6. Клас Дводольні. Родини Капустяні, Ранникові, Валеріанові Родина Капустяні, Хрестоцвіті (Brassicaccae)

Діагностичні ознаки родини:

1. Листорозміщення чергове. Листки прості, без прилистків, зазвичай є прикоренева розет­ка.

2. Квітки двостатеві, актиноморфні, зрідка дещо зигоморфні, зібрані в китиці, які нерідко бувають дуже вкороченими, унаслідок чого суцвіття має вигляд щитка або головки.

3. Оцвітини подвійна, 4-членна; чашолистки розташовані у двох колах по 2, нерідко при основі мають мішкоподібні вирости (пристосування для накопичення нектару).

4. Пелюстки вільні, розташовані хрест-навхрест (звідки і походить одна з назв родини).

5. Тичинок — 6, розташовані у два кола: тичинок внутрішнього кола 4, вони довші за тичинки зовнішнього.

6. Зав'язь верхня.

7. Плід — стручок або стручечок, розкривний або нерозкривний, дуже різноманітної форми і розмірів.

Грицики звичайні – Capsella bursa-pastoris

Сировина: трава.

Діючі речовини і використання: вітаміни, вуглеводи, органічні кислоти (фумарова, яблучна, винна), стероїди, сапоніни, алкалоїди, азотисті сполуки, кумарини, дубильні речовини, флавоноїди, карденоліди, жирна олія, жирні кислоти, тіоглікозиди.

Дія — зв'язувальна, діуретична, кровоспинна, протипухлинна, контрацептивна, гемостатична, седативна, ранозагоювальна; традиційно використовують як кровоспинний засіб при внутрішніх кровотечах.

Жовтушник розлогий —Erysimum diffusum — желтушник раскидистый (серый

Сировина: трава, насіння.

Діючі речовини і використання: в усіх органах рослини містяться серцеві глікозиди, що за дією подібні до глікозидів наперстянки та строфанта; насіння — стероїди, жирна олія, жирні кислоти, фосфоліпіди.

Дія: кардіотонічна, болезаспокійлива. Медонос. Сік є складником комплексного препарату "Кардіовален", що застосовують при вадах серця, кардіосклерозі, порушенні кровообігу I—II ступеня, гіпертонічній хворобі, стенокардії, вегетоневрозі та клімаксі.

Родина Валеріанові (Valеrianaceae)

Діагностичні ознаки родини:

1. Листки супротивні, перисторозсічені.

2. Квітки асиметричні, двостатеві. Представники родини характеризуються наявністю асиметричної 5-членної квітки.

3. Чашечка розростається при плодах і має вигляд пучка волосків (летючка).

4. Віночок трубчасто-лійкоподібний. Унизу трубочка віночка має мішкоподібний утвір (шпорку).

5. Тичинок 3-4 (1-2).

6. Зав’язь нижня.

7. Плід – сім’янка, часто з летючкою.

Валеріана лікарська — Valeriana officinalis

Сировина: кореневища і корені.

Діючі речовини і використання: ефірна олія, азотовмісні сполуки, фенолкарбонові кислоти і їх похідні, флавоноїди, жирна олія, жирні кислоти, вуглеводи, оргапічні кислоти, вітаміни.

Дія: антибактеріальна, антифунгіцидна, заспокійлива, стимулювальна, жарознижувальна, потогінна, діуретична, протиблювотна, антигельмінтна, детоксикаційна, спазмолітична, протисудомна. Медонос. Препарати валеріани використовують у медицині як заспокійливий засіб під час безсоння, нервового збудження, неврозів серцево-судинної системи, що супроводжуються спазмами судин, при тахікардії, а також для лікування нейродермітів. Препарати валеріани: брикети кореневища з коренями, настоянка валеріани, екстракт валеріани, валокормід, настій валеріани, кардіовален. Валеріана входить до складу заспокійливого збору, конвалієво-валеріанових і камфорно-валеріанових крапель, крапель Зеленіна та інших комплексних препаратів.