III. Виконання музичної розспівки .

Вч. У багатьох піснях можна зустріти біля скрипкового ключа цей знак. Це – бемоль.

Бемоль – це знак, що вказує на пониження висоти звука на півтону.

Знак бемоль записують біля ноти або біля скрипкового ключа.

Проспівайте уривки пісень та порівняйте їх звучання. Зверніть увагу як за допомогою знака бемоля можна змінити лад однієї і тієї ж мелодії.

IV. Продовження розучування пісні „Ой на горі та й женці жнуть”

Вч. Демонстрація української народної пісні „Ой на горі та й женці жнуть”

Продовження розучування пісні „Ой на горі та й женці жнуть”

Караоке. Пісня „Ой на горі та й женці жнуть”

4. Висновок.

Вч. Сьогодні ми познайомилися ще з одним жанром української пісенної творчості – думами, а також визначили особливості звучання цих творів на прикладі думи „Іван Богун”.

Урок 11.

ТЕМА : Кобзар невмирущий народний співець .

Мета уроку :

Навчальні : Думи ;

• Кобзар – народний співець, виконавець дум;

• Музичні інструменти кобзарів .

Виховні: Виховувати любов та інтерес до музики.

Розвиваючі: Розвиток вокально – хорових навичок.

Наочні посібники: А. Лобова «Музичне мистецтво»

4 клас. Портрет Т. Шевченка .Малюнки козаків.

Музичний матеріал : Т. Шевченко «Перебендя», «Дума про козака Голоту»

Т. Н. З : магнітофон.

ХІД УРОКУ :

I. Організація учнів до уроку .

Музичне вітання.

Вступне слово вчителя.

Вч. На минулому уроці ми познайомилися з жанром української пісенної творчості, який характерний тільки українському народові.

Це – думи. Вони оспівують ратні подвиги українського народу, проповідують суспільну та сімейну мораль. Думи відрізняються від пісень імпровізаційно-речитативним оповідним характером мелодики.

Виконавцями дум були кобзарі, бандуристи, лірники.

Розповідь про кобзарів на Запорізькій Січі

На Запорізькій Січі існувало кілька шкіл, серед них – і кобзарська. Є історична згадка, що там навіть формували кобзарську сотню зі співців, що під час бою вміли застосувати шаблю та пістоль.

Якось у лютій битві між козаками та яничарами ніхто не міг здобути перемогу. Тоді гетьман дав наказ кобзарській сотні підтримати вояків.

Як заграли кобзарі «Метелицю», з гиком, свистом під градом стріл і куль, так неначе хто підмінив смертельно втомлених козаків. Де й сили взялися для атаки! Турки не витримали навального удару і в паніці кинулися навтьоки.

Кобзарі ніколи не корилися ворогам. За правду, яку вони розповідали, за підтримку бойового духу українського народу їх грізно карали.

У кожній бандурі – коштовна перлина :

Душа кобзаря – співця України.

Бо пісня про волю навік зостанеться,

Із серця у серце вогнем переллється.

А струни бандури сумують і плачуть.

В них наше минуле озветься неначе.

І ділиться болем, і душу лікує.

Хто серцем багатий, той спів цей почує.

Відомими кобзарями, що уславили свої імена відданим служінням музі та народу, були

Остап Вересай, Гнат Гончаренко, Федір Кушнерик, Іван Кравченко-Крюковський, Євген Адамцевич.

Пізніше, коли Січ було зруйновано, саме кобзарі повертали сучасників до минулого, нагадуючи, хто вони, чиї діти, ким закуті у ланцюги кріпацтва.

Тарас Шевченко назвав книгу своїх віршів «Кобзар» і утвердив цим невмирущість народних співців.

Образ кобзаря у вірші Т. Шевченка «Перебендя» та в образотворчому мистецтві

Послухайте уривок із вірша Тараса Шевченка

І поміркуйте, чия доля описана в ньому.

Перебендя старий, сліпий, - Хто його не знає?

Він усюди вештаєшся Та на кобзі грає.

А хто грає, того знають І дякують люди:

Він їм тугу розганяє, Хоть сам світом нудить.

Попідтинню сіромаха І днює й ночує;

Нема йому в світі хати; Недоля жартує

Над старою головою, А йому байдуже;

Сяде собі, заспіває: «Ой не шуми, луже!»

Заспіває та й згадає, Що він сиротина,

Пожуриться, посумує, Сидячи під тином.

Отакий-то перебендя, Старий та химерний!..

Заспіває, засміється, А на сльози зверне…

У вірші розповідається про долю старого кобзаря – перебенді, про його мандрівне життя, сповнене труднощів і випробувань.

Коли ви слухали вірш і розглядали репродукції картин, то напевне звернули увагу на те, що образ кобзаря створювали і поети, і художники.

Репродукції картин доповнили вірш Тараса Шевченка, хоч і написані вони різними авторами та в різний час.

ІІ. Слухання. «Дума про козака Голоту»