III . Виконання музичної розспівки.

Ця розспівка розвиває почуття ритму, музичний слух, образне мислення, усі види пам’яті, уваги, голосу.

- Виконання розспівки за співом учителя;

- виконання розспівки з рухами.

Звук, що зображують нотою Фа, потрібног співати нижче від СОЛЬ, але трішечки вище від МІ. Його записують між першою та другою лінійками нотного стану.

Вч. Проспівайте вправу. Особливу увагу зверніть на спів звука фа.

Вч. Запишіть ноти на нотному стані. Поділіть їх на такти та проспівайте.

IV. Розучування пісні. Дмитро Кабалевський «Хто чергові?»

Вч. Продовження розучування пісні. Дмитро Кабалевський «Хто чергові?»

Ця пісня розпочинається головною інтонацією.

Караоке. Пісня „Хто чергові?”

V. Висновок.

Вч. Сьогодні на прикладі різних музичних творів ми переконалися, що в музичній мові існує головна інтонація. Вона може бути на початку, всередині або наприкінці твору, а також – пронизувати його повністю (як, наприклад, у п’єсі норвезького композитора Едварда Гріга «Весільний день у Трольхаугені»).

Крім того, за допомогою головної інтонації можна розпізнати знайому мелодію.

Урок 13.

ТЕМА : Зерно – інтонація .

Мета уроку

Навчальні : «зерно» - інтонація ;

• Звичаї нашого народу (обряд щедрування);

• Обробка народної пісні.

Виховні: Виховувати любов та інтерес до музики.

Розвиваючі: Розвиток вокально – хорових навичок.

Наочні посібники: А. Лобова «Музичне мистецтво»

3 клас, портрет Л. Бетховена, М. Леонтович

Музичний матеріал : Л. Бетховен 5 симфонія, М. Леонтович обр. Укр..нар. пісні «Щедрик» «Ой хто, хто Миколая любить»

Т. Н. З : Магнітофон.

ХІД УРОКУ :

I. Організація учнів до уроку .

Музичне вітання.

Вступне слово вчителя.

Вч . Ми вже знаємо, що за допомогою головної інтонації музичний твір запам’ятовується, його можна упізнати.

Відомості про зерно-інтонацію

Ми вже знаємо, що в музичній мові може існувати головна інтонація, а сьогодні спробуємо знайти відповідь на питання: з чого починається музична фраза, мелодія, п’єса чи музичний твір. Музика дуже схожа на рослину: колосок, квіточку або деревце.

Що потрібно, щоб зародилася рослина? Насінина чи зернятко? Так само музична фраза, мелодія чи цілий твір виростає з одного, двох або декількох звуків - «зерен». Їх називають зерном-інтонацією музичного твору.

ІІ. Слухання. Л. Бетховен. V симфонія. Уривки

У зерні-інтонації міститься зародок мелодії, ритму, темпу, тембру, динаміки та характеру музики.

Звернемося до творів видатного німецького композитора Людвіга ван Бетховена. Основним образом його творчості є мужній, сильний і хоробрий герой.

Скажемо з виразною інтонацією: «Мужній герой, славний герой, сильний герой, добрий герой».

Промовивши це, ми відчули саме такий ритм, як у бетховенській „темі долі” з першої частини V симфонії. Прослухаймо її.

Звучить «тема долі» з III частини V симфонії Л.Бетховена

А тепер послухайте уривок з III частини V симфонії Л. Бетховена в оркестровому виконанні.

Із відомої нам теми, з інтонаційного зерна утворився великий твір для симфонічного оркестру.

Відома нам героїчна інтонація звучить не на початку, а в кінці кожної з трьох побудов.

Розповідь про щедрівки, обряд щедрування

Щоб краще зрозуміти, що ж таке інтонаційне зерно, пропоную розучити українську щедрівку «Щедрик».

Щедрівка - це старовинна українська обрядова новорічна пісня, яку виконують увечері 13 січня, напередодні свята Нового року. Сам вечір називають щедрим.

Щедрою є також кутя, яку подають до столу. Звечора і до півночі щедрувальниці обходили оселі. Тексти дитячих щедрівок виконувалися в один голос або з речитативом.

Хлопці в цей час «водили Маланку», тобто перевдягненого в жіноче вбрання жартівника. До речі, з цим сюжетом пов’язані саркастичні сценки, що їх розігрували учасники дійств.

Щедрівка за нотним записом. Зверніть увагу, що основу всієї мелодії складає одне „зерно” - інтонація з чотирьох звуків (фа – мі – фа – ре), що повторюється в пісні 36 разів.

Слухання. Українська народна пісня „Щедрик” в обробці М. Леонтовича

Вч. Прослухаймо цей твір в іншому виконанні. Чи зміниться він?

Уч. Відповіді.

У виконанні хору чоловічих та жіночих голосів музика стала багатшою, різнобарвною. Зі скромної інтонації української народної пісні „Щедрик” видатний композитор Микола Леонтович створив відому в усьому світі обробку, яка, наслідуючи народний звичай, передає традиційні новорічні привітання й побажання родинного щастя, добробуту та успішного господарювання.