Урок 6.

ТЕМА: Колискові пісні

Мета уроку :

Навчальна: Особливості жанру колискових пісень ;

- ліга у вокальній музиці ;

- канон.

Виховна: Виховувати любов та інтерес до музики.

Розвиваюча: Розвиток вокально – хорових навичок.

Наочні посібники: А. Лобова «Музичне мистецтво»

4 клас. Малюнки до твору.

Музичний матеріал: Казка «Колискова для Дряпушка», укр. нар. пісня «Ой ходить сон коло вікон»

Т. Н. З : магнітофон.

ХІД УРОКУ:

I. Організація учнів до уроку .

Музичне вітання.

Вступне слово вчителя.

Колискова пісня, колискова –

То найперша материна мова.

Пахне вона м’ятою і цвітом,

Чебрецевим і суничним літом.

Пахне молоком і споришами…

Скільки в ній ласкавості і шани,

Скільки в ній тривожності людської,

І надій, і сивини гіркої…

Колискова пісня, колискова –

То солодка материна мова.

М. Сингаївський

Вч . Сьогодні ми познайомимося з іще одним жанром української народної пісенної творчості – колисковими піснями. Не злічити, напевне, цих пісень. У них – серце і душа народу, ніжність і ласка материнської мови.

Розповідь про особливості жанру колискових пісень

Колискові пісні – цей своєрідний фольклорний жанр позначений високим поетичним світосприйманням, глибиною мелодійного звучання, багатством образів.

Вч. Усю ніжність, любов, бажання бачити свою дитину щасливою, розумною, здоровою і гарною мати вкладає у невибагливі слова і просту мелодію, організовану ритмом гойдання колиски. Монотонний тихесенький наспів і пестливі лагідні слова мають заспокоїти, приспати дитину.

ІІ . Казка „Колискова Дряпушкові”

Він був ще зовсім маленький і дуже пухнастий – такий собі світло-сірий клубочок, але оченята вже блищали пустотливими зеленими вогниками і маленькі лапки міцно трималися за іграшки, скатертини і долоні Великих людей у його новому домі. Мабуть, тому кошеня і назвали Дряпушком.

Ще в будинку жила дівчинка. Вона була маленька, але здавалася Дряпушкові (та й собі) цілком дорослою. І поводилася відповідно, особливо щодо кошеняти. Навіть колискову йому співала. Так, так, справжню колискову пісню. Дівчинка склала її сама, бо серед маминих колисанок потрібної не знайшлося.

Пройшло три роки. Дівчинка підросла і стала готуватися до школи. Її життя сповнилося новими думками і справами, але колискова пісенька Дряпушкові залишилася обов‘язковою. І великий зеленоокий пухнастий красень-кіт не міг заснути, не почувши знайомої мелодії.

«Що буде з Дряпушком, коли я піду до школи?» - хвилювалася дівчинка. І тоді придумала: навчу колискової бабусю – хай вона співає.

Добра і лагідна бабуся одразу ж погодилася співати колискову. Дівчинка їй і каже: «Я починатиму, а ти запам’ятовуй і співай за мною, але вступай трохи пізніше»

Раз проспівали, другий, третій… Дряпушкові так сподобався спів бабусі й дівчинки, що він аж підспівував від задоволення.

Демонстрація колискової з казки „Колискова Дряпушкові”

Розучування колискової з казки „Колискова Дряпушкові”

Заспівайте колискову з казки „Колискова Дряпушкові” спочатку всі разом, а потім розділіться на дві групи і виконайте її каноном.

Канон – це багатоголосний твір, в якому всі голоси виконують одну мелодію, вступаючи почергово.

Виконуйте колискову ніжно і лагідно, ніби заколисуючи Дряпушка.