Родина айстрові (складноцвіті) -asteraceae (compositae)

Діагностичні ознаки родини проілюстровані на рисунку 2. Вегетативні органи представників підродини Язичкові, або Латукові, мають членисті молочники (1), а представників підродини Трубчасті або Айстрові - секреторні ходи (2), специфічні ефіроолійні залозки (3). Продукт запасу - розчинний полісахарид інулін. Листки прості, зрідка - складні, без прилистків, розеткові, почергові, іноді супротивні. Характерна гетерофілія, велика розмаїтість форм листкових пластинок, їх розчленованості, консистенції, опушеності. Прості ботричні суцвіття - кошики (4), рідше - головки, зібрані у складну волоть, китицю або щиток (5). Кошик має загальне ложе (а), обгортку (б) із приквіток; крайові (в) і серединні (г) квітки, розташовані на ложі колами. Родовими і видовими ознаками загального ложа кошика є його розміри, форма, виповненість, характер поверхні, наявність опушення тощо. Обгортка характеризується кількістю і розміщенням листочків, їх структурою, забарвленням, положенням у просторі тощо. Квітки без приквітничків (обгорточок), або з ними, і тоді діагностичне значення мають їх форма, розміри, забарвлення, опушеність, метаморфози тощо. У залежності від симетрії, форми віночка і статі розрізняють 4 типи квіток айстрових:

актиноморфні, двостатеві, трубчасті (6) – * Ca^r _∞Co₍₄₎A₅G₍₂₎;

зигоморфні, двостатеві, язичкові (7) – ↑Ca^r_∞Co₍₅₎A₅G₍₂₎;

зигоморфні, жіночі, несправжньоязичкові (8) – ↑ Ca^mCo₍₃₎G₍₂₎;

зигоморфні, безстатеві лійкоподібні (9) – ↑ Ca^r_∞Со_(5-7)

Узагальнена формула квіток айстрових:

* ↑ Ca^r_0,5,∞ Со_(3,5)А₅G₍₂₎

Комбінація і розміщення зазначених типів квіток у суцвітті - родова ознака. У кошиках квітки можуть бути:

• усі язичкові (підродина Язичкові: кульбаба, осот, цикорій);

• усі трубчасті (підродина Трубчасті: цмин, череда, полин, пижмо);

• крайові квітки - несправжньоязичкові, маточкові або нестатеві; серединні - трубчасті (підродина Трубчасті: деревій, соняшник, хамоміла, ехінацея, ромашка, календула);

• крайові - лійкоподібні, нестатеві: серединні - трубчасті (підродина Трубчасті: волошка).

У квітках чашечка редукована або видозмінена до зубчиків, волосистого чубка (д), щетинок, летючки тощо. Андроцей (е) найчастіше спайнопиляковий: 5 тичинок прикріплені до трубки віночка нитками, а пиляки щільно змикаються або склеюються між собою. Зав'язь (ж) нижня, стовпчик довгий, приймочки (з) із двома лопатями, закрученими в різні сторони. В основі стовпчика знаходиться нектарниковий диск. Плід - сім'янка (10) з видозміненою чи редукованою чашечкою або без неї. Насіння без ендосперму. Характерне утворення насіння без подвійного запліднення (апоміксис), а також раннє "дозрівання" пиляків (про-терандрія.)

Рис 2. Діагностичні ознаки родини АЙСТРОВІ

Волошка синя - Centaurea суanus

Використовують крайові квітки кошиків.

Хімічний склад: антоціани та інші флавоноїди, ефірна олія, полісахариди, сапоніни, каротин, аскорбінова кислота, алкалоїди, смолисті, дубильні та пектинові речовини, мінеральні солі.

Дія: сечо- і жовчогінна, протизапальна, дезінфікуюча, жарознижуюча.

Застосування: настій, чай - при набряках ниркового і серцевого походження, для поліпшення травлення, при захворюваннях сечового міхура, печінки, жов човивідних шляхів, при кон'юнктивіті та блефариті, і Квітки входять до складу сечогінних зборів. У народній медицині використовується також при застуді та жовтяниці. Настій подрібнених кошиків - при лупі, випаданні волосся.

Деревій тисячолистий (д. майже звичайний) Achillea millefolium (A. submillefolium)

Використовують траву і суцвіття.

Хімічний склад: флавоноїди, ефірна олія, дубильні, смолисті та гіркі речовини, сесквітерпени, полісахариди, вітаміни С і К, органічні кислоти, алкалоїди, стероли, кумарини тощо.

Дія: кровоспинна, апетитна, жовчо- і сечогінна, протизапальна, знеболююча, метаболічна, спазмолітична.

Застосування: настій, рідкий екстракт, настойка та свіжий сік - при легеневих, кишкових, гемороїдальних і носових кровотечах, зниженому апетиті, гастриті, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при гінекологічних хворобах, для зняття спастичних болей у кишечнику. Входить до складу апетитних, шлункових зборів, протигеморойного та проносного чаїв, косметичних сумішей, масок при надмірно масній шкірі. Свіжоподрібнена трава у суміші з прованською олією - при туберкульозі шкіри, опіках, фурункулах, облисінні.

Ехінацея пурпурова - Echinacea purpurea

Використовують коріння, суцвіття (кошики), траву.

Хімічний склад: глікозид ехінакозид, інулін та інші полісахариди, бетаїн, фітостерини, смоли, ефірна олія, сполуки калію, магнію, заліза, алюмінію тощо.

Дія: мембраностабілізуюча, імуностимулююча, антиоксидантна, антисептична, стимулює центральну нервову систему.

Застосування: настойку коріння та інші препарати-для зміцнення імунної системи, підсилення сексуальної потенції, при станах психічної депресії, фізичного і нервового виснаження, при загальному сепсисі, запаленнях внутрішніх органів, при інфекційних захворюваннях, для загоювання ран, опіків, виразок. У гомеопатії - при гнійних та виразкових процесах, а також укусах отруйних змій та комах.

Кульбаба лікарська - Taraxacum officinale

Використовують листя, корені, суцвіття.

Хімічний склад: коріння містить гіркоту тараксицин, інулін, слиз, каучук, флавоноїди, тритерпеноїди, стерини, жирну олію, нікотинову кислоту. Листя і суцвіття містять каротиноїди, флавоноїди, тритерпенові спирти, аскорбінову кислоту, рибофлавін, макро- і мікроелементи.

Дія: вітамінна, жовчо- та сечогінна, спазмолітична, проносна, заспокійлива.

Застосування: настій коріння - при холециститах, гепатохолециститах, анацидних гастритах, хронічних запорах, при цукровому діабеті, для профілактики атеросклерозу. Коріння входить до складу апетитних, жовчо- і сечогінних чаїв, протигемороїдальних, протидіабетичних зборів, використовується для одержання інуліну. Екстракт кульбаби густий - при виготовленні пілюль. У дерматології й косметиці відвар та настій коріння - при дерматиті, вугрях, ластовинні, фурункулах. Молоде листя у вигляді салатів - для поліпшення апетиту, при анемії, загальній слабкості, набряках, кровотечах, відхаркувальний, жовчогінний та кровоочисний засіб.

Підбіл звичайний (мати-й-мачуха звичайна) – Tussilago farfara

Використовують листя, суцвіття.

Хімічний склад: слиз, камедь, інулін та інші вуглеводи, гіркі, смолисті та дубильні речо­вини, флавоноїди, сапоніни, вітаміни С, К, каротиноїди, токофероли, стерини, терпени, ефірна олія, органічні кислоти, сліди алка­лоїдів тощо.

Дія: пом'якшувальна, відхаркувальна, пото- і жовчогінна, протизапальна, ранозагоювальна, апетитна.

Застосування: настій - при захворюваннях дихальних шляхів. Листя входить до складу грудного і потогінного чаїв. У народній медицині використовується також при водянці, загальній слабкості організму, гарячці, катарах шлунка, кишок і сечового міхура, при запальних процесах у нирках, піхві, для збудження апетиту й поліпшення травлення. Настоєм миють голову при випаданні волосся, лупі та свербінні шкіри. Сік - при туберкульозі легень і скрофульозі. Розім'яте свіже листя прикладають до наривів, ран, виразок, фурункулів.

Пижмо звичайне - Tanacetum vulgare (Chrysanthemum tanacetum, Pyretrum vulgare)

Використовують квітконосні пагони (до 4 см довжиною).

Хімічний склад: флавоноїди, сесквітерпеновий лактон танацетин, танацетова, галова, кофейна та хлорогенова кислоти, ефірна олія, дубильні речовини, алкалоїди тощо.

Дія: глисто- і жовчогінна, фітонцидна, в'яжуча, антиаритмїйна.

Застосування: настій, настойка - при захворюваннях шлунка, кишечника, печінки і жовчовивідних шляхів. Порошок суцвіть, настій і танацин - при аскаридах і гостриках, танацехол - при гепатиті, ентероколіті, гастриті з пониженою кислотністю. У народній медицині відвар приймають при інтоксикаціях, поліартритах, порушенні менструального циклу, нервовому виснаженні, епілепсії, запаленнях сечового міхура і нирок, нирковокам'яній хворобі, від головного болю, спазмів м'язів кінцівок. Зовнішньо - для лікування подагри і ревматизму, ран, виразок, синців, корости, при захворюваннях шкіри, укусах бджіл, для миття голови при себореї та вошивості. Свіжа трава - інсектицид.

Соняшник однорічний (с. звичайний) - Helianthus annuus

Використовують листя, крайові квітки кошика, насіння.

Хімічний склад: листя, крайові квітки містять флавоноїди, каротиноїди, смолисті та пектинові речовини, сапоніни, органічні кислоти, холін, бетаїн. Насіння містить напіввисихаючу жирну олію, стерини, каротиноїди, токофероли.

Дія: апетитна, жовчогінна, спазмолітична, жарознижувальна, протизапальна, ранозагоювальна.

Застосування: настій квіток, настойка квіток та листя - для поліпшення апетиту, при шлунково-кишкових кольках, бронхоспазмах, грипі, катарі верхніх дихальних шляхів, малярії, висипах на шкірі. Насіння - для одержання жирної олії. Соняшникова олія нерафіпована рекомендована при хронічних захворюваннях печінки і жовчних шляхів, входить до складу аерозолю лівіан для лікування опіків.

Цикорій звичайний ( ц. дикий, петрові батоги) - Cichorium intybus

Використовуються трава, суцвіття, корені.

Хімічний склад: корені містять гіркий глікозид інтибін, цукри, холін. У траві є гіркі речовини, вітаміни С, групи В, кумариновий глікозид цикоріїн. тритерпени тощо.

Дія: метаболічна, вітамінна, антибактеріальна. в'яжуча, жовчо- і сечогінна, протидіабетична, заспокійлива, антиаритмійна.

Застосування: відвар коріння - при гастритах, ентеритах, колітах, легких формах цукрового діабету. Відвар трави - при холециститі, хворобах нирок, при шкірних хворобах, пов'язаних з порушенням обміну речовин. Настій суцвіть - при збудженнях центральної нервової системи, аритмії серця. Підсмажений і розмолотий корінь - замінник натуральної кави, компонент сурогатів кави з ячменю.