
- •1. Поняття літературної мови та її основні форми
- •2. Офіційно-діловий стиль. Найважливіші риси, які визначають офіційно-діловий стиль.
- •3. Класифікація документів.
- •4. Основні правила оформлення реквізитів
- •5. Вимого до тексту документа
- •6. Заява. Реквізити заяви.
- •7. Хапактеристика та її риквізити.
- •8. Резюме. Вимоги до складання резюме.
- •9. Автобіографія та її реквізити.
- •10. Особовий листок з відділу кадрів
- •11. Накази щодо особового складу
- •12. Оформлення трудової книжки
- •13. Службові листи. Їх класифікація. Вимоги до тексту листа.
- •14. Рецензія риквізити рецензії
- •15. Правила оформлення адреси
- •16. Телеграма. Види та категорії телеграми.Послідовність розміщення реквізитів.
- •17.Телефотограма. Радіограма.
- •18. Довідка та її реквізити.
- •19. Доповідні та пояснювальна записка
- •20. Протокол, структура та форми.
- •21. Звіт та його реквізити
- •22. Оголошення та запрошення
- •23. Договір та його типи
- •24. Таблиця список. Перелік
- •25. Накладна,її реквізити
- •26. Акт та його реквізити
- •27. Доручення, розписка та їх реквізити
- •28. Публічний виступ. Доповідь
- •29. Телефонна розмова. Бесіда
- •30. Правопис власних назв
- •32. Правила вживання мякого знаку
- •33. Правила вживання апострофа
- •34. Тире між підметом і присудком
- •35. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •36. Подвоєння приголосних на письмі
- •37. Розділові знаки при зверненнях
- •38. Спрощення у групах приголосних
- •39. Розподілові знаки при відокремлених означеннях
- •40. Правопис префікс
- •41. Розділові знаки при відокремлених прикладах
- •42. Розділові знаки при відокремлених додатках
- •43. Зміни приголосних при словотворенні
- •44. Розподіл знаки при відокремлених обставинах
- •45. Особливості відмінювання іменників другої відміни
- •46. Розділові знаки при уточнюючих членах речення
- •47. Правопис слів іншомовного походження
- •48. Розділові знаки при словах, словосполученнях і реченнях.
- •49. Парвопис складних іменників
- •50. Правопис складних рикметників
- •51. Розділові знаки у складносурядному реченні
- •52. Розділові знаки у складаннопідрядному реченні
- •53 Правопис прийменників
- •54. Зв'язок числівників з іменниками
- •55. Правопис часток
- •56. Написання частки «не» з різними частинами мови
- •57. Розділові знаки у безсполучникових реченнях
- •58. Правопис прислівників
- •59. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •60. Терміни та номенклатура назви в українській літературній мові
- •61. Техніка перекладу в професійній мові
- •62. Розділові знаки при прямій мові
- •63. Орфоепічні норми в українській мові за професійним спрямуванням
- •64. Орфографічні норми в українській мові за професійним спрямуванням
- •65. Грамотичні норми в український мові за проф. Спрямуванням
30. Правопис власних назв
Власні імена З великої літери пишуться:
1. Індивідуальні імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська, назви дійових осіб у казках, байках, драматичних творах, клички тварин, власні імена міфічних істот: Микола Якович Олійник, Леся Українка, Нечуй-Левицький, Мавка, Тополя, Венера, Дід Мороз, корова Зірка.
2. Прізвища людей, уживані в загальному значенні, якщо вони не перейшли в загальні назви, тобто не втратили свого індивідуального значення: Там слава й труд і мудрість троєкрата ще вродять нам Шевченка і Сократа (Мал.)o
З малої літери пишуться:
1. Імена та прізвища людей, які втратили значення власних назв і стали загальними назвами людей і предметів: рентген (апарат), френч (одяг), меценат, донжуан, дизель (двигун).
2. Назви народів, племен, назви людей за національною ознакою та за місцем проживання: араби, африканці, українець, росіянка, киянин, львів яни.
3. Родові назви міфологічних істот (ангел, муза, титан); назви груп тварин, навіть якщо вони походять від індивідуальних кличок (каштан-ки), а також назви порід тварин (бульдог, вівчарка, пінчер).
II. Прикметники, утворені від індивідуальних назв Присвійні прикметники пишуться:
1. З великої літери, якщо вони утворені від власних назв осіб, кличок тварин, назв міфічних істот за допомоги суфіксів -ів (-їв),-ин (-ін): Шевченків "Заповіт", Софїїні зошити, Перунів гнів.
Примітка. Такі прикметники пишуться з малої літери, якщо виступають у складі стійких фразеологічних сполук і наукових терміиів: ахіллесова п'ята, прокрустове ложе, базедова хвороба.
2. З малої літери пишуться прикметники, утворені від власних імен людей за допомоги суфіксів -івськ, -евськ (-свськ), -инськ, -інськ (-їнськ): шевченківська лірика, бальзаківська проза.
Примітка. Якщо ці прикметники входять до складу назв, що мають значення "імені когось", "пам'яті когось", то вони пишуться з великої літери: Шевченківська стипендія.
3. З великої літери пишуться прикметники, що утворені від географічних назв і входять до складених назв: Харківський тракторний завод, Попільнянська загальноосвітня школа № 2.
4. З малої літери пишуться прикметники, які означають місце об'єкта: дніпровські кручі, київські парки.
Ш. Назви держав, адміністративно-територіальні назви 1. Усі слова пишуться з великої літери у назвах держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць: Китайська Народна Республіка, Республіка Болгарія, Соціалістична Республіка В'єтнам, Франція. 2. У назвах груп, об'єднань або союзів держав з великої літери пишуться всі слова, крім родових найменувань: Закавказькі республіки, Волконські країни, Організація Об 'єднаних Націй.
3. У назвах автономних областей та округів, а також країв, областей, районів з великої літери пишеться лише перше слово: Ненецький автономний округ, Краснодарський край, Чернігівська область, Шевченківський район м. Києва, Сквирський район.
IV. Назва установ, організацій, підприємств, партій, творчих спілок і колективів
1. З великої літери пишеться кожне слово у назвах найвищих державних органів: Верховна Рада України. За цим правилом пишуться також назви найвищих державних органів інших країн: Сейм Польської Республіки.
2. Тільки перше слово і власні імена пишуться з великої літери у таких складних назвах:
а) центральних установ та організацій, міністерств, їхніх головних управлінь: Національний банк України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Головне пасажирське управління Міністерства транспорту України;
б) установ місцевого значення: Чернігівська міська адміністрація, Вінницька обласна рада профспілок, Бородянський відділ освіти Київської області;
в) академій, вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ, музеїв, театрів, кінотеатрів, парків культури й відпочинку, в інших назвах закладів культурно-побутового призначення: Національна академія наук України, Київський міжнародний університет цівільної авіації, Львівський краєзнавчий музей, Палац спорту, Центральний парк культури і відпочинку м. Києва, Палац культури "Україна", Київський будинок мод;
г) підприємств, установ, культурних та освітніх закладів: Центральна наукова бібліотека НАН України імені В. І. Вернадського, Київський театр оперети, Київське виробниче об 'єднання "Каштан";
Примітка. Назви частин, відділів, секторів, інших підрозділів установ, організацій пишуться з малої літери: відділ методики початкового навчання, планово-економічний відділ Київської міськдержадміністрацїі.
ґ) партій, міжнародних і закордонних центральних професійних та громадських організацій: Партія демократичного відродження, Міжнародна організація праці, Всесвітня федерація демократичної молоді.
За цим правилом пишуться назви шляхів, залізниць, каналів: Одеська автострада, Південно-Західна залізниця.
Поширюється воно і на написания назв архітектурних пам'яток, храмів: Золоті ворота, Софійський собор, Києво-Печерський заповідник, Петропавловська фортеця.
V. Назви історичних епох і подій, знаменних дат
З великої літери пишеться:
а) перше слово і всі власні імена в назвах історичних епох і подій, знаменних дат: Велика Вітчизняна війна, Полтавська битва, Паризька комуна, День космонавтики, але: День Перемоги;
б) назви релігійних свят і постів: Благовіщення, Великдень, Івана Купала, Петра й Павла, Покрова, Різдво, Теплого Олексія, Пилипівка, Петрівка, Великий піст.
Примітка. Назви історичних подій, епох, війн, геологічних періодів, які стали загальними, пишуться з м а л о ї літери: громадянська війна, середні віки, палеозойська ера.
VI. Назви посад, звань, титулів З великої літери пишуться назви найвищих урядових посад: Президент України, Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор України.
З малої літери пишуться:
а) назви інших посад, звань, учених ступенів: президент, декан, ректор, академік, народний артист України, доцент кафедри педагогіки, кандидат наук, ректор Київського інженерно-будівельного інституту;
б) назви найвищих державних посад у зарубіжних країнах: президент США, прем 'єр-міністр Великої Британії. В офіційних документах такі слова пишуться з великої літери;
в) назви титулів, рангів, чинів: граф, імператор, князь, король, принц, шах, барон Мюнхгаузен, турецький шах.
VII. Назви конференцій, конгресів, найважливіших документів, пам'яток старовини, творів мистецтва 1.3 великої літери пишеться перше слово і власні імена у назвах конференцій, конгресів, найважливіших документів державних закладів, пам'яток старовини, творів мистецтва: Празька конференція, Статут ООН, Державний бюджет України, Дев 'ята симфонія Бетховена, Конгрес демократичних сил України.
Примітка. У назвах з'їздів слово з'їзд пишеться з малої літери, а порядковий номер з'їзду, якшо його записують словами, з в е л и к о ї: Другий з'їзд народних депутатів України.
2. У назвах художніх творів, наукових праць, газет, журналів, історичних пам'яток, кінофільмів, спектаклів перше слово треба писати з великої літери і всю назву брати в лапки: твір Пантелеймона Куліша " Чорна рада", газета "Вечірній Київ", пам 'ятка періоду Київської Русі "Слово о полку Ігоревім".
Це правило поширюється і на правопис назв виробів, продуктів тощо: торт "Київський", хліб "Український", цукерки "Вечірній Київ", цигарки "Космос".
31. Правопис прізвищ і географічних назв іншомовного походження
Написання прізвищ і географічних назв слов'янського походження в цілому підпорядковується принципам української орфогрфії, але є певні специфічні правила.
Російський, болгарський, чеський звук е, польський ге передаються:
Літерою е |
Літерою є |
1. Після букв, що позначають приголосні звуки: Лєрмонтов, Венге-ров, Державін; Пенза, Онега. 2. У суфіксах -ев,-еев після букв ц, р та тих, що позначають шиплячі ([ж], [ч], [ш]): Муромцев, Писарев, Нехорошее, Аракчеев; Плечеєво. |
1. На початку слова: Єршов, Єфи-мов, Єгоров, Єреван. 2. Усередині слова після літер, що позначають голосні, після апострофа і знака м'якшення: Достоєвський, Гуляєв, Аляб'єв, Афанасьев; Єгор'євск. 3. Коли російському е в корені слова відповідає в українській мові звук і (буква і): Пєшковський, Слепцов, Семенов, Бєлгород. |
Російська літера ё передається;
Сполученням літер йо |
Сполученням літер ьо |
Літерою е |
Літерою 0 |
1 .На початку слова: Йолкін. 2.Після букв на позначення голосних та на позначення губних звуків: Бугайов, Со-ловйов. |
Усередині чи вкінці складу після букв на позначення м'яких приголосних звуків: Ве-рьовкін, Тьоркін, Корольов, мис Дежньова. |
У прізви щах, які утворені від спільних для української і російської мов імен: Артемов, Семенов, Орел. |
Під наголосом після ч, щ: Лихачбв, Грачбв, Хрущов, Рогачово. |
Російська літера и передається:
Літерою і |
Літерою ї |
Літерою и |
1 .На початку слова: Ігнатьєв, Ісаєв, Іжевськ. 2.Після букв, що позначають приголосні (крім шиплячих і ц): Пушкін, Мічурін, Кінешма. |
1 .Після приголосних: Ізмаїлов, Воїнов, Кутаїсі. 2.Після апострофа та м'якого знака: Ільїн, Ана-ньїно. |
1. Після ж, ч,ш,щ,ц перед буквою, що позначає приголосний: Дорожин, Лучин, Шишкін, Щиглов, Нальчик. 2. В утворених від людських імен та загальних назв, спільних для російської й української мов: Борисов, Виноградов, Пивоваров, Гаврилово. 3. У префіксі при-: При-швін, Привалов. 4.У суфіксах -ик-,-ич-, -иц-, -ищ-у -овичг, -евич-: Беликов, Новиков, Гнєдич, Радищев, ГіигоповичІ Тпуіїпагяич |
Болгарський, сербський звук и (і) передається:
Літерою и |
Літерою ї |
Літерою / |
Між буквами, що позначають приголосні: Христов, Радич, Ягич. |
Після букв, що позначають голосні: Раїч, Стоїч. |
На початку слова: Ілі-єв, Івич, Ільєску. |
Польський, чеський, словацький звук и (І) передається:
Літерою / |
Літерою и |
На початку слова та після букв, що позначають приголосні звуки: Івашкевич, Міцкевич. |
1.Після букв, що позначають шиплячі приголосні звуки: Міклошич, Шим-чак, Жижка. 2У суфіксах -ик-у -ицьк-, -ич-: Коперник, Коноптицька, Сенкевич, Фучик. |