
- •1. Поняття літературної мови та її основні форми
- •2. Офіційно-діловий стиль. Найважливіші риси, які визначають офіційно-діловий стиль.
- •3. Класифікація документів.
- •4. Основні правила оформлення реквізитів
- •5. Вимого до тексту документа
- •6. Заява. Реквізити заяви.
- •7. Хапактеристика та її риквізити.
- •8. Резюме. Вимоги до складання резюме.
- •9. Автобіографія та її реквізити.
- •10. Особовий листок з відділу кадрів
- •11. Накази щодо особового складу
- •12. Оформлення трудової книжки
- •13. Службові листи. Їх класифікація. Вимоги до тексту листа.
- •14. Рецензія риквізити рецензії
- •15. Правила оформлення адреси
- •16. Телеграма. Види та категорії телеграми.Послідовність розміщення реквізитів.
- •17.Телефотограма. Радіограма.
- •18. Довідка та її реквізити.
- •19. Доповідні та пояснювальна записка
- •20. Протокол, структура та форми.
- •21. Звіт та його реквізити
- •22. Оголошення та запрошення
- •23. Договір та його типи
- •24. Таблиця список. Перелік
- •25. Накладна,її реквізити
- •26. Акт та його реквізити
- •27. Доручення, розписка та їх реквізити
- •28. Публічний виступ. Доповідь
- •29. Телефонна розмова. Бесіда
- •30. Правопис власних назв
- •32. Правила вживання мякого знаку
- •33. Правила вживання апострофа
- •34. Тире між підметом і присудком
- •35. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •36. Подвоєння приголосних на письмі
- •37. Розділові знаки при зверненнях
- •38. Спрощення у групах приголосних
- •39. Розподілові знаки при відокремлених означеннях
- •40. Правопис префікс
- •41. Розділові знаки при відокремлених прикладах
- •42. Розділові знаки при відокремлених додатках
- •43. Зміни приголосних при словотворенні
- •44. Розподіл знаки при відокремлених обставинах
- •45. Особливості відмінювання іменників другої відміни
- •46. Розділові знаки при уточнюючих членах речення
- •47. Правопис слів іншомовного походження
- •48. Розділові знаки при словах, словосполученнях і реченнях.
- •49. Парвопис складних іменників
- •50. Правопис складних рикметників
- •51. Розділові знаки у складносурядному реченні
- •52. Розділові знаки у складаннопідрядному реченні
- •53 Правопис прийменників
- •54. Зв'язок числівників з іменниками
- •55. Правопис часток
- •56. Написання частки «не» з різними частинами мови
- •57. Розділові знаки у безсполучникових реченнях
- •58. Правопис прислівників
- •59. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •60. Терміни та номенклатура назви в українській літературній мові
- •61. Техніка перекладу в професійній мові
- •62. Розділові знаки при прямій мові
- •63. Орфоепічні норми в українській мові за професійним спрямуванням
- •64. Орфографічні норми в українській мові за професійним спрямуванням
- •65. Грамотичні норми в український мові за проф. Спрямуванням
44. Розподіл знаки при відокремлених обставинах
Відокремлені обставини можуть бути виражені одиничними дієприслівниками, дієприслівниковими зворотами, а також іменниками з прийменниками. Вони бувають поширеними й непоши-реними.
І. Обставини, виражені дієприслівниковими зворотами та дієприслівниками.
Виділяються комами:
а) обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, незалежно від його місця в реченні: Жовте листя, тремтячи і коливаючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю, вкриваючи її пишним золотим накриттям (Грін.
); Заплющивши очі, він піддався сумові, що колисає душу (Підм.).
Примітки: 1. Два чи більше дієприслівникових зворотів, з'єднаних між собою інтонацією або повторюваними сполучниками, на письмі один від одного відділяються JKOMOIO: Хустину кинувши на плечі, надівши плаття весняне, берізка вибігла надвечір і жде чи вітру, чи мене (Буд.); Bin несподівано з 'являвся в степу на шляху,'чи відійшовши з-за могили, чи випроставшися з яру, високий, кремезний... (Підм.).
2. Якщо дієприслівникові звороти з'єднані між собою неповторюваними єднальними чи розділовими сполучниками, то кома між ними не ставиться: Він устав разом із сонцем, довго кашляв, сидячи в солом 'яній постелі і туго обіпнувшись рябою плащ-палаткою (Тюх).
3. Якщо дієприслівниковий зворот стоїть після сполучника, то він відокремлюється комою: Він наближався й, кинувши гострий погляд з-під навислих рудих брів, підносив над землею кийок... (Підм.).
б) обставини, виражені одиничним дієприслівником: Щохвилі творим ми нове, йдучи, співаючи і мислячи (Бич.).
Примітка. Якщо одиничний дієприслівник означає спосіб дії, своїм значенням близький до прислівника й стоїть після дієслова-присудка, то він не відокремлюється: Людина! Це ж яке слово! Його треба завжди говорити стоячи і кашкета скидати (Зар.).
Не відокремлюються:
а) обставина, виражена дієприслівниковим зворотом фразеологічного типу: Працювати не покладаючи рук', Сидіти склавши руки; Бігти не чуючи ніг; Говорити не переводячи духу; б) обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, на початку якого стріть підсилювальна частка і (й): Можна переказати зміст статті і не перечитуючи її вдруге;
Інформаційні документи
в) дієприслівниковий зворот, що за змістом тісно пов'язаний з діесловом-присудком: Вона читала лежачи на піску;
г) дієприслівниковий зворот, однорідний з іншим невідокрем-леним членом речення: Оксана стояла непорушна й не зводячи з Андрія очей;
д) дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і сполучним словом який, у складі підрядного речення: Це книга, прочитавши яку одержиш насолоду.
II. Відокремлені обставини, виражені сполученням іменників з прийменниками.
1. Завжди відокремлюються обставини допусту, виражені імен^ ником з прийменником незважаючи на: Незважаючи на ранню пору, то в одному кінці, то в іншому зривалася пісня (Гонч.).
2. Обставини, виражені іменниками та прислівниками з прийменниками у зв 'язку з, залежно від, на відміну від, завдяки, внаслідок, з причин, за браком, згідно з, за згодою, відповідно до, на випадок, можуть відокремлюватися і не відокремлюватися. Відокремлення залежить від того, наскільки зворот поширений, близький за змістом до основної частини речення, яка його стилістична функція, залежно від наміру автора: Усі мовні органи, залежно від їх участі у процесі мовлення, поділяються на активні і пасивні; Залежно від положення язика голосні характеризуються за місцем артикуляції та ступенем підняття язика (3 підручника); Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (Гонч.); Всупереч тим віщуванням проходили грози (Рил.)