
- •Економіка видавничої справи
- •Видавничо-поліграфічний комплекс
- •Поліграфія як галузь промисловості та її особливості.
- •Видавничо-поліграфічний комплекс та його характеристика.
- •Редакційно-видавничий процес
- •Закон україни «про видавничу справу» видавничий бізнес та його особливості
- •Можливості та обмеження у видавничому бізнесі
- •Можливості у видавничому бізнесі.
- •Система обмежень у видавничому бізнесі.
- •Конкуренція на видавничому ринку
- •Сутність та особливості конкуренції у видавничій сфері.
- •Типи конкурентної поведінки суб’єктів бізнесу.
- •Видавництво як соціально-економічна організація
- •Сутність та особливості видавництва
- •Сутнісні ознаки видавництва
- •Типологія сучасних видавництв
Можливості та обмеження у видавничому бізнесі
Можливості у видавничому бізнесі.
Система обмежень у видавничому бізнесі.
1.Усі види бізнесу пов’язані із пошуком, створенням і реалізацією можливостей (сприятливих умов) для ефективної діяльності. Лідери світового бізнесу стверджують, що можливості є завжди, в усьому і всюди. А необхідною якістю бізнесмена є вміння бачити ці можливості, їх відкривати та використовувати.
Джерелом можливостей є нові соціальні тенденції, які породжують нові потреби, інтереси і смаки споживачів.
Можливості відкриваються внаслідок аналізу слабкостей конкурентів – неякісна товарна політика, надмірно високі ціни, неоперативність, низький креативний потенціал тощо.
Велике значення для відкриття можливостей має аналіз власних слабкостей – без цього неможливо перетворити їх на сильні сторони (SWOT – аналіз). Навіть у період кризи талановиті бізнесмени знаходять для своєї справи нові можливості.
Особливі можливості відкриваються завдяки володінню винятковими правами, ноу-хау, генеруванню ексклюзивних рішень, що дає змогу здійснювати свою діяльність з вищою результативністю і меншим конкурентним напруженням.
2.Видавничий бізнес є сферою, на яку поширюються різноманітні обмеження – законодавчі норми, правила, звичаї, що стримують або унеможливлюють діяльність. Систему таких обмежень утворюють:
політичні обмеження. Особливості політичної системи, політичні пріоритети можуть відкривати можливості для активізації видавничого бізнесу, а можуть і загрожувати йому чи окремим його сегментам;
правові обмеження. Стаття 21 Закону України «Про видавничу справу» забороняє виготовляти і розповсюджувати видавничу продукцію, яка містить заклики до насильницької зміни конституційного ладу, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, пропаганду війни, міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини; продукцію, яка містить ознаки недобросовісної реклами; порнографічну продукцію і таку, що пропагує культ насильства; продукцію, яка проповідує віровчення, що загрожують життю і здоров’ю людей та ін.;
морально-етичні обмеження. Суспільство керується загальнолюдськими нормами, системою поглядів, уявленнями про добро, справедливість, красиве і потворне. Усе це обумовлює поведінку людей, їх ставлення до естетичних, інтелектуальних, духовних цінностей, сприйняття видавничих продуктів. Тому будь-яка видавнича продукція має відповідати загальнолюдським цінностям, враховувати ціннісні особливості цільових спільнот. Пропонувати видання, в якому втілені цінності, що не відповідають цінностям особам, яким воно адресоване, означає, насамперед, економічний ризик;
етнонаціональні обмеження. Етнічні спільноти по-особливому сприймають значущі для них політичні, історичні, релігійні, духовні питання, що потрібно обов’язково брати до уваги у видавничій, рекламній, розповсюджувальній практиці. Особливо ризикованим є посягання на етнічну, національну гідність, що може призвести до відповідальності перед законом;
релігійні обмеження. Принципи свободи совісті передбачають право сповідувати певну релігію або не сповідувати жодної, брати участь у релігійних культах чи уникати їх. Водночас вони захищають людину від втручання у її духовне, релігійне життя. Тому з економічного погляду ризиковано пропонувати у релігійному середовищі протилежний видавничий продукт, хоч в іншому середовищі на нього може бути ажіотажний попит (роман «Код да Вінчі»);
екологічні обмеження. Видавничі стандарти і санітарні норми визначають загальні і специфічні норми для видавничих продуктів, адресованих певним категоріям споживачів. Ці вимоги стосуються форматів видань, шрифтів, довжини рядка набору, якості паперу, фарб та інших параметрів, порушення яких пов’язане з економічною та юридичною відповідальністю;
ергономічні обмеження. Будь-який видавничий продукт повинен бути зручним у користуванні, тому його формат, кегль шрифтів мають відповідати особливим потребам споживачів, яким він адресований. Значною мірою ця проблема вирішується завдяки дотриманню видавничих стандартів і санітарно-гігієнічних норм. Крім того, велике значення має досвід, аналіз вдалої і невдалої видавничої практики.
Попри значущість і впливовість обмежень зовнішнього середовища, важливу роль відіграють самообмеження суб’єкта видавничого бізнесу, який не тільки уникає порушень, обумовлених законами та іншими нормативними актами, а й тих правил, що функціонують у сфері моралі, духовного життя особистості, не вдається до використання некоректних прийомів. Адже репутація видавничої марки є особливо важливим ресурсом бізнесу.