Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСПЕКТИ УРОКІв для 3 класів.1 сем.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.61 Mб
Скачать

III . Виконання музичної розспівки.

Ця розспівка розвиває почуття ритму, музичний слух, образне мислення, усі види пам’яті, уваги, голосу.

- Виконання розспівки за співом учителя;

- виконання розспівки з рухами.

Вч. Розучимо вокальні вправи в повільному темпі. Спочатку проплескайте ритмічний рисунок, називаючи ноти. Потім проспівайте вправи з тактуванням.

Виконання вправи. Тепер пригадаємо елементи музичної мови :

Вч. Молодці.

IV. Розучування пісні «Хто чергові?»

Вч. Продовження розучування пісні «Хто чергові?»

Поміркуйте, які музичні інтонації присутні в цьому музичному творі?

У першому такті повинна прозвучати питальна інтонація, а у другому - стверджувальна.

Караоке. Пісня «Хто чергові?»

V. Висновок.

Вч . Сьогодні прозвучала музика, яка має різну інтонаційну виразність: питальна та стверджувальна в пісні Дмитра Кабалевського «Хто чергові?»; діалогічна виразність у пісні «Зайчик та лисичка», а також гумористична у п’єсі Віктора Косенка «Гумореска».

Урок 12.

ТЕМА : Головна інтонація.

Мета уроку :

Навчальні : Головна інтонація ;

  • обробка народної пісні ;

  • Дуда, дударик.

Виховні: Виховувати любов та інтерес до музики

Розвиваючі: Розвиток вокально – хорових навичок.

Наочні посібники: А. Лобова «Музичне мистецтво»

3 клас, портрет Е. Гріга.М. Леонтович

Музичний матеріал : Е. Гріг «Весільний день в Троль-

гаугені», М. Леонтович обр. Нар. пісні Дударик» укр.. нар. пісня «Дударик»

ні».

Т. Н. З : магнітофон.

ХІД УРОРКУ :

I. Організація учнів до уроку .

Музичне вітання.

Вступне слово вчителя.

Вч. Музика може мати різну інтонаційну виразність: питальну, окличну, стверджувальну, гумористичну та діалогічну. Крім того, в музичних творах вони можуть поєднуватися.

У музичній мові може існувати також головна інтонація. За її допомогою можна впізнати знайому мелодію. Вона може бути на початку, всередині або наприкінці твору.

Слухання. Українська народна пісня «Дударик»

Цей музичний твір також розпочинається головною інтонацією.

Після слухання дайте відповіді на запитання:

Вч. Про що розповідається у прослуханому творі?

Уч. Відповіді.

Вч.Підберіть йому свою назву.

Відомості про дуду (волинку)

У пісні розповідається про дідуся, який грав на дуді, від звуків якої у людей теплішало на серці.

Дуда – народний музичний інструмент, який роблять із вичиненої шкіри кози, вівці або теляти.

В отвори суцільного міха вставляють декілька трубок: через одну музикант вдуває повітря, на другій грає мелодію, а третя трубка забезпечує постійний звук (бурдонний бас). Граючи на дуді, дудар, або, як його ще називають, дудник, притискає ліктем лівої руки міх до грудей.

А ще цей інструмент називають волинкою. В Україні дуда входила до складу оркестру війська Запорізького, а тепер звучить переважно у західноукраїнських областях.

У пісні „Дударик” ми чуємо жалісливі інтонації, якими висловлюється смуток за людиною, котрої вже немає, але яка залишила про себе добру згадку.

Караоке. Українська народна пісня «Дударик»

Діду мій, дударику,

Ти ж, було, селом ідеш,

Ти ж, було, в дуду граєш.

Тепер тебе немає,

Дуда твоя гуляє,

А пищики зосталися,

Козна-кому досталися.

Слухання. Українська народна пісня «Дударик» в обробці М. Леонтовича

Прослухайте українську народну пісню „Дударик” у своєрідному виконанні. Поміркуйте, що змінилося.

Аналіз прослуханого твору. Поняття про обробку народної пісні

Пісню прикрасили багатоголоссям, змінами динаміки, насиченою гармонією… А у вступі до твору чоловічі голоси імітують звучання дуди.

З мелодії відомої української народної пісні «Дударик» видатний композитор Микола Дмитрович Леонтович створив відому в усьому світі обробку.

Обробка народної пісні – це прикрашення її різними засобами музичної виразності.

ІІ. Слухання. Е. Гріг. «Весільний день у Трольхаугені»

Інколи головна інтонація пронизує весь твір. Це ми можемо спостерігати на прикладі одного з музичних творів видатного норвезького композитора Едварда Гріга.

Він певний час проживав у містечку Трольхауген. Назва твору «Весільний день у Трольхаугені» походить від назви місцевості, в якій воно розташоване, і означає «пагорб тролів». Музичний твір є зображенням персонажів норвезьких народних казок – ельфів, гномів і тролів, які живуть у горах. Мають вони свого короля, що сидить на троні. Спробуйте уявити цю картину під час слухання.