Лекція №5 Систематичний огляд рослин класів Дводольні, Однодольні. Видова діагностика лікарських рослин

План:

1. Клас Дводольні. Родини Жовтецеві, Макові, Гречкові.

2. Клас Дводольні. Родини Бобові, Селерові, Пасльонові.

3. Клас Дводольні. Родини Розоцвіті, Губоцвіті, Айстрові.

4. Клас Дводольні. Родини Капустяні, Ранникові, Валеріанові.

5. Клас Однодольні. Родини Лілійні, Цибулеві, Конвалієві, Злакові

1. Клас Дводольні. Родини Жовтецеві, Макові, Гречкові

Родина ЖОВТЕЦЕВІ – RANUNCULACEAE

Діагностичні ознаки родини (Мал. 1):

Мал. 1 Діагностичні ознаки родини Жовтецеві

1. Підземні органи (1) різноманітні: стрижнева або мичкувата коренева система, столони (рутвиця), коренебульби (пшінка), бульби (гімносперміум), кореневища (горицвіт, чемерник) тощо.

2. Листки почергові, супротивні або в прикореневій розетці (2), прості, без прилистків, цілісні або розрізані, сидячі чи черешкові, часто з піхвою; характерні водяні продихи – гідатоди (3).

3. Квітки поодинокі або в суцвіттях типу монохазій (4), китиця, волоть.

4. Квітколоже (5) опукле, розташування частин квітки спіральне або геміциклічне.

5. Квітки правильні чи неправильні, двостатеві, зрідка одностатеві. Оцвітина проста (6), частіше віночкоподібна (Р^Со_4,5,6) або подвійна (7) (Са_3,5,6,∞ Со₅-₇).

6. Чашолистки опадають (жовтець, горицвіт) або залишаються при плодах (чемерник). Іноді чашолистки пелюсткоподібні (чемерник), зрідка утворюють шпору (дельфіній, со­кирки) або шолом (8) (аконіт).

7. Пелюстки у більшості випадків жовті. Характерні специфічні нектарники (9) у вигляді шпори (дельфіній, сокирки), лійки (чемерник), ріжків (чорнушка), медоносної ямки, прикритої (жовтець) або не прикритої (пшінка) лусочкою тощо.

8. Тичинки вільні, численні, розташовані по спіралі (квітки геміциклічні), можуть бути фертильними, сте­рильними або нектароносними.

9. Гінецей апокарнний, як виняток - монокарпний (сокирки); іноді плодолистки частково зростаються (чорнушка, чемерник).

10. Плоди (10) - складні листянки або горішки, як виняток - однолистянки(сокирки)або ягоди (воронець колосистий). Часто плоди і насіння з різними пристосуваннями для їх розповсюдження.

Горицвіт весняний - Adonis vernalis. Отруйна багаторічна рослина!

Використовують траву.

Хімічний склад: серцеві глікозиди, серед яких переважають адонітоксин і цимарин, флавоноїди, сапоніни.

Дія: кардіотонічна, діуретична, заспокійлива.

Застосування: настій трави, сухий екстракт, адонізид, адоніс-бром та інші препарати при вегето-судинній дистонії, нервово-психічних, інфекційних і ниркових хворобах з явищами серцевої недостатності, при ревматичних болях. Настій входить до мікстури Бехтерева, сума серцевих глікозидів є компонентом препаратів кардіовален, адонізид, кардіофіт. У гоме­опатії використовується свіжа рослина при серцевій недостатності з аритмією, серцебиттям, набряками.

Сокирки польові - Consolida regalis. Отруйна, однорічна рослина!

Використовують траву, квітки, насіння,

Хімічний склад: усі органи містять флавоноїди та отруйні курареподібні алкалоїди. Квітки також містять антоціановий глікозид дельфіній, маніт, аконітову кіслоту. Насіння отруйне, містить алкалоїди, жирну олію.

Дія: трави - сечогінна, квіток - протизапальна та відхаркувальна, насіння - пригнічує центральну нервову систему, інсектицидна.

Застосування: трава входить до складу сечогінного і послаблюючого зборів. Народна медицина рекомендує настій трави від глистів, головного та зубного болю, при циститі, дисменореї, гіпертонії, запаленнях легень, плевриті, кон'юнктивіті, при захворюваннях шкіри, як кровоспинний засіб тощо. Настій квіток – при запаленні очей, а з порошку насіння готують мазь від корости.

Родина МАКОВІ - PAPАVERACEAE

Діагностичні ознаки родини:

1. Для більшості характерні молочники з отруйним молочним соком, що містить алкалоїди.

2. Листки почергові, без прилистків, прості, зазвичай сильно розчленовані, рідше - цілісні.

3. Квітки поодинокі або в суцвіттях - китиця, волоть, несправжній зонтик тощо.

4. Чашечка з двох рано опадаючих чашолистків.

5. Пелюстки у двох колах. Іноді квітки махрові.

6. Тичинки зазвичай багаточисленні, вільні, розташовані колами.

7. Гінецей утворений двома або багатьма зрослими плодолистками.

8. Приймочка маточки сидяча, зав'язь верхня.

9. Формула квітки: * Са₂ Со_{2+2,3+3,4+4,6+6} А_{(3) ∞+(3)} G_{(2), ( ∞)}

10. Плід - коробочка округлої (мак) або стручкоподібної (чистотіл, мачок) форми, рідше - горіх.

11. Насіння з олійним ендоспермом.

Чистотіл звичайний - Chelidonium majus. Рослина отруйна!

Використовують траву, корені.

Хімічний склад: отруйні алкалоїди, органічні кислоти, сапоніни, флавоноїди, дубильні речовини, ефірна олія, аскорбінова кислота, каротиноїди тощо.

Дія: антибактеріальна, фунгістатична, бактеріостатична, протистоцидна, жовчогінна, глистогінна, вітрогінна, проносна.

Застосування: використовують настій трави, сік свіжої трави, сік коренів. Соком припікають кондиломи, лікують папіломатоз, початкові форми червоної вовчанки. Препарати застосовують при захворюваннях печінки та жовчного міхура, туберкульозі, злоякісних пухлинах. Трава входить до складу кількох сумішей, що використовуються як жовчогінний засіб, при патологічному клімаксі, злоякісних новоутвореннях тощо. В народній медицині соком виводять бородавки. Латекс, настій і настойку застосовують як болетамувальний та спазмолітичний засіб при катарі шлунка, кишок, проносі, порушенні травлення, при діатезі, сифілісі, малярії тощо. Гомеопатичною есенцією із свіжих коренів лікують хвороби легень, печінки, нирок.