41. Розділові знаки при відокремлених прикладах

Поширені й непоширені прикладки бувають відокремленими й виділяються комами, якщо:

1) стоять після пояснюваного іменника: Ходить вечір, мрійний мій веселик, По Дніпровій сивій ковилі (Мал.); Микола, Прокопів хлопчик, такий школярик гарненький був (Тесл.):

2) стосуються особового займенника (незалежно від місця в реченні): Заслужений митець, він з радістю передає багатий досвід молоді {3 газ.);

3) стоять перед пояснюваним іменником і мають обставинний відтінок: Вірний син трудової поневоленої України, Шевченко став виразником дум і сподівань народних (Гонч.);

4) приєднуються за допомогою сполучника як і мають обставинний відтінок причини: У горах Брянський, як командир, зустрівся з новими труднощами (Гонч.).

Примітка. Прикладка зі сполучником як не відокремлюється комами, коли означає "в ролі кого чи чого виступає предмет": Про хист Довженка як письменника, як майстра слова говорили не повен голос тільки в роки Другої світової війни (Рил.);

5) приєднуються за допомогою слів родом, на ім 'я, на ймення, так званий: Полтавець родом, Симоненко закінчив свій короткий життєвий шлях у Черкасах, у Шевченковім краю (Гонч.); Козак Бобренко, на ім *я Григорій, єдиний син достойної вдови (Кост.);

6) приєднуються до пояснюваних членів речення словами

або, тобто, особливо, як-от: Вікова психологія, тобто галузь

психології, включає дитячу психологію, психологію розвитку

дорослої людини і геронтопсихологію (3 підр.).

Примітка. Якщо прикладка має уточнювальне значення, потрібно підкреслити її самостійність або коли поширена прикладка вже має у своєму складі розділові знаки, вона відокремлюється за допомогою тире: 3 усіх два слова - "Мати" й "Вітчизна" - існують звіку тільки в однині (Б. Ол.); Тільки стрічалися нам земляки наші-білі берези, явори й темні дуби... (Л. Укр.).

42. Розділові знаки при відокремлених додатках

Відокремлюються додатки, виражені зворотами зі значенням включення, виключення або заміщення, що починаються словами крім, замість, за винятком, опріч, окрім, наприклад, навіть, включаючи, зокрема, особливо: Я не знав нічого ніжного, окрім берези (Л. Укр.); Замість хати, лежала лише купа головешок, вугілля і сміття (Смол.); Особливе місце в літературі для дітей займає поезія, зокрема для наймолодших читачів (Бич.).

вправа 105. Заповніть бланк довідки про те, що ви навчаєтесь у вищому навчальному закладі. Реквізити установи

ДОВІДКА _200_р.№_

_ навчається _

(прізвище, ім 'я, по батькові)

(назва факультету із зазначенням закладу)

Його стипендія_грн

на місяць _ . '_

(цифрами і прописом)

Видано для подання до__

o (назва організації)

Декан... (підпис) (ініціал(и) та прізвище)

Секретар... (підпис) (ініціал(и) та прізвище)

43. Зміни приголосних при словотворенні

При творенні нових слів та їх форм певних фонетичних змін зазнають деякі приголосні. Ці зміни відтворюються і на письмі.

1. Перед суфіксами -ськ(ий), -слів(о) змінюються приголосні [г], [ж], [з], [к], [ч], [ц], [ж], [ш], [с]:

а) де, Іи, с -ськ(ий), -сяів(о) = -ськ(ий), -сдів(о): птах — птаство, товариш — товариський, товариство, Одеса — одеський;^) г,ж,з -ськ(ий), -сиів(о) = -зьк(ий), -зтв(о): Париж — паризький, Ладога —ладозький, боягуз — боягузтво, Кавказ — кавказький;

в)к,ч,ц -ськ(ий), -слів(о) = -цьк(ий), -цтв(о): козак — козацький, викладач — викладацький, молодець — молодецький, молодецтво.

Інші приголосні перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) зазнають змін лише у вимові, а на письмі зберігаються: брат — братський.

Примітка. У деяких прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження, приголосні [г], [к], [х], [ш] перед суфіксами -сыфю), -ств(о) не змінюються: казах — казахський, Карабах — карабахський, тюрк — тюркський.

2. При творенні іменників із суфіксом -ин(а) змінюються:

а) групи приголосних -цьк- — на -чч-: козацький — козаччина, донецький —Донеччина (але: галицький — Галичина);

б) групи приголосних -ськ-, -ас-, -сок- — на -щ-: полтавський

— Полтавщина, віск — вощина, пісок — піщина.

3. При творенні іменників та прикметників із суфіксом -ан-групи приголосних -СК-, -шк- змінюються на -щ-(шч): віск — вощаний, вощанка; дошка — дощаний.

4. При творенні багатьох форм дієслів II дієвідміни групи приголосних -СК-, -cm- змінюються на -щ4шч), а -зк- на -жч- вереск

— верещати, простити — прощати, брязк — бряжчати.

5. При творенні форми вищого ступеня прикметників та прислівників за допомогою суфікса -ш(ий) приголосні [г], [ж], [з] змінюються на [меч], а приголосний с — на [шч] (орф. щ): дорогий

— дорожчий, дужий — дужчий, високий — вищий (вище); але: легкий — легший (легше). Це стосується також дієслів, утворених від прикметників вищого ступеня: вужчати, дужчати.

6. Приголосні основи [к], [ц] перед суфіксом -й- змінюються на -ч-: вік — вічний, вічність, вічно; молоко— молочний; місяць

— місячний; пшениця — пшеничний.

Примітка. Виняток становлять слова: торішній, дворушник, соняшник, рушник, рушниця, сердешний (у значенні «бідолашний»), мірошник.