
- •I I . Слухання музики :
- •I V . Розучування веснянки «Вийди, вийди, Іванку».
- •V . Підсумок роботи .
- •Урок 2 .
- •I I . Слухання. Українська народна пісня «Реве та стогне Дніпр широкий»
- •I V . Спів веснянки « Вийди, вийди, Іванку ».
- •V . Підсумок роботи .
- •Урок 3 .
- •II . Слухання. К. М’ясков. «Білоруський танець»
- •I V . Розучування російської народної пісні « Со в’юном я хожу » .
- •V . Підсумок роботи .
- •Урок 4 .
- •Мета уроку :
- •II . Слухання с. Рахманінова . Третього концерту для фортепіано з оркестром .
- •I V . Спів російської народної пісні « Со в’юном я хожу » .
- •V . Підсумок роботи .
- •Урок 5 .
- •Мета уроку :
- •II . Слухання. Р. Щедрін. Концерт для оркестру «Пустотливі частівки»
- •I V . Розучування пісні м. Глінки «Гуде вітер вельми в полі» .
- •V . Підсумок роботи .
- •Урок 6 .
- •Мета уроку :
- •II . Послухайте „Лезгинку” та спробуйте визначити характерні особливості цього танцю.
- •I V . Розучування пісні г. Гусейнлі «Курчатка» .
- •V . Підсумок роботи .
- •Урок 7.
- •Мета уроку :
- •II . Слухання. К. М’ясков. „Туркменський танець”
- •I V . Виконання пісні г. Гусейнлі «Курчатка» .
- •V . Підсумок роботи .
- •Урок 8 .
- •Мета уроку :
- •II. Слухання. К. М’ясков. «Литовський танець»
- •I V . Розучування латвійської народної пісні «Півник» .
- •V . Підсумок роботи .
- •Урок 9 .
- •Мета уроку :
- •I . Організація учнів до уроку.
- •IV. Виконання веснянки «Соловеєчку, сватку, сватку»
- •Урок 10
- •Мета уроку :
- •I . Організація учнів до уроку.
- •V . Підсумки уроку
- •Урок 10 .
- •Мета уроку :
- •I . Організація учнів до уроку.
- •II .Слухання музики Дж. Гершвін Колискова з опери «Поргі і Бес».
- •I V . Розучування романсу е. Гріга «Захід сонця»
- •V . Підсумки уроку .
- •Урок 11 .
- •Мета уроку :
- •I . Організація учнів до уроку.
- •II .Слухання. М. Глінка. Романс «Венеціанська ніч»
- •I V . Виконання романсу е. Гріга «Захід сонця»
- •V . Підсумки уроку .
- •Урок 12 .
- •Мета уроку :
- •I . Організація учнів до уроку.
- •II .Слухання. З. Кодай. Опера «Харі Янош» (чардаш)
- •I V . Розучування чеської народної пісні «Полька» .
- •V . Підсумки уроку .
- •Урок 13 .
- •Мета уроку :
- •I . Організація учнів до уроку.
- •II .Слухання. В. А. Моцарт. Симфонія соль мінор, і частина (фрагмент)
- •Шістнадцяті ноти
- •I V . Виконання чеської народної пісні «Полька» .
- •V . Підсумки уроку .
- •Урок 14 .
- •Мета уроку :
- •I . Організація учнів до уроку.
- •II . Слухання. Ф. Шопен. Мазурка ля мінор .
- •I V . Розучування польської народної пісні «Жайворонок».
- •V . Підсумки уроку .
- •Урок 15 .
- •Мета уроку :
- •I . Організація учнів до уроку.
- •II .Звучить: д. Кабалевський. Варіації на японську народну тему)
- •I V . Розучування японської народної пісні «Вишня».
- •V . Підсумки уроку .
- •Урок 16 .
- •Мета уроку :
- •I . Організація учнів до уроку.
- •II . Слухання музики
- •IV. Розучування індонезійської народної пісні „Прогулянка з батьком”
- •V . Підсумки уроку .
- •Урок 17 .
- •Мета уроку :
- •I . Організація учнів до уроку.
- •V . Підсумки уроку .
- •Урок 18 .
- •Мета уроку :
- •I . Організація учнів до уроку.
- •V . Підсумки уроку .
II . Слухання. Р. Щедрін. Концерт для оркестру «Пустотливі частівки»
Вч .У російського народу є музичні твори, схожі на коломийки. Їх називають частівками. Це російські народні пісні, які складаються з багаторазового повторення невеличких куплетів. За змістом частівки різні: від гострої сатири, пустотливого гумору до ліричних роздумів.
Ми знаємо, що інколи композитори звертаються до народної музики і використовують народні мелодії у своїх творах.
Видатний російський композитор Родіон Щедрін в інструментальному Концерті для оркестру спробував передати характерні особливості та настрій російських частівок. Він використав тему російської частівки і розвинув її у великий оркестровий твір.
Послухайте Концерт для оркестру „Пустотливі частівки” і зверніть увагу на виразну роль тембрів різних груп оркестру й окремих інструментів.
Слухання .
Уч. Відповіді.
Вч . У Концерті для оркестру Родіона Щедріна слід відзначити виразну роль тембрів різних груп оркестру (ударних і мідних духових), а також окремих інструментів.
Особливо виділяється труба, що виконує головну мелодію на фоні пустотливого «ухання» духових у низькому регістрі.
I I I . Виконання музичної розспівки.
Ця розспівка налаштовує учнів на характер пісні, яку вони будуть вчити на уроці.
- виконання розспівки за співом учителя ;
- виконання розспівки в характері .
Вч . У розмірі три четверті кожен такт триває протягом трьох помахів руки , кожен помах дорівнює одній четвертній ноті . Дана вправа написана у розмірі три четверті . Співаючи її , тактуйте за такою схемою .
I V . Розучування пісні м. Глінки «Гуде вітер вельми в полі» .
Вч . Деяких композиторів надихає народна творчість не тільки свого народу, а й інших.
У 1838 році російський композитор Михайло Іванович Глінка здійснив велику подорож по Україні. Він побував у різних містах і селах, де слухав та вивчав українські народні пісні. Глінка був вражений красою української природи краю, милозвучністю мови, співучістю нашого народу.
„Обітована земля мого серця» – так називав Україну російський композитор. Тут він познайомився з українським поетом Віктором Забілою та написав на його вірші романси «Не щебечи, соловейку» та «Гуде вітер вельми в полі».
Демонстрація романсу „Гуде вітер вельми в полі”
Вч . Сьогодні ми познайомимося з одним з романсів на музику Михайла Глінки та розучимо його.
Послухайте романс «Гуде вітер вельми в полі» й скажіть, про що розповідається в ньому та які засоби музичної виразності використав композитор, щоб надати творові саме українського колориту.
Уч. У пісні розповідається про нелегку долю козака.
Вч. Так .Мелодія наспівна, широка, водночас журлива і стурбована. Для неї характерний помірний темп, широке легато. Здається, ніби вітер гойдає козака, хоче його заспокоїти та доля не дозволяє це зробити.
Розучування романсу „Гуде вітер вельми в полі”
Караоке. Романс „Гуде вітер вельми в полі”