, кооперативних і громадських установах з усіх питань, пов'язаних із_.

(зазначити питання, з якого здійснюється представництво)

Для виконання представницьких функцій надаються такі права: отримувати документи, подавати заяви, вести справи в усіх судових, арбітражних і адміністративних установах з усіма правами, що надані законом позивачеві, відповідачеві й третім особам;

укладати всі встановлені законом угоди, одержувати майно, розписуватися і здійснювати всі інші законні дії, пов'язані з виконанням цього доручення.

Повноваження, що надані цим дорученням, не можуть бути передані іншим особам.

56. Написання частки «не» з різними частинами мови

Написання не разом чи окремо з різними частинами мови залежить від того, чим виступає не - часткою при певній частині мови чи префіксом у слові. Якщо не є заперечною часткою, вона з усіма частинами мови пишеться окремо, а якщо префіксом - разом.

Разом частка не пишеться:

1) з іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками, якщо вони без неї не вживаються: негода, необхідність, ненависть, негайний, неволити, невтомно',

2) з іменниками, прикметниками, прислівниками, якщо з часткою не вони набувають нового, протилежного значення і їх можна замінити синонімічними (близькими за значенням) словами: швидкий - нешвидкий (повільний), доля- недоля (лихо), або коли вони утворюють одне поняття: невміння, незнайомий, несподіванка;

3) у складі префікса недо-, який означає неповноту дії, стану чи ознаки в іменниках, прикметниках, дієсловах, прислівниках: недобачати, недоїдок, недоказаний, недоладно',

4) з прикметниками і дієприкметниками, які виступають означеннями і не мають при собі пояснювальних слів: незагар-тований організм, непрочитана повість.

Окремо частка не пишеться:

1) з дієсловами (дієприслівниками), числівниками, прийменниками,, сполучниками, деякими прислівниками і більшістю займенників: не зачіпати, не спитавши, не три, не п ятий, не тебе, не завтра;

2) з іменниками, прикметниками, дієприкметниками, прислівниками за наявності протиставлення: не глибокий, а мілкий; не воля, а рабство; не позичений, а власний',

3) з дієприкметниками, що мають при собі залежні слова або виконують функцію присудка: не спростований ніким факт, проблеми не розв 'язані.