Лекція 3 тема: “ Операції на череві та органах черевної порожнини.” (2 години)

ПЛАН:

1. Анатомотопографічні дані черевної стінки.

2. Провідникова анестезія нервів черевної стінки.

3. Топографічна анатомія органів черевної порожнини та особливості їх іннервації.

4. Лапаротомія: діагностична і лікувальна. Способи лапаротомії вентральної та бокової черевної стінки.

5. Лапароцентез.

6. Прокол рубця, книжки, сичуга.

7. Румінотомія.

8. Абомазотомія.

9. Операція в разі ліво- і правостороннього зміщення сичуга у великої худоби.

10. Прокол сліпої та ободової кишок у коня.

Зміст лекції:

1. Анатомо-топографічні дані черевної стінки.

До ділянки живота належить черевна стінка і черевна порожнина з органами, що в ній містяться.

Межі:

Передня – торакальний відділ тіла по лінії прикріплення до купола діафрагми

Задня – вхід в таз, який відповідає рівню пахвової зв’язки, яку проєкують по жолобу між напружувачем широкої фасції стегна і сідничними м’язами

Верхня - поперекові хребці з м’язами, що прилягають

Нижня – вентральна частина м’якої черевної стінки і мечовидний хрящ.

З боку – бокова частина м’якої черевної стінки, зони останніх ребер з прилягаючою до них діафрагмою.

Живіт умовно ділять на три відділи двома сегментальними площинами, проведеними:

перша: по заднім краям останніх ребер

друга: по передньо-верхнім кутам маклоків.

Передній відділ або надчеревна ділянка лежить між діафрагмою і першою площиною.

Середній відділ або черевна ділянка лежить між двома площинами.

Задній відділ або підчеревна область знаходиться між другою площиною та входом в таз.

Якщо поставити косу площину, яка з’єднує реберні дуги обох сторін, то вентрально від неї буде лежать ділянка мечевидного хряща, а дорсально – ділянка правого та лівого підребіря.

Вентральною продольною площиною, поставленою на кінцях поперечно-реберних відростків поперекових хребців, на кожній стороні черевного відділу з боків відокремлюється права та ліва здухвинні ділянки. В прилягаючій до попереку ділянці в кожній із них мається трикутне заглиблення – голодна ямка, нижче від якої розміщується власне здухвина.

Продовження повздовжніх вертикальних площин до заду відокремлює з кожної сторони черевної стінки праву та ліву пахвинні ділянки, між якими розміщується лонна ділянка.

Горизонтальною площиною, проведеною від здухвинноколінної складки до реберної дуги, за клінічними міркуваннями, в животі розділяють ще бокову та нижню черевні стінки. На останній у самців (крім котів і кроликів) виділяють ділянку препуція, а у самок великих тварин - ділянку молочної залози. Сегментальною площиною, проведеною через пупок, вентральна черевна стінка ділиться на передпупкову і позапупкову ділянки. Та частина черевної стінки, в склад якої не входять ребра і реберні хрящі, називається м’якою черевною стінкою.

Будова м’якої черевної стінки

Шкіра.

Підшкірна клітковина і слідуюча за нею поверхнева фасція тісно зрощені. Між листками поверхневої фасції знаходиться підшкірний м’яз тулуба

Підфасціальна клітковина добре розвинена і вміщує у самок молочні залози, а у самців - препуцій, а також вище від колінної чашечки - надколінний лімфатичний вузол, в ділянці пахвини – поверхневі пахвинні лімфатичні вузли; підшкірну артерію і вену живота. У корів вена в період лактації досягає великих розмірів і її добре видно, вона впадає у внутрішню грудну вену через “молочний колодязь”

Жовта черевна фасція є продовженням поперекоспинної фасції. Представляє собою жовтувату пластинку (добре розвинена у травоїдних); вона зрощена з апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота і відокремлює у самців глибоку фасцію для статевого члену, а у самок підтримуючу зв’язку для вимені.

Зовнішній косий м’яз живота. Передній край м’яза кріпиться до задніх країв всіх ребер, починаючи з 5-го, своєю верхньозадньою частиною він прикріплюється до останнього ребра, доходить до маклоку і переходить в апоневроз, в якому розрізняють черевну, тазову і стегнову частини. Черевна частина бере участь у формуванні білої лінії живота. Тазова частина потовщена і поміж точками свого кріплення (маклок і горб лонної кістки) називається пахвинною, або пупартовою, звязкою. Поміж нею і кінцевою частиною черевного відділу розщепленого апоневрозу утворюється підшкірний, або зовнішній отвір (кільце) пахвинного каналу.

Внутрішній косий м’яз живота має виражену пучкувату структуру. У ВРХ він починається від поперекової фасції на рівні поперечнореберних відростків поперекових хребців, маклоці і частково на пахвинній зв’язці і йде веретеноподібно, розширюючись вниз до реберної дуги і до зовнішнього краю прямого м’яза. Апоневроз м’яза приймає участь в утворенні фасціальної піхви прямого м’яза живота. Поміж м’язом та нижньою частиною пахвинної звязки утворюється внутрішній або черевний отвір пахвинного каналу.

Прямий м’яз живота розміщений на вентральній стінці живота в вигляді двох пластів, які йдуть вздовж білої лінії живота, починаючись від 4-5-го реберного хряща і закінчуються на лонній кістці. М’яз кожної сторони покритий фасціальною піхвою, яка створена апоневрозами косих і поперечних м’язів живота.

Поперечний м’яз живота починається на поперечнореберних відростках хребців. Задній край м’язової частини м’яза співпадає з границею здухвинної і пахвинної ділянок.

Місце переходу мяза в сухожилок співпадає з таким само переходом в свої сухожилки косих мязів живота. Ця апоневротична зона над прямим мязом є слабким місцем нижньобічної черевної стінки, де при дії механічних чинників виникають грижі.

Поперечна фасція, передчеревна клітковина і пристінкова очеревина тісно пов’язані одна з одною.

Кровозабезпечення:

підшкірна артерія живота;

зовнішня грудна артерія;

міжреберні артерії;

поперекові артерії;

огинаюча глибока клубова артерія;

краніальна та каудальна надчеревні артерії.