II . Слухання с. Рахманінова . Третього концерту для фортепіано з оркестром .
Вч . Послухайте уривок із музичного твору і визначте: якою є його мелодія – народною чи професійною. Який характер мелодії твору ?
Звучить мелодія І частини Третього концерту для фортепіано С. Рахманінова на фортепіано.
Уч. Відповіді.
Вч .Ми прослухали мелодію з Третього концерту для фортепіано видатного російського композитора , піаніста Сергія Рахманінова . Тому і музику ми вважаємо професійною , хоча вона близька до народних мелодій .
Звернемо увагу на плавність мелодії , характерну для російської ліричної народної пісні, адже вся вона побудована на поєднанні суміжних звуків , що й зумовило її наспівність.
Послухайте , яких якостей ця мелодія набула у виконанні фортепіано з оркестром .
Слухання. С. Рахманінов. Третій концерт для фортепіано з оркестром. І частина ( фрагмент ) .
Уч. Відповіді.
I I I . Виконання музичної розспівки.
Ця розспівка налаштовує учнів на характер пісні, яку вони будуть вчити на уроці.
- виконання розспівки за співом учителя ;
- виконання розспівки в характері .
Вч. Музичні твори , написані у чотиридольному розмірі , за характером широкі, наспівні, урочисті . У розмірі чотири четверті кожен такт пісні триває протягом чотирьох помахів руки , а кожен помах дорівнює одній четвертній ноті . Наголос падає на першу долю такту . На третю долю такту також падає наголос , але менший .
Вч. Виконайте ритмічну вправу . Виділіть першу наголошену долю .
I V . Спів російської народної пісні « Со в’юном я хожу » .
Вч .Танцювальність є спільною рисою творів , які ми прослухали.
Щоб визначити ще деякі спільні риси музики слов’янських народів , заспіваємо російську народну пісню „ Со вьюном я хожу ”. Визначте його характер.
Спів пісні „ Со вьюном я хожу ”
Хороводна російська народна пісня « Со вьюном я хожу »
Уч. Має наспівний характер; її мелодія спокійна , лірична і протяжна .
Караоке. Пісня „ Со в’юном я хожу ” .
V . Підсумок роботи .
Вч . Сьогодні ми знайшли спільні риси , що об’єднують музику слов’янських народів.
Урок 5 .
ТЕМА : Спорідненість музики слов’янських народів .
Мета уроку :
Навчальна :вчити учнів уважно слухати музичні тво-
ри вміти характеризувати їх ;
- спільні й відмінні риси в танцювальній музиці
слов’янських народів у творі Р. Щедріна ;
- виконання пісень різного змісту і характеру.
- тридольний розмір ;
- закріплювати набуті знання і вміння учнів.
Виховна : - виховувати любов до класичної му –
зики, рдного народу ;
- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів .
Розвиваюча : - розвивати музичні здібності учнів
їх творчі задатки ;
- розвивати співацькі навики ;
- розвивати слух, ритм.
Обладнання : Інструменти, магнітофон, диск із запи –
сом твору, папки із теорією , портрет компози-
тора, наочні матеріали.
Методи і прийоми : словесні ( розповідь, бесіда), наоч-
ні ( використання папок портрету композитора
де монстраційний матеріал малюнок ) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально .
ХІД УРОКУ :
I . Організація учнів до уроку.
Музичне вітання :
Добрий день вам дітки
Я вітаю вас.
Здрастуйте учителю , здрастуй любий клас
Вступне слово вчителя :
Вч . Сьогодні ми продовжимо знаходити спільне в музиці слов’янських народів.
Послухайте музичний твір одного зі слов’янських народів і поміркуйте, музика якого народу прозвучала. Який жанр твору?
Слухання музики. Визначення твору .
(Звучить коломийка) .
Уч. Відповіді.
Вч . Ми почули веселу, запальну коломийку. До речі, коломийка – це українська народна гуцульська пісня типу частівки. Ми пам’ятаємо, що в коломийках стисло, але водночас дотепно й образно змальоване життя українського народу, його морально-естетичні погляди.