Клас Дводольні. Родини Бобові, Селерові, Пасльонові
БОБОВІ (МЕТЕЛИКОВІ) -FABАСЕАЕ (LEGUMINOSAE)
Діагностичні ознаки родини:
Мал. 3. Діагностичні ознаки родини Бобові
Коренева система (1) стрижнева, з бульбочками азотофіксуючих бактерій.
Листки (2) почергові(інколи супротивні), складні, зрідка npості з прилистками (3).
Іноді частини листка видозмінюються у вусики (4) або колючки (5).
Квітки з приквітками, зазвичай зібрані в китицю (6), головку, зонтик чи колос.
Квітки зигоморфні, з подвійною оцвітиною
Чашечка (7) п'ятизрослолиста, залишається при плоді.
Віночок (8) метеликовий, пристосований до запилення комахами, складається з 5 пелюсток: непарної, найбільшої - вітрила, або прапора (8а) двох бічних весел, або крил (8б), і двох пелюсток, що зростаються верхівками або однією стороною і утворюють човник (8в). У човнику розміщується монокарпний гінецей (9) і андроцей (10) з 10 тичинок. Вони вільні чи однобратні - зрослі в неспаяну вгорі трубку, або частіше - двобратні, коли одна тичинка вільна, а 9 зростаються приблизно до середини в косо- або прямо зрізану трубку.
Формула квітки: ↑Ca(5)Co1+2+(2) А(9)+1; (10),10G1
Плід - біб (11), звичайно сухий, соковитий, з багатьма або кількома насінинами, прикріпленими до стулок; розкривається, не розкривається або розпадається на членики. Інколи біб однонасінний, шкірястий, має вигляд горішка (конюшина).
У насінині поживні речовини - крохмаль, цукор, жирна олія - містяться у великих сім'ядолях.
Буркун жовтий (б. лікарський) - Меlіlotus officinalis
Використовують траву, квітки.
Хімічний склад: трава містить кумарини, ефірну олію, похідні пурину, ліпоїди, білок, органічні кислоти.
Дія: відхаркувальна, пом'якшувальна, седативна, знеболююча, протизапальна, вітрогінна, антикоагулянтна, протисудомна, кардіотонічна, діуретична.
Застосування: настій трави - при стенокардії й тромбозі коронарних судин. Трава входить до складу лікувальних сумішей при бронхіті, туберкульозі легень, болях у шлунку, набряках, ревматизмі, наривах, пухлинах суглобів тощо. Сировина йде на виготовлення зеленого витяжного пластиря, входить до складу кардіопротекторного засобу "Кардіофіт". У народній медицині використовують при кашлі, мігрені, безсонні, гіпертонії, клімактеричних розладах, хворобах яєчників, запаленнях молочних залоз, як засіб, що стимулює виділення молока у матерів-годувальниць. Зовнішньо - для компресів, примочок при фурункулах, герпесі.
Горох посівний - Pisum sativum
Використовують траву, плоди.
Хімічний склад: трава містить білки, коричні кислоти, флавоноїди, тритерпенові сапоніни {гліциризин), лектини, стерини, кумарини, вітамін С, аспарагін тощо. Насіння містить до 27 % повноцінного білка, близько 50 % крохмалю, 0,6-1,5 % жиру, вітаміни А, В, В2, Е, РР і С, каротин, інозит, гуанідин, холін, солі калію, фосфору і марганцю.
Дія: сечогінна, гіпоглікемічна, гіпоазотемічна, антиоксидантна, гепатопротекторна, протизапальна.
Застосування: насіння використовується при нирковокам'яній хворобі, цукровому діабеті. З сухого насіння готують супи і каші. Зелений горошок (свіжий, консервований, заморожений) корисно вживати хворим на анемію, робити маски для оздоровлення шкіри обличчя. З горохового борошна роблять припарки до наривів, чиряків, примочки і маски для очищення і оздоровлення шкіри. Сухий екстракт трави і препарат піфламін - гепатопротектори. Відвари трави сприяють виведенню солей і розчиненню каменів у нирках.
Квасоля звичайна – Phaseolus vulgaris
Використовують траву, свіжі невисохлі стулки бобів та стиглі пожовтілі оплодні (лушпиння).
Хімічний склад: оплодні містять геміцелюлози, аргінін, аспарагін, тригенолін, алантоїн, бетаїн, моно-амінові жирні кислоти, лейцин, тирозин, триптофа холін, кремнезем, мікроелементи. В насінні є білки (24-27 %), вуглеводи, олія, клітковина, глобул: лецитин, лимонна і аскорбінова кислоти, декстрин, протеаза, фазин, вітаміни групи В, мікроелементи.
Дія: протизапальна, сечогінна, антибіотична, гіпоглікемічна, дермотонічна.
Застосування: екстракти лушпиння квасолі зменшують вміст цукру в крові, їх настій має антибіотичні, а відвар - сечогінні властивості. Лушпиння входить. до складу збору "Арфазетин" та інших антидіабетичних, діуретичних, протизапальних сумішей. Деякі препарати з квасолевого лушпиння використовують для лікування дерматозів, ревматизму, запалень нирок. набряків.
Робінія звичайна (біла акація) - Robinia pseudoacacia
Використовують квітки, кору.
Хімічний склад: квітки містять цукри, органічні кислоти, флавоноїд робінін, ефірну олію, у складі якої переважає піперонал. У корі є дубильні речовини, ефірна олія, стерини, отруйний альбумін робін.
Дія: гіпоазотемічна, відхаркувальна, протизапальна, жарознижуюча, спазмолітична, кровоспинна, діуретична, послаблююча.
Застосування: настій квіток та препарат фларонін приймають при циститі, пієлонефриті, нирковокам'яній хворобі, кашлі, грипі, шлункових болях і кровотечах. Квітки входять до трав'яної суміші, що вживається при циститах. Ефірна олія білої акації застосовується в парфумерії, косметиці, ароматерапії. Настій кори приймають при шлунково-кишкових виразках, запорі, підвищеній кислотності шлункового соку.
Солодка гола (солодець, лакричник) - Glycyrrhiza glabra
Використовують солодковий, або лакричний, корінь.
Хімічний склад: корені містять крохмаль, ураленову, гліциризинову і гліциретинову кислоти, флавоноїди, тритерпенові сапоніни (гліциризин), стерини, кумарини, вітамін С, аспарагін, пектинові речовини тощо.
Дія: відхаркувальна, спазмолітична, антимікробна, протизапальна, противиразкова, протиалергійна, естрогенна, пом'якшувальна, седативна, знеболююча, вітрогінна, антикоагулююча, протисудомна, стимулює кровообіг.
Застосування: препарати на основі флавоноїдів солодки (ліквіритон, флакарбін) застосовуються при гастритах, колітах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки. Препарат на основі тритерпенових сапонінів гліцирам регулює водно-сольовий обмін, активізує кортикоїдні гормони, використовується для лікування бронхіальної астми та недостатності надниркових залоз. Гліциренолом лікують трихомонадні кольпіти. Гліцестрон - естрогенний препарат. Сухий екстракт та порошок кореня (лакриця) входить до складу відхаркувальних, пом'якшувальних, проносних та інших зборів, посилює діурез, знімає запалення.
Соя щетиниста (с. культурна) - Glycine hispida (G. max)
Використовують насіння, олію.
Хімічний склад: насіння містить 33-47% повноцінного білка, 15-26% жиру, 25-27% крохмалю, вітамін А, В, С, Е, незамінні амінокислоти і жирні кислоті пектини, ферменти, інгібітори протеаз, фосфоліпілі сапоніни, гуанідин, ізофлавоноїди, фітостероли, мі кроелементи тощо.
Дія: гепатопротекторна, венотонізуюча, загоювальш репаративна, регенеруюча, антисклеротична, коригщ юча, метаболічна.
Застосування: Рекомендовано вживати хворим з порушеннями ліпідного обміну, стану судин, для вегетаріанського харчування, оскільки насіння сої містить значно менше вуглеводів, ніж інші бобовї культури, а соєвий білок не містить холестерину, легко засвоюється, близький до білків молока, тварин, риби. Фосфоліпіди сої {лецитин, кефалін) входять до складу гепатопротекторних препаратів есенціале, ессел, венотонізуючих препаратів есгефол, ессавен-гель, препарату ліпофен, що застосовується для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту.
Родина СЕЛЕРОВІ (ЗОНТИЧНІ) - APIАСЕАЕ (UMBELLIFERAE)
Діагностичні ознаки родини:
Рис. 4. Діагностичні ознаки родини СЕЛЕРОВІ
Для дворічників характерні коренеплоди (1). Стебла (2) ребристі, порожнисті. Листки без прилистків, з широкою плівчастою піхвою та перистою пластинкою, розчленованою у різній мірі. Нижні листки зібрані в прикореневу розетку (3), стеблові - почергові або супротивні, черешкові чи сидячі. Суцвіття - складний зонтик (4), зрідка - головка. Іноді є приквітки, які утворюють обгортку (5) складного зонтика, і приквітнички - обгорточки елементарних суцвіть - зонтичків (6). Квітки актиноморфні (7) двостатеві, іноді (по краю зонтичків) зигоморфні (8). дво- чи одностатеві. Чашечка редукована до помітних чи малопомітних зубчиків, невеличкої окраїни, корон ки, які залишаються при плодах разом з залозистим нектарниковим диском (9). Тичинки чергуються з пелюстками. Гінецей ценокарпний, із 2 плодолистків, зав'язь (10) нижня, двогнізда; на верхівці - залозистий диск чи 2 подушечки та пара стовпчиків (11). Формула квітки: * Car(5); 0-5 Со5 А5 G (2) Схизокарпний плід - вислоплідник, або двомерикарпій (12), найчастіше розділяється на пару однонасінних, нерозкривних напівплодиків - мерикарпіїв, які у певних видів звисають на вилчасто розгалуженому, нитковидному карпофорі. На поверхні оплодня помітні 5 поздовжніх первинних ребер (13), де проходять провідні пучки. В борозенках між ребрами проходять схизогенні ефіроолійні канальці (14). Насінина з ендоспермом (15) і великим зародком, насінна шкірка зросла з оплоднем.
Болиголов плямистий - Сопіит maculatum. Має характерний мишачий запах. Дуже отруйна рослина!
Використовують плоди, траву.
Хімічний склад: усі органи містять токсичні алкалоїди; в листках також є ефірна олія, кофейна кислота, а у квітках - флавоноїди.
Дія: гіпотензивна, протипухлинна, болетамувальна, протисудомна, кровоспинна, нікотиноподібна.
Застосування: в народній медицині настойка листя і плодів - для лікування раку шлунка, кишечника, стравоходу, молочної залози, фіброміоми матки, регуляції менструального циклу, при недокрів'ї, кашлі, запорах, затримці сечі, полюціях. Зовнішньо - при ревматизмі й подагрі. В гомеопатії - як засіб, що сприяє розсмоктуванню доброякісних пухлин тощо.
Кмин звичайний - Carum carvi
Використовують плоди, кминну олію.
Хімічний склад: плоди містять флавоноїди, дубильні речовини, жирну та ефірну олії, білки, цукри тощо.
Дія: бактерицидна, спазмолітична, знеболююча, відхаркувальна, проносна, вітро-, жовчо-, сечо- і потогінна.
Застосування: плоди, настій плодів - для поліпшення травлення, лактації у годувальниць, при запорах, метеоризмі, хронічних холециститах, спазмах кишечника, матки, сечоводу. Плоди входять до складу вітрогінного, шлункового та заспокійливого чаїв, з них отримують кминну олію та кминну воду. Розчин кминної олії в соняшниковій олії (2:100) використовується проти шкірних паразитів, для розтирань при застуді; кминну воду дають дітям при кишкових кольках.
Кріп пахучий (к. городній) - Anethum graveolens
Використовують плоди, кропову олію, кропову воду, свіже листя.
Хімічний склад: плоди містять жирну та ефірну олії, флавоноїди, каротин; листя містить ефірну олію, флавоноїди, вітамін С, каротин, фолієву, нікотинову і пантотенову кислоти, солі калію, кальцію, фосфору, заліза тощо.
Дія: відхаркувальна, спазмолітична, гіпотензивна, апетитна, жовчо-, сечо- і вітрогінна.
Застосування: настій плодів при метеоризмі, захворюваннях дихальних шляхів. У народній медицині настій і порошок насіння - при стенокардії, гіпертонії, хронічній серцевій недостатності, безсонні, спазмах м'язів, алергічних дерматитах, сверблячці, геморої, порушеннях травлення, кольках. Плоди входять до складу відхаркувальних, жовчогінних, вітрогінних, апетитних чаїв та зборів. Свіже листя - при анемії й серцевій астмі. Примочки - при хворобах очей, гноячкових ураженнях шкіри.
Морква дика - Daucus carota
Використовують стиглі плоди.
Хімічний склад: жирна і ефірна олії, флавоноїди, кумарини, дубильні речовини, алкалоїди, цукри, органічні кислоти, мікроелементи тощо.
Дія: сечо- і жовчогінна, спазмолітична, солерозчинна, протимікробна, протизапальна.
Застосування: порошок і настій плодів, спиртовий екстракт - при запаленнях шлунка, нирок, печінки; препарат - даукарин знімає спазми; уролесан - для лікування холециститу, жовчнокам'яної хвороби, пієлонефриту, сольових діатезів, ниркових і печінкових кольок. Застереження. При порушеннях діяльності серця потрібна консультація лікаря щодо використання препаратів моркви.
Морква посівна (м. їстівна, м. городня) -Daucus sativus
Використовують достиглі плоди, коренеплоди, листя, морквяний сік.
Хімічний склад: коренеплоди містять каротиноїди, пантотенову, фолієву кислоти, вітаміни Hv С, Е, Вг В2, Bg, флавоноїди, фосфоліпіди, пектинові речовини, клітковину, органічні кислоти, макро- і мікроелементи тощо; плоди містять жирну і ефірну олії, органічні кислоти, флавоноїди, кумарини, дубильні речовини, алкалоїди, цукри, мікроелементи тощо.
Дія: вітамінна, глистогінна, послабляюча, протизо-лотушна, антисептична, противиразкова, болетамувальна, метаболічна.
Застосування: коренеплоди при авітамінозі А, недокрів'ї, гастритах, порушеннях обміну речовин, міокардиті, поліартриті, остеохондрозі, захворюваннях очей, нирок, для стимуляції секреції молока у годувальниць, при запорах, геморої, жовчно- і сечокам'яній хворобі. Морквяний сік ~ при глистах, розладах шлунково-кишкового тракту, застуді, статевому безсиллі. Зовнішньо - для гоєння ран, опіків, виразок, при стоматиті.
Цикута отруйна - Cicuta virosa
Використовують квітучу траву, кореневища.
Хімічний склад: кореневища і корені містять ефірну олію, до складу якої входить пінен і фе-ландрен, отруйні речовині цикутотоксин і цику-тол; плоди - ефірну олію, трава – флавоноїди.
Дія: гіпотензивна, сечогінна, седативна, пригнічує ЦНС і рухову активність.
Застосування: у народній медицині та гомеопатії використовують дуже малі дози порошку кореневища при нервовому збудженні; настойку і мазь ~ при подагрі, ревматизмі та деяких шкірних хворобах.
Застереження: Застосовують з обережністю! При передозуванні через декілька хвилин починаються судоми, параліч дихання і настає смерть!
Перша допомога: негайне промивання шлунка.
Родина ПАСЛЬОНОВІ – SOLANACEAE