
- •Лекція №5 Систематичний огляд рослин класів Дводольні, Однодольні. Видова діагностика лікарських рослин
- •Клас Дводольні. Родини Жовтецеві, Макові, Гречкові
- •Мал. 1 Діагностичні ознаки родини Жовтецеві
- •Родина гречкові –polygonaceae Діагностичні ознаки:
- •Мал. 2 Діагностичні ознаки гречкових
- •Клас Дводольні. Родини Бобові, Селерові, Пасльонові
- •Діагностичні ознаки родини:
- •Діагностичні ознаки:
- •Клас Дводольні. Родини Розові, Губоцвіті, Айстрові.
- •Підродина Розові (Шипшинові ) -Rosoideae
- •Родина губоцвіті (глухокропивні) -labiatae (lamiaceae)
- •Родина айстрові (складноцвіті) -asteraceae (compositae)
- •Клас Дводольні. Родини Капустяні, Ранникові, Валеріанові Родина Капустяні, Хрестоцвіті (Brassicaccae)
- •Родина Валеріанові (Valеrianaceae)
- •Родина Ранникові (Serophulariaceae)
- •Клас Однодольні. Родини Лілійні, Цибулеві, Конвалієві, Злакові Родина Лілійні (Liliaceae)
- •Родина Цибулеві (Alliaceae)
- •Родина Конвалієві (Convallariaceae)
- •Родина Злакові (Gramineae), чи Тонконогові (Роасеае)
Клас Дводольні. Родини Розові, Губоцвіті, Айстрові.
Родина РОЗОВІ - ROSACEAE
Діагностичні ознаки родини:
Морфологія листка різноманітна. Квітки актиноморфні, здебільшого двостатеві, з 5-, рідше 4-членною подвійною оцвітиною, багатьма тичинками. Квітко-листки і тичинки розташовані колами по краю опуклого або увігнутого гіпантія, утвореного розрослим квітколожем і зрослими з ним основами квітколистків і тичинкових ниток. Плодолистки вільні або зрослі між собою, а іноді і з гіпантієм, який бере участь у формуванні плоду (несправжні плоди). Біля основи гіпантія є нектарниковий диск. Запилюються квітки вітром і комахами. Насіння без ендосперму, утворюється без злиття статевих клітин. Плоди моно-, апо- і ценокарпні, з розрослою або сухою чашечкою. На підставі розходжень у будові листків, квіток і плодів родина поділяється на підродини: таволгові, шипшинові, яблуневі, сливові. Порівняльна характеристика трьох основних підродин наведена в таблиці 2.3.
Підродина Розові (Шипшинові ) -Rosoideae
Малина звичайна - Rubus idaeus
Використовують плоди без квітколожа, квітки, листя, коріння.
Хімічний склад: плоди містять цукри, пектинові і дубильні речовини, клітковину, органічні кислоти (біля 2 %), каротин, вітаміни С, B^Bj, РР, ефірну олію, флавоноїди, тритерпени, кумарини, фітостерини, солі калію, заліза, міді, марганцю, кобальту, цинку. У квітках і листі є органічні кислоти, мінеральні солі, цукри, вітамін С, флавони, дубильні та інші речовини.
Дія: потогінна, протизапальна, антибактеріальна, вітамінна, в'яжуча, апетитна, седативна, гіпотензивна, антитоксична, кровоспинна, кровоочисна, регенеруюча, адаптогенна, антисклеротична, метаболічна, тонізуюча.
Застосування: настій листя - при гастриті, ентериті, хворобах дихальних шляхів, фурункулах, лишаях.
Плоди і листя входять до складу різноманітних зборів, чаїв, трав'яних сумішей, що використовуються при застуді, катаральній ангіні, для полоскання при ларингіті, фарингіті, тонзиліті, при надмірних менструаціях, катарі кишечника, для очищення шкіри, надання їй еластичності і пружності. Сік із свіжого листя входить до складу мазі при вугрях і висипах. Настій квіток приймають при геморої та гарячці, а зовнішньо - при кон'юнктивітах, блефаритах та для промивання обличчя при вугрях. Настоєм квіток на олії лікують дерматози, зумовлені укусами комах. Стиглі плоди, настій сушених плодів - при застудах, грипі, гарячці, підвищеній температурі, мігрені, екземі. Малиновим сиропом коригують смак і запах ліків.
Перстач прямостоячий (калган) -Potentilla erecta (P. tormentilla)
Використовують кореневища.
Хімічний склад: дубильні речовини, крохмаль, глікозид торментилін, ефір торментол, червоний пігмент флобафен, смола, віск, камедь, мінеральні речовини тощо.
Дія: в'яжуча, протизапальна, кровоспинна, бактерицидна, антивірусна, ранозагоювальна.
Застосування: внутрішньо відвар і настойка кореневища - при кровотечах, дизентерії, виразці шлунка, гастриті та інших захворюваннях травного тракту і печінки; при ревматизмі, подагрі, герпесі, жовтяниці, туберкульозі легень, болісних менструаціях тощо. Зовнішньо - при стоматитах і гінгівітах, ранах, виразках, опіках, різних висипах, екземах та інших шкірних хворобах. Входить до складу в'яжучих, жовчогінних, шлункових зборів, чаїв, сумішей. У народній медицині з кореневища виготовляють мазь, що загоює тріщини на шкірі, а порошком лікують опіки.
Суниці лісові - Fragaria vesca
Використовують свіжі і сушені плоди, сушене листя, кореневища з коренями.
Хімічний склад: цукри, пектинові речовини, клітковина, органічні кислоти, каротин, вітаміни С, флавоноїди, дубильні речовини, солі кальцію, заліза, фосфору, кобальту, марганцю, макро- і мікроелементи.
Дія: протизапальна, антимікробна, ранозагоювальна, вітамінна, антисклеротична, пото-, жовчо-і сечогінна, кровоспинна, гіпоглікемічна, гіпотензивна, апетитна, солуретична, метаболічна.
Застосування: свіжі плоди, сік і настій плодів використовують при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, гастриті, жовчно- та нирковокам'яній хворобі, цукровому діабеті, подагрі, анемії тощо. Плоди збуджують апетит, покращують травлення, втамовують спрагу. Препарати з листя вживають для профілактики та лікування гіпо- і авітамінозів, цукрового діабету, гіпертонії, аритмії серця, посилюють скорочення матки, сприяють виведенню солей з організму. Відвар кореневищ - ефективний засіб проти геморою.
Шипшина собача - Rosa сапіпа
Використовують плоди, коли вони тверді, яскраво-червоні, а також пелюстки.
Хімічний склад: Плоди містять цукри, органічні кислоти, пектинові і дубильні речовини, каротини, вітаміни С, В„ Р, К, Е, флавонові глікозиди. Олія з насіння містить жирні кислоти, каротиноїди, токофероли, мінеральні солі.
Дія: протизапальна, антибактеріальна, вітамінна, антисклеротична, жовчо- і сечогінна, кровоспинна, знеболююча, адаптогенна, регенеруюча, репаративна, метаболічна, імуностимулююча, радіопротекторна, гормоностимулююча.
Застосування: плоди вживаються для стимулювання імунної системи, профілактики і лікування гіпоавітамінозів С і Р, при захворюваннях нирок, печінки, кишечника, при виразковій хворобі, геморагічних діатезах, гемофілії, легеневих і маткових кровотечах, гіпертиреозі і недостатності надниркових залоз, при пневмонії, бронхопневмонії, бронхіальній астмі, захворюваннях очей тощо. Плоди входять до складу вітамінних, жовчо- і сечогінних зборів і чаїв, цукро-знижуючого збору "Афразетин". Із плодів отримують сік, готують вітамінний сироп шипшини, збагачений аскорбіновою кислотою. Холосас - водний згущений екстракт плодів у вигляді сиропу - приймають при холециститі і гепатиті. Відвар із пелюсток у вигляді примочок - ефективний засіб при очних хворобах. Відвари коріння - для лікування сечокам'яної хвороби, малярії.
Горобина звичайна - Sorbus aucupаria
Використовують стиглі плоди.
Хімічний склад: цукри, органічні кислоти, пектинові і дубильні речовини, каротини, сорбіт, вітаміни С, В2, Bg, Р, К, Е, флавоноїди, мінеральні солі тощо.
Насіння містить олію, жирні кислоти, токофероли, каротиноїди.
Дія: полівітамінна, в'яжуча, жовчо- і сечогінна, проносна, протигемороїдальна, кровоспинна, естрогенна, антисклеротична, протиревматична, метаболічна, гемостатична.
Застосування: плоди, зібрані після приморозків, у свіжому, сушеному, замороженому вигляді при гіпо- і авітамінозі, ожирінні, атеросклерозі, гіпертонії, нирковокам'яній хворобі, дизентерії, геморої. Свіжі плоди переробляють на вітамінний сироп, сік. Висушені плоди входять до складу вітамінних чаїв, антисклеротичних, сечо- і жовчогінних зборів, гемостатичних та адантогенних сумішей. Настойку, настій, відвар, сік плодів вживають при розладах травлення, атонії кишок, гепатиті, гепатохолециститі, при каменях у нирках і сечовому міхурі, при дизентерії, геморої, маткових кровотечах.
Яблуня домашня (я. садова) - Mаlus domestica (M.pumila)
Використовують плоди, листя.
Хімічний склад: плоди містять вуглеводи, серед яких фруктоза складає майже половину, урсолову кислоту, пектинові речовини, вітаміни В,, В2, Р, С, каротиноїди, органічні кислоти, амінокислоти, поліфенольні сполуки, фітонциди, залізо, магній та інші мікроелементи.
Дія: вітамінна, апетитна, загальнозміцнююча, тонізуюча, протианемійна, гіпотензивна, послаблююча, сечо- і жовчогінна, адаптогенна, протисклеротична. антивірусна, протизапальна, метаболічна, травна, гастропротекторна, антитоксична, радіопротекторна.
Застосування: плоди - дієтичний і лікувальний продукт; з них готують повидло, пастилу, желе, мармелад, квас, соки, напої, оцет тощо. У фармацевтичній промисловості отримують ентеросорбент пектин та гранули кверцетину та пектині, які призначають при склерозі, захворюваннях печінки, шлунка тощо. Плоди свіжі, сушені та консервовані, компоти, чаї і яблучний сік знижують вплив радіації, їх рекомендують у випадку авітамінозів, гастриту, коліту, дискінезії жовчних шляхів, при сечо- і жовчнокам'яній хворобі, діабеті, атеросклерозі, ожирінні, отруєннях. Із плодів отримують протианемійний екстракт яблучнокислого заліза.
Вишня звичайна - Cerasus vulgaris
Використовують свіжі плоди, плодоніжки, листя, молоді пагони, коріння, вишневу камедь.
Хімічний склад: у всіх частинах рослини є дубильні і пектинові речовини, глікозиди, цукри, антоціани, органічні кислоти, вітаміни С, В2, Р, К, РР, Е, фенольні сполуки, макро- і мікроелементи тощо. Насіння містить олію, жирні кислоти, токофероли, каротиноїди, синильну кислоту, амигдалін.
Дія: відхаркувальна, послаблююча, загальнозміцнююча, антисептична, седативна, протисудомна, гіпотензивна, спазмолітична, апетитна, травна, в'яжуча, сечогінна, полівітамінна, метаболічна.
Застосування: плоди зміцнюють організм, поліпшують травлення, зменшують набряки, знімають запалення. З них готують вишневий сироп, який додають для покращення смаку ліків. Відвар молодих гілок вживають при атонії кишечника, діареї, хронічних колітах. Плодоніжки підвищують діурез, закріплюють шлунок. Зі стовбурів шляхом підсочування добувають вишневу камедь, яка використовується як емульгуючий та обволікаючий засіб, гальмує подразнюючу дію лікарських препаратів та уповільнює їх всмоктування. Свіже листя - при кровотечах. Настойкою та водним екстрактом коріння лікують виразку шлунка.
Слива домашня (с. звичайна) - Prunus domestica
Використовують свіжі стиглі плоди, сушені плоди (чорнослив), насіння, свіжу кору, камедь.
Хімічний склад: у плодах багато пектинових речовин, органічних кислот, цукрів, антоціанідинів, флавоноїдів, каротиноїдів, вітамінів, мінеральних речовин тощо. Насіння містить білки, жирну олію, що схожа з мигдалевою.
Дія: полівітамінна, в'яжуча, жовчо- і сечогінна, кровоспинна, естрогенна, антисклеротична, нормалізує вуглеводний обмін.
Застосування: плоди без кісточок є джерелом пектинів, цукрів, вітамінів. Плоди рекомендують вживати при захворюваннях печінки, кишечника, для виведення з організму холестерину, води, солей, радіоактивних речовин; з метою нормалізації тиску крові тощо. Пульпа плодів входить до складу послаблюючих і сорбуючих препаратів - кафіолу і фруктових кубиків регулакс.