9.2. Вправлення сичуга при лівосторонньому зміщенні у великої рогатої худоби.

Показання. Розтягнення і змі­щення сичуга вліво, що не піддаються консервативному лікуванню. Фіксація і знеболювання — як при лапаротомії в лівій голод­ній ямці. Бажана надплевральна блокада.

Техніка операції (за Дірксеном). Роблять лапаротомію у пра­вій голодній ямці косим розрізом паралельно останньому ребру. Після розкриття черевної порожнини хірург проникає лівою рукою позаду кишкових петель і під рубець позаду від зміщеного сичуга. У верхній точці стінку сичуга проколюють голкою Боброва з приєднаною двометровою трубкою, кінець якої виводять назовні. Протягом 5 хв евакуюють гази (об'єм 4-15 л) до спадання сичуга і повернення його вниз до свого нормального положення. Витягуючи голку зі шлангом, закривають кінчик голки пальцем, щоб вміст сичуга не потрапив у черевну порожнину. Обережно підтягують пілоричну частину сичуга до рівня рани в здухвині. Потім на 2 см вент­рально і краніально від рани накладають шов на каудальний край пілоричної стінки сичуга (захопивши кілька сантиметрів сальни­ка), прикріплюючи його до прилеглої черевної стінки, включаю­чи м'язи.

Другий такий самий шов накладають на 3 см дорсальніше від першого. Розріз че­ревної стінки закривають, як після румєнотомії. Призначають антибіотикотерапію протягом 3 днів.

10. Прокол сліпої та ободової кишок у коней

Анатомо - топографічні дані. Має вигляд коми і складається з 4-х частин: головки, проміжнього відділу, тіла та верхівки.

Головка розміщена в ділянці правої голодної ямки і підребер’я, прилягає до поперекових м’язів,

проміжний відділ - від зовнішнього горба клубової кістки до останнього ребра,

верхівка лежить біля мечоподібного хряща.

Показання: гострий метеоризм сліпої та ободової кишок, який загрожує загибеллю внаслідок асфіксії, розриву кишки або діафрагми. Операція невідкладна.

Техніка операції: Прокол здійснюють у точці на середині відстані між маклоком і останнім ребром після введення нейролептику. В цьому центральному полі голодної ямки не проходять великі су­дини черевної стінки. Прокол роблять у напрямі — вперед, вниз і все­редину до мечовидного хряща.

Якщо дорзальна ліва частина великої ободової кишки випирає в ліву голодну ямку, то місце для проколу вибирають у центрі цієї голодної ямки в такому ж напрямі, як і справа. При здутті вентральної лівої частини ободової кишки стінку живота проколюють зліва в нижньо-боковій його ділянці, у місці найбільшого ви­пинання кишки, вколюючи голку перпендикулярно.

Троакаром з діаметром 0,3-0,5 см з нерозщепленою гільзою і зглаженими гранями кінця стілету, що попереджає утворення гематоми, підшкірної емфіземи, перитонітів, або голкою діаметром 2 мм, довжиною 7-9 см з мандреном.

Шкіру зсувають вбік, при потребі надрізають і швидким рухом в напрямку мечоподібного хряща проколюють шари голодної ямки і стінки кишки.

Стілет виймають, поступово випускають гази. Далі вводять протибродильний розчин, виймають троакар зі стилетом.

При відсутності здуття голодної ямки можна робити прокол через стінку прямої кишки голкою Боброва, з’єднаною з довгою гумовою трубкою.